Дмитро Павличко – Збуди

Немає правди на землі й не буде,
Допоки не зійде Чечня з хреста,
Допоки Ти в її пробиті груди,
Всевишній Боже, не вкладеш перста,
Не скажеш – ось вона, жива! Не знаю,
Чи ми вже трупи всі, а чи живі,
Як дивимось на тих державців зграю,
Що катові вклонились у Москві?
Чия це воля? де Твоя десниця,
Що людство захищає від біди?
О Господи, а може, це нам сниться?
Так прожени сновидиво! Збуди!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



В житах сюжет.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – Збуди
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.