Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах”
Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій.
Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом віднаходити в ньому і позитивні, або, сказати
Мабуть, найглибшого розкриття у творчій спадщині Григорія Косинки дана проблематика знайшла у невеличкій новелі “В житах”.
Заувага
Фабула новели незвичайно простенька: герой, який дезертирував із царської армії, вимушений переховуватися в житах, аби не бути розстріляним. Під час перебування у сховку з ним відбуваються дві історії: він спостерігає за багатієм та зустрічається зі своєю колишньою коханою Уляною – це, власне, і все, про що розповів нам Косинка у новелі. А далі розпочинається розповідь Корнія – героя новели, яка власне не є розповіддю, а це, радше, череда спогадів, асоціативний ряд, вибудовуваний ним на основі протиставлення мирного й повстанського життя, це глибоке почуття ненависті до багатія і так само глибока закоханість у дівчину. І все це постійно переплітається з образом жита.
Звичайнісінький злак у канві новели набуває яскраво символічного звучання. Житнє поле – єдиний свідок поневірянь героя, єдиний друг і захисник його – перетворюється у спогадах, свідомості героя у своєрідного повіреного у всі земні таїни, навіть більше: житнє поле стає самим життям. Життям, яке байдуже, а, може, й з біллю сприймає смерть своїх дітей, і так само спокійно дивиться на їхні радощі, Так, наприклад, поряд з тінню розстріляного Корнієвого товариша, що ніби проходить житами перед очима героя, з’являється і повна сил і краси Уляна. І вона не лише не тінь, а плоть і кров, вона самі соки землі, саме жито-життя, які здатні пробудити, повернути до сприйняття земних радостей і мертвих, і живих. А саме на межі між цими двома станами перебуває Корній, адже для себе він живий, а для інших – мертвий, та й песимістично-притлумлене, ледь не тваринне існування його до зустрічі з Уляною швидше нагадувало смерть, аніж повноцінне життя. Але почуття любові до Уляни врешті перемагає страх за, хай і огидно плазунське, життя. Корній забуває про небезпеку, що йому загрожує, і піднімається із землі назустріч любові, навперейми справжньому життю. І хоч не довгим було щастя Корнія та Уляни, та все ж у серці героя назавжди залишився дух жита і непереможне прагнення жити.
Жито, жити, любити… – це весь Косинка, це його поезія. Читаючи його твори, просто забуваєш, що це проза, а не поезія. Такі ці новели насичені образами, мелодією, почуттям. То ж і пишучи про них, несподівано й сам спостерігаєш за собою бажання писати ледь не віршем, помічаєш, що Косинчині образи, художні засоби, ідеї знаходять відгук у тобі. Та не просто відгукуються, а спонукають тебе до співтворчості, пробуджують думку, почуття і наснажують на життя, наповнене сенсом і гідністю…
Часто чуємо фразу: “Він – людина епохи Відродження”. Так говорять про інтелектуалів, тонкі натури, всебічно обдарованих тощо. Ще одним сенсом фрази, гадаю, має бути і характеристика людини-митця, творче кредо якої не розходиться з власним реальним життям. Такими були більшість митців 20-30-х років, недарма ж той час і тих людей назвали “Розстріляним відродженням”. Серед них і майстер новели закоханий у жито-життя – Григорій Косинка.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: “Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язаних протиріч – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30 роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасниками […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки (1899 – 1934) Справжнє прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербанівка Обухівського району Київської області в родині бідних селян, 3 14 років переїхав жити до Києва. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназійні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922рр. навчався в Київському інституті народної освіти. Був членом літературного угруповання “Ланка”-МАРС. Був […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” (1 варіант) “Мати” – це слово, яке змушує кожного згадати світлий образ найріднішої людини й відчути ту зажуреність і смуток, які приходять, коли згадуємо дитинство. Мотив материнської любові є одним із провідних в українській літературі: оповідання “Мати” М. Хвильового, твір із такою самою назвою О. Довженка, численні образи матері у багатьох повістях та романах інших вітчизняних письменників. […]...
