Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (3 варіант)
Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, щоб її бачили оточуючі. Отже, саме побутові ситуації у повісті відіграють основну роль у розкритті характерів героїв.
Автор характеризує Кайдашиху так: “До природної
Так само у побутових картинах розкривається і Кайдаш. Він багато п’є. Ця звичка у нього йде ще від кріпацьких часів. І хоч є дуже працьовитою людиною, але пропиває усі гроші у шинку. Комічні сцени, коли йому усюди ввижаються чорти, коли, стоячи в сінях, він думає, що забрів у болото, характеризують Кайдаша як запеклого п’яницю. Про його забобонність свідчить той факт, що він не їв нічого у п’ятницю, вважаючи, що це рятує його від потопання. Кайдаша ніхто не сприймав як голову родини, бо він був людиною слабовольною. У суперечках не бере, як правило, участі, але, з другого боку, не може вгамувати ні своєї жінки, ні невістки: “Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця”, – говорить він про себе, бо діти розподілили усе його господарство і “загнали батька на піч на одпочинок”.
Лаврін і Карпо, хоч і є братами, але дуже відрізняються один від одного. Лаврін – це трохи мрійний, м’який хлопець, а Карпо – гострий і суворої вдачі. Ці їх риси розкриваються ще в першій картині, коли Лаврін обирає братові жінку. І дружин вони собі таких знайшли: Мотря, що завжди постоїть за себе, ніколи не змовчить свекрусі, помститься за найменшу образу, і Мелашка, що не може відповісти на образу, а тому терпить, хоч і сильно страждає. Але навіть на Лавріна з Мелашкою родинні сварки вплинули врешті-решт, і вони починають брати в них участь, як у тій сцені, коли два табори родини збираються за тинами: “Дві сім’ї, як дві чорні хмари, наближались одна до другої, сумно й понуро”.
Отже, виявляється, що побутові сцени не тільки розкривають характери людей, навіть з лицемірної Кайдашихи злітає солодка полуда у хвилини сварки, а й перетворює Мелашку та Лавріна на повну їм протилежність. Також загострюються деякі негативні риси Карпа, який, хоч ніколи не був лагідною людиною, але ж і не кидався на матір. І. Нечуй-Левицький показав себе у цій повісті не тільки знавцем побуту українських селян, але і великим знавцем людей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році. Це один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства”, її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології, Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність на землю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (4 варіант) На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу половину XIX сторіччя. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють і відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можемо почути зараз тільки […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (1 варіант) Де згода в сімействі, Там мир і тишина, Щасливі там люди, Блаженна сторона. Г. Сковорода І. Нечуй-Левицький – надзвичайна постать українського письменства. За своє життя письменник створив багато цікавих творів, але, на мою думку, одним з найдивовижніших є його повість “Кайдашева сім’я”. Тут розповідається про життя сім’ї Кайдашів, про взаємини між її членами, про побут […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (2 варіант) Прочитавши декілька перших сторінок “Кайдашевої сім’ї” І. Нечуя-Левицького, я вже зрозуміла, що буду читати цю повість не з примусу, не тому, що цього вимагає вчитель і не задля гарної оцінки, а просто для задоволення, лише тому, що цей твір дуже цікавий. І мої сподівання виправдалися. Перегорнувши останню сторінку, я відчула, що наче побувала в українському […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (3 варіант) Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи. Незвичайність повісті у […]...
- Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) А. Чехов (1860-1908) – один із найвидатніших письменників Росії був блискучим майстром коротких оповідань, які вирізнялися глибиною та художньою силою. Неабияку роль у розкритті характерів чеховських героїв, таких неповторних у своїй індивідуальності, відіграє художня деталь. В оповіданні “Хамелеон” поліцейський наглядач […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Відтворення побуту і традицій в повісті “Кайдашева сім’я” “Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням […]...
- Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за […]...
- Значення дружби в житті юних героїв повісті В. Короленка “Діти підземелля” Дружба – найцінніший скарб. Вона необхідна для кожного з людей, адже ніхто не побажає собі життя без друзів. Недарма кажуть, що людина без друзів – що дерево без коріння. Т, безумовно, велике значення дружба мала для юних героїв твору В. Короленка “Діти підземелля”. Вася, Валек та Маруся належали до різних суспільних кіл. Але всі вони […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Мелашка Усі головні герої повісті “Кайдашева сім’я” – яскраві й цікаві. І нехай вони далекі від ідеалів, та в пам’яті залишаються надовго. Навряд чи швидко зможемо забути енергійно-сварливу Марусю Кайдашиху, запальну Мотрю, жартівливого Ларвіна. Про кожного з них можна сказати дуже багато, та з усіх мені найбільше сподобалася Мелашка. По-перше, так само, як і Лавріна та […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Омелько Кайдаш Мій найулюбленіший герой у названій повісті – Омелько Кайдаш, глава сім’ї, про яку йдеться у творі. Це людина, яка справді гідна поваги, бо прожила довге й нелегке трудове життя, передчасно зістарівшись. Сама зовнішність героя засвідчує сказане: “… здорові загорілі жилаві руки”, “лице… сухорляве й бліде, наче лице в черня, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками”. […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис. У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького. Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі […]...
