Життя святої Марти

Марта була сестрою Марії Магдалини та Лазаря. Вони проживали у маленькому містечку Вифанії поблизу Єрусалиму. Вони були добрими друзями з Ісусом, який часто приходив до них в гості. З Біблії на відомо про три візити Ісуса:

Лука 10:38-42 (“Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити?

Скажи їй, щоб мені допомогла.”Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно.

Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”).

Івана 11:1-44 (Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти. Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги. Отож послали сестри до нього сказати йому: “Господи, той, що любиш ти його, слабує.” Зачувши те Ісус, мовив: “Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.” Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.

Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.

Щойно по тому мовив до учнів: “Ще раз до Юдеї вирушаймо.” Учні ж йому казали: “Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?” Відрік Ісус: “Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього. Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!” Сказав ото, а тоді мовив до них: “Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.” А учні йому: “Господи, коли заснув, то й одужає.” Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.

Тож Ісус і каже їм одверто: “Лазар упокоївся, і радію я за вас, що мене там не було, – щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.” Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: “Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.” Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі. Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять, і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.

Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті. Отож заговорила Марта до Ісуса: “Господи, якби ти був тут, – мій брат не вмер би! А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.” І каже їй Ісус: “Твій брат воскресне.” “Знаю, – каже до нього Марта, – що воскресне у воскресіння, дня останнього.” А Ісус їй: “Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме!

Кожен, хто живе і в мене вірує, – не вмре повіки. Віриш тому?” “Так, Господи, – каже йому, – вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.” Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: “Учитель прийшов і тебе кличе.” Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього. Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта. Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати.

Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: “Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!” Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений, запитав: “Де поклали ви його?” Кажуть йому: “Іди, Господи, і поглянь.” Заплакав Ісус. І заговорили юдеї: “Бач, як він його любив!” А деякі з них мовили: “Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?” І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху. “Відкотіть камінь”, звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: “Господи, відгонить уже: четвертий бо день.” “А хіба я тобі не казав, – озвавсь Ісус, – що коли віруєш, то побачиш славу Божу?” Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: “Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!

Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.” А промовивши те, кликнув на ввесь голос: “Лазарю, вийди сюди!” І мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: “Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить.”).

Івана 12:1-11 (Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира. Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: “Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?” Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.

Тож Ісус промовив: “Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.” Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились – не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.

Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.).

Свято св. Марти – 29 липня. Під час молитви до святої 9 вівторкв повиа горіти свічка.

Ця молитва така сильна, що перед закінченням тих 9 вівторків одержиш те, що собі випрошуєш, хоч би прохання було дуже складним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(5 votes, average: 5,00 out of 5)



Опис шкільного подвір'я.
Ви зараз читаєте: Життя святої Марти
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.