Різник Григорій – Чиє сонечко?
Вилупилося Курча з яєчка, побачило у небі сонечко і питає в мами-Квочки:
– Що це таке гарне та блискуче, мамо!
– Сонечко,- каже Квочка.
– А чиє воно! – цікавиться далі Курчатко.
– Не знаю, мабуть, нічиє…
Зраділо Курча, аж підскочило.
– Буде моє, бо воно мені подобається! – вигукнуло Курчатко і побігло хвалитися. Зустріло воно Песика:
– Я маю сонечко, я маю сонечко!..
– А хто тобі його дав?
– Ніхто. Було воно нічиє, а стало моє!
Песикові стало заздрісно. Він любив сонечко і, звісно, не хотів, щоб
– Я раніше від тебе народився. Воно вже давно моє.
– НІ, моє! – пищить Курча.
– Ні, моє!!! – гарчить Песик.
Ішов собі по дорозі Кінь, послухав і каже:
– Оце щось нове! Ач які, вже сонечко ділять! Ану, хто каже, що сонечко тільки йому належить і більш нікому, той нехай і забирає його з неба собі!
– І заберу!..- сказало Курчатко і підскочило раз, другий, третій…
– Ні, я заберу! – крикнув Песик І собі давай стрибати.
Ясна річ, нічого в них не вийшло.
– От бачите! – сказав Кінь. – Сонечко забрати собі не можна. Воно не нічиє, воно – наше!
– А як це, наше! І моє?
– І твоє, і його, і моє – потрошку. Зрозуміло?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Наталя Гуркіна – Сонечко Лоскотало сонечко Промінцем віконечко: Кватирку відчиняйте, В дім мене пускайте! Буду з вами гратися, Гарно посміхатися, Віршик вам складу, Дайте лиш ввійду! І відкрили сонечку Кватирку у віконечку, В дім його впустили, До столу запросили. Медом частували, Компотом напували… Щоб сяяло нам сонечко Весело в віконечко....
- Леся Українка – “Вже сонечко в море сіда… “ Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темніє; Прозора, глибока вода, Немов оксамит, зеленіє. На хвилях зелених тремтять Червонії іскри блискучі І ясним огнем миготять, Мов блискавка з темної тучі. А де корабель ваш пробіг, Дорога там довга й широка Біліє, як мармур, як сніг, І ледве примітне для ока. Рожевіє пінистий край; То […]...
- Леся Українка – “Сонечко встало, прокинулось ясне… “ Сонечко встало, прокинулось ясне, Грає вогнем, променіє, І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його червоніє. Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь де ллється іскристий, Тільки туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий. Он степовеє село розляглося В балці веселій та милій, Ясно-блакитним туманом воно повилося, Тільки на хатоньці білій […]...
- Микола Вінграновський – Лазить сонечко в травах Лазить сонечко в травах, Скаче коник за коником гоном, Ї метелик з метеликом В піжмурки грають на мить. Лиш одна біла чапля З малиновим волом У зеленій воді На сріблястій нозі стоїть. 1965...
- Микола Вінграновський – Куди тобі, сонечко? – Куди тобі, сонечко? – до зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – де ж ті везли-везлики, Як нема? Везлики-замерзлики Край вікна! – Що ж мені робитоньки? Я пішло. На затоки й витоки, Де було. Там я і сидітиму На горі, На морозі грітиму Снігурів! 1968...
- Високий пафос вірша “Гріє сонечко” Співчуваючи селянам, розуміючи їхнє нужденне становище, І. Франко завжди намагався полегшити їх життя. Своїми творами він боровся за утвердження нового справедливого суспільного ладу. Показовим у цьому плані є вірш “Гріє сонечко”. Натхненно і захоплено оспівує І. Франко весняне пробудження природи: Гріє сонечко! Усміхається Небо ясне, Дзвонить пісеньку Жайвороночок… Вісник весни закликає селянина до праці: Встань, […]...
- Іван Франко – “Вже сонечко знов по лугах… “ Вже сонечко знов по лугах Почало весняную роботу; І знов по широких полях Полились ріки людського поту. По тихій, по чистій ріці Знов сріблястая риба гуляє; По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає. Дзвенить птахів співами ліс, І зозуля кує коло кладки; Дорогою тягнеться віз – Секвестратор в село за податки. 28 марта 1880...
- А вже красно сонечко… – Олесь Олександр Веснянка (З драматичної поеми “Над дніпром”) А вже красно сонечко Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. На вулиці струмені Воркотять, воркотять. Журавлі курликають, Та летять, та летять. Засиніли проіски У ліску, у ліску… Швидко буде земленька Вся в вінку, вся в вінку. Ой сонечку-батечку, Догоди, догоди, А ти, земле-матінко, Уроди, уроди....
