Чи не той то Хміль – Історична пісня
Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?
Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.
Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
“А я ляхів не боюся і гадки не маю,
За собою великую потугу я знаю,
Іще й орду за собою веду:
А все, вражі ляхи, на вашу біду”.
Утікали ляхи – погубили шуби…
Гей, не один лях лежить, вищиривши зубиі
Становили ляхи дубовії хати,
Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати!
Утікали ляхів де якії повки,
Їли ляхів собаки і сірії вовки.
Гей, там поле, а на полі цвіти,-
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця,-
Не по однім ляху зосталась вдовиця!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Чи не той то хміль – Народний епос ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. “А я […]...
- Чи не той то Хміль (Пісня про Богдана Хмельницького) скорочено – Історичні пісні Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, […]...
- Чи не той то хміль (Історичні пісні) (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав […]...
- Аналіз “Чи не той то Хміль” Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Чи не той то хміль (АНАЛІЗ) Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Ой Морозе, Морозенку – Історична пісня Ой Морозе, Морозенку, Ой да ти славний козаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! Ой не так вся Україна, Як рідная мати, Заплакала Морозиха, Стоя біля хати. Заплакала Морозиха, Стоя біля хати. “Ой не плач же, Морозихо, Не плач, не журися, Ходім з нами, козаками, Мед-вина напийся! Ходім з […]...
- Маркіян Шашкевич – О Наливайку Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- Історична правда та вигадка в середньовічному епосі “Пісня про Роланда” В історії кожного народу є свої герої. І переважно – це герої-захисники. їм приписуються ідеальні риси характеру й ідеальні вчинки. Ними пишаються, їх наслідують, про них переповідають. А щодо героїчного епосу, то славні подвиги воїнів-захисників знайшли свої відгуки в подальшій творчості талановитих нащадків. І Іа жаль, література Середньовіччя не могла дійти до нащадків у повному […]...
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Гей, не дивуйте, добрії люди – Народний епос ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ (Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького) Гей, не дивуйте, добрії люди, Що на Вкраїні повстало. Там за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало. А Перебийніс водить чимало – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голову з плечей, А решту топить водою: “Ой пийте, ляхи, води калюжі, Води болотянії. А […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Хміль Дівчино, хмелю весняний, Довкола мене оплетися! Кують нам дятлі з моху сни І в сто гаях лопоче листя. Весна омаєних весіль І кожна ніч, немов отрута. Твоїх долонь ласкавий хміль І тайна щастя незбагнута. 9 березня 1935...
- Марина Лонська – Не врятує ні хміль, ні Забужко Не врятує ні хміль, ні Забужко, Ураган польового писання. Дістає він солдатську кружку, Й в “нержавійці” горить Оксана. Дістає з кирзача він ничку, Ну і хай посміються солдати, Бо у них такий гарний звичай- Геть усе на кпини підняти. Доламала прозова дівка, Всьому серцю – у вічність закрила. Кляті чоботи – маломірки І до жаху […]...
- Павло Мовчан – “Волосся скрипки, наче хміль… “ Волосся скрипки, наче хміль, Оповило – не відпускає, То білоцвітна заметіль Мене діткнулася руками, Кущем шипшини – в сповитті Ожини дикої гінкої, Що не дає мені в житті Ані хвилини промивної. Настирні струни обгорнули Галуззя випростаних рук; І скрапував, як плач зозулі, У синю тишу теплий звук. Ожинний жур, іржа ожинна Зрожевили тужаву цвіть, І […]...
- Гомін, гомін, гомін по діброві (народна пісня) Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле, поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мамо, мене орда знає – В чистім полі обминає”. “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе турчин візьме!” “Мене, мамо, мене турчин знає Сріблом-злотом наділяє”. “Іди, сину, іди […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Гей, була в мене коняка (народна пісня) Гей, була в мене коняка, Та й коняка-розбишака, Була шабля, ще й рушниця, Ще й дівчина-чарівниця. Ту коняку турки вбили, Ляхи шаблю пощербили, І рушниця поламалась, І дівчина відцуралась. За Бунжацькими степами Їдуть наші з бунчуками. А я з плугом і з сохою Понад нивою сухою. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Степ широкий, стерня […]...
- Ой з-за гори високої – Веснянки ОЙ З-ЗА ГОРИ ВИСОКОЇ (Пісня про Данила Нечая) Ой з-за гори високої, З-під чорного гаю, Ой крикнули козаченьки: “Утікай, Нечаю!” “Не бійтеся, не бійтеся, Пани отамани, – Поставив я стороженьку Усіма шляхами. Як я маю, козак Нечай, Звідси утікати, Славу мою козацькую Марно потеряти?” “А я тебе, мій Нечаю, Не убезпечаю: Держи собі коня в […]...
- Чорна рілля ізорана (народна пісня) Чорна рілля ізорана, гей, гей! Чорна рілля ізорана І кулями засіяна, гей, гей! І кулями засіяна. Білим тілом зволочена, гей, гей! Білим тілом зволочена І кров’ю сполощена, гей, гей! І кров’ю сполощена. Вітер віє по долині, гей, гей! Вітер віє по долині, Лежить жовнір на могилі, гей, гей! Лежить жовнір на могилі. Ані тата, ані […]...
- Французький, англійський, німецький народно-героїчний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про мого Сіда” РЕФЕРАТ На тему: Французький, англійський, німецький народно-героїчний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про мого Сіда” В історії культури різних народів важливе місце посідають старовинні літературні пам’ятки, де йдеться про події сивої давнини. Створювані невідомими поетами, ці шедеври народного мистецтва існували в усній формі, передавались від покоління до покоління, а згодом їх записували, […]...
