“Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка

Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття.

Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з коханою Ольгою Рошкевич. Та ніщо не зломило митця. Він пов’язав свою долю з робочим людом, боровся проти неправди і соціальної несправедливості, активно пропагував

революційні ідеї, закликав до боротьби.

Особливо складним для Франка був 1880 рік. Взимку він “… мерз, не маючи ні вбрання, ні хати, ні нічого… ” Рятуючись від голоду, їде до Коломиї, щоб підготовкою учня до вступу в університет заробити грошей на прожиття. Та дорогою його було заарештовано і кинуто до коломийської в’язниці. Там тримали його в найтяжчих умовах, у найсуворішому режимі. Але в ув’язненні митець пише. Його тюремним поезіям притаманні оптимізм, незламність, громадянський пафос. Саме в коломийській тюрмі написав Франко поезію “Гімн” – програмний твір усієї творчості.

Всупереч несприятливим умовам поет багато працює, видає збірки поезій, створює значні літературознавчі й фольклористичні праці.

Слушною є думка франкознавця П. Колесника: “Він був поетом у всьому: в громадських ідеалах і щоденній практичній роботі, в ліричних зізнаннях душі і вчених архівних розшуках”.

Поезія Івана Франка вчить патріотизму, закликає любити рідний край, свою мову і культуру, надихає на боротьбу і сподівання кращого майбуття. Він завжди думав про свій народ, ні на мить не забував, що його матір’ю є Україна.

У вірші “Каменярі” Іван Франко створив образ борця, що розбивав скелю неправди і зла, і сам став Каменярем. На Личаківському кладовищі у Львові, на могилі письменника, височить єдиний у своєму роді пам’ятник: каменяр розбиває молотом гранітну скелю.

До Франкового слова уважно прислуховуються і зараз. Там, де борються за здійснення високих ідеалів Каменяра, і там, де ті ідеали завойовано. Та особливо голосно лунає Франкове слово на його рідній землі.

Під небом миру в сонцем даль залиту

Звучить хода весела і дзвінка…

У нашім серці буде вічно жити

Ім’я безсмертне рідного Франка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Является ли базаров сильной личностью сочинение краткое.
Ви зараз читаєте: “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.