Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Павло Глазовий – Про бідного Льову і Державну Мову
Павло Глазовий – Про бідного Льову і Державну Мову
ПРО БІДНОГО ЛЬОВУ I ДЕРЖАВНУ МОВУ
Зустрілися на базарi
Дамочки знайомі.
– Як ваш Льова поживає?
– Сидить у дурдомi.
Він в Ізраїль перебрався
До перебудови,
А там бар’єр – бiда тобi,
Як не знаєш мови.
Вчився Льова так старанно,
Що не бачив свiту,
Але ідишу не вивчив,
Не знає івриту.
Як почина балакати,
Ні складу, нi ладу.
Там же книжки не спереду
Читають, а ззаду.
Потикався бiдний Льова
В рiзні установи,
Все закрито-перекрито,
Як не знаєш мови.
Скрiзь дивилися на Льову,
Як на психопата,
Тому й зробив бiдний Льова
З фанери плаката.
Накарлякав: “До такого
Життя ми не звичні.
Ми – євреї особливі,
Російськоязичні.
Вимагаєм від кнесета *
Створить нам умови,
Запровадить в Ізраїлі
Дві державні мови!”
Гукав Льова пiд кнесетом,
Роззявивши рота,
А на нього всі дивились,
Як на ідіота.
Мало йому не побили
На лобi плаката.
Тепер в Льови у дурдомі –
Окрема палата.
Щоб знав, дурень, що Ізраїль –
Розумна держава.
Нав’язувать чужу мову
Там не мають права.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Заморські гості (скорочено) – Глазовий Павло Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці1 приймає:. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? Рідна мова – це невід’ємна частина рідного краю. Це душа народу. Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і супроводжує мова дитину протягом усього життя. Ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. І хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно […]...
- Турок – Глазовий Павло Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку. Костюм купив елегантний, Вчить турецьку мову. Уже знає, як звуть турки Свиню і корову, Як спитати по-турецьки, Почім у них шуби, Де купити мило й пасту, Яка чистить зуби. Голова тріщить у нього Від отих уроків… Він, до речі, в Україні Живе […]...
- Твір на тему: Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося немодним, непрестижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, […]...
- Твір на тему: Навіщо треба вивчати російську мову? (твір-роздум) Навіщо треба вивчати російську мову? (твір-роздум) Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською […]...
- Твір на тему: Плекаймо рідну мову Плекаймо рідну мову Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Д. Ушинський відзначав: “Коли зникає мова – народу нема більше!” Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (1 варіант) Темою поетичної творчості В. Самійленка ще в гімназії стала українська мова. В умовах царської Росії це був серйозний і навіть небезпечний крок. Однак юнак рішуче ступив на тернистий шлях, бо не міг зрадити мови свого народу. Відзначаючи її значення для суспільства, український інтелігент не міг не сказати про величезну історичну заслугу Т. Шевченка в розвитку […]...
- Павло Глазовий – Пилип у Римі Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї. “Зайду, – дума, – в ресторанчик”. Ледве сів за столик, А вже кельнер біля нього крутиться, соколик. Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха. Не зна мови, як то кажуть, […]...
- Павло Глазовий – Архаїзми – Запам’ятайте, – каже вчитель, – що архаїзми – це слова, Які до того застаріли, що їх ніхто вже не вжива. Які ти знаєш архаїзми? – спитав він Бублика Петра. А той задумавсь на хвилинку і мовив: – Паюсна ікра....
- Павло Глазовий – Кухлик Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю. – Продавщиця: – Что? Чево? Я нє понімаю. – Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. – да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. – Дід у руки кухлик взяв і […]...
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (3 варіант) В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Павло Глазовий – Інтелігентна розмова Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – далі. – Гоголь. – далі. – Горький, Мамін-Сибіряк. – далі, синку. – достоєвський. Лев Толстой, Гюго, Бальзак. – Ялисей зрадів: – Прекрасно! – Ось ми й вияснили так, Що на вулиці Толстого Я в пивній забув піджак....
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Павло Глазовий – Вічна пам’ять – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім будинку жив художник”, “В цьому жив письменник”? А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник, Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому І виплачую проценти синові малому… А коли засну навіки у сирій могилі, Чи […]...
