Повість С. Васильченка “Талант” у світлі проблеми “Життєві долі людей”
Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни.
Відразу впадає в око якась невідповідність між назвою повісті та зображуваними у ній подіями. Адже “талант” це високий рівень обдарованості,
Тему твору можна
Характер Тетяни письменник розкриває поступово. Усю історію ми сприймаємо у викладі молодого сільського вчителя. Автор-оповідач такий саме несміливий, як і дівчина Тетяна, такий саме молодий, як вона, такий саме талановитий. Якщо Тетяна мріє у майбутньому виступати на великій сцені, то вчитель мріє “не стояти без діла на місці, не марнувати часу, в правду, в життя перетворити мрію”. Це своє перебування на селі він сприймає як тимчасове. А в голові постає велика будівля університету: “І увижається він мені, цей храм юності чарівний, десь далеко-далеко, палацом надхмарним… Шляхи до його, єдині доступні мені шляхи, юнакові бездипломному, хащами позаростали непролазними… Мурами високими їх перегороджено, глибокими безоднями перекопано, та сміливо й радісно топчу я ті хащі ногами, січу терни, голими руками мури ламаю, мов крилами перелітаю безодню… Лечу… “. Отже, об’єднує молодих героїв повісті величезне бажання зробити найпотаємніші свої мрії реальністю. У кожного ця мрія своя, але крила, на яких мрія піднімає в небеса, одна.
Знайомство героїв відбувається у якесь свято. До того часу різноманітні плітки долітали до молодого вчителя. Вона вчилася у міській школі, співала в церковному хорі; охоча до жартів, до вигадок. Народ не міг зупинитися лише на тому, щоб сказати про когось добре, до слів улесливих обов’язково додавалося щось неприємне. Які плітки могла викликати молода дівчина? Звісно, увага чоловіків породжувала фантазії: “Заводить любощі з регентами і з сільськими писарями. Отець Василь бере її собі за помічницю в церковній школі і, коли вірити людям, купує їй рожеві чулочки. Казали, що одного темного вечора матушка ходила з хлудиною до школи заганяти свого батю”.
Насправді Тетяна було зовсім іншою. її постать, великі, довірливі очі доводили, що люди не можуть не звертати на неї увагу, не можуть не говорити про неї. Таємничість була дана їй від природи, проте сільське виховання давалося навзнаки. Як тільки дівчина вимовила перше слово, ця природна загадковість ніби й зникла кудись. Це була звичайна соромлива селянська дівчина, яка рукавом затулила лице: “І стало помітно і шию, степовим сонцем запалену, і стернею подряпані руки “.
На усі насмішки Андрія Макаровича вона відповідає гідно. Театр – її пристрасть, тому байдуже, що сцена – пара перекинутих саней, грим – вугілля та крейда, а музики – рудий Гаврило, який дирчить у рубель качалкою, та кривий Микола, який вибиває заслінку. Справжнє зачарування викликав сильний могутній голос Тетяни. Починала вона співати жартома, але поступово голос ставав все серйознішим. Вона гралася ним, ніби на злість і на заздрість ворогам.
Особливо розквітла Тетяна, коли її талант визнали, коли їй подарували надію, що вона стане великою артисткою. Серце зігрілося від теплих сподівань: “Дано мені малісіньку іскорку святую… Малісіньку – малісіньку… і освітила вона моє життя бідніє, щастям нагріла моє серце… Та хай погасне краще іскра в мені свята і хай буде марне моє життя й темної темніше ночі, коли оддам її в поругку чи в болото втопчу “. Свій талант Тетяна не проміняє ані на славу, ані на гроші. Вона радісно розповідала, як понаїхали зі столиці на виставу гості. Як товпилися коло нею після вистави, вітали її, стискували руки і всі впевняли, що у неї талант, який не слід занехаяти. Попечителька шкіл, Лідія Віталіївна, багата і впливова пані, пообіцяла надати допомогу в навчанні, добути стипендію. Цей настрій швидко охопив і друзів. Вони марили, вірили, раділи.
Недовго тривало це щастя. Тетяна покохала панича. Андрій Маркевич і його друг-учитель глибоко переживають за долю дівчини, але щось змінити не спроможні. Невдовзі театр закрили і Тетяна поїхала з коханим у місто. А коли повернулась, ніхто не міг її пізнати – дуже змінилася. Погляд колись сміливих очей став боязким, мова тихіша, а сама ніби понижчала, спала з лиця. Вона стала схожа на малесеньку пташку, яку заточили у клітку. Іноді намагалася співати, жартувати, але все це було штучне. Іскорка таланту горіла, але цього було замало.
Тетяна жалілася: “І поспівати нема де: в півчу отець Василь не пускає, театр дошками позабивали. Живеш, як у темниці”. Вона згадувала свою прем’єру, коли вийшла на сцену і побачила перед собою багато-багато людей: “в мені ніби щось огнем загорілося, і я таку силу в собі почула, таку огненну, що аж самій стало радісно і страшно. Здавалось, театр поламаю, всіх людей од землі підійму… “.
