Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли… “
“Лихо давнє й сьогочасне” – так називається одна з повістей Панаса Мирного. Так можна назвати і всю його творчу спадщину: це її лейтмотив, головна і наскрізна тема. Реалістично зображуючи представників народних мас, письменник у своїх творах з народних позицій, з народного погляду зображував панівні верстви і за кріпосницького, і за пореформеного часу.
Відомо, що автори роману вагалися – вилучити чи лишити другу частину: з погляду композиції вона виглядала не зовсім доладною прибудовою. І все-таки залишили. Бо саме у цій частині
Старий генерал Польський вийшов із “голопузої шляхти”, що кишіла по дворах магнатів, та їла й пила, а за це відстоювала інтереси свого сюзерена і в сеймах, і в кривавих сутичках. Після падіння Польського королівства шляхта позбулася багатого столу – і пішла в управителі, посесори чужих маєтків, а то й на службу до своїх ворогів – імператорів німецьких, австрійських, російських. Десь після придушення повстання у Польщі під керівництвом Костюшка з’явився і майбутній генерал на
Запам’ятався він піщанам тим, що з першого ж знайомства “зацідив по уху переднього” – охрестив, як пізніше жартували, та й привів роту солдатів, які вже й утихомирили непокірних.
Докладніше і ближче познайомилися піщани із панею генеральшею. При ній уже настала справжня панщина. Вперше побачили свою пані “ззаду” – “високу, суху, як в’ялу тараню, коли вона вилазила з пишного ридвану та сунула у горниці, злягаючи на руки двох хорошо зодягнених дівок… ” Як її портрет: “суха, мура, аж зелена; а очі – як у її любимчиків-котів – жовті-жовті” – так і її поведінка, обстановка змальовані сатирично: вилазила, сунула; як в’яла тараня. Так і проситься порівняння із шевченківськими рядками:
Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога.
Не заперечуючи яскраво вираженої школи Шевченка-сатирика, автори насамперед керувалися, як і великий поет, народним поглядом, народною оцінкою цього нікчемного, паразитичного, пихатого й жорстокого панства.
Найперша материнська турбота генеральші – вигідно повидавати дочок заміж. Не за кого-небудь, а за знатних. Хто нижчий від неї з панів, до того зневага: “Чи він тобі рівня? Твого батька сама цариця вітала, приймала, Пісками жалувала… ” У цьому вся її сила і вся пиха.
Зі своїми годувальниками-кріпаками вона не спілкувалася, все йшло через прикажчиків. Із челяддю проявила себе справжньою самодуркою і деспотом. Мабуть, за те, що всі любили Уляну – бабу Чіпки по батькові, незлюбила її генеральша й увесь час тиранила. Навіть свого улюбленця Стьопку надмірною “увагою” змусила кинутись в мандри.
Жорстоке, спустошене серце генеральші грілося не біля дітей та онуків, а біля котів, розкошувало в котячому царстві. А тим, хто вичісував тих котів, стелив їм постіль, доводилося гірко. “На другий день Мокрина серед села, прилюдно, цілий день мазала панські кухні зокола, а на шиї в Мокрини – за її щирі послуги – на червоній стрічці теліпалося здохле котятко!!”
Одне речення – і цілий звинувачувальний акт кріпосникам, мозок яких працював тільки над вигадуванням страшних, принизливих покарань трудівникам.
Досить детально виписаний і синок генеральші – Василь Семенович Польський. “Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом – хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз одвислою губою… “
Одружившись, Василь Семенович змінив прикажчика, звелів погнати кріпаків і на шостий день на панщину, чим зовсім зубожив село. Осівши назавжди на батьківщині, він ще більше і глибше розпустив родинні корені у повіті, став предводителем дворянства, справжнім повітовим царком. “Заверховодили пани Польські у Гетьманському, як у себе на царстві. Василь Семенович – царьок; його родичі – царські слуги; а цілий повіт з панами й мужиками – піддані”.
Автори роману не пошкодували цьому владиці “царських” барв із того ж сатиричного арсеналу шевченківського “Сну”.