- Як парость виноградної лози, плекайте мову Як парость виноградної лози, плекайте мову >Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих, – рідна мова. / М. Рильский / Рідна українська мова – це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Павло Глазовий – Зальотник У суді про аліменти справу розбирають. – Скільки з жінкою жили ви? – Панаса питають. Той стоїть у гордій позі, крутить головою І запитує нахабно: – З чийою? З мойою? – Молодий суддя скривився і насупив брови: – Не з “мойою”, а з “моєю” . Не калічте мови. – Тут Панас підбіг до столу, глянув […]...
- Серед темної ночі – Глазовий Павло Серед ночі Київ Криється туманом. Розмовляє вітер З бронзовим Богданом. – Облітав я,- каже,- Вулиці всі чисто. Як змінився Київ, Це прадавнє місто! Де вітри гуляли, Там нові квартали… А Богдан зітхає: – Що там ті квартали… Нині і кияни Зовсім інші стали. Я сто літ на площі Днюю і ночую, Але дуже рідко Рідну […]...
- Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. – Мартин губу закопилив і сказав суворо: – Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро. Такі речі, їй же право, аж слухати чудно. Тобі […]...
- Павло Глазовий – Приблудна культура ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА Зажурився український Письменник сучасний. Як же книжку видавати За рахунок власний? Щоб просунути до друку Хоч тонку книжчину, Треба мати грошей торбу Чи цiлу корзину… Не журися, побратиме, Кругом подивися. Кому вони, книжки твої, Сьогоднi здалися? Подивися на сучасну Панiвну культуру, То й побачиш не картину, А карикатуру. Живемо ми, пане-брате, В чудернацьку […]...
- Заморські гості – Глазовий Павло Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Твір на тему: Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Мова – то форма, яка, наче глечик воду, утримує менталітет народу. І якщо розбити глечик, то вода не зникне, а просто розтечеться, випарується, піде у землю. І люди без мови не зникнуть. Вони просто стануть інакше дивитись на ті самі речі. Вони стануть інші. […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (2 варіант) Твори Володимира Самійленка сповнені почуттям любові до Батьківщини – прекрасної, мальовничої, але страждаючої в неволі. У них – біль за народ, а ще надія на те, що здобуде він врешті-решт і незалежність, і право на розвиток своєї культури і спілкування рідною мовою. Українська мова… Ніжна, лагідна, мелодійна. Заборонена, покріпачена, розіп’ята. Здається вона поетові дорогим діамантом, […]...
- Павло Глазовий – дуєль Бредуть хлопчаки жовтороті. Між ними патлатий “чувак” Бряжчить на дешевій гітарі І каже кумпанії так: – Послухайте штучку, реб’ята, На давній ізвєсний мотив. Його я злегка подісправив, А строчки нові сочинив. “Любил я красотку дівчонку З кудрями волос до плеча. Ми чувства свої не таїли, Була в нас любов горяча. І жив я своєю любов’ю, […]...
- Мова величава – Глазовий Павло Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові, Де […]...
- Павло Глазовий – Біографія Павло Прокопович Глазовий (30 серпня 1922, Новоскелєватка – 29 жовтня 2004, Київ) – український поет-гуморист і сатирик. Сміху іскорки ясні… Їх залишив по собі класик сучасного українського гумору, справді-бо народний улюбленець Павло Глазовий Знаю: славі, що прийшла до нього, він не прагнув запобігати. Пошуковцем посад, звань, нагород ніколи не був. Тим надійнішою постає ця слава […]...
- Збережемо наш скарб – рідну мову Збережемо наш скарб – рідну мову Знаю, звідки радість, щастя і пісні, Це, як сонце зранку у моїм вікні, Це, як роси ніжно сяють на квітках, На взеленених полях. Це, як чути мови ніжнотонний плин, Кожне слово дивне-сяєво перлин. Із народам мови рідної красу, Гордо у віки несу. І немає сили і такого зла, Щоб […]...
