Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Епопея
Епопея
Епопея (грецьк. еророііа, від epos – слово, розповідь та роіео – творити) – один із епічних жанрів, котрий домінував аж до появи роману. Е. бере свій початок у міфології та усній народній творчості. Е. в Стародавній Греції називали героїчний епос у вигляді великих циклів народних сказань, пісень і легенд, котрі оповідали про найбільш визначні історичні події, легендарних та історичних осіб, оцінюючи їх з погляду народного значення, виражаючи народні уявлення про зіткнення сил природи, племен і народів. На основі колективних народних Е. виникли
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Франко – “Не довго жив я в світі ще… “ Не довго жив я в світі ще, Та встиг чимало вже зазнати. Не що й дало мені життє, Та все ж дало досить багато. Дало мені пізнать добро, Дало побачить світ науки, Бажання правди у душі І дві тверді, робучі руки, Дало і приязнь, і любов Взаїмну, хоч і не щасливу. Сказало: “Сій, хоч не […]...
- Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея “Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню і, ймовірно, сам став причиною такого формулювання. Надзвичайно важливі процеси, що поставили під сумнів […]...
- Особливості художньої манери чеського письменника Ярослава Гашека. Роман-епопея “Пригоди бравого вояка Швейка” Реферат На тему: Особливості художньої манери чеського письменника Ярослава Гашека. Роман-епопея “Пригоди бравого вояка Швейка” Творчість Гашека тривалий час вважали “низьким стилем”, зізнаватися в її читанні у вишуканому суспільстві було не прийнято. А крім того, вважали, що описаний у “Швейку” портрет стереотипного чеха занадто вже примітивний і не гідний поваги. Серед празьких інтелектуалів 20-х рр. […]...
- “Війна і мир” – історичний і психологічний роман-епопея Без ложной скромности – это как Илиада. Л. Толстой “Війна і мир” – твір Льва Миколайовича Толстого – явище унікальне. Навіть із суто зовнішнього боку фоліант із чотирьох книг, із чотирьох томів – це вже вражає! Сторінка за сторінкою вимальовуються події тих далеких часів і стають ближчими та зрозумілішими далекі історичні постаті Кутузова й Наполеона, […]...
- Літературний жанр Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією […]...
- Роман – це літературний жанр Роман – великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних з долею головних героїв. Види роману За змістом: – роман автобіографічний; – роман біографічний; – роман історичний; – Роман пригодницький ; […]...
- Папіруси Папіруси ( грецьк. pdpyros) – стародавній рукопис на матеріалі, виготовленому із папірусу – багаторічної трав’янистої рослини родини осокових. Сувої П. досягали 40-45 м. Письмена наносилися чорною і червоною фарбами за допомогою очеретяної палички або пера (каламу). Матеріал П. винайдено в Єгипті, відомі П. єгипетські, грецькі, латинські, арабські, єврейські, арамейські, сирійські та ін. Використовували П. і […]...
- Трагічне Трагічне – одна з естетичних категорій, яка характеризуй ту грань освоєння світу, що викликається сприйняттям глибоких страждань і навіть загибелі людей, котрі втілюють у собі суспільний естетичний ідеал. Т. тісно пов’язане з величним, оскільки виявляє гідність і велич людини, здатної до самопожертви (Яків у романі У. Самчука “Чого не гоїть вогонь”, Калнишевський у романі Р. […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Усна народна творчість” Що таке народні думи? Про що розповідається в українських народних думах? Назвіть улюблених героїв українських народних дум. Оригінальним і популярним видом усної народної творчості в Україні є думи. Народні думи – це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту. У думах найчастіше розповідається про події, пов’язані з героїчною боротьбою українського народу проти іноземних загарбників. У багатьох […]...
- Гуманізм Гуманізм (лат. humanus – людський, людяний) – в етичному плані – моральний принцип, в основі якого лежить переконаність у безмежних можливостях людини та її здатності до удосконалення, вимога свободи й захисту гідності особистості, ідея про право людини на щастя. Вужче – людяність, увага й любов до людини, готовність їй допомогти. У філософському розумінні – це […]...
- “Рукописи не горять… ” (про долю роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) I. Незвичайна доля роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (неможливість опублікувати роман за життя автора; головний твір Булгакова потрапляє до читача через чверть століття після його смерті; шалений успіх роману). II. Чому “рукописи не горять”? 1. Багатогранність роману (роман побутовий, фантастичний, філософський, любовно-ліричний, сатиричний; незвична побудова твору, оригінальність сюжету; яскрава, захоплююча форма). 2. Загадки роману […]...
- Хор Хор (грецьк. choros – співочий колектив, що виконує вокальні твори) – група осіб (танцюристів та співаків) – учасників святкування бога діоніса у Стародавній Греції, котрі виконували відповідні дифірамби. Згодом з’явився і трагічний X., ставши складником еллінського театру; складався з корифея (керівника) – обов’язкової дійової особи, котра сюжетно пов’язувалась з акторами, а також хоревтів – учасників […]...
