Богдана Лапченко – Коли умене буде донечка



Коли умене буде донечка,
Я попрошу лиш одного:
На її долю тільки сонечка,
Такого теплого, свого.
Ми її з татом заколишемо,
Солодкий сон умить прийде.
Нову сторіночку напишемо
Укнижці про життя людей.
А потім підуть перші бантики,
Синці, любов, велосипед.
З цукеркою в красивім фантику
Її до школи поведем.
А доня виросте красунею
І полетить в стрімкежиття.
Отак я мрію і так думаю,
Любитиму своє дитя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Літературний процес 20-30 років.
Ви зараз читаєте: Богдана Лапченко – Коли умене буде донечка
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.