На відміну від генеральші, Василь Семенович спілкувався і з простими кріпаками. Ще підлітком скуб своїх ровесників за чуба, юнаком цінував красу молодих кріпачок. Після реформи виходив “погомонити” до кріпаків про гроші за їхню дворічну дармову працю: “Вискочив з хати – червоний, сердитий… ” “Давай мені того, хто озивається! давай зараз! Давай… а не то – я вас усіх у тюрму запру… На Сибір попру!” Вже з однієї цієї репліки постає перед нами само-дур-держиморда. Швидко зорієнтувавшись у настрої кріпацької маси, він утікає і присилає для “заспокоєння” невдоволених посередника Криванського – зятя і станового Ларченка, які вже й утихомирювали селян солдатськими різками.
Типові й панські прикажчики, що добиралися за єдиною ознакою: щоб умів якомога більше витиснути поту з кріпаків, здерти побільше прибутку.
І пани-кріпосники, і їхні прикажчики були не хазяїнами, а хижими експлуа-таторами. Вони абсолютно не дбали про землю, про культуру її обробітку, про робітників на землі. З року в рік земля виснажувалася, урожаї падали, село убожіло, морально розкладалося. П’янство, злодійство стали звичайними явищами серед кріпаків.
Василь Семенович ніби втілював у собі весь жах кріпосництва. З відміною кріпацтва і його не стало. І рід Польських перестав бути заправилою в повіті.
На арену вийшов Кряжов – “перший дукач на все Гетьманське, перша голова в повіті, найщиріший земець, предводитель, предсідатель, банкір, заводчик-сахаровар”. Той самий вчорашній кріпосник, але іншого знатного роду – роду полковника Кряжа, “що уславився ні боями, ні походами, а тільки тим, що, як прикріпляли до землі підсусідків, він прикріпив нетрохи своїх далеких родичів, а разом з ними брата й сестру рідну”. А дружина його – та сама пані полковниця, “що людям черевиками очі й зуби вибивала”.
Кряжов – більш меткий, спритніший, енергійніший, ніж нащадок Василя Семеновича. Він розумів нові обставини, за яких влада поступово переходила від дворянської знаті до рук капіталу та чиновної адміністрації. Цей образ свідчив, що у пореформених умовах дворянство не збиралося поступатися своїм панівним становищем, а потроху пристосовувалося до них, ішло на різні служби, тісніше змикалося з чиновницьким станом. Не поступилося воно й земством.
Нищівній критиці піддано цей орган самоврядування тих часів. Поміщики і чиновники, незважаючи на стійкий опір селянства, одверто вдаючись до тиску, залякування під час виборів, крутійства зуміли таки не допустити жодного представника селян у земську управу. Панська управа видавала й постанови панські: великі оклади земцям, “чудний налог з землі: у кого її більше, той платить менш, а в кого менше, з того й бери”; встановила шляхову повинність “натурою”, тобто ремонт шляхів мав здійснюватися селянськими руками.
Поряд із кріпосницьким тягарем для трудящих були й чиновники. У романі гнівно осуджується паразитизм цих п’явок, викривається сама система продажності й хабарництва, сваволі й лицемірства.
Типовим породженням гнобительського ладу виведений у творі секретар так званого “мирового суду” Чижик – сутяжище в людській подобі. Вже сама зовнішність чиновника викликає відразу: це “сухий, перегнутий утроє панок”, з довгим носом, запалим ротом і вигнутою шиєю. Таке ж і його внутрішнє єство. “Як п’ятдесят рублів, то й діло можна поправити”, – прямо говорить він Чіпці, коли той звернувся до суду, бо в нього відбирали землю, яка дісталася у спадок. У повіті всі добре знали і зовнішність секретаря Чижика, і його хижу натуру, і його узвичаєні здирства. Чижик не забув “палкого та гострого” погляду непокірного селянина, який прозвав його сутяжищем. Саме цей Чижик відіграв наймерзеннішу роль у вигнанні Чіпки із земства.
Сатирична характеристика чиновницької братії доповнюється також образом Шавкуна. Викинутий із бурси й університету за п’янство, він прибився до чиновницького берега. Став покірним, слухняним перед панством. Завдяки підлабузництву був помічений паном Польським і з благословіння місцевого “царка” зайняв стіл у канцелярії, зробився неабиякою спицею в повітовому колесі. Цей “прониза й підлиза” став тримати “цілий, повіт у своїх руках, Заправляючи ним по своїй хиті”.
