Повість-хроніка П. Куліша “Чорна рада”
І. Робота над повістю. (Над повістю “Чорна рада” П. Куліш працював тривалий час кількома етапами, доповнюючи і переосмислюючи вже написане. Від початку автор дав назву своєму творові “Хроніка 1663 р.”. Всього лише один рік в історії України, та як багато вніс він у долю народу в найближчі десятиріччя! “Це так, – писав Куліш, – як от інколи схопиться завірюха: громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно, поломле старе дерево, повиворочує з корінням дуби й берези… ” Образ саме такої руїни в житті народу став головним
Історична основа повісті “Чорна рада”. (У повісті відображено часи правління послідовників Богдана Хмельницького. Україна тоді розпалася на дві частини. Правобережна Україна дісталася Польщі, а Лівобережна перебувала під владою російського царя. У Правобережній Україні гетьманом залишився Павло Тетеря, а лівий берег Дніпра не могли поділити між собою і визначитися, кому передати булаву, переяславський полковник Сомко, Іван Золотаренко і запорозький кошовий Іван Брюховецький.)
1. Образ Івана Брюховецького. (Брюховецький був одним із претендентів на гетьманську булаву. Людина
2. Інші образи та сюжетні лінії повісті. (“Чорна, рада” П. Куліша – твір багатоплановий. У ньому переплітається кілька сюжетних ліній. Майстерно зображено протистояння сил державотворення (претендент на гетьманство Сомко, полковник Шрам і його син Педро) та руйнівництва (Брюховецький, Тетеря, Гагін, Гвинтовка). З полковником Шрамом автор знайомить нас на початку хроніки. Він був по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Шрам і справді був попом. Та коли піднялися козаки з гетьманом Остряницею проти уніатів, не всидів у парафії і пішов до козацького війська. Коли поляки придушили повстання, Шрам зупинився в зимовнику серед дикого степу, взяв за жінку полонену туркеню і проповідував Слово Боже рибалкам і чабанам. Велику користь приніс він під час Хмельниччини. Пошрамовано його було вздовж й упоперек, тому дістав прізвисько – Шрам. Сини підросли, стали козаками: двоє полягли в бою, залишився тільки Петро. Старий Шрам дослужився до полковника, потім, коли все затихло, служив Богові. А коли почалися в Україні негаразди, сварки і кровопролиття за гетьманську булаву, Шрам знову став полковником. Старий Шрам – це образ істинного козака, українця, патріота. Жаліючи своїх підопічних, полковник сам поїхав до гетьмана Тетері й узяв на себе всю вину за те, що місто збунтувалося проти гетьманської зверхності. Старого полковника стратили як бунтівний, а місто залишили у спокої.
Типовий для запорозького козацтва образ Кирила Тура. Сміливий і відчайдушний, він ціною власного життя намагався звільнити полковника Сомка із в’язниці. Однак шляхетний і порядний Сомко не приймає жертви бойового побратима і гине у в’язниці. Образи Петра і Лесі овіяні романтикою кохання, вони є уособленням сімейної ідилії і символізують незнищуваність українців та України. Носієм основної ідеї твору П. Куліша є Чоловік Божий, який, будучи сліпим та вбогим, самовіддано служив людям, викупаючи їх із неволі, лікуючи тілесні та душевні рани.)
III. Місце “Чорної ради” П. Куліша серед історичних творів. (Основним історичним джерелом для Куліша став Літопис Самовидця, а літературним зразком – європейські історичні романи. Хоча у повісті й немає головного героя, довкола якого відбувалися б усі події, але окремі картини виписані автором талановито та історично правдиво. Безвідрадні історичні обставини того важкого періоду майстерно переплітаються з картинами життя різних верств українського громадянства, побуту і людських взаємин.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Полковник і священик Шрам – ідеал українця-патріота, борця за незалежну Україну (За романом П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року”) У творчій спадщині П. О. Куліша “Чорну раду” справедливо виділяють як найбільш самобутній, оригінальний твір. Одночасно цей роман став першим українським романом. Письменник працював над ним ще у першій половині 40-х років XIX століття, саме тоді, коли формувався молодий український рух, зростала національна самосвідомість українського народу, коли створювалося Кирило-Мефодіївське братство. Історичною основою твору є події […]...
- Зображення козацького лицарства в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” I. “Чорна рада” – перший український роман (XIX ст., 40-ві роки). II. Україна після переможної визвольної війни: 1. Післявоєнні суперечності в Україні (між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом). 2. Чорна рада – наслідок цих суперечностей (народні низи – “чернь”; кульмінаційний епізод у боротьбі за […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XIX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...
- Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” При вивченні української літератури ХІХ ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ козацького лицарства і любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”. Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий щабель, наблизила її до рівня європейської літератури. […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – перший в українській літературі історичний роман-хроніка Пантелеймон Куліш (1819-1897) – одна із самобутніх постатей в українській літературі. Енциклопедичність його знань і суперечливість світогляду дивували, викликали часом взаємовиключаючу реакцію, але ніколи не лишали байдужими тих, хто звертав увагу на його творчий і життєвий шлях. “Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, – писав І. Франко, – Куліш протягом свого довгого життя проходив […]...
- Зображення козацького лицарства і любові до України (за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”) При вивченні української літератури Х IX ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з драматичних сторінок України, художньо розкрита П. Кулішем, – це надзвичайно гостра явна […]...
- Показ козацького лицарства й любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий щабель, наблизила її до рівня європейської літератури. Історичною основою твору є події, що відбувалися на Україні після смерті Б. Хмельницького, […]...
- Характеристика образів Брюховецького і Сомка (за романом П. Куліша “Чорна рада”) “Чорна рада” П. Куліша – перший соціально-історичний український роман, в якому відбилися особливості національного характеру запорожців. В основу історичної романістики покладено зображення складних, переломних періодів історії, бурхливі події яких зумовили гострі ситуації, формували сильні характери, безмежно віддані своїм ідеям особистості. Тому роман П. Куліша “Чорна рада” ми по праву можемо віднести до загалу найкращих світових […]...
- Зображення козацького лицарства в романі П. Куліша “Чорна рада” Зображення козацького лицарства в романі П. Куліша “Чорна рада” I. Історична основа роману. II. Велика правда у зображенні козацтва. 1. Енергія та хоробрість Кирила Тура. (Він має бунтарську вдачу, волелюбний дух і завзяття. “Наша мати – війна з бусурманами”, – говорить він, і в кожному його слові звучить любов до української землі.) 2. Полковник Шрам […]...
- Українська нація в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” (1819-1897) Народився в м. Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер – Сумська область). Батько походив із козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір. Пантелеймон Куліш навчався у Новгород-Сіверській гімназії. Деякий час працював приватним учителем. Навчався як вільний слухач у Київському університеті, але не закінчив його. Учителював […]...
- “Козацькому роду нема переводу… ” (за романом II. Куліша “Чорна рада”) П. Кулішеві належіть першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б життя на хуторі Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво […]...
- Колорит історичної епохи в романі П. Куліша “Чорна рада” В романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму країнської дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання її реквізиту, реальних настроїв людей, […]...
- Козацьке лицарство і любов до України в романі П. Куліша “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які зробили великий внесок у розвиток української культури, науки. Найпомітніше місце у творчому доробку Куліша посідає історичний роман “Чорна Рада. Хроніка 1663 року”. Як історик та науковець, П. Куліш вивчав документи того періоду історії України і намагався дотримуватися історичної правди. Але під час написання роману він керувався емоціями, відходячи […]...
- Роман “Чорна рада” – перлина історичної літератури (П. Куліша) Прозова спадщина П. Куліша розважає читача невеличкими гумористичними оповіданнями, які, проте, мають глибокий повчальний зміст, “малоросійськими анекдотами”, подібними до співомовок Руданського. Але вершиною творчості П. Куліша і чи не усієї тогочасної прозової літератури є роман “Чорна рада”. Задум цього роману виник у Куліша ще у 24-річному віці, але написання такого панорамного епічного твору зайняло у […]...
- Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роль вождя, провідника в народному поступі – одна з так званих “вічних тем” у світовій літературі. П. Куліш, видатний український письменник і культурний діяч, також звернувся до цієї проблеми у своїй “Чорній раді” – першому українському історичному романі. Ця спроба – одна з перших […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей у романі П. Куліша “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, […]...
- Показ любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” посідає в українській літературі особливе місце, як перший український історичний роман. Його основою були реальні події, що сталися після Переяславської ради 1654 р. через загострення боротьби за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Сам П. Куліш був не лише видатним письменником, […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – перший український історичний роман Як щирий патріот України П. О. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності. Письменника глибоко вражали зневага його сучасниками національних святинь, він намагався дошукатися причин національного лиха. Так поступово зароджується […]...