Можна зрозуміти, в якому стані опинилася дівчина. її талант визнали, але потім зірвали первоцвіт та кинули його на брудну підлогу. Тетяна була на межі: мрії, які так і залишилися мріями, тепер пригнічували, мучили пекельно. Остаточну крапку в історії Тетяни поставив отець Василь. Очевидно, він не просто так знущався над дівчиною. Всі образи були викликані його неспроможністю досягти свого – взаємності почуттів.
Спочатку він дозволив їй співати у церковному хорі. На мить в серці Тетяни настало полегшення: вона знову співала, її знову слухали. “Ніби почувши свою владу над людьми, вона виступила з ряду наперед, стала в гордій, незалежній позі, запишалась. Одчувалась сила.
Сила нова, неспокійна, жагуча, сила грізна… “. Але ця мить тривала надто недовго, знову наруга – отець Василь вигнав з церкви сміливу співачку. Жорстокий світ лицемірства вбив Тетяну, її талант, її красу, її силу. Талановита, але безталанна.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Повість С. Васильченка “Талант” Повість С. Васильченка “Талант” В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній […]...
- Загублений талант (за повістю С. Васильченка “Талант”) Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же’гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, сільській […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок (якщо це не діалог) – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це. чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на […]...
- Талант (дуже стисло/скорочено) – Васильченко Степан В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. З газетної хроніки І Герой, від імені якого ведеться розповідь, сидить у своїй самотній кімнаті, перебираючи папери, давні записи. Він згадує голос […]...
- Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність (за повістю “Талант”) Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської родини. Вона сирота, живе з матір’ю. Отримала певну освіту, але не має тяги до навчання. Хоч деякий […]...
- Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові художні […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (2 варіант) Відома пісня легендарної Марусі Чурай “Ой, не ходи, Грицю”, як і її біографія, породила багато творів: “Чарівниця” Боровиковського, “Чураївна” Самійлєнка, “Ой, не ходи, Грицю” Чубинського, “Чари” Тобольського та інші. Але особливо з-поміж них виділяється повість Ольги Кобилянської “У неділю рано зілля копала”, бо письменниця не пішла шляхом літературної обробки легенди, а дещо переробила її сюжет, […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (3 варіант) Одним із найцікавіших у сюжетному та художньому плані творів О. Кобилянської є повість “У неділю рано зілля копала”. В його основу покладено мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Цей твір зачаровує читача своїм яскравим народнопоетичним струменем, фольклорною поетикою, силою образів, взятих із самої гущавини народного життя. Сюжет твору розгортається за […]...
- Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила […]...
- Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним […]...
- Талант – це здібності природні Талант – це здібності природні, Обдарування, справжній хист. Хоч ти не бачиш їх сьогодні, Бо ще малий на вік і зріст, Та є в тобі обдарування, Вони у кожного з нас є. Лише потрібне намагання Знайти в своїй душі своє. Ну, щось таке, що серцю миле, Що ти робив би день і ніч. І був […]...
- Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба… “ Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василь Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі і сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні погляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за власним розсудом. […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (1 варіант) “Ой мати, мати! Жаль ваги не має, – Най ся Грицуньо у двох не кохає! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!” Повість “У неділю рано зілля копала” Ольги Юліанівни Кобилянської видатний літературознавець Є. Кирилюк небезпідставно назвав “шедевром в українській літературі”. Здається, талант письменниці найповніше виявився у цьому творі. За […]...
- Сочинение на тему: Идентичны ли понятия – способности и талант? Идентичны ли понятия – способности и талант? Талантом называют выдающиеся врожденные способности человека, “дар божий”. Часто слова “талант” и “способности” используют как синонимы, добавляя при этом эпитет – “необыкновенные способности”. Говорят также, что талант можно развивать. Значит, врожденные способности – основа таланта. Слово “способности” имеет и другое значение – “умение, а также возможность производить какие-либо […]...
- Життєві принципи О. Кобилянської І. Дитинство й юність майбутньої письменниці. (Народилася О. Кобилянська 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора на Південній Буковині в багатодітній сім’ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Серед розкішної природи Кімполунга минули дитинство та юність Ольги, там вона відвідувала […]...
- Тетяна – улюблена героїня О. С. Пушкіна I. “Євгеній Онєгін” Пушкіна – роман, який мав найбільш сильний вплив на долю всієї російської літератури. II. Тетяна – улюблена героїня О. С. Пушкіна. 1. Чарівний образ російської дівчини (відсутність будь-якої ідеалізації автором образу Тетяни – не красуня, із сільським ім’ям – і водночас глибока симпатія до своєї героїні: “Простите мне: я так люблю Татьяну […]...
- Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи […]...
