Тривога за світ і людину – провідний мотив п’єси Миколи Куліша “Маклена Граса”
Щоб… дати театральні шедеври,
Повносилі духом і протестом молодого
Відродження, Куліш і його театральний
Учитель і побратим Курбас мусіли були
Йти в останні контратаки на вірну смерть,
Яка спіткала їх на північній російській каторзі.
Ю. Лавріненко
Коли ми говоримо про творчість Миколи Куліша, то в пам’яті відразу виринає: він був письменником “розстріляного Відродження”. Як і суспільне життя, так і літературні процеси в 20-х роках XX ст. відбувалися досить бурхливо, про це свідчить виникнення різноманітних
“Маклена Граса” – останній відомий твір Миколи Куліша. Деякі літературознавці називають цей твір філософською трагікомедією – метафорою. Підставою ж для написання стало повідомлення однієї з польських газет про арешт збанкрутілого капіталіста. Вихід із ситуації він знайшов досить оригінальний: маючи страхові внески, що їх посмертно може отримати родина, найняв за 500 злотих безробітного, щоб той убив його. Провідний мотив п’єси – тривога за світ і людину – наскрізно проходить через увесь драматичний твір, у якому автор зображує похмуру дійсність Польщі часів правління Пілсудського. Це був час, який вдало характеризує Жебрак: “У старій Польщі шумить кривавий бенкет. Кров, звичайно, – як вино, вино – як кров”.
Дія відбувається у двох місцях, що контрастують між собою, як і самі герої п’єси: у домі маклера Зброжека (короткочасно), – і на вулиці (основна дія), коли дощить, холодно й мрячно, біля собачої буди, у підвалі будинку, де мешкає сім’я Граса. Голод, безробіття, бідність і сирітство стали основою цієї історії. Перед нами – життя безробітного Стефана Граси та його дочки Маклени, історія банкрутства маклера Зброжека, втрата надій його дочки Анелі на одруження з Зарембським, власником фабрики. Це похмура дійсність, що робить виклик у складних ситуаціях суспільству й зокрема людині. Драматурга хвилює наявність такого протистояння, проте він не песиміст, ідея позитивного розвитку людства знайшла відображення саме в цій п’єсі. Втілення сподівань на ліпше життя ми спостерігаємо в образі Маклени. Це тринадцятирічна дівчинка, яка має почуття власної гідності, має отой моральний закон у собі, що не дає переступити межу людяності навіть у складних ситуаціях..Маклена вірить лозунгам комуніста Окрая, для неї ідея революції має обов’язково здійснитися. Доведена до відчаю дівчинка, аби врятувати сім’ю від виселення з підвалу, пробує заробити гроші на вулиці повією, але в останню мить вона втікає від “клієнта”. Наступна нагода заробити грошей трапляється після підслуханої розмови батька із Зброжеком, коли маклер просить вбити його за 500 злотих. Батько відмовляється, а Маклена, наздогнавши Зброжека на вулиці, вмовляє його, переконуючи, що вона вміє стріляти й обов’язково виконає його прохання.
Жадібний до грошей Зброжек і на цьому намагається заробити. У ранковій напівтемряві віддає Маклені не всі обіцяні гроші. Дух спротиву проти того, що вона мала намір зробити, і протест проти зброжеків, проти наживання капіталу на нещастях людей – все це штовхає дівчинку до рішучих дій – вона бере гроші й рве їх. їй огидна ця ситуація, вона збуджено говорить: “Батько розповість про все. То, може, й там, у банках, порвуть ваші гроші”. Фінальні слова Маклени, яка після пострілу втікає від поліції, звучать за ідейним задумом досить оптимістично: “Перекажіть, що я повернуся! Неодмінно!” На нові зміни чекає суспільство, цього чекає і автор: “З-за муру, де пролізла Маклена, десь далеко сходило сонце”.
У побутовій, на перший погляд, а насправді узагальнено – символічній формі драматург розкриває суттєві закономірності суспільного буття XX століття, головна з яких – дегуманізація суспільства. Якими мають бути стосунки людини й суспільства, суспільства й людини? Це тривожить митця, викликає потребу висловитись, показати це в п’єсі, тому й живе дух правди в його творах. Наприклад, актуально зазвучала в той час тема голоду, що хвилею котилася по Україні, у творі “97” і зокрема в “Маклені Грасі” в образі маленької Христинки.
Ми можемо сміливо назвати Миколу Куліша Великим Протестантом доби “Українського Розстріляного Відродження”, він до кінця виконував місію митця: намагався об’єднати мистецтво і духовне життя України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Що розповідається в тексті сестрою чайковський.