- Грiє сонечко!.. – Франко Іван * Грiє сонечко! Усмiхається небо яснеє, Дзвонить пiсеньку жайвороночок, Затонувши десь в безднi-глубiнi Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вiтри, Проскрипiв мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом; Мов у дiвчини, що з сну будиться, В грудi радiсно б’єсь здоровая Молодая кров, Так i грудь землi диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою. Встань, орачу, встань! […]...
- Іван Франко – “Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє… “ Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вітри. Проскрипів мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом; Мов у дівчини, що з сну будиться, В груді радісно б’єсь здоровая Молодая кров, Так і грудь землі диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою. Встань, орачу, встань! Сій […]...
- Твір на тему: Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Підбрехач Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Підбрехач Дуже недобре діло брехати! “Брехнею, – кажуть люди, – світ пройдеш, та назад не вернешся”. Брехун собі ворог і людям зло робить. Усякий зна сю правду, одначе усяк бреше. Не нарівно: один бреше на усі заставки, інший бреше потрішку, оглядаючися; а усе недобре діло брехати. Хоч ти на півпальця збрешеш, а […]...
- Твір на тему: Володимир Великий – “Ясне Сонечко України” За часів князя Володимира Україна була найсильнішою державою за всі часи свого існування. Як же він зміцнив державу? Насамперед, Володимир об’єднав усі українські землі. Люди жили у спокої, тому що князь зміг домогтися згоди з сусідніми державами: Польщею, Болгарією, Чехією, Грецією. Воював він тільки з печенігами, які час від часу нападали на українські землі зі […]...
- De libertate – Сковорода Григорій Що є свобода? добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Найбільша цінність […]...
- Храпач Григорій – Струмок (Збірка) Віршики і віршовані загадки для малят. ** Він біжить, і дзвенить, і витьохкує!.. – Ти куди це, струмочку? – Біжу, Може, чимось комусь послужу. – Ти чого так дзвениш? – А дзвеню Радий квітам я, сонцеві, дню! – І біжить, і дзвенить, і витьохкує!.. ** Понад лугом линуть, линуть Звуки хриплуваті, Ніби хтось міцну тканину […]...
- Кирилюк Григорій – Легенда про ведмедя (Збірка) Легенди та казки Гуцульщини СОНЦЕ В СМЕРЕКАХ Ранок у Карпатах. Понад Черемошем ідуть дідусь із онуком. Мовчать. Прислухаються. А птаство на всі голоси славить день. Найдужче чути вивільгу. Без усякої мелодії її голос нагадує котячий вереск. Подобається кому цей виспів чи ні, а вивільзі дуже. Не кожному милує вухо нетерпляче стрекотіння сороки. Та що з […]...
- Жаби – Сковорода Григорій Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали: – Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом! І стрибнули разом у нього. – А я,- сказала одна з них,- вирішила жити в одному із джерел, що наповнюють ваше озеро. Онде бачу зарослий лісом горб, який посилає сюди багато струмків, сподіваюся […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Степан Руданський – Печені яйця Підсунувся на весіллі Козак до дівчини, Давай її підмовляти Дати табачини. Але вона “Не дам, – каже, – Бо казала мати, Що від того, часом, можна Животину мати… “ “Не журися, – козак каже, – Не знатимуть люди: В мене яйця печенії – Дитини не буде!..” “А чи ж правда печенії?” “Печені, їй-Богу!..” “А з […]...
- Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
- Григорій Сковорода – Зозуля та дрізд Григорій Сковорода ЗОЗУЛЯ ТА ДРІЗД Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує Дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Малоросійська биль Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Малоросійська биль Недалечко від якогось-то города, чималенького, що в нім було аж три церкви, одна кам’яна, а дві дерев’яних, було село, а у тім селі жив собі чоловік Демко. Він би то і розумний, як і усяк чоловік, так, потрошку: знав і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати, кожушок вихутровати, усе […]...
- Зозуля та дрізд – Сковорода Григорій Зозуля прилетіла до чорного дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш […]...
- Григорій Сковорода – Повна академічна збірка творів За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків-Едмонтон-Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с. ISBN 978-966-372-330-3 Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722-1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість […]...
- Донець Григорій – Ходить серпень лугами (Збірка) 1959 рік, видавництво “дитвидав” Я ЖИВУ НА УКРАЇНІ Я живу на Україні, Я живу в Країні Рад, Там, де співи солов’їні, Там, де зріє виноград, Там, де вранці дружним хором Заводські гудки гудуть, Де на озері прозорім Білі лілії цвітуть. Я живу на Україні Біля синього дніпра, Там, де хвилі білопінні, Де Тарасова гора, Де […]...
- Григорій Сковорода – Ти питаєш Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що їм важко керувати душею, І тому що не навчилися приборкувати пориви. Звивистими стежками, горбами і через глибокі рови Мчить недосвідчений вершник, якщо він погано Править конем. Морем і сушею, крізь стріли і вогонь мчить той, […]...
