Психологія героїв драми “Украдене щастя”
Психологія героїв драми “Украдене щастя”
“Народ наш дойшов уже до того ступеня,
Що почуває потребу театру”.
/ І. Франко /
Інтерес Франка до театру не був випадковим, він не спадав до останніх днів життя. Театр запалював його постійну різноманітну діяльність, наслідком якої було понад сімдесят спеціальних праць про театр. Вони дотепер звертають увагу глибиною ерудиції, свідчать, що Франко цікавився театральним мистецтвом різних народів і віків. Головний мотив відстоювання права на розвиток української національної
Матеріалом для художніх творів Франка були життєві факти, спостереження, власні враження, скарби народної творчості. За художніми образами його творів стояли життєві прототипи, за сюжетними подіями – відповідні факти і явища. Франко писав, що майже всі його твори напоєні кров’ю серця, особистими враженнями і інтересами, “усі вони… у певній мірі… є частками моєї біографії”.
Художня правда у п’єсах Франка набувала ймовірності й емоціональної сили.
Глибокий аналіз внутрішнього світу людини з різних площин зору – головний мотив драматургії письменника.
Найскладнішою
1878 р. знайома Франка Михайлина Рошкевич записала в селі Лолин нову пісню “Про шандаря” і передала її письменникові. Зацікавившись піснею, він потім сам чимало зібрав таких пісень про тяжке життя жінок і написав спеціальне дослідження про жіночу недолю.
В образі Миколи Задорожного Франко змалював галицького селянина-трудівника у типових побутових і суспільних обставинах. В усіх портях драми, особливо в четвертій дії, показано складний психологічний процес, зміну в настроях, психології Задорожного. Франко підкреслив зростання свідомості й людської гідності Миколи.
Анна Задорожна після тяжкої внутрішньої боротьби насмілилась самій собі признатись, що жандарм Михайло Гурман для неї все. Відстоюючи право на щастя і любов, вона кидає виклик суспільству.
Озлоблений жандарм поставив собі за мету будь-що-будь “відкрасти” колись у нього украдене щастя. Усуває з дороги Миколу, зневажливо і брутально ставиться до всіх людей, немилосердний навіть у стосунках з Анною. Тільки помираючи, проявляє людські почуття – бере на себе вину за смерть.
Усі п’ять дій драми відбуваються у нерозривній хронологічній послідовності. Кожна дія – закономірне й необхідне кільце в загальному ланцюгу подій, але в той самий час вона являє собою ніби окреме ціле, маючи свою визначальну мету і відносну закінченість сенсу змісту, а також найвищу точку напруження. У свою чергу, в кожній яві теж звучить певна, вужча тема, підпорядкована загальній ідеї драми.
1 дія – поява жандарма в сім’ї Задорожних стала тим драматичним центром, з яким зв’язуватимуться всі наступні вчинки.
Дія поширюється, переходить з хати на сільський майдан, суперечності загострюються, все більше людей беруть участь у конфлікті, стають на чийсь бік, впливаючи на події.
2 дія – загострення протистояння між Миколою і жандармом, яке виливається в арешт.
3 дія – ворогуючими силами стають уже з одного боку жандарм з Анною, з другого уособлення думки “а що скажуть люди”.
4 дія – кульмінація вчинків Анни – Микола для неї все.
5 дія – розв’язка.
Центр уваги драматурга – одержимість Анни любов’ю до Гурмана. Вона не усвідомлює цього, хоча внутрішній вогонь палить її душу. Завивання бурі за вікном і пісня про невірну жінку – все це співзвучне її тривозі. Звістка про появу на селі Гурмана розкриває зміст цього неспокою. Анна ніби жахається появи свого коханця, не хоче її. Насправді ж вона жахається свого безсилля зберегти честь заміжньої жінки. Вона боїться, що приписи моралі впадуть під натиском “грішної любові”. Франко доводить, що мета існування людини – кохання. Ні Гурман, ні Анна не мали кохання взагалі. Їхні здібності, бажання, чекання не вдовольнялися, всі вони тільки приховані – у Анни за замками шлюбного обов’язку, у Гурмана за конкуренцією в жандармерії та жахами війни.
Кохання Франко підіймає як найвищий абсолют. Воно ламає всі соціальні, моральні і суспільні перепони.
Франко не робить “цапом відбувайло” нікого з трьох головних героїв. Психологічний об’єкт – кохання, вищий сильніший за Анну, і за Гурмана, і за Миколу.
