Звеличення патріотизму в романі “Вершники” (1 варіант)
Патріотизм завжди був однією з багатьох чеснот, притаманних українським людям. У всіляких обставинах, незважаючи ні на що, боровся український народ за щастя своєї Вітчизни, за її волю. Навіть під час незрозумілих подій революції 1937 року, під час кривавої громадянської війни з’являлися серед воїнів справжні патріоти, здатні віддати своє життя за рідну землю. Цю “незвичайну рису” помітив у своїх земляках Юрій Яновський, і, як плід його роздумів, народився відомий роман “Вершники”.
“Осінь тисяча дев’ятсот двадцятого року
Я вклоняюся витримці командира полку Чубенка, який, незважаючи на те, що його била пропасниця, відмовився відступати, не схотів зупинятися на місці. Він мріяв скоріше дістатися загонів Червоної Армії, щоб відчути смак перемоги. Чубенко, “завзятий, невідступний і непосидющий”, невпинно вів свій загін уперед. “Наче дном моря посувався загін донбасівських партизанів, і здавалося, що над соснами й над хмарами стелиться синя морська вода, і човники гойдаються під сонцем”.
Скільки витримки, героїзму в діях хлопця-листоноші! Він повинен був передати листа червоним, де були записані дані про те, де закопана зброя, коли призначене повстання проти німців, адреси керівників. На жаль, листоношу знайшли німці і почали допитувати. Хлопець мовчав і мріяв про смерть.
Били листоношу німці, але він не здався, не видав таємниці. Він не мав права на смерть, бо потрібен був своїм товаришам. Декілька разів він обманював німців, водячи їх у різні місця, намагаючись потягнути час до підходу червоноармійців. Німці били його до тих пір, доки листоноша знепритомнів. Били, нівечили, але усе було марним. Навіть материнська присутність не примусила хлопця відкрити таємницю. Він розумів, що це вб’є його товаришів, хоча, з іншого боку, німці могли вбити його матір. Нарешті листоноша дочекався своїх товаришів, але німецький “сотник підійшов до листоноші й вистрелив у лежачого, і цей лист у вічність пішов од рядового бійця революції”. Я пишаюся, що українська земля народжувала таких незламних, навіть впертих синів, які ціною свого життя здобували волю для рідної Батьківщини.
Таким же незламним, вірним, справжнім патріотом був і Данило Чабан. Він був комісаром батальйону Шведа. Ризикуючи життям, під свист куль, Данило допомагає Шведові відбити у супротивника рідні Олешки.
Багато було на українській землі вірних синів, справжніх патріотів, здатних на усе заради волі та щастя рідної Батьківщини, Вони боролися голодні, у снігу та у воді, під дощем та пекучим сонцем. Та це не зупиняло цих героїв, цих патріотів, для яких важливішим було – визволити рідну землю від завойовників, дати їй відчути себе вільною і щасливою. Не жаліли вони навіть свого життя, бо знали: воно потрібно їй. Вона дала, вона і взяла. Ці люди вірили, що щастя всміхнеться, хоч, можливо, і не їм, а наступним поколінням, але це колись-гаки станеться. Адже недарма їм довелося стільки витримати заради цього, стільки винести і, що головне, не зламатися, не впасти духом. Вірив у своїх “дітей” і письменник Юрій Яновський, який тому і зробив їх у своєму творі такими міцними, такими незламними – справжніми патріотами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” (3 варіант) Нелегким було життя українського народу, важкою була доля української землі. Майже повсякчасно доводилося їм відбиватися від усіляких поневолювачів, загарбників, заздрісників. Так було і у роки революції, і під час громадянської війни. Але завжди знаходилися вірні сини, які ставали на захист рідної землі, мріючи про той день, коли вона вільно зітхне, набравши повні груди свіжого повітря. […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” (2 варіант) Важко собі уявити, скільки довелося витримати червоноармійцям під час революції, під час громадянської війни. Вони змагалися за щастя рідної землі, вони хотіли бачити її вільною від іноземних загарбників, від махновців та петлюрівців. Тому такими страшними були ці війни, адже від їхнього завершення залежала доля нашого народу Не міг пройти мимо цих подій великий український письменник […]...
- Звеличення патріотизму в романі Юрія Яновського “Вершники” Кипів бій. Дзижчали кулі, вибухали снаряди. Атака, атака, атака… Смерть косила людей. Скільки їх полягло, а дзот все огризався шквальним вогнем, і до нього не можна було підступити. Андрій стиснув гранату і кинувся вперед. Вибух – і десятки жал проткнули його груди, прямували до серця. Та їх затримала книга. Гаряча кров заливала сторінки. Андрій похитнувся, […]...
