“Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за твором Лесі Українки “Давня казка”)
Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане.
У кінці XIX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для мистецтва”. В українських літераторів ідея “чистої краси” і відмови від зв’язків митця з суспільством пов’язувалася ще і з тугою за старим минулим,
У “Давній казці” Леся Українка відповідає на питання про роль митця у суспільстві так:
Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Молода поетеса виступає як послідовниця Тараса Шевченка і свято виконує наказ, який Кобзар залишив усім митцям:
… Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово…
Головний герой поеми “Давня казка” – поет. Він не красень, хоч і не поганий, “от собі – людина божа!” Він не мав багатих маєтків, але не відчував себе обділеним долею, бо мав гучну й дзвінку пісню, шо “розходилась по світу стоголосою луною”. Поет жив сам, але не був самотнім: до його малої хати приходила молодь, щоб послухати пісень, поговорити про наболіле.
Зав’язкою сюжету поеми є перша зустріч поета з лицарем Бертольдом, який виїхав на полювання. Конфлікту між ними ще нема, але перед читачем постають антиподи. Лицар – самовпевнений, пихатий, “лихий такий, крий Боже”. Поет же скромний, сповнений гідності, готовий допомогти всім, хто в біді.
Сцена другої зустрічі поета з Бертольдом – зародження конфлікту між героями поеми. Поет вважає себе багатим, бо йому належить все навколо: діброва, поле, небо, синє море. Він вільний, адже його думи-чарівниці не бояться ніяких заборон і кордонів. Поет може створити все, що захоче, і на крилах думки полинути “в таємні світи надхмарні”. Бертольд цього ніколи не зможе зрозуміти, адже його мрії приземлені і реальні. Та навіть він, послухавши пісню поета, вражено говорить:
Що за дивна сила слова!
Ворожбит якийсь, та й годі!
Пісня, яку придумав поет для коханої Бертольда, заворожила її настільки, що горда дівчина згодилась вийти заміж за пихатого лицаря.
Весілля було гучне, “тільки нашого поета пан забувся запросити”. Бертольд добре знає, кому він зобов’язаний своїм щастям, пам’ятає, що обіцяв поету золоті гори, але не може перебороти свій егоїзм і невдячність.
Ще раз силу поетового слова пізнав Бертольд тоді, коли перед його військом, яке довго і безуспішно стояло в облозі і вже було готове до бунту, вийшли “співці славутні”, заспівали і піснею вселили волю до перемоги:
Раптом зброя заблищала,
І гукнуло військо хором:
“Ми готові йти до бою!
Краще смерть, ніж вічний сором!”
Так поетова пісня знову допомогла лицарю, вберегла його від смерті. Бертольд обіцяє щедро нагородити поета:
Знаю я сього поета
І його величну душу,
І тепер йому по-царськи
Я подякувати мушу.
Тільки б дав нам Бог щасливо
Повернутися додому, –
Срібла-золота насиплю
Я співцеві дорогому!
Як уже було раніше, пихатий Бертольд “забув” виконати свою обіцянку. Він отримав королівську винагороду, став графом і повним володарем земель, втішався життям. Звикнувши на війні до грабунку, Бертольд жорстоко поводився з людьми і на власних землях:
Трудно навіть розказати,
Що за лихо стало в краю, –
Люди мучились, як в пеклі,
Пан втішався, як у раю.
Пан гуляв у себе в замку,
У ярмі стогнали люди
І здавалось, що довіку
Все така неволя буде.
Але на сторожі людських прав на життя стояв поет. Справжній митець не лише спостерігає за подіями, а й глибше за всіх відчуває усі проблеми. Ось тому поет почав складати пісні, в яких підносить ідеали волі і рівності.
Бертольд вже не може спинити вільних співів і намагається підкупити поета. Але це йому не вдається, і граф вирішує погрозами скорити вільний дух поета. У відповідь він чує:
Та й в темниці буду вільний, –
Маю думи-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі.
Погрози розправитися з поетом лише додали йому наснаги, а народ, окрилений його піснями, підняв повстання і вбив Бертольда. Але історія боротьби ще не закінчена:
І тепер нащадки графські
Тюрми міцнії будують,
А поетові нащадки
Слово гостреє гартують.
Так поемою “Давня казка” Леся Українка визначила роль поета в суспільстві. Молода поетеса була впевнена, що справжній митець не повинен відгороджуватися від життя чи навіть показувати його таким, як воно є. Справжній поет мусить вести людей за собою, будити силу духу, кликати до бою за волю і людські права.
Слово в житті нашого суспільства має величезну силу. Правду сказав поет-емігрант XX століття Євген Маланюк: “Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети”.
Ці слова свідчать про те, що думки-мрії Лесі Українки справдилися і наші поети були і залишаються поводирями народу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за поємою Лесі Українки “Давня казка”) Роль митця в історії людства завжди була знаковою. Звичайно, за умови, якщо це був справжній митець, захисник інтересів народу. Здавна вважалося, якщо тобі Бог дав хист, уміння творити – ти належиш людям. Ти є взірцем мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, прикладом для наслідування. Якщо ти схибиш на цьому шляху обраних, порушиш споконвічні закони моралі, ти […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, […]...
- Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки […]...
- Роль митця в суспільстві (За поемою Лесі Українки “Давня казка”) Наприкінці XIX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно прозвучала тема покликання поета, тема його обов’язку перед народом. Леся Українка відмовилася від умовно-поетичних прийомів. Головний герой поеми – звичайнісінька людина, “людина Божа”, як визначає […]...
- Роль митця у суспільстві (за поемою Л. Українки “Давня казка”) (1871 – 1913) Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач. Народилася в м. Новоград-Волинському в дворянській родині. Батько – адвокат, мати – письменниця, відома під псевдонімом Олена Пчілка, дядько – відомий громадський діяч Михайло Драгоманов зробили багато для розвитку дівчини, Родина мешкала в Луцьку та Ковелі. У 1881 році Леся застудилася і важко захворіла, недуга не […]...
- Леся Українка – Давня казка (СКОРОЧЕНО) Леся Українка Давня казка (СКОРОЧЕНО) В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (3 варіант) Леся Українка написала чимало творів, в яких у високохудожній формі висвітлюється злободенна тема: роль і призначення мистецтва в народному житті. “Давня казка” – це один із творів, що присвячений розкриттю цієї важливої теми. У творі відчутні елементи народної казки, легенди, вже починаючи від самого заголовка і вступу: Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (5 варіант) Леся Українка боролася із соціальною несправедливістю своїм словом, бо, тяжко хвора, не могла долучитися до активної громадської діяльності. Багато її віршів присвячено ролі поета у житті суспільства. Про це йдеться і в поемі “Давня казка”. Головні герої – лицар Бертольд і бідний поет. Не називаючи імені співця, Леся Українка ніби підкреслює: ім’я його може і […]...
- Давня казка (скорочено) – Українка Леся В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно й що завгодно, тому нехай […]...
- Поет – головний герой “Давньої казки” Лесі Українки Поет – головний герой “Давньої казки” Лесі Українки Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не и ціла […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (4 варіант) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Цей твір Іван Франко оцінив як найкраще з усього, що створила Леся Українка до 1898 року. В поемі поетеса висвічує постійну для неї тему – місце поета в суспільному житті. Сюжет поеми розгортається в плані протиставлення двох соціально протилежних сил. З одного боку, виступають трудящі і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (1 варіант) Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі джерела, з яких брала вона життєві сили. Наймогутнішою зброєю поетеси […]...
- Вона стала піснею (за поезіями Лесі Українки “Давня весна”, “Хотіла б я піснею стати… “) Весна нікого не залишає байдужим. Весни чекають як дива. І в пам’яті зазвичай залишаються найбільше ті події, які відбувалися навесні. Розквіт природи після зимової сплячки, буйне цвітіння садів… Здається, що й у житті має щось статися, щось змінитися. Тільки не для дівчинки, прикутої хворобою до ліжка. Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (2 варіант) Леся Українка – поетеса світового масштабу. Творча спадщина її глибока і багатогранна. У багатьох своїх творах письменниця прагне знайти відповідь на загальнолюдські питання. У ліро-епічній поемі “Давня казка” Л. Українка роздумує над тим, яке значення має для суспільства поезія і поет. Головний герой цього твору – поет, звичайна на вигляд людина, краса якої не в […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – прекрасна казка про любов і зраду Лісова пісня Лесі Українки – прекрасна казка про любов і зраду Леся Українка майстерно володіла і віршованою, і прозовою мовою. Геніальній поетесі скорялися всі три роди літератури: лірика, епос, драма. Та все ж таки драма посідала у її творчості провідне місце. Сюжети її драматичних творів охоплюють історію всього людства, а змістом стає боротьба ідей, розкол […]...
- Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”. Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання. Цей спів зачарував Мавку […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) Якими б гучними епітетами не величало в минулі роки наше літературознавство творчий геній Лесі Українки, від цього поетеса не ставала нікому ні ближчою, ні зрозумілішою. У свідомості багатьох вона так і залишалася “співачкою” “Досвітніх огнів”, хоч апогеєм її творчості була все-таки “Лісова пісня”, яка зайняла виняткове місце в усій українській літературі початку XX століття. У […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) Перебуваючи далеко від України, на Кавказі, Леся Українка думками линула в рідний край, туди, де пройшли дитячі роки | їх таємницями і світлими казками. Як писала вона в листі до матері, туга за Волинню, лісами з мавками, за незабутнім селом Колодяжним надихнула поетесу на створення “Лісової пісні”. Це один із найбільш поетичних творів не лише […]...