Франко говорить кожним словом, кожною реплікою своєї п’єси – рабство соціальне, суспільне людина пережити може і переживає кожен день. Рабство без любові – неможливе, людина просто не може існувати без нього. “Рай – це неможливість більш кохати” (Ф. М. Достоєвський).
Еволюція Анни в тому, що вона може переступити через будь-що, але не через своє “я”, яке вперто бажає кохати. Анна не лукавить. Вона не повія, вона – жертва. У неї всередині – порожнеча, яку просто не може заповнити слабовільний Микола. Тому вона подібна до героїні роману “Леді Макбет Мценського повіту” Лєскова, яка, спочатку опираючись пристрасті коханця, потім сама іде далі й далі, бажаючи долати будь-які перепони між ним і нею. Тому Анна відразу признається чоловіку, що вона нічого не відчуває до нього, тому що хоче бути чесною. Але ще раз присилувати своє “я” вона не здатна.
Ніхто з героїв драми не вийшов із боротьби щасливим. Але трагедія, що відбулася в хаті Задорожних, зумовила глибоку зміну характерів дійових осіб. Вона вразила й всіх селян, змусивши замислитись над питанням: “Хто тому винен?”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Психологія героїв драми І. Франка “Украдене щастя” I. Інтерес І. Франка до театру. (Театр “запалював” письменника до останніх днів життя, результатом його діяльності було понад сімдесят праць про розвиток, проблеми і прагнення українського театру. І. Франко цікавився цим мистецтвом і відстоював права на розвиток національної драми.) 1. Матеріал художніх творів. (Головним матеріалом,, який використовував І. Франко у своїх творах, були життєві факти, […]...
- Хто з героїв драми І. Франка “Украдене щастя” окрадений найбільше? Події у драмі Івана Франка розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни, її чоловіка Миколи Задорожного та жандарма Михайла Гурмана. Образ Анни змальовано з великим почуттям любові до знедоленої людини. Анна не розкриває свого горя, приховує від людей свої болі і страждання, як глибоку таємницю. Із розмови з сусідкою Анна дізнається, що Михайло, якого вона кохала […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (1 варіант) І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, у чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати чуття людини і давати поживу для роздуму. Отже, драма І. Франка викликала у […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (3 варіант) Нещодавно я прочитала драму І. Франка “Украдене щастя”. Це драма з сільського життя. Тема і сюжет цього твору виникли у письменника під час дослідження народної “Пісні про шандаря”. В драмі змальовується трагедія особистого життя трьох головних персонажів: Анни та Миколи Задорожних і Михайла Гурмана. Щастя було украдене у всіх трьох. Головні дії відбуваються в хаті […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (2 варіант) І. Франко виявив себе талановитим драматургом при написанні п’єси “Украдене щастя”, яка, на мою думку, є трагедію, бо жодний з героїв її не був щасливим. Причини для кожного з них різні, і я, прочитавши п’єсу, задумалась над тим, хто ж украв їх щастя? На перший погляд, здається, що в усьому винні брати Анни, які, щоб […]...
- Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Драма “Украдене щастя”, написана І. Франком 1891 року – це шедевр світової драматургії, в ній неперевершений талант письменни ка органічно поєднався із глибоким знанням життя народу. Коли читаєш цю п’єсу, постійно відчуваєш хвилювання і внутрішнє напружен ня, неначе знаходишся поруч із живими героями, стаєш […]...
- Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”) Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”) Щастя… Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка “Украдене щастя” його украли. Хто ж і в кого украв щастя? Пізня […]...
- Хто в кого украв щастя? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Молода гарна дівчина – сирота Анна – кохала такого ж молодого мужнього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю, хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправили служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися нагодою розбити майбутній шлюб. Вони повідомили сестрі, що її коханий загинув десь у Боснії, показали навіть фальшивого […]...
- Іван Франко – Украдене щастя (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Франко Украдене щастя (Стислий переказ, дуже скорочено) Драма з сільського життя в 5 діях Анна після смерті батька живе з братами, які поводяться з нею, паче з наймичкою. Потім вони віддають її заміж за наймита, не давши навіть належного посагу. Була дівчина не з бідної сім’ї, батько вважався багачем на весь повіт. Анна покохала […]...
