Скарб (скорочено) – Староженко Олекса
Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти.
Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо такого лінивого виростили, що з ним буде, як їх не стане. Мати відповідала, що на все воля Божа.
Якось Павлусь уночі розвередувався – захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить.
А Павлусеві все одно добре. Стали за ним доглядати наймит і наймичка, що їх господиня просила колись. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка. У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти.
Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили попросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не “хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине.
Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать – лежить здохлий хорт.
Щастя не залишало Павлуся. Знайшлася хороша дівчина, одружилися вони, народилися у них гарні діточки.
Що ж таке щастя, кого можна вважати щасливим? Є такі, що звуть щасливими таких, як Павлусь, котрі увесь свій вік ні про кого й ні про що не дбають; таких, які мають багато грошей і стережуть їх, як Рябко на ланцюгу. А по-моєму, той тільки й щасливий, хто другому не заздрить, кого Бог благословив на добрі діла. Заздрять декотрі щастю Павлуся, а от стати б ним і не хотіли.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя мало хто б захотів.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Що ж таке щастя? (за оповіданням “Скарб”) Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. […]...
- Хочеш бути щасливий – будь! (За оповіданням О. Стороженка “Скарб”) Щастя… Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, можна погодитися, тому що справжнє щастя – це вміння любити життя і людей. Щастя… У кожної людини воно своє. Дивним, на мою думку, було уявлення про щастя селян із казки О. Стороженка з глибокою назвою “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все […]...
- Гумористичне зображення головного героя оповідання О. Стороженка “Скарб” Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні “Скарб” письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз, навесні і […]...
- Іван Франко – данилові Млаці. 2-а частина Не впору був твій плач і сміх, не впору, То й кпились люди з сліз і з сміху твого. Твій жаль об тім нагадує дурного – Прости на слові – Павлуся істор’ю. “Йди в світ, Павлусю, й тям, що говорю, – Казала мати. – де вгледиш якого При добрім ділі, то вклонись до нього. Й […]...
- Бути щасливим (за твором “Скарб” Олекси Стороженка) Олекса Стороженко народився 1805 року в селищі Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Потім він навчався в губернській гімназії міста Харкова. Олекса також служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки він став чиновником. Спочатку Олекса писав російською мовою, зокрема це роман “Брати-близнята” і різні оповідання. Друкував він твори […]...
- Хочеш бути щасливим – будь! (“Скарб” Олекси Стороженка) (1805-1874) Народився в с. Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Навчався в губернській гімназії м. Харкова. Служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки став чиновником. Спочатку писав російською мовою (роман “Братья-близнецы”, оповідання). Друкував твори у журналі “Основа”. Окреме місце в доробку українською мовою займають гумористичні оповідання (“Скарб”, “Вуси”, […]...
- За сестрою (скорочено) – Чайковський Андрій І Село Спасівка знаходилося на правому березі ріки Самари, недалеко від дніпра. Воно нічим не відрізнялося від інших, не пишалося хоромами, бо були то страшні часи татарських набігів на Україну, і ніхто не був упевнений у завтрашньому дні. У Спасівці жив славний козацький рід Судаків. На той час у родині були сімдесятирічний дід Андрій, син […]...
- Влизько Олекса – Біографія Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком пам’яті, начитаністю: книжка […]...
- Твір на тему: Дружба – то найбільший скарб Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбам. Г. С. Сковорода Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші – у повсякденній роботі. Це все […]...
- Сміливий Павлусь (за повістю Андрія Чайковського “За сестрою”) Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, […]...
- Цвіт щастя (скорочено) – Лепкий Богдан Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Cтороженко Олекса – Біографія (1806 – 1874) Літературна діяльність Олекси Петровича Стороженка (1806 – 1874) припадає на 50 -60-І рр. XIX століття – переломний, складний І суперечливий період у суспільно-політичному, економічному та духовному житті українського народу. Це були часи боротьби проти кріпацтва, коли, за словами В. І. Леніна, “передова думка Росії під гнітом небачено дикого і реакційного царизму жадібно […]...
