Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко “Федько-халамидник”
Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.
Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.
Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був
Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На
Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя – брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.
Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі – справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене.
Сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя.
(4 votes, average: 4,25 out of 5)
Related posts:
- Порівняльна характеристика Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) 1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання (потрясіння: Толя пішов гратися з чижиком, в той час як на цвинтарі ховали Федька). 2. Головні герої оповідання (Федько-халамидник, син бідного робітника друкарні, і Толя, дитина з багатої сім’ї). 3. Характерні риси Федька та Толі (Федько – чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям […]...
- Моє ставлення до Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Знайомлячись із головним героєм оповідання, Федьком, ми спочатку ставимося до нього дещо насторожено. Адже він був справжнім зірвиголовою. Ніколи не давав своїм одноліткам спокійно гратися, завжди дражнив їх, забирав іграшки, навіть доводив до сліз. J за це від своїх батьків отримував доброї прочуханки. Мене ж вражає мужність і чесність Федька. Навіть коли його били, він […]...
- Контрастне зображення Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) В оповіданні В. Винниченка “Федько – халамидник” зображено двох хлопців. Федька називали розбишакою і халамидником, а Толю -“дитиною ніжною, делікатною”. Федько тільки удавав з себе бешкетника, а насправді був добрим, вірним, умів берегти таємниці. І найголовніше те, що він був чесним. Цими рисами хлопець викликав до себе повагу товаришів, був серед них лідером. Толя ж, […]...
- Федько – не “халамидник”, а чесний, сміливий хлопчик (за оповіданням В. Вииничеика “Федько-халамидник”) Жив собі звичайнісінький хлопчик. Можливо – занадто енергійний, непосидючий і вигадливий. Вигадувати йому доводилося, щоб трохи прикрасити своє нудне життя у провінції. Від його вигадок батьки мали чимало клопоту. У них було два методи виховання: мати сварила, батько лупцював. Федько чесно розповідав батькові про свої вчинки. Він не хитрував, не зменшував своєї провини, не викручувався, […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (1 варіант) Оповідання Володимира Винниченка мені не просто сподобалось, воно примусило мене замислитись над важливими речами в житті. Чи справді людина, яка зовні вихована та охайна, є такою в душі? Чи здатний хлопчик-розбишака на справедливий вчинок, чи навіть на жертовність? Після прочитання твору я з упевненістю можу відповісти на ці питання. Коли вперше знайомишся з Федьком, складається […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це […]...
- Володимир Винниченко – Федько-Халамидник (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Федько-Халамидник (СКОРОЧЕНО) Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той […]...
- Володимир Винниченко – Федько-Халамидник (Стислий переказ, дуже скорочено) ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР Федько-Халамидник (Стислий переказ, скорочено) Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді […]...
- Федько-халамидник (скорочено) – Винниченко Володимир Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить усе – […]...
- Хто є хто? (за оповіданням Володимира Винниченка “Федько-халамидник”) Прочитано останні рядки оповідання Володимира Винниченка “Федько-халамидник”, в якому автор розповів про двох хлопчиків – Федька і Толю. Про Федька ми дізнаємось з перших же рядків розповіді: “розбишака”, “наче біс який сидів у хлопцеві”, “босявка”, “сибіряка”, “пробий голова”, від якого немає спокою всій околиці. Герой твору постає неабияким бешкетником: то навмисне руйнує піскові хатки захоплених […]...
- Федько-халамидник (дуже стисло) – Винниченко Володимир Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується – відпускає, як […]...
- Федько-халамидник (дуже стисло) скорочено – Винниченко Володимир Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується – відпускає, як […]...
- Відповідь на контрольне питання До оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник” Як ви вважаєте, ким би стали хлопці, коли б виросли? Познайомившись з героями твору, я уявила собі, ким би стали хлопці, коли б виросли. Думаю, що навряд чи змінилися б їх характери і соціальний стан. Розумного, вмілого й спритного Федька я бачу робітником, таким, як і його батько. Звичайно ж, він би не зміг терпіти […]...
- Дитячі характери в оповіданні “Федько – халамидник” Літературна спадщина Володимира Винниченка привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психології людини. Свідченням цьому є дитяче оповідання “Федько – халамидник”. Воно назване за іменем головного героя твору – Федька – хлопчика з робітничого передмістя. За непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці “халамидником”, тобто бешкетником, розбишакою. В основі твору лежить конфлікт, який […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, […]...
- Його так ніхто й не зрозумів… (За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Герой оповідання В. Винниченка мешкав у маленькому провінційному містечку. Він був жвавим і енергійним хлопчиком. Йому було нудно, і він вигадував для себе різні розваги. Не було й дня, щоб хтось із мешканців міста не поскаржився на Федька. То він вікно розбив, то синця набив другові, то перекинув діжку з водою, то поламав дітворі пісочні […]...
- Людська порядність і байдужість (за оповіданням В. К. Винниченка”Федько-халамидник”) (1880-1951) Народився у с. Великий Кут Херсонської губернії. Навчався у класичній гімназії, звідки був виключений за політичну неблагонадійність. У1900 році склав екстерном іспити у Златопільській гімназії і вступив на юридичний факультет Київського університету. У1902 році заарештований за революційну діяльність, виключений з університету без права проживання у Києві. 1905 року все ж таки складає іспити і […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (ІІІ варіант) У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (2 варіант) Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових […]...
