Енергійні та відчайдушні (за повістю Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки”)
Всеволод Нестайко народився в місті Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Він закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Потім працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”, де було надруковано його першу книгу “Шурка і Шурко”. Він писав кіносценарії, твори для дітей, найвідоміші з яких: “В країні сонячних зайчиків”, “Пригоди Грицька Половинки”, “Незвичайні пригоди у лісовій школі”, “П’ятірка з хвостиком” та інші. Рішенням Міжнародної
“Тореадори з Васюківки”- це пригодницько-гумористична повість. Історія ця надзвичайно цікава. Події, описані автором, настільки захоплюючи, що хочеться читати цю книгу від першої до останньої сторінки ще і ще.
Головні персонажі повісті – це Ява Рень і Павлуша Загородній. Вони звичайні школярі-підлітки, що мешкають у
У одного з них дуже незвичне ім’я – Ява. В повісті розповідається, що то він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”… , але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана “руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками.” Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкетування: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”.
Павлуша Загородній – це кращий друг Яви. Він більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про допомогу хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”.
Бажання і наміри Яви і Павлуші дуже зрозумілі їх одноліткам. Напевно, головне, про що хоче сказати автор: дружба – це велика сила! І так важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації. Бо він-справжній!





(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Найкращі друзі Павлуша і Ява з книги Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки” Фантастика та пригодницькі романи – улюблені твори будь-якого підлітка. Мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо або у Діка Сенда з “П’ятнадцятирічного капітана” Жуля Верна… Хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод Шерлока Холмса з оповідань Артура Конан Дойля, але розумієш недосяжність своїх бажань… […]...
- Образи головних героїв повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” (народився 1930 року) Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”, де було надруковано його першу книгу “Шурка і Шурко”. Пише кіносценарії, твори для дітей, найвідоміші з яких: “В країні сонячних зайчиків”, “Пригоди Грицька Половинки”, “Незвичайні пригоди у лісовій […]...
- Пригодницька повість В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Всеволод Нестайко – видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість “Тореадори з Васюківки” є дуже цікавою, у ній розповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір “Тореадори з Васюківки” – за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, […]...
- Світ пригод і фантазії у повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Друзі справжні – мов брати рідні Народна мудрість Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. Повість “Тореадори з Васюківки” теж про гру, вигадку, фантазію. Романтика щоденних пригод так […]...
- Біографія Всеволода Нестайка Всеволод Нестайко Нестайко Всеволод Зіновійович – український письменник. Народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів, тепер Житомирської області. Закінчив 1952 року Київський університет. Працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, видавництвах “Молодь”, “Веселка”. Пише повісті, оповідання, казки для дітей. Автор збірок оповідань “Шурка і Шурко” (1956), “Це було в Києві” (1957), повістей “В Країні Сонячних […]...
- Веселі вигадки двох друзів (за твором В. Нестайка “Тореадори з Васюківни”) Дитинство – щаслива й весела пора. Навіть маленькі пригоди в дитинстві здаються великими й значними. Читав книгу “Тореадори з Васюківки” і по-доброму заздрив двом друзям – Павлуші Завгородньому та Іванові Реню. їм ніколи скаржитися на нудне життя у селі. У них не виникає питання, куди себе діти під час канікул. Хлопчики постійно щось вигадують. Вони […]...
- Пригодницько-романтична повість “Тореадори з Васюківки” Веселий час – дитинство! Сповнене пригод, справжніх переживань і почуттів, воно назавжди залишається в нашій душі світлим образом, що з теплотою згадуємо в дорослому житті. Бо такого в нас більше ніколи не буде, а воно було найкраще, найправдивіше, найдивовижніше. Такий незгладимий слід залишило дитинство і в душі Всеволода Нестайка, бо тільки людина, яка вміє зберегти […]...
- Тореадори з Васюківки (скорочено) – Нестайко Всеволод Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич Дід лає онука, який разом із другом вирішив прорити метро під свинарником, а туди провалилася п’ятипудова, плямиста, як геограма карта, свиня Манюня. Дідусь звелів хлопцям закидати яму. У Яви (від Вані – він у дитинстві так, мабуть, вимовляв) Реня вся сім’я інтересна. Батько на скрипці грає, корову звуть […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших […]...
- Неповторний світ юності (за повістю В. Дрозда “Ирій”) Можна відцуратися села, Відцуратися селянського хліба. Тільки самого себе не можна відцуратись. В. Дрозд В. Дрозд – багатогранний прозаїк сьогодення. Він, на думку літературних критиків, “постійно змінний, увесь у пошуках нових злободенних тем і проблем”. Його завжди хвилює думка читачів про написані ним твори. А написав він багато: це і збірки оповідань, повісті, романи. У […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови […]...
- Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Повість Ольги Кобилянської “Земля” (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XIX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (ІІ варіант) Надзвичайно вразив мене образ юної Орисі з повісті Богдана Лепкого “Орли”. Орися постає мужньою, поважаючою себе дівчиною. Коли москалі викрадають її вночі, не страх опановує її серце, а лють та відчай від того, що вона не може певним чином відстояти свою гідність. Для дівчини гідність важливіша за життя. Також Орися змальовується як любляча донька, яка […]...
