Іван Франко – Автограф № 214

Ой, зле, сусіде! Лихо нам, свату!
Тяжко на світі дихати вже!
Чув ти? На нашу бідную хату,
Кажуть, страшная змора іде!
Десь появились злі нігілісти…
Кажуть, неначе вни-то хотять
Русь нашу матір з кашею з’їсти,
Перевернути весь старий лад!
Все-ді поставлять горі ногами:
Хлопці будуть-ді вчителя вчить,
А як не вміє, далі різками,
Як він їх досі, стануть лупить.
Парафіяни службу муть правити,
Піп буде бити поклони сам,
А зате мусить церков поставити
І ще довкола звести паркан.
Також податки буде платити
Не хлоп державі, але вона
Хлопові, – має всіх си живити,
Сіять, орати й жати сама.
В суді засядуть хлопи й міщани,
Тії судити стануть панів;
Не арештантів поліціяни,
Муть пильнувати, так як велів
Досі закон наш, но арештанти
Поліціянів! Злодій краде,
А як властивець зловить го, – stante
Pede в арешт го злодій веде.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Григір тютюнник хронологічна таблиця.
Ви зараз читаєте: Іван Франко – Автограф № 214
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.