Цю галерею чиновницької братії мальовниче доповнюють становий Дмитренко, якого мало не в очі селяни називали конокрадом, та повітовий “ябеда” Порох, що “колись вертів цілим повітом. У Василя усі були в руках – і комісар, і суддя, сам предводитель… “
Відомий французький філософ Сен-Сімон в одному зі своїх памфлетів писав: “Тогочасне суспільство – це світ догори ногами, де ні на що не здатні правлять здібними, розпутно вчать, чеснотам чесних, а злочинці судять невинних… ” Нещадне викриття у романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” поміщиків, чиновників та їхніх підручних ніби ілюструє це узагальнення відомого філософа.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Зображення покріпачення України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшим нещастям для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини і перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців – польські пани і підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився у Пісках пан Польський – генерал, що служив у якомусь […]...
- Прислів’я та приказки у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “ Пісня, казка, приказка, мов ті муровані склепи-схованки багато ховали в собі його (народу) сліз, його таємних надій, думок. Панас Мирний “У кожній роботі велику вагу має не тільки її зміст, а й те, як той зміст вироблено”, – писав Панас Мирний, маючи на увазі насамперед літературну творчість. Він був не лише першовідкривачем соціально-психологічної великої прози […]...
- Прислів’я та приказки у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Мова творів Панаса Мирного завжди вражає чіткістю, образністю, багатством народнопоетичних синонімів, приказками, прислів’ями. Тому досліджувати мову творів письменника надзвичайно цікаво. Літературознавці підрахували, що у своїх творах митець використав понад п’ятсот прислів’їв та приказок. Чому? Мабуть, тому, що письменник з юнацьких літ цікавився українським фольклором, знаходив у ньому живу історію мови свого народу, його світогляд, бо […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Змальовані у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панасом Мирним жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, як це зробив Панас Мирний. Шевченко створив невмирущий образ […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (3 варіант) Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” належить до жанру роману. І як будь-який роман, він відображає події великого проміжку часу, крім зображення життя головного героя, охоплює історичні події двох століть та має велику кількість персонажів, кожний з яких виконує свою функцію і бере участь у розкритті авторського задуму. Нас цікавлять насамперед жіночі. […]...
- Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “ Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – […]...
- Образ Чiпки в романі “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Реферат На тему: ” Образ Чiпки “ Образ Чiпки. У центрi роману образ Чiпки – селянинабунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зiйшов на криву стежку боротьби i став “пропащою силою”. З Чiпкою ми знайомимось уже на перших сторiнках твору. Це широкоплечий двадцятирiчний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у бiлу вишивану сорочку та […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Життя, – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це глибоко психологічний твір. Панас Мирний з надзвичайною майстерністю, тонко і ненав’язливо змусив своїх читачів задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. У романі вирішити […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”(1) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних сил. Споконвічно точиться на землі боротьба […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2) У світі відбувається постійна боротьба добра і зла. Хочеться вірити, що добро переможе. Проте досить часто зло бере гору. Цю проблему висвітлювали у своїх творах багато письменників. Серед них – Панас Мирний, зокрема в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Цей твір письменник написав разом із Іваном Біликом після подорожі від Полтави до Гадячого. […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) В основу роману покладено дійсні факти: зображено життя народу і його боротьбу проти гнобителів до реформи 1861 року і після неї. Твір багатоплановий, і особливе місце в ньому посідають жіночі образи. З початку твору знайомимось з прекрасною дівчиною, нареченою головного герою роману – Галею. Вона – дочка колишнього солдата Максима Гудзя. Дівчина щира, ніжна, чесна, […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний належить в українській літературі до майстрів психологічної прози кінця XIX – початку XX століття. Одним з найскладніших його творів справедливо вважають соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Центральний персонаж твору, Чіпка Вареник, поповнює літературну галерею образів правдошукачів та бунтарів. Його цілісна у своїй безкомпромісності натура постійно наштовхується на неможливість змінити соціальні […]...
- Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Крутиться колесо життя, змінюються погляди і звичаї, проте не меншає значення та роль жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, Підтримує в людських душах промінці доброти, людяності, бажання жити. Такими світлими проміннями серед чорного мороку життя Чіпки Варениченка – головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Ідейно-смислове навантаження образу Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя в романі. “Польовою царівною” названо її в романі, і читач одразу уявляє всю чарівність дівчини. Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, […]...
- Зображення покріпаченої України в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно. Приходь, ори, скільки хочеш, – […]...
