Павло Глазовий – Мрійники
Батько радий. Світ йому став ясним і милим:
В лотерею виграв він величезний килим.
– Як і далі піде так, – мовив за обідом, –
Можем виграть “Жигулі”. Сядем та й поїдем.
– Ах, яка то красота! – мати мружить очі. –
Ми в машині у своїй їдемо у Сочі. –
Розгорілося лице у синка малого:
– Я сигналом – ду-ду-ду! Утікай з дороги! –
Батько сина по щоці: – Подаси сигнали?
А навіщо? Щоб права в мене відібрали? –
Тут як кинеться притьмом мати до хлопчини
Та в потилицю як дасть: – Ану, геть з машини!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – Босий студент Цілий рік студент провчився майже без просвітку Та й приїхав відпочити до батьків улітку. Вклала мати сина спати з дальної дороги. – Що він тільки, – каже батько, – узува на ноги. Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки. Колись отак узувались безпритульні вурки. Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку, Довів якось черевики […]...
- Павло Глазовий – Неправда – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає дома вже давно. – Ти обманюєш, я маму бачив крізь вікно. – А малий насупив брівки: – Неправда якраз! Мама першою з віконця побачила вас....
- Павло Глазовий – Герой Вернувся татко із Кавказу, Вхопив синка на руки зразу: – Чи був, синочку, хтось у нас, Коли я їздив на Кавказ? – А той говорить: – З яродрому Один ходив до нас додому. Все говорив, що він пілот, Що дуже любить самольот. Своїм геройством вихвалявся, А сам без мами спать боявся....
- Павло Глазовий – Буйні предки Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього: – Тебе, татку, бив твій татко? – Бив, та ще й немало. – Ну, а татка твого били? – Теж перепадало. – І сказало хлопченятко, заломивши ручки: – Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки....
- Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
- Павло Глазовий – Вусань – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в мене, друже мій, це немов сигнали: Хочу випить – вуса вниз, випив – дибов стали. – Так сьогодні ти, браток, щось недодивився: Лівий в тебе догори, правий – опустився. – Це у мене теж сигнал, […]...
- Павло Глазовий – Клопіт Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? – Ну, припустим, Клава. – де ж вона працює? – То її вже справа. – Батько головою сивою хитає. – де ж ви жити будете? – лобура питає. – Ти про це подумай, дорогий синочку. […]...
- Павло Глазовий – Сімеєчка Батько став серед кімнати, гаманцем трясе. – Подивіться, п’ять копійок лишилось – і все. Це синок мій із кишені гроші вичища, Щоб крутити в ресторанах всякі ча-ча-ча. Що за люди? Що за звички? Що це за сім’я? – Мати каже: – А можливо, взяла гроші я? – Ні, не ти! – гукає батько. – Ти […]...
- Павло Глазовий – Бублик з маком Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – де купила? десь не в магазині? Дай поглянути, чи можна це давать дитині. – Потім батько обізвався: – Треба подивиться, Чи воно не саморобне, чи воно годиться. – Після батька десь на кухні обізвалась мати: – дайте […]...
- Павло Глазовий – Після авансу Чоловік аванс одержав, здибався з дружком Та добряче й причастився просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим, Почвалав у дитсадочок за дитям малим. Там схопив синка за руку і повів, як міг. Не устиг він ще ступити дома й на поріг, Як дружина в крик, у сльози: – В тебе […]...
- Павло Глазовий – Табель Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив Марат. – А чого це раптом? – Каже, напрокат. Учиться він класно, на “чотири” й “п’ять”. Хоче моїм табелем предків полякать....
- Павло Глазовий – Жора й Лора Жорі й Лорі – по сімнадцять. Лора каже: – Жоро, От де хохма! Я дитину Буду мати скоро. Батько сердиться на мене, Заїдає мати. “Чим, – чіпляються, – дитину Будеш годувати?” – Жора свиснув: – Не тушуйся. Нам з тобою хватить, Бо на мене ще мій предок Аліменти платить....
