Тарас Шевченко – Колись дурною головою



Колись дурною головою
Я думав: “Горенько зо мною!
Як доведеться в світі жить?
Людей і господа хвалить?
В багні колодою гнилою
Валятись, старітися, гнить.
Умерти й сліду не покинуть
На обікраденій землі…
О горе! горенько мені!
І де я в світі заховаюсь?
Щодень пілати розпинають,
Морозять, шкварять на огні!”

21 іюля , Черкаси


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему дорогою ціною здобувни волю.
Ви зараз читаєте: Тарас Шевченко – Колись дурною головою