- Украдене щастя (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Драма з сільського життя в 5 діях Анна після смерті батька живе з братами, які поводяться з нею, паче з наймичкою. Потім вони віддають її заміж за наймита, не давши навіть належного посагу. Була дівчина не з бідної сім’ї, батько вважався багачем на весь повіт. Анна покохала Михайла Гурмана, та брати не хотіли віддати її […]...
- Драма “Украдене щастя” – найвизначніший сценічний твір І. Франка Драматичні твори І. Франка є визначним внеском у розвиток української драматургії. У цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва і палкий борець за розвиток народного українського національного театру. Драматургічна творчість Франка припадає переважно на дев’яності роки. Але ще на початку своєї літературної діяльності під впливом “Слова о полку Ігоревім” він […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав […]...
- Чи можна побудувати своє щастя на чужій біді? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині І. Франка центральне місце. Вона була написана 1891 року, але протягом двох наступних років кілька разів перероблялася, тому що реакційна критика […]...
- У кого украдено щастя? (за однойменною драмою І. Я. Франка) Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить […]...
- Роздуми над п’єсою І. Франка “Украдене щастя” “У нещастя, як у хвороби, є причини. У щастя, як у здоров’я, – нема… ” Мені подобається цей вислів. І він підходить до п’єси Івана Франка “Украдене щастя”. Я вважаю, що серед її персонажів немає щасливих людей. Бо щастя так само неможливо украсти, як здоров’я. Микола нещасливий, бо його не любить жінка, на яку він […]...
- Украдене щастя (скорочено) – Франко Іван (1856-1916) Драма з сільського життя в 5 діях Дія перша Події розгортаються коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах. Сільська хата. Ніч. Анна, молодиця років двадцяти п’яти, дружина селянина Миколи Задорожного, і Настя, кума Анни, дружина сусіда Миколи Олекси Бабича, пораються коло печі. У хаті зібралися на вечірку дівчата та парубки. деякі з них прядуть, […]...
- Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” I. Повість “Тіні забутих предків” – гімн великому людському коханню. II. Кохання, радість, туга і нещастя у житті Івана та Марічки. 1. Перше знайомство. Іван та Марічка вперше зустрілися, коли два ворогуючі роди Палійчуків та Гутенюків зіткнулися на вузькій дорозі. Хлопець […]...
- Характеристика героїв новели “За мить щастя” Творчі зусилля автора зосереджено на розкритті психології персонажів. Оповідач, теж фронтовик, тонко передає внутрішній стан Сашка Діденка, артилериста, котрий був добрим солдатом, “воював по-геройськи”, як характеризує його комбат. У його душі змагаються любов і смерть. Притлумивши голос смерті, яка в умовах війни надмірно активізувалася, Сашко живе передчуттям радості. У тому святковому настрої дисонансом прозвучало лише […]...
- Ольга Перехрест – Анна. Анна У Анни чорне волосся, троянда на литці. Анна спускається сходами, йде до криниці. Вдача її легка, хода невагома. Вона набирає воду та йде додому. Анна рудоволоса, тонка мов спиця, Має гострі вилиці, точені ключиці. Ходить до річки, полоще у ній білизну. Анна не знає Анни, навіть приблизно. Між Аннами – кілька кварталів, церква, та сама […]...
- Психологія творчості Психологія творчості – відносно самостійна галузь наукових досліджень, предметом яких є процес виникнення (творення) художніх цінностей та їх естетичне сприймання. П. т. – міждисциплінарна наука, що сформувалася на рубежі XIX-XX ст., на межі психології, мистецтвознавства і соціології. Ії становленню сприяли успіхи загальної психології, виникнення експериментальної психології, психоаналізу, а також оформлення психологічної школи в літературознавстві. Основні […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Я вважаю, що головна проблема драми “Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів. Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в […]...
- На зорі розвитку української драми (за історичною драмою Ф. Прокоповича “Владимир”) I. Ф. Прокопович – письменник і просвітницький діяч. (Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. Бароко, як відомо, – це стиль, який характеризується урочистістю, пишністю, підвищеною складністю і мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник і просвітитель кінця XVII […]...
- Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми (1681-1736) Народився в Києві в родині купця й при хрещенні дістав ім’я Єлеазар. Рано залишився сиротою, зростав під впливом дядька – ректора Київського колегіуму. З 1688 р. став учнем цього закладу. Мав великі здібності до навчання. Потім навчався в католицькому училищі Володимир-Волинського монастиря (щоб більше дізнатися про католицизм), невдовзі його забирають до Римської католицької академії. […]...