- Коротко про “Чи не той то Хміль” За основу пісні “Чи не той то хміль… ” узято одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького – перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні – плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького. За допомогою діалогу […]...
- Чи не той то хміль (Характеристика твору) Характеристика твору За основу пісні “Чи не той то хміль… ” узято одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького – перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні – плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького. За […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” (2 варіант) Т. Г. Шевченко багато своїх творів присвятив відомим історичним подіям в Україні. Він хотів нагадати своїм землякам: не завжди так було, що вони корилися панам. Були в Україні повстання, які хоч і жорстоко придушувались, але показали, що народ може і повинен боротися проти знущань з боку панів. В основі поеми “Гайдамаки” лежать події 1768 року. […]...
- Іван Франко – Пісня будущини Знов час прийде, коли з погорди пилу Ти отрясешся й ясною звіздою Засяєш людям, і підуть з тобою, Серця твою почують давню силу. Знов час прийде, до найтяжчого бою, Остатнього, за правду й волю милу Ти поведеш народи і прогнилу Стару будову розвалиш собою. І над обновленим, щасливим світом, Над збратаними, чистими людьми Ти зацвітеш […]...
- Пісня про Устима Кармалюка – Народні перекази та легенди ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ (Пісня про Устима Кармалюка) За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку […]...
- Історична основа та романтичний міф у поемі Дж. Байрона “Мазепа” Життя та діяльність гетьмана Мазепи потребує глибокого й вдумливого прочитання. Його так звана “зрада” Петрові І під Полтавою 1709 року, можливо, була вкрай необхідним державним заходом, який, на жаль, зазнав краху? Адже відомо, що Росія навіть сьогодні не надає документів, які Богдан Хмельницький підписав (а чи підписав узагалі?) з Московією. Що до цього часу ховають […]...
- Юрій Тарнавський – Болить голова Болить голова, як Книжка лежить на столі, як Дерево стола тримає на Собі цю книжку, як очі Дивляться з одної сторони Обличчя на світ, у Якім стіл і книжка тривають, як Біль голови. Недалеко знаходиться Місце, де можуть Боліти серце і зуби, і Очі тримаються купи в Однім куті, де мало Хто заглядає, і де, […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив […]...
- Історична основа твору та історія написання “Маруся Чурай” Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було “духовним мечем”. І ось ожила легендарна дівчина на сторінках історичного роману у віршах ” Маруся Чурай ” Ліни Василівни Костенко, який побачив світ […]...
- Іван Вишенський – історична постать українського письменства І. Іван Вишенський – письменник-полеміст. (Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського. Він викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й “вдасть мирскую”, польсько-шляхетських і українських гнобителів. До наших днів дійшло мало біографічних відомостей про відомого українського письменника-полеміста. Народився у середині XVI ст. у Судовій Вишні. […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” (3 варіант) У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки ви Сокою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається у поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання в […]...
- Вечірня пісня (народна пісня) Тихесенький вечір на землю спадає, І сонце сідає в темнесенький гай. Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, теплом обгортай! Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Не слухає сонце, за гору […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (3 варіант) В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне, сповнене цілоденної праці. На очах читача проходять одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці […]...
- Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох […]...
- Історична школа у фольклористиці Історична школа у фольклористиці – один із ступенів розвитку теоретичної думки у європейській фольклористиці. З’явилася після перших двох попередніх етапів – міфологічної та міграційної теорій у першій половині XIX ст. Представники І. ш. у ф. основну увагу зосереджували на історичному аспекті фольклору (де і коли виник твір, які історичні події вплинули на його зміст тощо), […]...
- Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня третя) Голос: Приходь іздалеку, одчай труби, Великої військової тривоги! Летіть, летіть весняної доби, Земля і кінь, списи і корогови! О вітре мандрів, весну розвівай, Підкинь до неба пил полків кінноти! Земля лежить – щасливий, теплий край, І коливаються її висоти. Встає туманна путь і день оман, Весна народжується під копитом. У неймовірний синій Ханаан Ідуть полки […]...
- Історична основа поеми Т. Шевченка “Гамалія” Т. Шевченка ще з дитинства цікавила і захоплювала історія героїчного минулого українського народу, а особливо його боротьба проти турецько-татарських загарбників. Ніхто з поетів не оспівав так натхненно “козацьку славу”, як Тарас Шевченко. Козацьку мужність відтворив поет у віршах та поемах “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гамалія” та інших. Історія нашого народу знає немало імен відважних козаків-запорожців, […]...
- Грецька історична проза. Геродот. Фукідід Реферат на тему: Грецька історична проза. Геродот. Фукідід. Зародження грецької прози належить до V1 ст. до н. е. ,коли в Греції, з розвитком рабовласництва, розвивається товарно грошові відносини. Цей процес особливо інтенсивно в грецьких містах Малої Азії де найбільш передовими були поселення греків – іонітів, і вершу чергу місто Білет. Розквіт малоазійських міст в значній […]...
- Історична доля української нації в творчості О. Довженка (2) Історична доля української нації в творчості О. Довженка Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді. О. Довженко Олександр Довженко – кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його […]...
- Історична романістика П. Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
- Микола Вінграновський – Пісня Сіроманця Познайомився з лісом, травою, грозою, І на лапах моїх доцвітає весна. Походив по снігах, понапивався водою, Понаслухав рушниць – їм немає числа. Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило, Степ з лиманом лягли – ждуть вітрило зорі… З-поза хмари на вечір дощем засвітило – То вже я народивя при дубовій корі… Познайомились дні, день за […]...
Олесь чари ночі.
Рефрен »