“Звук павутинки” дивовижної краси світу (за однойменною повістю В. Близнеця)
Колись давно, в ранньому дитинстві, мама розповідала мені казки, герої яких, як мені здавалося, знаходилися десь тут, поряд, у тем ній кімнаті, а на день ховались у шафах, за буфетом, книжковими полицями…
Я навіть обережно відкривала дверцята Шафи: а ну ж бо як прищемлю якогось малого чоловічка!
Відчуття таємничості світу, казковості оточуючого з віком відійшло у потаємні куточки моєї душі… А у Віктора Близнеця, мабуть, ні! Його герой повісті “Звук павутинки” Льонька бачить срібного чоловічка, який не боїться Сопухи, чує звук
Навіть сердечні, добрі люди не розуміють Льоньку, бо “засмоктав” побут: мати бідкається, коли після дощу “затекла хата”, підставляє ночви і тазик, куди капають “руді, перемішані з глиною сльози” будиночка. А для малого Льоньки в “хаті залунала музика”.
Таким же чарівним було і Льончине “кіно”: кругле вічко у віконниці, де випав сучок.
Тільки великий фантазер зміг би побачити кіно з Вишневими Пушинками у промінні, яке падає вранці через “кругле віконце-дучко”. В. Близнець вміє почути
Автор показує, що і серед дорослих є ті, що чують “звук павутинки”: не втратив дитячої здатності бачити й розуміти цей світ Адаменко, юний науковець, що прибув до баби Сірохми, як він сам каже, “помирать”. Адам вбирає останні дні, часи життя в себе, як губка. Може, передчасне очікування смерті розбудило в дорослій людині дитяче сприйняття світу?
Льонька, Адам, Ніна, собака Реке живуть в якомусь іншому, фантастичному потойбічному світі, що кричить, плаче, волає, просить, щоб знайшлася споріднена душа: “Треба, щоб хтось та був. Щоб лежав поруч, грівся на сонці, слухав тебе… Я хочу друга. Хочу, щоб хтось до мене прийшов”. І нехай автор не виділяє речення знаками оклику, але яка самотність у цих невимовно тужливих словах Льоньки! Тому, мабуть “приходить” до нього душа пса Рекса, а в полохливих очах матері застигає питання: “Який Реке?!”
В. Близнець розуміє необхідність творити з нашим поколінням підлітків про найважливіше – життя і смерть, правду і кривду, любов і ненависть…
Трагедією для Льоньки стає смерть Адама, який робив досліди по створенню “атомного сонця”. Автор вчить нас не лише бачити і чути “звук павутинки”, але й бути мужнім.
Фантастична наречена Адама Ніна вчить Льоньку і разом з ним нас, читачів, бути вірними своїм друзям, своїм дитячим враженням від незвичайного світу з “павуковим радіо”, з “вітрильником з соснової кори”, з ліхтариком-грибком…
З гіркотою В. Близнець пише, вкладаючи в уста Ніни сумні слова: “Так, ти забудеш мене… У мене друзів багато було, вони повиростали, купили собі мотоцикли, транзистори, квитки на футбол. І коли я приходжу до них у гості, вони дивляться на мене сонними очима і не впізнають”.
Автор також голосно закликає нас залишатися в душі назавжди дітьми, сприймати світ незвичайним і гарним, кольоровим. Цим повість В. Близнеця споріднена з віршем Л. Костенко “Кольорові миші”. Тож не даймо вмерти в нашій душі звуку павутинки!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки” У повісті “Звук павутинки” В. Близнеця діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним, чарівним та загадковим – саме таким, яким його уявляє Льонька. Льонька – сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує… Проте сказати “вигадує” навіть неправильно! Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим […]...
- Хто мас уяву, той не буде самотнім (за повістю В. Близнеця “Звук павутинки”) Віктор Близнець присвятив свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які людина відкриває у дитинстві. У героя повісті – хлопчика Льоньки з глухого села – багато друзів. Це і Срібний чоловічок, і Сопуха, і Адам, і Ніна. Мама хвилюється, що синові на їхньому кутку і поговорити ні з ким, […]...
- Неповторний світ дитинства в повісті “Звук павутинки” Дитинство – це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа – для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ. У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, кузьок, […]...
- Звук павутинки (скорочено) – Близнець Віктор Автор присвячує свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. Срібний чоловічок Я лежу в темряві й слухаю, як бавиться срібний чоловічок, що живе в нас у запічку. Якось після дощу затекла хата. Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі […]...