- Григорій Чубай – Наша осінь з маленькими деревами Наша осінь з маленькими деревами Дуже швидко минула Скільки ж бо треба того часу для Рудого листя щоб опало воно з Невисокого віття Наша осінь з маленькими деревами Дуже швидко минула минуло після Неї багато зим і багато весен і Аж тоді почало падати листя з Дуже високого дерева яке в нашій Осені було і […]...
- Григорій Косинка – Заквітчаний сон Київ: Веселка, 1990. – 309 с. Твори молодого новеліста були причиною його арешту, а згодом і розстрілу. Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок одного з фундаторів Імпресіонізму в новій українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень Василя Стефаника й Володимира Винниченка “гарно списав” події громадянської війни та пожовтневого села на Україні. Книжка завершується […]...
- Григорій Костюк (Вашингтон, США) Увійти в поетичний світ поета справа не легка. Не легка навіть для людини, що все своє життя читає і любить поезію. Надто це ском-плі-кована, складна, непостійна в формах і вередлива в настроях галузь людської творчої психіки. Поезії надають великого значення в пізнанні людини, в формуванні людської свідомости і самопізнання. Леонід Первомайський, недавно відійшлий від нас […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- Микола Руденко – На білому снігу дуби на диво чорні На білому снігу дуби на диво чорні. Поміж дубів стоїть давно забутий дот. Бійниці розвелись, мов щелепи потворні, Мов пащі викопних, погорблених істот. Давно уже сюди ніхто не возить міни, Не чути вибухів та пересвисту куль – Натоптує лісник у амбразури сіно, Щоб годувати ним довірливих козуль. Ледь чутно скрипнули його широкі сани- І непоквапний […]...
- Усач Григорій – Казка про Женчика Казка про хлопчика, який врятував лісових птахів від браконьєра. ТАЄМНИЦЯ, ЯКА НЕ дАЄ ЖЕНЧИКОВІ СПАТИ Чого на світі найбільше? – Неба,- скаже птах. – Води,- скаже риба. – Квітів,- скаже бджола. Дерев. Зірок. Автомашин. Сніжинок. Телеграфних стовпів. Струмків. Книжок. Голосів. Сонячних зайчиків. Кольорів. – Таємниць! – скаже дитина. Бо ж усе, що б ти не […]...
- Григорій Сковорода – дізнайся Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй За божими словами: О сину мій! Віддай мені своє серце! Віддай мені своє серце; якщо ж віддаси Частину серця світові, я не візьму твого серця Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя; Але щасливіший, хто вміє користуватися ним. […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “De Libertate” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідні мотиви : воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : для ліричного героя воля – найбільше багатство. Григорій Сковорода переймався долею селян, які за кріпацтва були […]...
- Володимир Сосюра – У синім безгомінні У синім безгомінні Задуми скрізь печать. Мелодії осінні В душі моїй звучать. А листя веремія Несе свою печаль. На чорному коні я В блакитну лину даль. Кінь жовті трави хрума, А путь – немов змія. Цей кінь – моя задума, Цей кінь – журба моя....
- Григорій Сковорода – Пізнай в собі людину Сковорода Григорій Пізнай в собі людину Пер. Μ. Кашуба; Пер. поезії В. Войтович. – Львів: Світ, 1995. – 528 с. Україна знову стала на шлях духовного відродження. Багато людей повертаються до Бога, читають Біблію. Читають. Та чи розуміють? Гадаємо, що у цьому їм допоможе “любитель священної Біблії” Григорій Сковорода, який заговорив у цій книзі зрозумілою […]...
- Григорій Косинка – Політика Григорій Косинка Політика – Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, та поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?.. Швачка стояв коло столу, як той дружко на весіллі: […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Перекотиполе Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Перекотиполе Посвящается Евгению Павловичу Гребенке Чи знаєте ви, люди добрі, що то є суд божий? Чоловік з злості зробить яке лихо другому, вкраде що, приб’єть, зовсім вб’єть, та як ніхто не бачить того, що він зробив, ніхто не виявить на нього, свидітелі не докажуть, так він собі і байдуже, і не боїться […]...
- Григорій Косинка – Серце Найбільшим здобутком Косинки-новеліста нині визнаний твір “Серце” (1931 p. ), у якому він, прагнучи актуалізувати загальнолюдські цінності – добро, мораль, справедливість, показав радощі, болі та прагнення українського народу. Григорій Косинка Серце Трохименко примружив очі: над головою йому, над золотим колосом подільської пшениці високо стояло сонце. Димні хмарини, схожі на бабине літо, заткали були на сонце […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Пархімове снідання Григорій Квітка-Основ’яненко Пархімове снідання Не було і на усій слободі дурнішого, як Пархім Шеревертень. А й слобода не мала була! Опріч що по неділям зіходилися баби з слободи та з ближчих хуторів і приносили на продаж і масличко, і сметанку, і яєчок, і буханців, і солі товченої, і усякого такого товару; а то ще двічі […]...
Сатирична спрямованість поеми сон.