- Усе повертається на круги своя (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Кому з нас не доводилося читати самим і чути захоплені відгуки юних і немолодих читачів про могутню, романтичну окриленість творчості Юрія Яновського? Перш за все це стосується його роману “Вершники”. Роман складається з кількох новел: “Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі”, “Батальйон Шведа”, “Лист у вічність”, “Чубенко, командир полку”, “Шлях армій”, “Адаменко”. Вони з’єднані одна […]...
- Українські звичаї і обряди, побут у романі Ю. Яновського “Вершники” Одразу після виходу роман Ю. Яновського “Вершники” одержав схвальні, захоплені відгуки читачів. Офіційна ж критика сприйняла його насторожено, незважаючи на яскраво виражену прихильність автора до партії комуністів, більшовицькій ідеї. Тепер ми можемо зрозуміти, чому. Адже письменник змалював Україну не тільки в її кривавому протиборстві, а також в її багатих традиціях та звичаях, народній творчості. Це […]...
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Ось і прочитано роман Ю. Яновського “Вершники”, обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те, що все, про що написав письменник, було нашою трагічної історією, яку, на жаль, вже не можна повернути чи виправити. У романі “Вершники” порушено багато проблем: […]...
- Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського “Вершники” Братовбивча громадянська війна назавжди залишиться найжахливішою сторінкою в історії України. Заради примарних ідеалів син повставав проти батька, брат убивав брата. Події в Україні розгорталися стрімко, у тому величезному казані революції виварювалися, перемішуючись, людські долі і життя, які втрачали свою цінність. Смерть кружляла над просторами рідної землі, “лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці […]...
- Поєднання життєвого матеріалу з глибиною і виразністю авторської думки в романі Ю. Яновського “Вершники” I. Драматичні колізії громадянської війни. (“Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного… ” Перша фраза новели “Подвійне коло”, у якій відтворено бій під Компаніївкою. Серед битви, серед ворогів – діти однієї матері, кожна сторона б’ється за своє, а правди немає, – ось такі страшні колізії громадянської війни. Найстрашніша дилема […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського. Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “… я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни… , вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (1 варіант) Нелегким був шлях українського народу до революції. Ставалося так, що відразу приймали її люди, але виходило і так, що вона призводила до трагедії. Болем озивалося це у серці Юрія Яновського, і, як плід його роздумів, народилася новела “Подвійне коло”, котра потім увійшла до його відомого роману “Вершники”. Ми бачимо, що відбувається у роки революції, під […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Тема патріотизму в новелі В. Стефаника “Сини” Минуло багато десятиліть, відтоді як писав свої новели Василь Семенович Стефаник. Уже й часи ніби інші, і життя інше, але його твори досі хвилюють читача. Та що там хвилюють! Кожна новела проймає голову пекучою, як вогонь, думкою, і нема жодної такої, яка б не краяла серце. Примарами минулого встають герої Стефаника, але ніколи не стане […]...
- Усе повертається на круги своя (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Єва народила Каїна і ще брата його Авеля. І був Авель пастирем овець, а Каїн був землероб. Через деякий час принесли вони дари Господу: Каїн – плоди землі, Авель – ягня від отари. Сподобався Богу дар Авеля, а Каїнової жертви не прийняв. Засмутився Каїн, спустив очі долу. А коли були брати в полі, повстав Каїн […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (2 варіант) Немало написано творів про братовбивчу війну в Україні в 1919 році. Але яскраво І правдиво описати ці події вдалося небагатьом письменникам. Одним з таких співців епохи був Юрій Яновський. Роман “Вершники” – твір дещо незвичайний. Він складається з восьми новел, пов’язаних між собою ідеєю, темою та героями. Кожна частина немовби виступає новим ракурсом у розгляді […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (2 варіант) “Шаланда в морі” – де “одна з найромантичніших у нашій літературі новел, хоча ця її романтика написана пером сучасного реаліста”, як писав Олесь Гончар. Вона відображує незвичайний час, буремний, героїчний та тривожний: “О дев’ятнадцятий рік месників і платіїв… Рік незнайдених образів і трагедійних метафор, рік любові й смерті, трепету повсталих сердець, простоти жертв, солодкості ран […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (1 варіант) Людина намагається жити так, як підказує їй совість, як навчили її батько та мати, як навчило її життя. Яким буде її внутрішній світ, чи зможе вона піднятися над буденністю, стати кращою за своїх близьких, відчути себе потрібною для суспільства? Важко відповісти на ці питання, але варто це зробити. Інакше для чого тоді жити: щоб задимлювати […]...
- Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Ішов 1919 рік… Братовбивча війна… Батько іде проти сина, а син проти батька… Страшні часи, часи горя і крові. І страшні вони ще тому, що події ці розгорталися в Україні з жахливою силою. “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гелгання бійців нагадувало […]...
- Духовна краса селянки – трудівниці в романі “Марія” (1 варіант) Роман У. Самчука “Марія” (1933 р.) – перший в українській літературі художній твір, в якому розповідається про примусову колективізацію, так зване розкуркулювання справжніх господарів землі, трудівників – хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Головна героїня роману – Марія Кухарчук, звичайна селянка, трудівниця. Це узагальнений образ української жінки. Вона емоційна, добра, чутлива, старанна. Хоча Марія неосвічена, […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (3 варіант) Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (1 варіант) До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (3 варіант) Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” належить до жанру роману. І як будь-який роман, він відображає події великого проміжку часу, крім зображення життя головного героя, охоплює історичні події двох століть та має велику кількість персонажів, кожний з яких виконує свою функцію і бере участь у розкритті авторського задуму. Нас цікавлять насамперед жіночі. […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (3 варіант) Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах “Маруся Чурай”, щоб попередити нас […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (2 варіант) З дитинства нас виховували батьки, виховательки у дитсадках, вчителі у школі. Ми набиралися знань, спілкувалися з друзями, намагалися відповісти на хвилюючі питання сучасності. Інколи замислювалися над тим, що ми маємо у душі, чи маємо право називати себе Людьми з великої літери. Олесь Гончар у своєму романі “Собор” теж намагається знайти відповіді на хвилюючі питання, хоче […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою. Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літературі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (2 варіант) В історії кожної літератури є книга, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара. Цей твір – гостро проблематичний, бо торкається він багатьох болючих питань, таких як екологія, історичний зв’язок поколінь, кар’єризм, але з особливою силою звучить тема […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (1 варіант) Юрій Яновський – співець революційних подій 1917 року. Він написав нестандартний твір – роман у новелах, який став мозаїчною картиною України того часу. Усе знайшло своє відбиття в романі: страхіття братовбивства і відданість переконанням, вірність обов’язку і зрада, любов і ненависть. Однією з найпоетичніших новел роману є “Шаланда в морі”, в якій письменник змальовує образ […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (1 варіант) Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі в кінці 60-х років, він був тим сплеском, який торкнувся больових точок суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, пам’яток минулого, цілісності людської душі. Олесь Гончар один із перших указав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (3 варіант) Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності – закон жертви. Всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Та є у світі найвища самопожертва, що не має жодного аналога, це – материнство. Мати не лише дарує дитині свій час і безмежну любов, не лише допомагає вижити, вона […]...
- Духовна краса селянки – трудівниці в романі “Марія” (2 варіант) Доля українки завжди була тернистим шляхом, скрутним, нелегким, Стійка і мужня, а водночас тендітна та лагідна, ця жінка змушена була власними руками створити відчуття затишку в домі, ростити дітей. Господарювати, працювати, щоб забезпечити родину. А якщо врахувати безліч тяжких років, ЩО випали Україні, кількість горя і бід, які вистраждав український народ, та її взагалі можна […]...
- Висвітлення складних проблем сучасності в романі О. Гончара “Собор” (2 варіант) У своєму творі автор підносить і намагається розв’язати багато проблем сучасності, про які в той час далеко не кожен митець зважився б взагалі говорити. Тому й мав роман “Собор” такий величезний резонанс у суспільному та культурному житті країни. Спробуємо визначити, які ж проблеми піднімає твір. Для цього наведемо кілька цитат з тексту. Перш за все […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (2 варіант) Страшною, кривавою була історія нашої Батьківщини; чомусь увесь час хотіли її поневолити іноземні загарбники; чомусь протягом майже усіх часів свого існування їй доводилося відстоювати свої права, піклуватися про своїх дітей – українців. Кидало їх від одного пекла до іншого, мовби випробуючи на міцність духу та силу волі. І у романі Івана Багряного “Тигролови” не обійшлося […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (1 варіант) Іван Багряний з тих письменників, що відчули на собі весь жах репресій, катувань, фізичних та моральних знущань. Щоб нарешті позбавитися гнітючої атмосфери підневільного життя, звільнитися від страшних спогадів, він емігрував з України. І саме там, в еміграції, йому вдалося написати неперевершений за правдивістю роман “Тигролови”, чи не найпершу чесну розповідь про сталінські концтабори. “Вирячивши вогненні […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (1 варіант) Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає своєї історії. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду. Неможливо стерти з пам’яті людської тяжкі картини і нападу ординців, і стрілянини […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (3 варіант) Зараз усе частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини, їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І стоїть серед […]...
За що я люблю природу харкова.