- Народні пісні, записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою Запис К. В. Квітки Сі пісні переймала Леся Українка найбільше від люду свого рідного і коханого волинського краю в дитячі літа і в ранній молодості. деякі з них Леся знала від своєї матері. Олена Пчілка з любов’ю переносила в родинне життя кращі мелодії, які находила в народі. Частина мелодій була списана мною з голосу Лесі […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (1 варіант) Драму-феєрію “Лісова пісня” вважають вершиною творчості Лесі Українки, її гімном рідній землі та рідному народу. І дійсно, у цей твір поетеса вклала стільки любові, стільки захоплення талантом українців, що він просто не міг не стати перлиною у скарбниці не тільки вітчизняної, а й світової літератури. “Лісова пісня” виникла не на порожньому місці: поетеса добре знала […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (2 варіант) Відома українська поетеса Леся Українка, яка була патріоткою рідної землі, не могла залишатись байдужою до проблем національної культури взагалі й проблем національного драматургійного мистецтва зокрема. У своїх статтях вона не раз зазначала, що український театр “дуже помалу розвивається і в своєму зрості не встигає за зростом потреб і вподобань нашої громади”, і додавала: “… Ми […]...
- Давня казка (дуже стисло/скорочено) – Українка Леся 1 Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там буде, Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люде; Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талан до віршів Не позичений, а власний. Поет не відрізнявся особливою вродою, але його душа була прекрасна. Він приходив кожного дня у діброву і […]...
- Леся Українка – давня казка Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Та чого там, люди добрі, За новинками впадати? Може, часом не завадить І давніше пригадати. Хто нам може розповісти Щось таке цілком новеє, Щоб ніхто з нас не відмовив: “Ет, вже ми чували сеє!” Тож, коли хто […]...
- Ідея служіння митця народові в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у який живе, і народ, з якого веде свій рід. Лесі Українці судилося бути дочкою народу, що потерпав від чужого гніту, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному і культурному розвитку рідного краю. Тож українські літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному та духовному визволенню народу. […]...
- Ідея служіння митця народові в творчості Лесі Українки Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Леся Українка “Спочатку було Слово, а Слово те в Бога було, і Бог було Слово”, – так наставляє нас книга книг – Біблія. А наш національний геній і пророк Тарас Шевченко, продовжуючи цю геніальну думку, стверджує: Ну що б, […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (3 варіант) Леся Українка – поетеса універсальна. В її творчості є вірші ніжні, ліричні, які розкривають найтонші переживання закоханої людини або мрії молодої дівчини. І поряд з цими задушевними і зворушливими творами є зовсім інші – за характером, жанрами, ідеями. Лесю Українку називають “співачкою досвітніх огнів”, “дочкою Прометея”, “поетом революційної боротьби і революційного повстання”. Справді, письменниця всією […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (2 варіант) Однією з найбільших людських цінностей є воля. Відчуття того, що ти вільний, ні від кого не залежиш і сам є хазяїном свого життя, може надати людині крила, і навпаки, якщо людину позбавити свободи, зробити рабом, зачинити в замкненому просторі, це може зламати її, позбавити будь-яких сил і навіть призвести до загибелі. Саме тому невільники всіх […]...
- Твори Лесі Українки, що вивчаються у початковій школі Твори Лесі Українки, Що вивчаються У початковій школі Д. В. Луцик, М. М. Проць, А. С. Совшак “Буквар” Л. Українка Казка “Як соловейко вскочив у біду”, оповідання “Воскресіння” і “Веснянковий обряд” Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко “Читанка” 2 кл. Л. Українка Розділ “Осінь щедра, осінь золотава… ” – вірш “Восени”, Розділ “Зима білосніжка”, – […]...
- Перечитавши твори Лесі Українки Література… Ми любимо читати книги, цікавимось різними її жанрами. Вона впливає на наші смаки, допомагає пережити той чи інший стан. Улюблені книги ми часто перечитуємо. Ось і сьогодні, зручно сівши в крісло, я взяла в руки томик поезій Лесі Українки і перечитую ще і ще раз уже знайомі вірші, і чим більше читаю, тим більше […]...
- У чому трагізм життя Степана? (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини XIX століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
- Страждання і щастя Лесі Українки Про Лесю Українку написано так багато, що за окремими висловами годі розгледіти людську особистість великої дочки нашого народу. Іван Франко особисто знав поетесу, цікавився її творчістю, писав критичні статті про її окремі твори та збірки і своїм геніальним пером створив образ Лесі Українки як митця, який був налаштований лише на боротьбу. “Се талант сильний, наскрізь […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (1 варіант) Слова, написані 1893 року: Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать, – Стали героїчною обітницею Лесі Українки, здійсненої власним життям. У них – вся Леся, велика дочка українського народу. Вона увійшла в розвихрену дійсність нової епохи як невсипуща трудівниця, кожна думка якої палить вогнем […]...
- Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. Свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і […]...
- Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним […]...
- Трагічне кохання Лесі Українки За життя Лесі Українки вийшло три збірки її поетичних творів: “На крилах пісень”, “Думи і мрії” та “Відгуки”. Оцінюючи творчість поетеси, І. Франко виступив зі статтею про Лесю Українку, в якій писав: “Україна, на наш погляд, нині не має поета, що міг силою і різносторонністю свого таланта зрівнятися з Лесею Українкою”. Леся Українка мала різностороннє […]...
- Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо сірим мороком. Ох, ті осінні хмари! Чого від них сподіватися? Не теплого благодатного дощу, […]...
Твір що посієш те й пожнеш.