Співець рідної природи (за віршами “Над Дніпровською сагою… “, “Зоре моя вечірняя… “) (2 варіант)



Тарас Шевченко – це великий український поет, який надзвичайно любив свою Батьківщину і віддав їй своє життя, серце, геніальний талант. Велике місце в творчості Шевченка займають описи природи, яку він дуже любив.

У вірші “Над Дніпровою сагою” поет зображує дерева, які стоять над берегом Дніпра. Він надає деревам людських рис, передає їхні почуття, думки та їхню мову. Наприклад, явір Шевченко порівнює з зажуреним козаком, калину з ялиною – із заквітчаними дівчатами, “які в’ються-гнуться та співають”. Мабуть, шелест листя

цих дерев нагадує поетові спів. Усе це свідчить про те, що Шевченко надзвичайно любив рідну природу і вмів її відчувати.

Уривок з поеми “Княжна”, “Зоре моя вечірняя” нагадує пісню, що розкриває перед читачем усю чарівність рідного краю, в якому жив письменник. Герой ніби розмовляє з вечірньою зіркою, розповідає їй про рідний край, насамперед про його чарівну природу, коли сам він залишається на чужині. Він розповідає зірці і про Дніпро, і про веселку, про сокорину, яка розпустила віти, про вербу, про сон-траву… Все це герой мовби бачить перед очима, силою своєї уяви він знов і знов малює картини рідної природи.

Взагалі письменник вмів надзвичайно точно передати особливості картин природи, яку він оспівував. Він залишив нам високохудожні мистецькі твори, якими зачитуються нащадки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Лірична драма зів'яле листя шедевр інтимної лірики.
Ви зараз читаєте: Співець рідної природи (за віршами “Над Дніпровською сагою… “, “Зоре моя вечірняя… “) (2 варіант)