- Пошуки ідеалів І проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Пошуки ідеалів І проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Як жити? У чому полягає щастя людини? Як досягнути свого ідеалу в житті, в праці? Ці питання найбільше хвилюють молодих людей. Входячи в доросле життя, і Чіпка Варениченко, і Максим Гудзь, і Грицько Чуприненко, герої роману “Хіба ревуть воли, як […]...
- Образ Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” I. Шлюб розбійника і повії. (У шлюбі розбійника Максима та повії й москальки Явдохи народилась дівчинка – чиста, красива, як квіточка. То була Галя, яку в романі названо “польовою царівною”.) II. Дівчина-красуня. (Панас Мирний порівнює Галю з перепілочкою, білочкою, що заворожила молодого парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка, мов […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, або Привіт з Сибіру Здорові були, мамо! Ось вирішив написати, хоча не знаю, чи варто це робити? Чи вважаєте мене ще за свого сина? Ллє може забули? Якщо так, що ж, я вас не засуджую… Здається, на це заслуговую я. Але хочу написати про своє тутешнє життя, про думки, які, мов чортяки, лізуть у голову, про тяжку роботу та […]...
- Конфлікт селянського і козацького світоглядів у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія села Піски твору дає можливість глибоко проаналізувати образи Мирона Гудзя і його онука Максима Гудзя. “Біографії” Мирона Гудзя та його онука – це втілення боротьби козацького світогляду з селянським світом. Вперше це виявляється як контраст між Мироном і його дружиною Мариною: не “легко було його січовому серцю дивитись, як замирала в синові лицарська вдача… […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який в одній з перших редакцій мав назву “Пропаща сила”, – твір однієї ідеї. На цю думку наводить уже назва твору. Що це за пропаща сила? Чому воли не ревуть, коли ясла повні? Роман – спільна праця Панаса Мирного (Панаса Рудченка) та його брата Івана Білика (Івана Рудченка). […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) Панас Мирний – видатний український письменник – залишив свій помітний слід у реалістичній українській літературі, збагативши її чудовими творами, в яких розглядаються актуальні проблеми українського села кінця XIX ст. Одним із таких творів є соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний П. Мирним у співавторстві з братом І. Біликом. У центрі роману образ […]...
- Проблема вибору (образ Чіпки за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?) Чіпка Вареник – це не просто образ із твору Панаса Мирного. Це, певною мірою, образ-символ свого часу. На перехресті суспільних перетворень завжди виникає критична маса, що готова вибухнути. Але що є підгрунтям такого вибуху? До чого це призведе? Відповідь на це питання формує суспільство у ставленні до таких бунтарів. Панас Мирний як талановитий хронолог не […]...
- “Була б шия, а ярмо знайдеться” (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи […]...
- Психологізм роману “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой – Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то, напевне, не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола би хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання Після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Письменники всього світу споконвіку порушували питання сенсу людського існування, намагалися визначити філософські категорії життя і смерті. Чи однозначні відповіді на них дають самі автори? Чи завжди вони пропонують читачеві готову відповідь на складні питання буття? Ні, справді талановитий автор змушує своїх читачів замислюватися і самим робити висновки, знаходити пояснення. Починаючи із життєвої історії Василя Гнидки, […]...
- Занепад моральних принципів Чіпки Вареника (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) I. Безрадісне дитинство Чіпки. (Ще з дитинства Чіпка був ображений на долю, “що поділила людей на хазяїна і робітника”. Коли він наймитував, то нічого не хотів робити, не слухав свого хазяїна Бородая.) II. Чутки по селу. (По селу ходили чутки, що-Чіпка – чортеня і що в нього на коліні родимка – знак диявола. Діти ображали […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступив проти нього, закликав до боротьби і […]...
- Проблема життєвого вибору (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є вершиною української літератури. Цей твір соціально-психологічний, у ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини. В алегоричній назві роману звучить головна ідея: воли – образ знедоленого селянства – не ревли б, якби була їжа. Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” […]...
- Світогляд українських селян середини XIX століття (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “) Світогляд українських селян середини XIX століття (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “) I. “Подоріжжя од Полтави до Гадячого” – нарис Панаса Мирного, із якого виріс задум про написання великого роману. (Подорожуючи у службових справах із Полтави до Гадяча, Панас Мирний почув із уст візника історію про розбійника Гнидку. Панаса Яковича до глибини душі […]...
Роль краси в житті людини.