- Павло Глазовий – Отаке життя дівоче! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки й чути: – дівко, дівко! Те зроби, туди піди… – Раптом грюк – свати до хати. Кілька слів про се, про те. – Є для доньки пара, – кажуть. – Може, заміж віддасте? – Мати […]...
- Павло Глазовий – Суперечка Матір звуть Елеонора, а батечка – Савка. Синок у них підростає, ім’я йому Славка. Батько щирий українець, мати – сибірячка. – Нє говорі, – учить мати, – гавкаєт собачка. Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт. Ето тєбє твой папаня язик засоряєт. Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка! Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка? – […]...
- Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
- Павло Глазовий – Інтелігентна розмова Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – далі. – Гоголь. – далі. – Горький, Мамін-Сибіряк. – далі, синку. – достоєвський. Лев Толстой, Гюго, Бальзак. – Ялисей зрадів: – Прекрасно! – Ось ми й вияснили так, Що на вулиці Толстого Я в пивній забув піджак....
- Павло Глазовий – допитливий син – Чуєш, тату, – син питає, – що таке хамелеон? – Відчепися, я не знаю, – каже Филимон. – Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон? – Відчепися, я не знаю, – злиться Филимон. Мати сердиться на хлопця: – Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити не даєш. – Не кричи, – говорить […]...
- Павло Глазовий – Вередлива дівчина В драматичному театрі – блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: – Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, наче з літака… – А студент: – Ну й вередлива ж, – каже, – ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш […]...
- Павло Глазовий – Здрастє, мама родная! Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, з матір’ю вітається: – Здрастє, мама р О Дная! Как здєсь поживається? – Мати гладить сина по рудому чубчику. – Як це ти балакаєш, любий мій голубчику? Наче й не по-нашому, наче й не по-руському, […]...
- Павло Глазовий – Трійнятка Любу доню по секрету просвіщає мати: – Ти вагітна, отже, книги перестань читати. Узяла “Трьох мушкетерів”, всюди з ними ходиш. Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш. Донька крутить головою, весело сміється. Мати вперлась на своєму, мати не здається. Шепче доні, нахилившись до самого вуха: – Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха Перед тим, […]...
- Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. – За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, […]...
- Павло Глазовий – Кіндрат-акробат Йшов по вулиці Кіндрат. Раптом край дороги Став на руки і задрав вертикально ноги. На руках, немов циркач, вскочив у пивнушку, Пару пива попросив і одну чекушку. – Що за фокуси? – дружки збіглись до Кіндрата. – Ти чого це у пивній корчиш акробата? Що ти вправи робиш тут, наче на зарядці? – А Кіндрат […]...
- Павло Глазовий – Скромняга Батько добре влаштував здоровила Яшку: У їдальні робить він, варить суп і кашку. Якось Яшці дід-сусід заявив сердито: – Ти б при силі при такій міг чавун варити. – Відчепися, – буркнув той. – Я людина скромна. З мене вистачить плити. Нащо мені домна?...
- Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. – Став у церкві на коліна: – Скажи, божа мати, Чи попові можна діло з женщинами мати? – Дяк тим часом заховався за іконостасом. […]...
- Павло Глазовий – Слухняна доня Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш… Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж. І пішла дочці на користь батькова наука. Він тепер її годує, зятя і онука....
- Павло Глазовий – Жених Пише студент батькам своїм: “Скоро я женюся. Є у мене наречена. Звуть її Маруся. Чи на вроду вона гарна, сказать не беруся. Шліть чотири карбованці, я з нею знімуся”. І відписав йому батько: “дорогенький сину! Посилаю тобі грошей тільки половиную Нехай зніметься Маруся, і буде прекрасно. Твою пику ми й без фото уявляєм ясно”....
- Павло Глазовий – Залізний характер – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі. В цьому треба розібратись, громадяни любі. Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу Натопталось душ п’ятнадцять женського народу. Треба місцем поступитись. А кому охота? Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота. Я до публіки й […]...
