Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному… ” – розкриття сутності тоталітарного суспільства
Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному… ” – розкриття сутності тоталітарного суспільства
Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого були Камю та Сартр. Екзистенціоналізм висвітлював роль людини, як метафізичної,
Сюжетно роман присвячений життю монастиря. У Шевчука були причини обрати
Отже, теоретично будь-який монастир – це місце перебування і життя людей, що вирішили присвятити себе, своє життя служінню Богові. Головний герой Шевчука (від імені якого йдеться розповідь) пояснює свій прихід туди тим, що він “Не міг знайти в світі доброго місця, надто боліли мені болі світові і надто переймався я ними”. За його твердженням, таких людей було чимало: при душевному неспокої й конфлікті з дійсністю, багато хто шукає виходу в служінні певній ідеї. Але саме тут і починається суперечка між ідейно задекларованим і реальним: автор наводить кілька прикладів доль людей, що знайшли замість втіхи дещо протилежне. Втрачає усе майно ошуканий Василем Федот, зраджує своє кохання Іоанн. Та найгірше для них не самі втрати – усвідомлення хибності обраного шляху й марності своїх жертв.
Федоту про необхідність доброчинності твердив весь час майже ма-ніакальний користолюбець і заздрісник Василь. “З малих літ мені пекло, що один у молоці купається, а інший лікті кусає”, – зізнається він Федоту, й трохи далі уточнює: “Яка це втіха, подумав, зробити цього багатого голим”. Пізніше, коли Федір-Федот знаходить клад, Василь із заздрощів нацьковує на нього князя. На що схожа ця логіка? На більшовицьке тлумачення рівності: хай і собі не отримати, але не дозволити комусь жити краще за себе.
Ще відвертіше викривають протилежність “офіційної ідеології” справжній вірі два інших епізоди: історія Іоана, якого підбурили зріктися кохання під виглядом необхідності боротьби із пристрастями, та історія Ісакія. У них прямо протиставляється Бог і офіційні уявлення про Бога. “Хто ж бо життя творить, той неодмінно любов сіє, відтак і багословенний стає, а хто ненависть сіє, у шаті він князівській, чи чернечій – диявол у ньому”. Ісакій дістає унікальну можливість поспілкуватися з самим Господом, та саме від нього чує: “Заради сліпої облудивіддав ти свою силу”. Далі виявляється, що Боже Одкровення зовсім не потрібне “служителям Бога” у особі ігумена та інших керівників. Не язичники чи турки змушують Ісакія зректися своєї віри – ті, хто теоретично мав би слідкувати саме за її дотриманням, бо для них “Святою правдою може вважатися те, що служить славі нашого монастиря. Коли ж заради неслави воно пишеться, то лихі вигадки це і наклеп”. то ж навіть і слова Бога, на їхню думку, теж свого роду “наклеп”, і Лаврентій з бичем (невипадковий тезка Берії) вибиває з Ісакія брехливе зречення. Не вистачило сил у Ісакія протистояти тиску, лише під виглядом юродивого продовжує він нишком казати правду. Майже так само зрікається свого покликання і головний герой, сумно зізнаючись: “Кожен із нас занадто улягає обставинам, через що легко може зрадити і спаплюжити брата задля тимчасового спасіння”. Він вирішує просто тихо чинити добрі справи, але не повставати проти існуючої сили в світі, де “вимагається тільки одне: податися, пригнутися і розм’якшіти – всі поспівчувають тобі”. Але ж, як доводила історія, це для більшості теж не було рятунком: за часів сталінщини тих, хто каявся, розстрілювали так само, як і тих, хто намагався опиратися й зберігати власну гідність.
Саме після цього епізоду він пояснює своє рішення світоглядною концепцією можливої природності прагнення людей до такого існування: “Уподіблення – ось що збиває людей у громади Через це однакову одежу вдягають і однакові намагаються висловлювати думки”.
З цим можна погоджуватися або не погоджуватися, але важко не оцінити необхідність знайти відповідь на питання: чому саме виник тоталітаризм як явище. Хоча б для того, щоб знати, як протистояти йому. Це й робить роман-притчу Шевчука таким актуальним і цікавим.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: “Підтекстовий викривальний пафос у творі Валерія Шевчука “На полі смиренному” – розкриття сутності тоталітарного суспільства” Підтекстовий викривальний пафос у творі Валерія Шевчука “На полі смиренному” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого були Камю та Сартр. […]...
- Фольклорно-міфологічні джерела образності Валерія Шевчука (на матеріалі романубалади “Дім на горі”) Фольклорно-міфологічні джерела образності Валерія Шевчука (на матеріалі романубалади “Дім на горі”) В останні роки досить помітною є тенденція до оновлення естетичних принципів романного епосу в українській літературі, зумовлена багатьма соціально-психологічними чинниками. Серед них – гострота і різноманітність морально-етичних проблем, динамічність суспільної та індивідуальної свідомості, зрештою, проблема збереження індивідуальності у масовому суспільстві, подолання “відчуженості”, уміння віднаходити […]...