- Честь та зрада (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ. У повісті Івана Франка “Захар Беркут” відтворено події XIIІ-XIV століть. На її сторінках ми знаходимо образи тих, хто захищав, а також тих, […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (За повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Доля творів Бориса Антоненка-Давидовича була непростою. Ім’я цього письменника практично мало знайоме українському читачеві. Його творчість за радянських часів замовчувалася, не виходили його книжки. Сьогодні ми значно більше знаємо про творчу спадщину цієї обдарованої людини. Є від чого засмутитися: надзвичайно талановитий письменник, романіст, повістяр, новеліст, репортер знайшов свого читача лише після своєї смерті. Його твори […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Юрій Лукін Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, […]...
- Геройство та лицарська відвага Павлуся (за повістю А. Чайковського “За сестрою”) Андрій Чайковський у повісті “За сестрою” змалював трагічний період життя українського народу. Татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руйнували їх, палили, людей забирали в полон. Сумна доля спіткала й село Спасівку. В одну мить залишився Павлусь без матері, діда, втратив він і любу сестру Ганю: “Тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Уроки нашої історії (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) I. Історична повість “Захар Беркут” (тема – боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у XIII ст.; ідея – саме народ є рушійною силою історії). II. Протистояння героїв повісті – представників двох таборів (мирні жителі карпатського села Тухля і Захар Беркут – монгольські загарбники і зрадник боярин Тугар Вовк): 1. Головний герой повісті Захар Беркут (найстарший, […]...
- Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
- Оригінальність світосприймання Тодося Осьмачки (за повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”. Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді […]...
- Що означає бути справжньою людиною (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті – “Людина”. Ця назва – не випадкова. Цим почесним званням нагороджує О. Кобилянська головну героїню своєї повісті. Так, саме “почесним званням”. Адже далеко не всі мають право зватися цим словом. Це право треба ще заробити. І той, хто зветься людиною, повинен виправдати […]...
- Карпатські Ромео і Джульетта (за повістю “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – один з найпоетичніших творів української літератури. Основою її став фольклор Гуцульщини, закарпатської частини України. Під час написання повісті Гуцульщина вже кілька століть була відірвана від України, там сформувався окремий діалект, своєрідні обряди, свій побут та традиції. Коцюбинський відкрив цей самородок для всієї країни, підкресливши у назві, що герої – […]...
- Людина, земля, всесвіт (за повістю М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа”) У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Уже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка […]...
- Дитинство, опалене війною (за повістю Г. Тютюнника “Климко”) Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він […]...
- Слово-привид Слово-привид – слово, що виникло внаслідок неправильно прочитаного певного тексту, чиєїсь помилки на письмі чи вигадки. Термін запровадив І. Качуровський. Так, М. Хвильовий, проголошуючи “азіатський ренесанс”, вигукував: “Гряде новий Рамаян!” Очевидно, йшлося про головного персонажа пам’ятки індійської літератури “Рамаяни” – Раму. У перекладі поезії Ф.-Г. Лорки, зробленому М. Лукашем, були такі рядки: Як змилить мило […]...
- Щира розповідь про власне дитинство (за повістю “Блакитна дитина”) Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (3 варіант) Повість “Орли” розповідає про події, коли царський уряд вживав жорстоких заходів по відношенню до населення України. На захист рідної землі виступають представники української шляхти – Сулима, його син Петро та сотник Тригуб. Петро гуртує навколо себе таких самих завзятих козаків, як він сам. Разом із своїм батьком, не боючись покарання, вони ховають дарчі грамоти, в […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це. чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на […]...
- Пробудження таланту (за повістю С. Васильченка “У бур’янах”) Як народжується талановитий письменник? Чому його світобачення відрізняється від світосприйняття пересічної людини? На ці питання можна знайти відповідь в уривках з повісті С Васильченка “У бур’янах”, де художньо змальовано дитинство видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Характер свого героя, його духовний світ повістяр подає в розвитку. Малий Тарас ріс надзвичайно допитливим. Його цікавило, звідки сходить […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (1 варіант) У повісті “Орли” Богдан Лепкий зображує життя українського народу в той час, коли після смерті гетьмана Івана Мазепи був обраний гетьманом Пилип Орлик. Але Москва не хотіла давати волі Україні, а тільки ще більше захоплювала владу над нашими землями та людьми. Однією з головних героїв повісті є дівчина Орися. Вона – дочка сотника Тригуба. Батько […]...
- Образ Мирослави (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. […]...
- Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Ольга Кобилянська – один з найтонших психологів нашої літератури. Талановита письменниця-демократка була сучасницею і другом І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Вона була справжнім новатором художнього відображення дійсності. Повість “Земля” була створена письменницею за 2,5 роки і надрукована вперше у 1922 році. Але творчий задум визрівав […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) (2 варіант) Повість “Тіні забутих предків” є справжньою перлиною української класичної літератури. Одночасно цей твір є і своєрідною даниною новим течіям європейської літератури, естетикою яких так цікавився письменник. У повісті Коцюбинський намагався втілити естетичну концепцію краси людського буття, вписаного в життя природне, наповнене насолодою мистецтва й чистого почуття. Історія кохання Івана та Марічки, головних героїв повісті, виходить […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого”. Образ Климка за повістю Гр. Тютюнника “Климко” Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду і, неодмінно, своєму ідеалу людини, яка завжди була доброю, самовідданою і милосердною за будь-яких обставин. Таким, на мою думку, був головний герой повісті Гр. Тютюнника “Климко”. Все своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, він не може […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Доброта душі (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж ста ла помітним творчим явищем в українському письменстві. Її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше […]...
Сила кохання маргарити.