- Доброта душі (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж ста ла помітним творчим явищем в українському письменстві. Її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше […]...
- Біографія Віктора Близнеця (1933 – 1981) Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих літ” (1980). В. Близнець був дитячим письменником за […]...
- Життя і творчість Віктора Близнеця Реферат на тему: Життя і творчість Віктора Близнеця (1933 – 1981) Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих […]...
- Життя і проблеми дітей у великому місті (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) (1933-1981) Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над […]...
- Що згубив і що набув Гобсек (за однойменною повістю О. де Бальзака) У невеликій новелі “Гобсек” (1830) Бальзак створює гротескну потворну фігуру дійсного хазяїна життя, образ величезної узагальнюючої сили – лихвар, що робить гроші з грошей. Молодим Гобсек пережив багато знегод і смертельних небезпек. Об’їздивши майже весь світ, він переконався, що всюди панує зло та вади. Добре розуміючи свою перевагу в розумі та здібностях над більшістю тих […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови […]...
- Тарас Бульба – народний герой (за однойменною повістю М. Гоголя) Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Відомий російський критик писав: “Що таке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя”. Тарас Бульба – мужній та відважний воїн, який уславив себе у багатьох боях. “Немає у […]...
- Неоднозначність образу Гобсека (за однойменною повістю О. де Бальзака) Головний герой новели – Гобсек, ім’я якого символічне – Сухоглот. Зі сторінок твору постає природно обдарована людина, що деградує і перетворюється на напівавтомат. Культ матеріального та байдужість до духовного нівечать душу людини. Суспільство старанно ліпило собі на потребу та погибель цього жорстокого, хитромудрого, недоступного людським пристрастям ділка. Гобсек не виставляє про людське око свою спроможність. […]...
- Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорізького козака (за однойменною повістю М. Гоголя) Микола Васильович Гоголь народився в Україні. Усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів. В один з періодів свого життя Гоголь надзвичайно захопився історією. Особливу його увагу привертала всесвітня історія та минуле рідної України. З-під пера письменника вийшла повість “Тарас Бульба”, яка описує одну […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) I. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVI-XVII ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). II. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
- Шепіт… Ніжний звук зітхання… – Фет Афанасій “Шепот, робкое дыханье… “ Шепот, робкое дыханье, Трели соловья, Серебро и колыханье Сонного ручья, Свет ночной, ночные тени, Тени без конца, Ряд волшебных изменений Милого лица, В дымных тучках пурпур розы, Отблеск янтаря, И лобзания, и слезы, И заря, заря!.. “Шепіт… Ніжний звук зітхання… “ Шепіт… Ніжний звук зітхання… Солов’їний спів… Срібна гра і колихання […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (4 варіант) Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. Невимушено ведеться розповідь. Поступово перед нами […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (2 варіант) Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що таке справжня праця, що таке любов […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (3 варіант) У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну пам’ять про своїх батьків, дідів, що […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (1 варіант) Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме так і з Олександром Довженком, який […]...
- Опорний приголосний звук Опорний приголосний звук – приголосний, вжитий перед наголошеним голосним у римі. Особливе значення має цей принцип в окситонній римі, виводячи її зі стану бідної: І, здається, на світі я чесно живу, Від базарного клопоту душу зберіг, То чому ж я постійно шукаю траву, Що так важко росте на узбіччях доріг? (Л. Талалай). О. п. з. […]...
- Кацай Олексій – Неначе звук покинувши струну Неначе звук покинувши струну Йдемо ми ще лупаті і лускаті Крізь темряву темнішу за пітьму Єдину суть в розбіжностях шукати Б’ючи у скривлених сонць тулумбас В галактик розбігання всесвіт грає Й здерає сухозлоту час із нас Втім бруд і гар із нас він теж здерає Але ми відчайдушно голі як З вологих скойок вийняті перлини […]...
- Павло Мовчан – “Вислизає із горла розслаблений звук… “ Вислизає із горла розслаблений звук, Прилипає до пальців струна-волосина. Все, чого не торкнешся, жадає сполук, Розкрадає тебе по краплині. Не питаю “навіщо”, питаю “чому”, Відчуваючи безглуздь і марність питання, Не минути чому нам страждання і мук, І чому нетривалим було раювання? Залишився в минулому меду горнець, Пам’ятає язик прохолоду від слова, Пам’ятає душа про твердий […]...