- Біографія Григорія Косинки Григорій Косинка (1899-1934) Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище – Стрілець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селі Щербаківка Обухівського району Київської області. Батьки – малоземельні селяни – намагалися поліпшити своє злиденне життя десь за Уралом, біля Байкалу, але й там добра не знайшли. Повернулися назад до села і перебивалися батьківським підробітком на цукровому заводі […]...
- Життя та творчість Григорія Косинки ГРИГОРІЙ КОСИНКА (1899-1934) Справжнє ім’я – Григорій Михайлович Стрілець. Григорій Косинка народився 29 листопада 1899 р. в селі Щербанівка Обухівського району Київської області в родині малоземельних селян. У 1908 р. родина виїхала на Далекий Схід, оселилася на березі Амуру, але скоро повернулась назад. Жити було дуже важко. Тому Григорію як найстаршому довелося працювати (він полов […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З-поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу, ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Для самого письменника та його своєрідної прозової спадщини склалася трагічно, Після довгих років несправедливого замовчування до читача повертається його доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “На золотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, […]...
- Вивчення в школі творчості Григорія Косинки (пошукова / курсова робота) Пошукова робота з української літератури Вивчення в школі творчості Григорія Косинки (Григорій Михайлович Стрілець) Програма Інституту літератури ім. Т. Шевченка для вивчення творчості Г. Косинки пропонує орієнтовно відвести З години. Для текстуального вивчення передбачені такі твори письменника: “На буряки”, “На золотих богів”, “Політика”, “Гармонія”, “За земельку”. На першому уроці ознайомлення з життям і творчістю Г. […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” (2 варіант) Визначаючи своє літературне кредо та відповідаючи на гострі випади критиків, Г. Косинка писав: “Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів” .Жахливі сторінки вітчизняної історії, криваві, люті часи громадянської війни, безперечно, вражають читацьку уяву, коли читаєш новелу ” Мати “. Не менш емоційним є відтворення почуттів головного героя, який зустрічається віч-на-віч зі […]...
- Автобіорафія Григорія Косинки Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах… За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав “Чумаки” Максима Рильського: Ходив чумак до голубого Дону, Де давній предок умочив шолом, Суху тараню, жовту і солону, Возив, помахуючи батіжком… Мій прадід ще ходив до “голубого Дону”, але дід навіть […]...
- Григорій Косинка – В житах (АНАЛІЗ) Аналіз новели “В житах” Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” […]...
- Історія написання твору “В житах” У багатьох творах Г. Косинки відчутний подих майстрів слова минулого, але передусім наявна глибока індивідуальність творчого обдарування митця. Не встигнеш збагнути, як нестримно й владно поглинає тебе життєво-правдива атмосфера твору, земна сила відточеної фрази, образне багатство мови, уміння створювати яскравий художній тип, зібравши в ньому найістотніші, найхарактерніші риси певного життєвого явища. Уперше надруковано у львівському […]...
- Людина на роздоріжжі революції: “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, другі тягнулись до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. Микола Хвильовий Немає у світі таких ідей, за які можна було б заплатити людським життям – чужим чи власним! Лесь Курбас Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри […]...
- Аналіз новели “В житах” Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це не лише […]...
- Аналіз твору “В житах” Косинка Новела ” В житах ” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це […]...
- Новела Г. Косинки “Мати”: психологізм художньої деталі Вдумливий психолог, реаліст-діалектик, Людина, що раз і назавжди віддала своє перо Боротьбі за утвердження на рідній землі засад Вселюдського гуманізму, письменник по праву Може вважатися одним з найталановитіших Фундаторів молодої літератури України. В. П. Моренець, Ю. Г. Фалько Григорій Косинка (справжнє прізвище – Григорій Стрілець) – найвидатніший новеліст 20-х років. Його новелістичні дебюти в 1920-1922 […]...
- Життєствердження в поезіях Богдана-Ігоря Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя поганин. Б.-І. Антонич Богдана-Ігоря Антонина називають поетом-романтиком, поетом мислителем. Що дає підстави для такого твердження? Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному техногенному світі: “Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич […]...
- Особа автора у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- Революція у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я (Романтика)” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші струни душі. Так романтично починається […]...
- Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Присвячую кононівським полям. / М. Коцюбинський / “Іntermezzo” в перекладі з італійської означає “перерва”. І не дивно, що навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в “Іntermezzo”, спочатку викликає у письменника майже відразу. Враження від прекрасної кононівської природи лягли в основу “Іntermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. […]...