- Українська література повоєнних років Література повоєнних років представлена творчістю Ю. Смолича, І. Ле, І. Багмута, Л. Смілянського, О. Донченка, Ю. Збанацького. Найвидатнішим явищем української прози в перші повоєнні роки став роман-трилогія Олеся Гончара “Прапороносці”. У другій половині 1940-х рр. українська проза широко відображає героїку відбудови й прагне правдивіше окреслити головну постать напруженої доби – людину-сучасника, що самовіддано працює в […]...
- Війна і революція у романі Уласа Самчука “Волинь” Війна і революція у романі Уласа Самчука “Волинь” I. “Волинь” У. Самчука – роман-епопея про реальні події початку XX століття. (У. Самчук – один із письменників української діаспори, якого називають Гомером української прози. Всі його твори присвячені Україні. Трилогія “Волинь” складається з трьох частин: “Куди тече річка”, “Війна і революція”, “Батько й син”. Зображенню воєнних […]...
- Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – 30-х рр. XX ст. в Україні Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-1930-х рр. За це десятиліття […]...
- Рапсодія Рапсодія (грецьк. rhapsodia, від rhapto – шию та ode – пісня, або rhabdos – гілка та ode – пісня) – у давній Греції – уривок епічної поеми про богів та героїв (це ж стосується Гомерових “Іліади” та “Одіссеї”), що його виконував мандрівний професійний співець (рапсод), який замінив співця-імпровізатора (аеда). Замість ліри, як в аеда, він […]...
- Епос Епос (грецьк. epos – слово, розповідь) – багатозначний термін, який означає за літературною традицією оповідну поезію, зароджену в глибокій минувшині як форму зображення героїчних учинків певного персонажа, важливих подій тощо (“Іліада” та “Одіссея” Гомера, ісландські саги, українські думи тощо). Поступово виробляються прозові форми Е., посідаючи важливе місце у художній літературі, з’являються епічні жанри, постають їхні […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Література доби Відродження” Якою мовою користувалися літератори епохи Відродження? Протягом значної частини XV століття всюди панувала латинська мова. Отже, твори писалися в основному латиною, оскільки Відродження відновлювало саме античні культурні традиції. Приблизно наприкінці XV століття починають з’являтися твори національними мовами....
- Епічні твори в українській літературі Епос – художнє відтворення зовнішнього стосовно письменника світу, розгорнуте в часі й просторі. Епічними називають твори, у яких письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки. Епічні жанри групують за ознакою обсягу їхньої тематики, тобто більшої чи меншої повноти охоплення дійсності. Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють Три групи епічних жанрів: […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Наталя Гуркіна – Мороз-чарівник Коли всі засинають, Мороз для нас на склі Видмухує малюнки Великі і малі. На них є зайченята, Червоні снігурі, Сріблясті диво-баби Великі снігові… А вранці, на світанку, Як сонечко блисне, Із криги візерунок На шибці оживе....
- Героїчний народний епос Героїчний народний епос – збірна назва фольклорних творів різних жанрів (колядки, думи, історичні (козацькі, гайдамацькі, опришківські, стрілецькі, повстанські та ін.) пісні, казки, легенди, перекази), в яких відображена воля, завзаття народу у боротьбі з ворогом, злом, кривдою, соціальним і національно-релігійним гнітом, прославляються розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних месників. У вужчому розумінні вислову український Г. н. […]...
- Що дало мені прочитання роману Л. Толстого “Війна і мир” Якби з якихось причин треба було назвати найбільший роман XIX століття, я б назвав “Війну і мир” Толстого. Джон Голсуорсі Я пам’ятаю, як лякала мене думка про те, що треба буде колись прочитати ці чотири томи з такою серйозною і нудною назвою, з нескінченними французькими цитатами… Але от “закінчена праця завзята”, прочитаний роман лежить переді […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...
- Антипод Антипод (грецьк. antipodes – протилежний) – художній образ, який своїм змістом, поглядами, рисами характеру, моральними якостями тощо контрастний, протилежний іншому. Наприклад, у народних казках яскравими образами-антиподами є персонажі-добротворці і злотворці; в українській бароковій літературі XVII-XVIII ст. – Божа Любов і Вражда; Надія, Спокій, Покора і Ненависть, Лють, Злоба (своєрідні персонажі-символи). У новітній літературі, з поглибленням […]...
- Антирадянська література Антирадянська література – квазітермін, яким оперувало радянське літературознавство, характеризуючи наукові праці та художні твори, часто неперебутньої цінності, але несумісні з панівною тоді комуністичною ідеологією (твори “розстріляного відродження”, представників “празької школи”, “нью-йоркської групи”, дисидентів та ін.)....