- Творення світу в українських міфах і легендах Творення світу для наших пращурів було найбільшою таємницею. За однією з легенд, у повітрі розірвалася величезна куля. З її округлих шматків утворилися Земля, Сонце і Місяць. Земля зачепилася за хвоста величезної риби і тримається на ній. Якщо поведе риба вусом або пером, трапляється на Землі землетрус. За іншими легендами, Земля уявлялася давнім людям округлою та […]...
- Вам кажуть – завтра кінець світу! Вам кажуть – завтра кінець світу, Усі з усім прощайтеся. Беріть те, чого не пробували, а потім – Захищайтеся і ховайтеся. А я не знаю і не буду. Я проживу цей день звичайно – Піду десь потиняюся, а ввечері Поплачу, як зазвичай. І я проснусь здорова, сильна, А ви – Обкидані бичками і спільними шприцами […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (2 варіант) Важким було життя селян Галичини наприкінці XIX століття, безрезультатні пошуки того, як прогодувати родину, поступове розорення, перспектива голодної смерті – все це примушувало селян зриватися з місць, де протягом багатьох років жили їхні батьки, і, спродавши все, мандрувати в пошуках кращої долі. Масова еміграція до Америки стала звичним явищем. Але й на далекому континенті не […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (3 варіант) Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше – чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з […]...
- Герої невидимого світу (за казкою Василя Королів-Старого “Потерчата”) Герої невидимого світу (за казкою Василя Королів-Старого “Потерчата”) Мені уявляється, що немає такої дитини, яка б не зацікавилася розповідями про фантастичних істот. Домовик, відьми, русалка, чорти, водяні з’являються в нашій уяві, виходячи з народних міфів, легенд і казок. Реальні вони істоти чи вигадані? Я нічого не можу стверджувати, бо ніколи ще не зустрічався з ними. […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. П. Котляревського (2 варіант) Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на цій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами постає образ українки, […]...
- Віктор Близнець Реферат Віктор Близнець (1933 – 1981) Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих літ” (1980). В. Близнець був […]...
- Образ Івана Вишенського (за однойменною поемою І. Франка) На зламі XVI-XVII ст. одним із найоригінальніших письменників-полемістів був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він вирішив стати ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого […]...
- У кого украдено щастя? (за однойменною драмою І. Я. Франка) Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить […]...
- Близнець Віктор – Біографія Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933 р. У 1957 p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963 p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих літ” (1980). В. Близнець був дитячим письменником […]...
- Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” (2 варіант) Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” є автобіографічною. У ній письменник згадує своє дитинство, знайомить з рідними людьми – матір’ю, татом, дідусем, бабусею. Головний герой повісті маленький хлопчик Михайлик – це і є сам Михайло Стельмах. Весь світ Михайлик сприймає, наче казку. Лебеді, що пролітають над ним, за його бажанням роблять ще одне коло над хатою. […]...
- Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. Котляревського Реферат на тему: Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І. Котляревського. Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769р. у м. Полтаві в сім’ї канцеляриста. Він перший класик нової української літератури періоду її становлення, поет, драматург, перекладач, театральний і громадський діяч. У своїх творах автор змалював цілу галерею яскравих, художньо переконливих персонажів поеми – людей […]...
- Собор як символ духовної краси людини (1 варіант) Усе частіше люди починають задумуватися над тим, задля чого живуть, Що головне в їхньому житті: матеріальне чи духовне? Та, здається, і досі не можуть вирішити цих питань, бо у багатьох випадках перетягує матеріальне, незважаючи на чисті духовні пориви. Проте прийшов час вирішити раз і назавжди, що нам ближче, бо ми стільки лихого наробили самі собі […]...
- Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (1 варіант) Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (1 варіант) Коли душа моя торкається загадкових сторінок минулого і воно довірливо розкриває свої таємниці, мені здається, що я вже була там у якомусь своєму минулому житті. От і зараз, прочитавши роман Ліни Костенко, я відчуваю знайомий щем у серці. Якісь затуманені спогади напливають […]...
- Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”) Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (1 варіант) Сьогодні часто можна почути від молоді про потребу негайного переїзду до країн “кращих” і “багатших”. Легко відступитися від рідного сьогодні, важко щось змінити на краще своєю працею. Та невже там, за кордоном, хтось чекає на нероб і любителів красивого життя? По-іншому складалася доля українців на зламі XIX-XX століть, які змушені були емігрувати не тому, що […]...
- Дійсний і уявний світу романі-баладі В. Шевчука “Дій на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають побачити і зрозуміти найістотніші проблеми сучасності. В оповіданнях і повістях В. Шевчук […]...
Майстерне розкриття загальнолюдських проблем у лісовій пісні.