- Життя та творчість Валерія Шевчука Валерій Шевчук – один із українських письменників, чий сміливий творчий старт відбувся в 60-х рр. XX ст., а змужніння, хай як то парадоксально звучить, випало на роки застійні, роки панування в літературі “соціалістичного реалізму”. Сталося так тому, що він вчасно зрозумів, як за тих абсурдних суспільних умов зберегти внутрішню свободу, а отже, і своє істинне […]...
- Твір на тему: “Дійсний і уявний світ у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Дійсний і уявний світ у романі-баладі Валерія Шевчука “Ді М на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають […]...
- Філософські виміри прози Валерія Шевчука Вступ На обрії сучасної української літератури є дуже глибока, загадкова й ніби вросла своїм корінням у рідну землю, рідну історію, рідне слово постать – Валерій Шевчук. Це той випадок, коли справджується твердження етнопсихологів: геній глибоко національний. Валерій Шевчук не лише письменник-наратор, він серйозний дослідник своєї нації, свого коріння в усіх його культурологічних вимірах. І читачеві […]...
- Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Сковорода цікавий не лише як філософ, але як педагог, практик, теоретик, просто людина. Так, у вірші “Всякому місту – […]...
- Твір на тему: “Філософське світобачення у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Філософське світобачення У творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Сучасний світ все більше звертає свою увагу на ірраціональне, не підвладне людському розуму. Людство знов приходить до висновку, що життя – це арена постійної боротьби сил добра і зла, боротьби, яка триває насамперед у людських душах. Цим і можна пояснити інтерес сучасних письменників до міфологічного. В […]...
- Творчість Григорія Сковороди у рецепції Валерія Шевчука Творчість Григорія Сковороди у рецепції Валерія Шевчука Довготривала традиція інтерпретацій та реінтрепретацій ідей Григорія Сковороди засвідчує актуальність його спадщини в минулому та сучасності одним з промовистих і переконливих прикладів такої популярності є творчість Валерія Шевчука. Григорій Савич є одним з духовних “наставників” який “навчив задовольнятися тим, що мене дано (Валеріяю Шевчуку – О. С.), і […]...
- Твір на тему: “Роман-балада Валерія Шевчука “Дім на горі” Роман-балада Валерія Шевчука “Дім на горі” Роман-балада Валерія шевчука “Дім на горі” – Твір про любов. Любов у широкому розумінні: як складне й високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, – той […]...
- Твір на тему: “Образи демонологічних істот у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Образи демонологічних істот у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Використання містично-міфологічних ремінісценцій у творчості українських та зарубіжних письменників відбувається вже не одне століття. Демонологічна образність роману-балади “Дім на горі” зумовлена впливами бароко. Раїса Мовчан розглядає цей твір в контексті бароко, наводячи ряд доказів на підтвердження цієї точку зору. Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули […]...
- Життя та твочість Валерія Шевчука ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК (рік народження 1939) Шевчук Валерій Олександрович народився 20 серпня 1939 р. у родині шевця в Житомирі. Після закінчення в 1956р. школи хотів стати геологом, але, розчарувавшись у геології, поїхав до Львова вступати в Лісотехнічний інститут. Не вступив і повернувся додому. Працював при ремонті Житомирського сільськогосподарського інституту будівельним підсобником. У цей період захоплювався вивченням […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” (ІІ варіант) Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Т. Шевченко. Царі Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – […]...
- Твір на тему: “Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” (1 варіант) Під час своєї першої подорожі в Україну Тарас Шевченко був глибоко вражений пригнобленим становищем покріпаченого українського селянства. Переживання і гіркі роздуми поета над долею рідного народу знайшли відображення у більшості творів, написаних ним у наступні роки. Вже в 1844 році, під впливом подорожі, Тарас Шевченко написав сатирично-політичну поему “Сон”, у якій піддав гострій критиці всю […]...
- Розкриття сутності злободенних проблем суспільно-політичного життя у драмі “Володимир” Феофан Прокопович у 1705 році створив драму, що наводить на роздуми і сучасного читача, а крім цього, він був справжнім новатором в давній українській літературі, бо поєднав в одному творі комічне і трагічне, суворі принципи класицизму та традиції народних інтермедій, створивши драму нового жанру – трагікомедію. Драма повертає нас до давніх часів і відображає важливу […]...
- Автобіографія Валерія Шевчука Валерій Шевчук (Народився 20 серпня 1939) САД ЖИТЕЙСЬКИЙ ДУМОК, ТРУДІВ ТА ПОЧУТТІВ Я народився 20 серпня 1939 року, а коли вже говорити дуже точно, то о 23.30 19 серпня, але записаний був уже 20-м числом, у родині шевця (отже, я натуральний Шевчук) у місті Житомирі. Про рід свій знаю не так і багато, але дещо […]...
- Біографія Валерія Шевчука Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в м. Житомирі. Прозаїк, драматург, літературознавець, історик. Автор збірок оповідань: “Серед тижня” (1967), “Вечір святої осені” (1969), “Долина джерел” (1981), “Панна квітів”(казки для дітей, 1990), “У череві апокаліптичного звіра” (1995); збірок повістей: “Набережна, 12. Середохрестя” (1968), “Крик півня на світанку” (1979), “Маленьке вечірнє інтермеццо” (1984), “Камінна луна” (1987), […]...
- Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє […]...
- Гуманістичний пафос роману О. Гончара “Прапороносці” Українська культура має міцні гуманістичні традиції. Корені цього гуманізму – у світогляді нашого народу, у тих морально-етичних засадах, якими він керується протягом століть і які обстоює як найбільші свої духовні святині. Потужний гуманістичний струмінь пронизує творчість Григорія Сковороди і Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, Павла Тичини й Олександра Довженка. Серед українських письменників, чия […]...
- Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова) Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова) “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, […]...
- Дійсний і уявний світу романі-баладі В. Шевчука “Дій на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають побачити і зрозуміти найістотніші проблеми сучасності. В оповіданнях і повістях В. Шевчук […]...
- Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Відомий французький письменник Жуль Верн увійшов у світову літературу як перший класик науково-фантастичного роману та чудовий майстер роману пригод. Протягом сорока років він створював серію “Незвичайних пригод”, що включала в себе шістдесят чотири романи та дві збірки повістей та оповідань. “Незвичайні пригоди” являють собою універсальний географічний нарис […]...
- Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі І. Багряного “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, […]...
- Біографія Василя Шевчука Василь Шевчук (1932 р. нар.) Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім’ї селянина. Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу “Піонерія”, на кіностудії ім. […]...
- Символіка повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” Реферат на тему: “Символіка повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” СИМВОЛІКА ПОВІСТІ-ПРИТЧІ Е. ХЕМІНГУЕЯ “СТАРИЙ І МОРЕ” Кожного великого митця приводить у пантеон історії світової культури свій власний, неповторний шлях: одні стають відомими одразу, ще за життя, інші заживають слави повільно і важко; одні рухаються, сказати б, по прямій, інші – химерними зигзагами. Свій шлях […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” Для чого людина живе на землі? Це питання виникає у кожного, хто прочитав повість О. Кобилянської “Земля”, в основу якої покладений достовірний факт братовбивства, яке сталося на Буковині в 1894 р. в с. Димка. У чому при чина цієї трагедії? Повість глибоко соціально-психологічна, дії і вчинки героїв її вмотивовані. 1 в цьому ми бачимо велику […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Повість Ольги Кобилянської “Земля” сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, […]...
- Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспільства XVIII ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, […]...
- Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму “Нашого цвіту – по всьому світу”,- говорить народне прислів’я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах. У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини – великої […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
- Життєподібний сюжет і зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” Життєподібний сюжет і зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” На уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір Е. Хемінгуея “Старий і море”. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з […]...
- Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” Повість “Старий і море” – один з останніх завершених творів легенди американської літератури Ернеста Хемінгуея, своєрідний підсумок творчих пошуків автора. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з усіма попередніми […]...
- Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка […]...
- Гуманістичний пафос твору М. Рильського “Синові” Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст. І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський – поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив […]...
- Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об’єднань, які висувають своїх лідерів з їх […]...
- Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” (1) Поема “Мойсей” написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об’єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами “за щасливе майбутнє нації”. Кому повірить, за ким піде український […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Центральним образом роману-хроніки є жінка на ім’я Марія. Звичайна селянка, якій випала така ж доля, як мільйонам жінок-матерів, жінок-трудівниць, що пережили нелегкі часи. Це образ звичайної жінки, що чесно працювала, кохала, робила помилки у житті і спокутувала їх стократ своєю долею. В її образі підкреслені визначальні риси українського менталітету: суттєвість, важливість мистецьких переживань і водночас […]...
- Відображення людської сутності у творах Оноре де Бальзака РЕФЕРАТ На тему: “Відображення людської сутності У творах Оноре де Бальзака” Всі твори Оноре де Бальзака, особливо його зрілі творіння, – це постійне відображення людської сутності. Соціум є дослідженим в романах Бальзака настільки детально, що, навіть, сучасні економісти та соціологи вивчають стан суспільства за його романами. Бальзак показував взаємодію між людьми не на фоні Бога, […]...
- Розкриття болючих проблем сучасності в п’єсі О. Коломійця “Дикий Ангел” Творчість Олексія Коломійця – відомого українського письменника-драматурга – одна з найцікавіших сторінок української літератури. Художня палітра його різноманітна, яскрава за змістом і образними барвами. Але в кожній своїй п’єсі драматург-новатор порушує актуальні проблеми сучасності. Визначне місце у творчому доробку письменника належить соціально-психологічній драмі “Дикий Ангел”, або “Повість про сім’ю”. Саме таку назву дає їй автор […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Часто так трапляється, що письменник видає твір, який ніколи не старіє, тому що історія повторюється, люди опиняються в подібних ситуаціях і видобувають із твору те, що актуальне для них саме сьогодні, що найбільше хвилює, що змушує задуматися. Таким “вічним” твором, на мою думку, є драматична історична поема Івана Антоновича Кочерги “Ярослав Мудрий”, написана в 1944 […]...
Твір краса і багатство народних пісень.