Про кулінарні шедеври у поєні І. Котляревського “Енеїда”



Народна кухня України широко представлена у поемі І. Котляревського “Енеїда”. Видно, що автор добре знався на національних стравах. До того ж показати характер і вдачу українців без їх ставлення до народної кухні просто неможливо. Українці, як відомо, люблять посмакувати і добре знають власну кухню..

Кулінарія в Україні мене теж цікавить, і тому я звернула увагу на те, як Котляревський зробив суто українські страви надбанням Європи. Адже Енея у його мандрах по Середземному морю всі пригощали українськими стравами і обдаровували дарами

з України:

Латин по царському звичаю

Енею дари одрядив:

Лубенського шмат короваю,

Корито опішнянських слив,

Горіхів київських смажених,

Полтавських пундиків пряжених

І гусячих п’ять кіп яєць;

Рогатого скота з Лип’янки,

Сивухи відер п’ять з Будянки,

Сто решетилівських овець.

Вся географія Полтавщини – у подарунках середземноморського царя. Крім того, українськими стравами із задоволенням ласували боги на Олімпі і праведники в раю. Так, на обіді у Зевса:

Там лакомини разні їли,

Буханчики пшеничні білі,

Кислиці, ягоди, коржі

І всякі різні витребеньки…

З

історичних джерел я знаю, що традиційне харчування українців пройшло тривалий час становлення і розвитку. Деякі рецепти приготування страв і способи зберігання продуктів харчування дійшли до нас від часів Трипілля, ранніх слов’ян та Київської Русі. Тож і маємо в Україні оригінальну кулінарію, створену віками і тисячоліттями. Підтвердженням того, що Україна є житницею Європи, є різноманітність страв із борошна і крупів… До речі, ці страви найчастіше згадуються в “Енеїді”. Тут представники різних національностей із задоволенням їли галушки, вареники, локшину, куліш, кашу, а хліба завжди було не менш ніж “повне решето”. Котляревський згадує у своїй поемі немало страв, які сьогодні вже призабуті. Це і зубці (зерна обтовченого ячменю, підсмажені), і путря (ячмінна кутя з солодким квасом), і кваша (солодке тісто), і баба-шарпанина (народна страва із пшеничного тіста, риби, конопляної олії, підсмаженої цибулі), і багато інших, які, за словами Котляревського, гості із задоволенням “лигали”, “глитали”, при цьому ще й “замурмотали, як коти”. Що ж до діапазону запропонованих страв, то він просто приголомшливий: від сім’яної макухи, яку із задоволенням їли закохана Дідона та Еней, до кав’яру і крохмалю, “який їдять пани”:

І в кахлях понесли пашкети

І киселю їм до сити;

Гарячую, м’яку буханку,

Зразову до рижків печінку,

Гречаних з часником пампух.

Згаданий у цитаті кисіль належить до архаїчних страв. Традиційно кисіль готували із добре підсушеного чи подрібненого вівса. Пізніше використовувалися для цього інші види борошна (пшеничне, житнє, горохове, картопляне). Не забув автор “Енеїди” і про культуру харчування українців:

Тут їли різнії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок.

Я вважаю, що таке розмаїття кулінарних шедеврів свідчить про здоров’я і міць української нації. З іншого боку, якщо мені доручили б відшукати в українській кухні унікальні страви, які можна запатентувати у світі, я б далеко не ходила – для початку відкрила б безсмертну “Енеїду” Івана Котляревського.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір івана франка фарбований лис.
Ви зараз читаєте: Про кулінарні шедеври у поєні І. Котляревського “Енеїда”