- Володимир Винниченко – Федько-Халамидник Оповідання “Федько-халамидник” В. Винниченко написав десь у 30-літньому віці. Але назавжди залишив у своїх спогадах ті чарівні роки. Мав добру пам’ять, рано навчився читати, – сталося це непомітно для його рідних. Можливо, що першим “букварем” для цього були принесені братом Андрієм (робітником друкарні) афіші, з яких він, гравсь, вирізав літери, клеїв їх на стінку, питаючи […]...
- Хто є хто? (за ранніми оповіданнями В. Винниченка) Володимир Винниченко… Що ми знаємо сьогодні про цю людину? Не досить багато. Та все ж існує думка, що це постать такої величини, без якої не скласти об’єктивного уявлення про увесь літературний процес в Україні. Він автор 14 романів, близько ста оповідань, 14 п’єс і великої кількості статей. Герої оповідання В. Винниченка – люди благородні, чемні, […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (2 варіант) Мене дуже вразив твір “Лось”. У ньому дуже чітко протиставляються доброта і гуманність в образах двох хлопців, та підступництво і хижацтво в образі їхнього дядька Шпичака. Хлопці з останніх сил рятували лося, який провалився в ополонку. Вони не злякалися навіть, що самі можуть потрапити під кригу. І ось нарешті, коли лось вийшов на берег, одним […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (3 варіант) Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося […]...
- Добром зігріте серце (за оповіданням В. Земляка “Тихоня”) Добрі справи завжди породжують добро. А доброта у ставленні до тварин повертається вдячністю й зворушливою самовідданістю. В оповіданні “Тихоня” Василем Земляком, відомим українським письменником, змальована дружба між хлопчиком та кобилою Тихонею/ Толя приїхав до бабусі під час канікул і вже на другий чи третій день пішов шукати роботу, бо соромно було підліткові сидіти на бабусиних […]...
- На “диванах” тримається краса навколишнього світу (за оповіданням Г. Тютюнника “Диван”) Часто людину з легкістю називають “диваком”. Набагато важче зрозуміти її. Малий школярик Олесь з оповідання Г. Тютюнника “Дивак” був тихим смирним хлопчиком, трохи заглибленим у собі. Ровесники ображали його, кепкували і кривдили лише за те, що він був не таким як інші. Шлях до школи пролягав через ліс. Хлопчик устигав побачити стільки всього, що роздумів […]...
- Володимир Винниченко – Біографія (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко (1880-1951) Автор першого українського фантастичного роману Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині. По закінченні школи віддано до Єлисаветградської гімназії. Готувався до матури (атестату зрілості) і склав іспит екстерном до Златопільської гімназії. У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську […]...
- Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
- Від совісті кожного (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні (за оповіданням “В Острозькій школі”) (1 варіант) З дитинства Андрій Чайковський виніс немало переказів про турецько-татарську навалу, про звитяжних оборонців рідної землі, серед яких височить постать славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. В уривку з роману “Сагайдачний” Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки та щиру дружбу Петра Сагайдачного і Марка Жмайла. Петро Сагайдачний в три роки залишився сиротою, його взяла до себе родина Жмайлів, […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні (за оповіданням “В Острозькій школі”) (3 варіант) Андрій Якович Чайковський з дитинства цікавився історичним минулим України. В одному уривку з роману “Сагайдачний” він розповідає про першу вищу школу. Князі Острозькі були відомі по всій Україні. Вони дбали про освіту, книгодрукування, мистецтво. Костянтин Острозький був доброю людиною, мудрим правителем. Він заснував у 1576 році колегію у своєму місті. До колегії приймали не лише […]...
- Творча індивідуальність митця (В. Винниченко) Без перебільшення тріумфальним був прихід в українську прозу Володимира Винниченка. Його ім’я відразу стало поряд з іменами найвидатніших митців. І якби Винниченко, крім своїх ранніх оповідань, не написав би більше нічого, він усе одно лишився б у нашій літературі. А міг би й не написати, бо жити йому довелося в драматичний і жорстокий час, бо […]...
- Про Олеся (за оповіданням Григора Тютюнника “Дивак”) Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Мені одразу здалося, що з’явився у мене новий друг – щирий, добрий. Запам’ятались Олесеві очі: “чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ”. Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. “Йому подобається […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (1 варіант) Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості […]...
- Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, […]...
- Ставлення поетів до України, матері Ставлення поетів до України, матері Можем вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати… / В. Симоненко / В українській культурі образи України і матері завжди були взаємопов’язані. Високе місце матері в ній пояснюється перш за все тим, що племена на […]...
- Моє ставлення до образу Платана Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти […]...
- Краса людської душі (за оповіданням С. Черкасенко “Маленький горбань”) Вчителі та батьки часто кажуть, що підлітковий вік – найважливіший ужитті людини; якраз у цей час формується характер особистості. Мабуть, краще за чимале коло різних науковців та психологів почував це серцем учитель за фахом, письменник за покликанням Спиридон Черкасенко, що написав оповідання “Маленький горбань”. Автор знайомить читача зі своїм героєм на самому початку твору. Здається, […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця Споконвіку людина прагнула творити, втілювати свою душу в полотна й симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (2 варіант) Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: … заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
Історія написання дім на горі.