- Кобець Олекса – Біографія (1889-1967) Олекса Варавва (псевдонім – Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в сім’ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи, яка за статутом 1872 року дорівнювала 6-м класам гімназії, довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше […]...
- “Людина – скарб, цінніший від усього” БЕРНС РОБЕРТ (1759-1796) Титул всенародного поета Роберт Берне отримав ще за життя. Він – син бідняка, сам орав землю, був звичайним чиновником, і не полишав працю навіть тоді, коли став знаменитим, загальновизнаним поетом. Його поезією захоплювалися Вальтер Скотт, Йоганн Вольфганг Гете. Звідки Роберт Берне брав теми для своїх віршів? З життя, з творів інших письменників, […]...
- Стефанович Олекса – Біографія Олекса Коронатович Стефанович (5 жовтня, 1899, Милятин, Рівненська область – 4 січня 1970, Баффало) – український поет, літературний критик. Родом з с. Милятина на Волині; з 1922 на еміграції в Празі, де відвідував Карлів університет, від 1944 жив у Німеччині, від 1949 у США. Народився 5 жовтня 1899 р. у с. Милятині Острозького повіту на […]...
- Чим сподобався і запам’ятався мені Павлусь – герой повісті А. Чайковського “За сестрою”? (1857- 1935) Народився в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою. У гімназії зацікавився історією та культурою України, очолив таємний молодіжний гурток. Навчався у Львівському університеті. Після його закінчення працював адвокатом, займався просвітницькою діяльністю. Уроки національно-визвольних змагань входив до уряду Західноукраїнської Народної Республіки. З 1919 року жив у Коломиї, помер від […]...
- Геройство та лицарська відвага Павлуся (за повістю А. Чайковського “За сестрою”) Андрій Чайковський у повісті “За сестрою” змалював трагічний період життя українського народу. Татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руйнували їх, палили, людей забирали в полон. Сумна доля спіткала й село Спасівку. В одну мить залишився Павлусь без матері, діда, втратив він і любу сестру Ганю: “Тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза […]...
- Образ Павлуся в повісті “За сестрою” Повість А. Чайковського “За сестрою.” була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що “За сестрою” – не просто твір про […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – От тобі й скарб Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко От тобі й скарб Посвящается любезному внуку Андрею Александровичу Щербіте Чому се по нашому селу, Джигунівці, але не видно, щоб хто по вулиці шлявся? Таки і малої дитини не побачиш. Уранці схопилося сонечко таке веселеньке і зараз обогріло усюди. Де була яка калюжка після учорашнього дощику, не забарилася висохнути, а де ще […]...
- Збережемо наш скарб – рідну мову Збережемо наш скарб – рідну мову Знаю, звідки радість, щастя і пісні, Це, як сонце зранку у моїм вікні, Це, як роси ніжно сяють на квітках, На взеленених полях. Це, як чути мови ніжнотонний плин, Кожне слово дивне-сяєво перлин. Із народам мови рідної красу, Гордо у віки несу. І немає сили і такого зла, Щоб […]...
- Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XIX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко довів, що нею можна творити поетичні шедеври. П. Куліш продовжує […]...
- Крила (скорочено) – Костенко Ліна А й правда. Крилатим грунту не треба. Землі немає. То буде небо. Немає поля. То буде воля. Немає пари. То будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, Не з пуху-пір’я, А з […]...
- Вогник (скорочено) – Малишко Андрій В вечірню годину, де в зорях долина. Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина. Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока. Любили в житті над усе, Шумить […]...
- Кацай Олексій – Скарб Б. Мозолевському Пагорб я розкопав Іржавих мелодій А ввижались мені Золоті скарби Та в таїлищах іншопланетних лодій Пам’ять зоряної доби Я приймаю безнадеги повну дозу і Згадую рипучі скіфські пісні-і-і-і Що викручувало з себе Старого возу Дерев’яне колесо У пітьмі Скрегіт задавнений Тиша їсть уїжно Немащена історія десь рипить А я сподівавсь що акордами ніжними […]...