- В житах (скорочено) – Косинка Григорій Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. Я й […]...
- Григорій Косинка – В житах (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка В житах (СКОРОЧЕНО) Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” “Intermezzo” – це невеликий музичний твір довільної будови, що виконується оркестром між частинами опери. У перекладі з італійської означає “перерва”. Для героя твору подорож з міста на природу теж стає невеличкою перервою у його гамірливому, повному переживань та турбот житті, що протікає в місті. Епізод, описаний у творі, справді мав місце у житті М. Коцюбинського […]...
- Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій […]...
- Життєвий і творчий шлях Г. Косинки РЕФЕРАТ На тему: “Життєвий і творчий шлях Г. Косинки” Григорiй Михайлович Косинка (справжнє прiзвище – Стрiлець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селi Щербанiвка Обухiвського району Київської областi. Батьки – малоземельнi селяни – пробували одного разу полiпшити своє злиденне життя в далекосхiдних краях, але швидко повернулися назад до села i перебивались батькiвським пiдробiтком на […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Роки життя і становлення як особистості письменника М. Хвильового припадають на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. Він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих M. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” M. Коцюбинського М. Коцюбинський як людина чесна, самовіддана, принципова в своїй діяльності, послідовна у своїх переконаннях не міг не звернутися до теми: “Роль письменника в суспільному житті”. Тема служіння мистецтва народові не могла не бути близькою такому майстру художнього слова, продовжувачу традицій Т. Шевченка, як М. Коцюбинський. Про це свідчить новела “Intermezzo”. Що означає саме слово? Intermezzo […]...
- Пафос Пафос Пафос (грецьк. pathos – почуття, пристрасть) – натхнення, ентузіастичне почуття, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю, подією. Термін перенесено у поетику із риторики. У П. емоційна напруга і думка складають одне ціле, перетворюючись на душу художнього твору: Хай буде так, щоб ця хвилина Була, як сяйво перемог, Бо ніжність наша є єдина, А […]...
- Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Юрій Яновський… Коли читаєш у літературній критиці, що він був романтиком революції, то для нас, людей, які живуть у третьому тисячолітті, це не зовсім зрозуміло. Чому? Мені здається, тому, що твори Ю. Яновського треба вміти читати. За описуваними фактами треба побачити ту деталь, яка […]...
- Читати скорочено “В житах” Косинка (Стислий переказ) Пояснення, критика до твору ” В житах ” Григорій Косинка Розповідь ведеться від першої особи. Описується ранок та навколишня природа: роса, вітер та яскраве сонце. Автор використовує безліч метафор та персоналізацій: в уяві головного героя твору сонце грається з ним, а також із бджолами, що видають крилами наступний звук: “Дізік, дізік… “. А саме це […]...
- Злом не побороти зло! Огляд новели Г. Косинки “Політика” Як відомо, людські долі знаходять різні шляхи. Одні – крокують ними цілеспрямовано та впевнено, інші – шкутильгають, постійно зупиняються і розмірковують: куди йти далі? Багато питань, багато доріг… Історія України має свій тернистий шлях: це і голод, і революції, і громадянська братовбивча війна, і розкуркулення, і репресії, і геноцид… Що несли ці суспільні катаклізми? Безумовно, […]...
- Ідея матері в українській літературі XX століття: “Я (романтика)”, “Мати” Миколи Хвильового, “Скорбна мати” П. Тичини, “Мати” Г. Косинки,”Марія” Самчука Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (3 варіант) В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне, сповнене цілоденної праці. На очах читача проходять одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці […]...
- Гуманістичний пафос новели Л. Пономаренко “Гер переможений” Любов Пономаренко – сучасна українська письменниця-новелістка. Герої її творів – звичайні люди, а кожен твір переплаканий і пережитий нею. Головне для автора – життя з його глибинками і широтами, з добром і злом. Саме зло і жорстокість інколи можуть бути невиправданими, а милосердя таким потрібним. У художньому творі “Гер переможений” авторка глибоко і тонко передала […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я (романтика)” Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. […]...
- Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася в той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови й традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
Опис кімнати в художньому стилі.