Родина Ругон-Маккарів у історичному руслі подій (за романом Золя “Кар’єра Ругонів”)
I. Історичне тло роману Е. Золя “Кар’єра Ругонів”. (1868 року Золя задумав великий цикл романів, присвячений Другій імперії, а незадовго до подій франко-пруської війни надрукував у газеті “Вік” перший розділ “Кар’єри Ругонів”. Через особисті драми окремих членів багатолюдної родини Ругон-Маккарів автор розповів про Другу імперію, починаючи від пастки державного перевороту і до самої Седанської зради. В остаточному варіанті епопея Золя отримала підзаголовок “Природна та соціальна історія однієї родини в епоху Другої
II. Родина Ругон-Маккарів у руслі протистоянь. (Дія роману відбувається у дні державного перевороту Луї Бонапарта. Золя обрав місцем дії не Париж, а провінцію – маленьке південне містечко Плассан. Тут виразно вимальовується розташування політичних сил напередодні і в момент державного перевороту. Голос народу був непомітний, і політика була привілеєм духовенства, дворянства та почасти буржуазії. Ненависть до нового республіканського режиму об’єднала рантьє і торговців із дворянами та служителями церкви, підготувала грунт для бонапартистського перевороту.)
1. Аристид і Ежен Ругони
2. Сільвер – щирий республіканець. (Онук Аделаїди – Сільвер, – начитавшись книжок і будучи палким та щирим від природи, пристав на бік республіканців. У одному з боїв убили його кохану дівчину М’єтту, а Сільвера під конвоєм повели до старого цвинтаря на розстріл.)
3. Інші учасники протистоянь. (П’єр і Фелісіте одразу стали на бік бонапартистів. Вони виконували вказівки Ежена з Парижа і зібрали навколо себе заколотники) Плассана. Антуан Маккар, якого вважали своїм серед пролетаріїв, домовився з П’єром Ругоном про заманювання у пастку республіканців, серед яких був і його племінник Сільвер. Зрада коштувала 800 франків, що мав сплатити П’єр. Серед повсталих був і аполітичний. лікар Паскаль – син П’єра. Він спочатку намагався відвернути повстанців від боротьби, а потім, переконаний їхніми словами, сказав, що він залишається для того, щоб лагодити їм руки й ноги.)
III. Історичне і художнє значення творчості Золя. (Золя поставив перед собою дві мети: художню ілюстрацію фізіологічних і соціальних законів. Упродовж роботи над “Ругон-Маккарами” соціальний план набуває для нього дедалі більшого значення. Важливу роль у появі цієї тенденції відіграли події 1870-1871 років: падіння Другої імперії й Паризька Комуна. У передмові до роману “Кар’єра Ругонів” Золя із задоволенням міг сказати: “… падіння Бонапарта, яке потрібне було мені як художнику і яке неминуче мало за моїм задумом завершити драму… дало мені жорстоку і потрібну розв’язку”. Таким чином і визначилися історичні межі епопеї. Але маємо і віддати належне мужності автора, який почав підбивати підсумки безславного існування Другої імперії тоді, коли влада Наполеона III ще здавалася досить міцною.)
Твір на тему поезія в моєму серці.