- Сомко і Шрам як ідеальні романтичні образи козацької старшини (за романом “Чорна рада”) У романі П. Куліша “Чорна рада” розповідається про події 1663 року, відомі в історії України як часи Руїни. Багато гетьманів з’явилося після смерті Б. Хмельницького, кожний з яких прагнув запанувати на всій Україні по обидва боки Дніпра. І дуже важко було народові розібратися, хто з цих кандидатів дбає про свої вигоди, а хто турбується про […]...
- Відповідь на контрольне питання До роману П. Куліша “Чорна рада” Розкрийте проблематику роману “Чорна рада”. Роман “Чорна рада” П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі: 1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних). 2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка). 3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького). 4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама). […]...
- Аналіз роману Миколи Куліша “Чорна рада” 1857 Літературний рід: епос. Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман). Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни. Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення). Головні […]...
- Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть. Ольга Кобилянська Історична проза наших митців – це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють […]...
- Аналіз “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш ” Чорна Рада ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Чорна Рада”: епос. Жанр “Чорна Рада”: (перший) історичний роман-хроніка. Тема “Чорна Рада”: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни. Головна ідея “Чорна Рада”: Викриття і засудження доби Руїни; утвердження […]...
- Зображення курінного отамана Кирила Тура (за романом П. Куліша “Чорна рада”) “Чорна рада” П. Куліша – роман соціально-історичний. Цей твір – явище світового рівня, в якому яскраво розкрито не тільки історичні події й майстерно відтворено український колорит, а й зображено соціальні відносини – боротьба станів, суспільних верств. Персонажі роману являють собою живі, неповторні особистості, психологічно й життєво правдиві. Найповніше змальований у творі курінний отаман Кирило Тур, […]...
- Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”) Україна – “тихі води, ясні зорі” – завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна – Польщі. Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор […]...
- Історичні джерела роману П. Куліша “Чорна рада” Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст, водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 року. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну […]...
- Національний характер українців у романі П. Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і […]...
- Основний конфлікт “Чорної ради” П. Куліша Основний конфлікт “Чорної ради” П. Куліша Вагоме значення в українській літературі має П. Куліш як прозаїк. Основне місце тут займає роман “Чорна рада”, у якому автор точно відтворив провідні закономірності епохи. Основний конфлікт твору – це зіткнення верхів і низів, старшинських козаків і черні – запорожців, селян, ремісників. Письменник першим у літературі переніс всю увагу […]...
- “Чорна рада” – перший україномовний історичний роман Пантелеймон Куліш – видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець, просвітитель і гуманіст, талановитий майстер слова. Провідною темою творчості письменника була соціальна й національна доля українського народу, його мова й література, тобто так звана “українська ідея”. Найбільшу та найціннішу частину спадщини письменника становить художня проза, зокрема “Чорна рада” – перший український історичний […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ козацького лицаpства і любові до Укpаїни в pомані Пантелеймона Куліша “Чоpна pада” П. Куліш – людина енциклопедичних знань, дивовижної пpацездатності. Він захоплював своїх сучасників винятковою плодотвоpністю і водночас дpатував частими змінами своїх поглядів, оцінок, політичних платфоpм. І. Фpанко називав Пантелеймона Куліша “одним із коpифеїв нашої літеpатуpи”, її “пеpшою звіздою”. Водночас він зауважував, що Куліша […]...
- Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі “Чорна рада” Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами. В історичному романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” зображений один з етапів занепаду української […]...
- Пантелеймон Куліш – Чорна рада (АНАЛІЗ) Аналіз твору Пантелеймона Куліша “Чорна рада” 1857 р. Літературний рід: епос. Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман). Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни. Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта […]...
- Пантелеймон Куліш – Чорна рада (Характеристика твору) Характеристика твору Пантелеймона Куліша “Чорна рада” 1857 р. Літературний рід: епос. Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман). Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни. Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта […]...
- Коротко про “Чорна рада” (1857) Літературний рід: епос. Жанр: перший історичний роман в українській літературі (роман-хроніка; історико-пригодницький роман). Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни. Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення). Головні […]...
- Чорна рада (дуже стисло/скорочено) – Куліш Пантелеймон Чорна рада Хроніка 1663 року І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої […]...
- Чорна рада (більш стисло) скорочено – Куліш Пантелеймон Чорна рада (Хроніка 1663 року) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань був багатим паном […]...
- Пантелеймон Куліш – Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) Пантелеймон Куліш Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань […]...
Розповидь про мойх друзив.