- Павло Глазовий – Гризун У Матвія Гризуна двір є і садиба. Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба. Очі жиром запливли, потонули в салі. Тільки й бачить власний тин і нічого далі. Уночі він задріма на якусь хвилину, Сниться: злодіїв табун лізе по малину, А собака спить собі в будці біля сіна… Прокидається Матвій, будить свого сина. – Ану, […]...
- Павло Глазовий – диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви татусь, Не полишав синочка в скруті, А той, не дуючі і в ус, Сім літ учився в інституті. І ось одержувать диплом Він скаче в місто скакуном. Спинився кінь біля […]...
- Павло Глазовий – Таємниця мозку Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці людський мозок. Череп ніби знятий… Так чого в людини мозок геть увесь пом’ятий? – Батько глянув, посміхнувся: – Тут ясна картина. Як народиться, синочку, на цей світ людина, То вправляють і вправляють їй “мозги” потрошку, […]...
- Павло Глазовий – Найкраща мова Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: – Якій мові ми синочка Будемо навчати – Українській чи російській? Обидві ж хороші. – Хай вивчає ту, якою Печатають гроші....
- Павло Глазовий – Синок Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна до входу Натопталось щонайменше сорок душ наоду. Раптом – брязь! – у телефоні задзижчала кнопка. Син народу з кабінету вилетів, як пробка. Підкотилася до ганку дорога машина, І помчався син народу до вищого сина. Люди […]...
- Спілкування – Глазовий Павло Дорікає мати доні: – Ти жівйош у Кієвє, А нє гдє-то у Рязані Чи в каком Тетієвє, Но язик ти украінскій Знать нє собіраєшся. Говору тібє об етім, Но ти возмущаєшся. Что ти дєлаєш мнє глазкі, Смотріш, как на дурочку? Ти же часто в сєльскіх тьоток Покупаєш курочку. Научись хоть торговаться: “А почому кури?” “А […]...
- Павло Глазовий – давня звичка Три машини біля двору різко зупинилися. Із машин мужчини вийшли, дідові вклонилися, Привітались та й питають: – Як ви поживаєте? Заглядаєте до клубу? У кіно буваєте? – Та спасибі, – дід говорить. – добре поживаємо. Ми тепер по сім костюмів зі старою маємо. Пар по вісім черевиків за три роки справили. Маєм “Волгу”, тільки в […]...
- Павло Мовчан – “Ні подумки, ні пошепки, ні вголос… “ Ні подумки, ні пошепки, ні вголос Не викричу я розпачу ніколи, Не вимовлю ні словом, ні журбою, Пустошну глухомань, що за тобою. Навіщо ти лишив напризволяще Мене, о Боже, в цій життєвій хащі, Де дні щільні, як паколи високі, І ночі котять смоляні потоки! Навіщо клопоти біля вогню недремні, Навіщо погуки даремні ці спасенні? Навіщо […]...
- Павло Глазовий – Мученик науки Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. – Та невже ти в школі носом учишся писати? – Смійся, смійся, – каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш, Коли двійку у моєму зошиті побачиш....
- Павло Глазовий – Тонка натура Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів спиш на рік, як трутень. Не однаково тобі – свято а чи будень? – А Мартин відповіда: – Триста чи не триста, Але в свято краще спать, тоді совість чиста....
- Павло Глазовий – Насолода Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як графи, Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи. Ото була б насолода! Випив чарку вранці, А горілка до вечора текла б по горлянці. Другий каже: – Облиш мене краще у спокої. Не хочу я […]...
- Павло Глазовий – Товстий і тонкий Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – улаштую в главку Сотні дві, а може, й більш будеш мати ставку – Ні, я звик, – сказав худий, – жити скромно й просто. З мене вистачить і сто, й навіть дев’яносто. – Та ти […]...
- Павло Глазовий – Надійний чоловік Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха надійного. Безпартійного не треба, вибирай партійного. Щоб повів тебе він, доню, в загс на реєстрацію, Зачаруй його красою, покажи всю грацію. А запишешся у загсі, можеш буть спокійною. Буде, доню, твоя доля до кінця надійною, […]...
Природа твір зно.