Олена Теліга – Танго



І знов з’єднались в одну оману, –
О дивне танго, – і сум, і пристрасть;
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань.

І б’ється серце, і гнеться тіло
В твоїм повільнім і п’янім вирі;
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре!

Чекає прірва на кожнім схилі,
Та сум і пристрасть манять, мов п’яну,
Пливти все далі, віддавшись хвилі, –
Зрадливе танго, – твого туману.

Та потім вранці, під перший промінь,
Мені не пристрасть туманна сниться –
Зоріє ясно в чаду і втомі,
О світла ніжність, твоя криниця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Я аналіз.
Ви зараз читаєте: Олена Теліга – Танго