Твір на тему: Коти-вартові (твір-опис місцевості)
У дагестанському місті Каспійську є дивовижний парк, який тягнеться уздовж моря на кілометр. Запитаєте, чим цей парк відрізняється від інших? Відповім. Він виріс на колишній пустці, де навіть бур’ян не ріс. Сонцю було тут привільно і воно розпікало пісок, каміння, випалювало все, що можна було випалити. Приїжджих відпочити в цьому місті зазвичай замало: це, власне, не курортне місто, проте воно добре пристосоване для життя. Рівні чисті вулиці, чудово сплановані. Гостю міста практично неможливо заблукати серед невисоких веселих будинків. Усі
Коли мером Каспійська став Магомед Халілов – шановна в місті людина, він вирішив здійснити свою давню мрію: створити на місці пустки вздовж моря парк, який би став своєрідною візитною карткою Каспійська.
До роботи було залучено інженерів-меліораторів, геодезистів, ландшафтних дизайнерів, ботаніків, представників багатьох інших професій. Перед тим, як висадити дерева, було збудовано унікальну зрошувальну систему: гармати-водомети, спеціально виготовлені для цього. Обертаючись навколо своєї
Парк увічнив ім’я свого засновника – Магомеда Халілова, якого, на жаль, уже немає серед живих.
Парк імені Халілова чомусь уподобали коти. їх тут сила-силенна – на кожній ділянці свої господарі.
Ось ідеш алеєю і бачиш, як поважно іде за вами кіт, який виник раптово, немов з-під землі. Рудий, пухнастий. Він деякий час супроводжує вас. Потім зникає так само раптово, як і з’явився. Буквально тієї самої миті з’являється чорний кіт. Відбувається те ж саме. А далі – сірі коти чи кішки, із сірими, білими, рудими та чорними плямами. Чисто білих котів чомусь немає. І кожен супроводжує вас своєю ділянкою. Відвідувачі парку говорять, що тут мешкають десятки котів. Усі вони красені, розумники. А ось бродячих собак у парк нізащо не впустять. Те, що коти супроводжують відпочиваючих, недивно: відвідувачі парку годують пухнастих улюбленців. А ще у котів є справжні друзі. Це – рибалки. Повертаючись з риболовлі, вони обов’язково проходять повз парк, завчасно готують частування – ласощі, дрібну рибку.
Ми теж, відпочиваючи в Каспійську, стали на деякий час опікунами одного з котів.
Люди казали, що в парку ім. Халілова оселилися й їжаки. їх можна побачити десь ближче до вечора або рано-вранці. Але скільки ми не намагалися зустріти колючу істоту, нічого в нас не вийшло.
Що ж, сподіваємося, наступного року нам пощастить і ми зустрінемося з місцевими їжачками.
У присмеркові доброї дібровості.