- Притча про захований скарб “Царство Небесне”, – каже Ісус Христос, – “подібне ще до захованого у полі скарбу. Людина, яка дізнається про цей скарб, намагається заволодіти ним і з тієї радості йде і все, що має, продає та купує те поле” (Мт. 13. 44), де знайшла скарб. Людина, дізнавшись про захований на полі скарб, купує поле, щоб заволодіти скарбом. […]...
- Твір на тему: Моя сім’я – найбільший скарб Моя сім’я – найкращий скарб З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей […]...
- Олена Пчілка “Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна” “ДІТИ – СЕ НАШ ДОРОГИЙ СКАРБ, СЕ НАША НАДІЯ, СЕ – МОЛОДА УКРАЇНА” Ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації. Звати цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач). Псевдонім, який вона собі обрала і під яким найчастіше друкувалася, – Олена […]...
- Твір на тему: Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- Твір на тему: Вірний приятель – то найбільший скарб Про дружбу всі говорять багато. Я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом “друг”, називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. На моє переконання, слід розрізняти слова “друг”, “приятель”, “товариш”. Перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг – лише один. Усі ми маємо товаришів, […]...
- Твір на тему: Мова – неоціненний скарб Слово рідне! Це найдорожчий скарб, який передається з покоління у покоління у казках, переказах, приказках, легендах. Дитина чує перші розповіді бабусі, першу материну колискову, починає сама промовляти слова. Картини природи, враження від оточення входять у свідомість, удушу, плекаючи любов до рідної мови. А любов до неї невіддільна від долі народу з глибин минувшини до сьогодення. […]...
- Чорнобильська мадонна (дуже стисло/скорочено) – драч Іван Пролог У поета, що збирається написати поему, створюється відчуття, що це не він пише вірші, що за нього хтось водить пером, хоч він і розмірковує подовгу над кожним словом. Це мати, вічна Мадонна. Солдатська мадонна На покинутих балконах уже більше року сушиться під сонцем, метляється на вітрах білизна. Люди не повернуться сюди. доводиться навіть сосни […]...
- Голдінг Вільям – Володар мух (скорочено) У море після катастрофи впав літак. На острові опинилися підлітки. Товстун в окулярах, хворий на астму; стрункий вправний Ральф. А ще джек, що знається на полюванні. І з ними безліч малюків. Діти вирішили чекати на порятунок та жити за правилами. Вони влаштовують збори, багато кажуть про те, як повинні жити справжні англійці. Вирішили, що право […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські […]...
- Ой летіла стріла скорочено – Народні балади Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла То […]...
- Федько-халамидник (скорочено) – Винниченко Володимир Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить усе – […]...
- Мудра дівчина скорочено – Народні казки Жили собі два брати – бідний і багатий. Якось багатий вирішив зробити ласку братові й дав йому дійну корову, щоб було молоко для дітей. Але віддав її з умовою, щоб той одробив потроху. Бідний брат одробив, а багатому стало шкода корови, зажадав він її назад. А вбогому теж шкода своєї праці – не хоче віддавати. […]...
- Іван Драч – Чорнобильська Мадонна (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Драч Чорнобильська Мадонна (Стислий переказ, скорочено) Поема Пролог У поета, що збирається написати поему, створюється відчуття, що це не він пише вірші, що за нього хтось водить пером, хоч він і розмірковує подовгу над кожним словом. Це мати, вічна Мадонна. Солдатська мадонна На покинутих балконах уже більше року сушиться під сонцем, метляється на вітрах […]...
- Максим Гримач (скорочено) – Вовчок Марко Давно це було, коли панували в Україні Польща і Московщина. Застави між державами хоч і стояли, та не густо, – спритні люди часто перевозили дніпром усякий крам, не сплачуючи мита. Навпроти Черкас над дніпром стояв хутір Максима Гримача. Чоловік він був дуже багатий і на вроду хороший, ще й веселий. Люди його любили, бо будь-кого […]...
Твір на тему наші хатні турботи.