- Пастораль Пастораль (лат. pastoralis – пастуший) – різновид буколіки; невеликий за обсягом художній твір, де мовиться про цноти сільського життя на лоні природи, підкреслюється стилізація простоти. В П. на першому місці – умовність: від уявного золотого віку, вільного від соціальної нерівності, до надто чуттєвого світу шляхетних пастухів, пастушок та невишуканих умов їхнього життя. Класичним взірцем цього […]...
- Проза Проза (лат. prosa, від prosa oratio – пряма, така, що вільно розвивається й рухається, мова) – мовлення не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою. П. – один з двох основних типів літературної творчості. Поезія (див.: Поезія) і П. – глибоко своєрідні сфери мистецтва, які розрізняються і формою, і змістом, […]...
- Мистецтво в шитті людини (за романом М. Пруста “Кохання Свана”) Мистецтво в шитті людини (за романом М. Пруста “Кохання Свана”) Що може знати людина про іншу? Лише споглядати її вчинки й робити висновки, але лише суб’єктивні. Тоді як же пізнати людину, її світ? Марсель Пруст вважає, що єдиною можливістю такого пізнання є мистецтво. У романі “Кохання Свана” є “я” головного героя й те, що можна […]...
- Чим близький нам Гамлет сьогодні? Чим близький нам Гамлет сьогодні? У суспільстві були і, напевно, будуть такі люди, як Гамлет. Вони мучаться вічними проблемами, не розуміючи, чому світ так безглуздо влаштований, і хочуть змінити його. І це їхній хрест. Гамлет – це людина, що пройшла мостом часу завдовжки чотириста років, і продовжує хвилювати нас сьогодні. Він не лиходій, а чесний […]...
- Неприхована правда життя у романах Еміля Золя Багато роздумів викликає роман Еміля Золя “Кар’єра Ругонів” після того, як прочитаєш його. І перша думка: “Оце справді реалізм”. Цей реалізм французького письменника настільки правдивий і всеохопливий, що іноді просто шокує, і виникає відчуття, що доторкнувся до живої рани, яка не заживає, гноїться і болить кожною своєю клітиною. У душу мимоволі закрадається сумнів, а чи […]...
- Глоса Глоса (грецьк. glossa – мова, застаріле слово) – вірш в іспанській поезії за доби середньовіччя та Відродження, який починався здебільшого чотирирядковим епіграфом (мотто) із сформульованою темою твору в цілому, що розкривалася у відповідних за кількістю децимах (строфах з десяти рядків). Кожен рядок мотто завершує кожну дециму....
- Історія написання твору “Дім на горі” Історія написання твору “Дім на горі” Створювався він у 1966-1980 рр., а вийшов у світ 1983 р. Цікавою є історія написання. Ось як розповідає про це сам В. Шевчук: “Книжку ” Дім на горі ” я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини “Голос трави”. Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре […]...
- Твір на тему: Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому, що наша Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кожна людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для […]...
- Твір на тему: Писанка (твір-опис) Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов’язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – приносить добро, щастя, захищає від усього злого. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест – символи сонця, […]...
- Близькість поеми “Гамалія” до народних дум та історичних пісень Українські думи – один із найпопулярніших видів усної народної творчості. Тому не дивно, що Т. Шевченко, який надзвичайно високо оцінював художні якості вітчизняного фольклору, використав мотиви народних дум, невільницьких плачів, а також історичних пісень у поемі “Гамалія”. Поема Т. Шевченка не має зовнішньої правдоподібності: історичних фактів про морські походи отамана Гамалії немає. Кобзар прагнув народнопоетичними […]...
- Катерина Бабкіна – В голові у дівчинки відблиски В голові у дівчинки відблиски золоті. На зап’ястях дзвіночки, метелики в животі, На подвір’ї великі, вологі багряні квіти. В снах у неї щоночі закінчується війна, І коли стихає пострілів зла луна Всі до одного живі повертаються звідти. За вікном у дівчинки розйобаний гастроном, І тумани зранку, ніби розведеним молоком, Заливають вирвані з коренем качелі і […]...
- Анна Багряна – Неандертальці, пітекантропи Неандертальці, пітекантропи… Ми живемо так, як хочемо жить. Шлях із варяг у Центральну Європу Через поля українські лежить. Маємо все і не маєм нічого, Ділиться люд на холопів і знать, Чути тривогу в дніпровських порогах: Бога нового будуть скидать? Хто ми? Та ми ж – православні поганці, Котрі чекають ударів хлиста, Котрі п’яніють від дикого […]...
- Життя літературне Життя літературне – сукупність суспільних явищ, що зумовлюють певну літературну епоху. Ж. л. охоплює всі суспільні Інституції літературної епохи, котрі є підгрунтям творчої діяльності й спілкування письменників, критиків, видавців, читачів. Ж. л. визначає рівень літературної культури епохи, панівні в даному середовищі смаки, уподобання, вартості, суспільне становище письменника, підтримку його з боку суспільних організацій, приватних осіб […]...
Громадянська лірика-це.