Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (2 варіант)



Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання.

У поезії “На Великдень, на соломі… ” розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву шапочку, кому чобітки. І лише одна сирітка мовчки сиділа осторонь. У неї не було батьків, і єдине, чим вона могла похвалитися, це те, що вона обідала в попа.

Діти-сироти позбавлені не лише матеріальних статків,

але й батьківської любові та ласки. А це для дитини найстрашніше. Така дитина не захищена від прикростей життя, ніхто не вступиться за неї у скрутну годину. Саме тому Т. Шевченко багато своїх творів присвятив темі страждань та поневірянь дітей-сиріт.

Доля сироти була типовою для тогочасної України. Так само доля поневоленої України була типовою для Російської імперії: багато народів стогнало під ярмом царату. “В Україні не повинно бути сиріт!” – ніби чуємо ми гнівний голос Кобзаря. Нехай справдяться золоті слова великого Кобзаря!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір роздум людина починається з добра.
Ви зараз читаєте: Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (2 варіант)