- Пісня як відображення характерів героїв у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Казали, .скільки зірок у небі, скільки крапель у морі, стільки й пісень в Україні. Не було колись жінки чи дівчини, яка не вміла б […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Перед тим як перейти до аналізу жіночих образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, хотілося б сказати кілька слів про поняття, з одного боку, далекі від розглядуваної нами теми. Але з іншого боку, образ жінки, дружини й матері безпосередньо пов’язаний із поняттям сім’ї. Отже, сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла значно […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” (1 варіант) Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка-Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Література другої половини XIX століття – новий етап в історії українського письменства, етап формування. Представники реалістичного напряму намагалися якомога правдивіше відтворити події та характери, обставини й деталі, підкреслюючи в них, за Б. Брехтом, суттєве, “земне”, типове у глибокому розумінні. Чи не найкраще реалістична концепція жіночого характеру втілилася у творчості І. Нечуя-Левицького письменник звертається різних жіночих […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) У повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” на прикладі однієї родини показане життя українського пореформеного селянства з усіма складностями і суперечностями. Письменник свідомо дотримувався вимог реалістичного зображення, тому в його творі живі, колоритні образи та жива й колоритна народна мова. Глибокий знавець тогочасного селянського життя і побуту, селянської психології, Нечуй-Левицький описав звичайні селянські будні без будь-яких […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” (2 варіант) … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Спочатку хочу навести одну цитату з С. Єфремова: “Напрям його літературної діяльності й зміст його численних творів залежать цілком од тієї надзвичайної епохи, коли він почав літ і свідомості доходити. Як знаємо, то був час скасування кріпацького ладу, час першого серйозного звороту інтелігенції до народу, час великих надій на “увенчаніе зданія” конституційними формами державного життя. […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” (2 варіант) Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у відставку і цілком присвятив життя літературній діяльності. З урахуванням того, що тоді продовжував діяти Емський указ, який обмежував права української мови […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) У повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами (історією щирого кохання, мальовничими карпатськими пейзажами) прочитується глибинний філософський зміст. Трагедійна нота раз по раз зринає в тексті. […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Кохання… Велике, світле, щире, самовіддане, сповнене краси, чару… але із самого початку приречене… Мало хто з письменників-чоловіків зміг змалювати це найпотаємніше почуття з такою силою. Доля Івана і Марічки – головних персонажів повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” – їхнє велике, світле почуття, що розквітає в органічному зв’язку з неповторною карпатською природою,, оповитою самобутніми гуцульськими […]...
- Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (ІІІ варіант) Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у […]...
- Природа сміху в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – великий художник у змалюванні картин побуту, великий реаліст у відтворенні живої колоритної мови персонажів. Майстерність побутових картин досягається тим, що письменник добре знає життя селян і вміє з великою художньою виразністю відобразити його в деталях. І. Нечуй-Левицький володіє високохудожньою літературною мовою, широко використовує багатства народної творчості. Письменник високо цінує народну творчість і […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (IІ варіант) Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям… ” Ялинка постає істотою, яка має почуття. їй боляче, […]...
- Моє розуміння твору “Чорнобильська мадонна” (4 варіант) Минають роки, десятиліття, усе у світі змінюється, і тільки наша пам’ять ховає десь по закуточках спогади про минуле, особливо якщо це страшне минуле. Таке, як чорнобильська трагедія, що забрала стільки людей, та ще й уносить… Мені здається, що вона – наслідок нашого безтурботного життя, коли ми не замислювалися над тим, що забруднюємо річки та озера, […]...
- Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарить і […]...
- Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем. “Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують, повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. […]...
- Моє розуміння твору “Чорнобильська мадонна” (1 варіант) 26 квітня 1986 року трапилася трагедія на Чорнобильській АЕС, трагедія всесвітнього значення. Коли вибухнув реактор на атомній електростанції, смертоносна радіоактивна хмара заполонила велику територію. Але найбільші страждання випали на долю українців, білорусів та росіян. Найжахливіше те, що великий рівень радіації не тільки у минулому, сьогодні, а й через багато років буде забирати здоров’я й життя […]...
Яку першу збырка мала некрасова.