- Лев Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Лев Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Що у світі є прекрасніше за людину? Адже вона найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, саме тому людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму уявляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в […]...
- Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до рідної землі і відповідальності за долю Вітчизни. Іван Франко писав, що історичні твори з’являються тоді, коли в них виникає потреба і коли люди знаходять у […]...
- Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У основі соціального роману “Анна Кареніна” – історичне явище, що торкається життя усього народу. Побут пореформеного часу видався не тривким. Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях – такими були ознаки 70-х років XIX століття. У романі “Анна Кареніна” Толстому перш за все імпонувала […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. […]...
- Чи можна назвати стосунки героїв оповідання А. Чехова “Дама з собачкою” звичайним курортним романом? Твори А. П. Чехова є вагомим здобутком світової культури, їх читання викликає глибокі роздуми про життя, про призначення людини на землі. У багатьох своїх творах Чехов обстоював свої переконання про необхідність культури людини, моральної чистоти, справедливості, порядності. Проблема щастя людини теж хвилювала письменника. Що стоїть на заваді щастю, чому люди не можуть бути щасливими? У […]...
- Л. Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Що в світі є прекрасніше за людину? Адже вона – найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, тому саме людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, […]...
- Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок” ІБСЕН ГЕНРІК (1828-1906) Норвезький письменник, зачинатель європейської нової драматургії. Життя його було нелегким: ще в дитинстві він зазнав матеріальних нестатків (батько збанкрутував і Генрік з 8 років працює учнем аптекаря). Свою першу п’єсу написав у 20 років, вона створювалася у вільний від роботи час – уночі. П’єса успіху не мала, але Ібсена помітили, і вже […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій […]...
- Аліна Заверткіна – Все буде просто, легко і без драми Все буде просто, легко і без драми. Переживеш. І я переживу. Накину куртку – і чимдуж до мами. Підеш у клуб – і приведеш нову. Щось вип’єте, вам стане дуже тепло. Відкриєш вікна. Липень. Спека. Ніч. Я мамі розповім про своє пекло, А ще, про те, що я для тебе – річ… Прокинетесь. Підеш завариш […]...
- Леся Українка – Камінний господар Драма Діячі Командор дон Гонзаго де Мендоза. Донна Анна. Дон Жуан . Долорес. Сганарель – слуга дон Жуана. Дон Пабло де Альварес, донна Мерседес – батько і мати донни Анни. Донна Соль. Донна Консепсьйон – грандеса. Маріквіта – покоївка. Дуенья донни Анни. Гранди, грандеси, гості, слуги....
- Виховний потенціал драми О. Коломійця “Дикий ангел” Так живу я, як умію, – І згораю, і зорію, Мудре бачу у простому, А велике – у малому… Г. Дущак Особливістю нинішньої програми в середній школі є те, що багато письменників у різні роки були вилучені з літературного процесу. До них належить й Олексій Коломієць, творчість якого була найпліднішою в 60-80 роки. Оскільки з […]...
- Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” I. Історична основа драматичної поеми “Бояриня”. (Леся Українка у поемі “Бояриня” показала драматичні події XVII століття, коли Україна переживала складний історичний період, який пізніше було названо Руїною. Після приєднання до Московії Лівобережна Україна переживала посилення колоніального закабалення, українці не хилили голови. Гетьман Дорошенко очолив боротьбу за […]...
- “На правді й честі земля держиться” (моя оцінка головних героїв повісті Івана Франка “Захар Беркут”) Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році. Це один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства”, її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Пігмаліон Б. Шоу – зразок “драми-дискусії” Пігмаліон Б. Шоу – зразок “драми-дискусії” “Заради мистецтва як такого я не написав би жодного рядка”, – так висловив своє ставлення до творчості Джордж Бернард Шоу. Тим паче, що драматургом він став майже випадково, під впливом зустрічі й бесіди з відомим на той час театральним критиком Вільямом Арчером. Метр зацікавився молодою людиною, яка водночас вивчала […]...
- Майстерне зображення внутрішнього стану героїв у романах Л. М. Толстого Майстерне зображення внутрішнього стану героїв у романах Л. М. Толстого Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На нього впливають різні чинники, здебільшого соціальні. І найвидатніші постаті намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірив у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні цієї єдності. […]...
- Нора Хельмер – особистість чи “лялька”? (на матеріалі “реалістичної драми” Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем і глядачем постають не виняткові […]...
Твір природа у кіноповісті зачарована десна.