- Твір на тему: Відкрий у собі талант (твір-розповідь з елементами роздумів) Відкрий у собі талант (твір-розповідь з елементами роздумів) Я був дуже слабеньким учнем. Загалом через лінощі. Я не бачив для себе жодних “життєвих висот”. Батьки жаліли мене. Казали, що далеко не всім потрібна вища освіта. Не всім же бути вченими чи керівниками підприємств. “Знайдеш і ти, синку, своє місце у житті”, – заспокоювали мене батьки. […]...
- Павло Мовчан – При світлі сумління (Цикл) 1. Не виріс я, а переріс себе ж, І сам себе щоночі вже лякаюсь, Бо руйнівна пітьма не знає меж І камінь міццю в плоть перетікає. Течу очима – на подушці сіль, І пальцями струмую та губами… Наче вода – збираю звідусіль Паперу клапті і солярки плями. В цій каламуті тіла і пітьми Одне не […]...
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- Талант (скорочено) – Васильченко Степан (1879-1932) В селі К. загубила себе з романтичного припинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили під вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) І “Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. Тихо в моїй […]...
- Марійка Підгірянка. Талант відданий дітям Марійка Підгірянка. Талант відданий дітям 29 березня 1881 року сім’я лісничого Омеляна Ленерта, яка проживала в с. Білі Ослави (тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області) раділа народженню первістки,- її нарекли Марією (всього Ленерти благословили в світ 5 дочок і одного сина). Зростала Марія на Гуцульщині, оповитій таїною легенд, запам’ятовувала мамині пісні та казки, коломийки та приказки, […]...
- Драматичні жіночі долі у баладах Т. Шевченка На початку своєї творчості Т. Шевченко був щирим прихильником романтизму. На його ранню творчість мали великий вплив російський поет-романтик В. Жуковський і польський поет А. Міцкевич. Подих романтизму бачимо у Шевченкових баладах, з яких “Причинна” й “Тополя” належать до найраніших його творів. До балад Шевченко повертався і на пізніших етапах творчості. Тоді й з’явилися його […]...
- Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Коли вже народився ти поетом, – За все відповідай у цім житті. Б. Олійник Поезія Б. Олійника – це віддзеркалення історії українського народу, його моралі, національних традицій. Як і Великий Кобзар, Б. Олійник закликає стояти на сторожі щастя людини і людства словом і життям […]...
- Життя малого Тараса (за уривком з повісті С. Васильченка “У бур’янах”) Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра […]...
- Життя і творчість Степана Васильченка Реферат на тему: Життя і творчість Степана Васильченка ДатаПодія8 січня 1879Народився Степан Васильченко(Степан Васильович Панасенко) в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика родина жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. 1886 Вступає до Ічнянської п`ятирічної школи. Стає кращим учнем, здобуває право залишитися при школі на два роки стипендіатом […]...
- Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах В. Олійника (2 варіант) У кожного народу є свої уявлення про життєві цінності. Але мені чомусь здається, що у більшості своїй вони дуже схожі, адже людство має єдині генетичні корені. Ми розуміємо, що краще жити в любові, ніж у постійних сварках, краще цінувати працю інших людей, інакше і тобі не солодко буде, краще бути милосердними, аніж жорстокими, щоб мати […]...
- Роман А. Камю – художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенційної літератури Роман А. Камю – художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенційної літератури І. З історії створення роману “Чума”. (Перші нариси до роману “Чума” були зроблені Камю на початку 1941 року, коли він вчителював в Орані. І хоча роман було завершено 1943 року, робота над ним ще тривала, роман вийшов лише 1947 року. Вже […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. […]...
- Любить людей мене навчила мати Я стою перед репродукцією – картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню: Спи, мій маленький, Пізній бо час. У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте. А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка […]...
- Онєгін і Тетяна (за романом О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) I. Роман О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – це пошук відповіді на питання: у чому сенс життя. II. Онєгін і Тетяна – головні герої роману. 1. Якості, що зближують Онєгіна і Тетяну: А) жага до пізнання (герої виділяються своїми пізнаннями: Євгеній досконало знав французьку мову, був знайомий з художньою літературою, з історією, читав Адама Сміта, […]...
- Світлі таїнства ПЕРШЕ СВІТЛЕ ТАЇНСТВО ХРЕЩЕННЯ ІСУСА ХРИСТА В РІЦІ ЙОРДАН Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: “Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене”? (Матей 3:13-14) А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах […]...
- Зображення трагічної долі жінки-матері в поемі “Наймичка” … І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Т. Шевченко Людині дуже важко жити у світі без матері, без її любові та чутливого серця, яке зрозуміє всі болі і турботи своєї дитини. Образ матері – доброї, щедрої на любов і ласку – постає перед нами із творів Тараса Шевченка. Втративши маму […]...
- Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Винниченко – аналітик людських душ, характерів і живих образів. / Г. Костюк / Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. / В. Симоненко / Прикро, що майже 30 років Україна не […]...
Що об'єднує наталку та марусю.