- Павло Глазовий – Перевертні ПЕРЕВЕРТНІ Коли Партія Нами правила, Монументами Себе славила, Честю й совістю Називалася, Та прокралася І розпалася. Ті, що в Партії Були членами, Стали босами Й бізнесменами, Та багатство їх Мало радує: Знову хочеться Бути владою. Бувші практики Й теоретики Завели нові Партбілетики. Треба ж якось їм Називатися, Щоб до уряду Проштовхатися: Сперечаються Ліві з правими, […]...
- Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
- Павло Глазовий – Ракова шийка РАКОВА ШИЙКА Спекулянт варені раки Продає й патяка: – Насікомого немає Кращого за рака. Налітайте, розбирайте! Скажете “спасибі”. В рака фосфору для мозку Більше, ніж у рибі. Раки мозок возбуждають Разом з пивом свіжим. Хто понюха тільки шийку, Стане розумнішим. Вчена дама в окулярах Підставляє сумку. – Я про раків,- каже,- маю Теж високу думку. […]...
- Павло Глазовий – Козацький кандитат КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ Це вже вп’яте чи вдесяте Сон мені приснився, Що до мене Тарас Бульба В гості сам явився Зайшов такий зажурений, Аж мало не плаче. Я питаю: – Що стряслося, Дорогий козаче? – Україну, – каже Бульба, – Треба рятувати. Попросили запорожці: – Іди в кандидати. Там двадцятим чи тридцятим Будеш претендентом Переможеш супостатів, […]...
- Павло Глазовий – Не хвилюйтесь, громадяни! НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ, ГРОМАДЯНИ! Часто чуємо у будні, Ще частіш у свято: – Україну поневолить, Пограбує НАТО! Та задумайся, будь ласка, Мій земляче-брате: Невже воно, оте НАТО, Таке дурнувате? Та невже ж… ото не знають Їхні генерали, Що давно уже до цурки Всіх нас обідрали? Уявіть, що Україну НАТО завоює, Як одягне голодранців? Чим їх нагодує? […]...
- Павло Глазовий – Лагідна вдача ЛАГІДНА ВДАЧА Мій телеящик знову й знову Гуде, кричить про хіт-парад, Про роки-токи, гіти, шоу, Томпон, підгузник, шоколад… Бува, увечері чи вранці Аж біля серця заболить: Коли вже так американців Ми перестанемо хвалить? Там все – найкраще на планеті, Там не життя, а благодать, А їхні місіси і леді Мішками снікерси їдять, Себе в басейні […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Павло Глазовий – Мандарини МАНДАРИНИ Весела новела Гей, було це на риночку, громадяни любі. Продавали мандарини хлопці чорночубі. А ті фрукти купувала молода дівиця, У якої довгі ноги й куцая спідниця. Склала фрукти та дівиця у свою корзинку І впустила ту корзинку просто серед ринку. Як нагнулася збирати діва мандарини – Описать пером не можна дивної картини! Мандаринники до […]...
- Павло Глазовий – Вічна Україна ВІЧНА УКРАЇНА Дивлюся я телевізор. Виступа мужчина, А за ним – великі букви НОВА УКРАЇНА. Після нього другий, третій З жаром молодецьким Викладають кислі мислі Суржиком донецьким. Що ж це, браття, за країна – Нова Україна? Із якого вона роду, Племені й коліна? Чом про неї не чував я На школярській парті? Де вона, в […]...
- Павло Глазовий – Наталка-скакалка НАТАЛКА-СКАКАЛКА Було колись – У театрах Біля каси давка: “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка-полтавка”. Панувала у мистецьтві Сила благородна. Куди ж вона поділася, Та краса народна? Телебачення шурує Ролики та кліпи: Якісь діви рахітичні, Кривопикі типи. Добирають їх, здається, Не за голосами, А за баньками дурними Й довгими носами. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів […]...
- За бідного янгола замовлю слово… (За оповіданням Г. Г. Маркеса “Стариган з крилами”) Проза колумбійського письменника Маркеса глибоко філософська і повчальна. Одне із його оповідань-притч “Стариган із крилами” було написане 1972 року. Автор як завжди стриманий у коментарях. Він не дає свою оцінку подіям і поведінці людей, він просто описує їх і дає можливість читачеві мислити і домислювати. Одного дощового похмурого ранку селянин Пелайо – мешканець латиноамериканського селища, […]...
Мадей вагилевич аналіз.