Твір на тему: Баскетбольний щит на березі (твір-роздум на морально-етичну тему)
Ця вулиця затишна, від невеличкої міської річки її відділяє кілька сот метрів. Вулиця неширока, на ній одноповерхові будинки старої забудови. І лише один будинок відрізняється від інших своєю архітектурою. Його збудував якийсь бізнесмен. Будинок має три поверхи, є кілька лоджій, мансарда. Високі красиві сходини ведуть до розкішного ганку, де стоять великі керамічні вази з квітами. З обох боків ганку величезні кам’яні колони. Ганок має навіс з напівпрозорого пластика. Вікна будинку високі, зверху закруглені, у старовинному стилі. Покрівля
Але повернемося до самої вулиці. Напроти кожного дому – старі дерева: клени, липи, берези. Біля нового розкішного будинку – дивовижні туї, сосни з великими гілками-лапами. Дуже красиво!
Неможливо не згадати ще про одну річ, що привертає увагу. На міцному, товстому стовбурі однієї з беріз прикріплено баскетбольного щита. Якось дивно було дивитися на це дерево. По-перше, дивлячись на нього, хотілося б милуватися просто його
– Он там, зовсім недалеко, невеликий пустир. Правда, дехто з сусідів виносить туди сміття, хоч поруч сміттєві баки.
– Майданчик, або пустир, можна розчистити, – зауважив Антон. – А от яким чином облаштуємо баскетбольний щит – доведеться поміркувати. У кого які пропозиції, хлопці?
– А чому щит: буде два шити, як і належить у справжньому баскетболі, – сказав Ігор. – Мій тато працює в столярні. Звернемося до нього по допомогу.
– А мій батько, – згадав Антон, – працює на заводі з металом. Думаю, неважко буде зробити кільце і металеві кріплення до щитів.
Із стовпами вийшло набагато краще – ніхто й гадки не мав, що так пощастить. На пустирі були старі дерев’яні стовпи електропередач, що відпрацювали своє.
А чим скінчилася наша витівка – зрозуміло. Є у нас тепер місце, де можна грати у баскетбол. Слідкуємо за чистотою. Є в наших баскетболістів і свої прихильники. А от на березі, де раніше був баскетбольний щит, прикріпили шпаківню.
Вірші рембо із зарубіжної літератури.