Твір на тему: Моральні норми поведінки в сім’ї та з сусідами



Здавна відомо, що сім’я в нашому суспільстві – це первинний осередок багатогранних людських відносин: господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних. Однак, могутньою виховною та облагороджуючою силою для нас вона стає тільки тоді, коли батько й мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім’я високих цілей, що звеличують їх у наших очах. Упродовж віків найперше батьки, а потім і вчителі ставили у вихованні головну мету – виростити допитливу й працелюбну людину, якої б то праці це не стосувалося,

чи то фізичної, чи то розумової. І це не просто вміння щось зробити, тут має бути щось глибше: особиста радість, гордість за досягнуте. І від якого б порогу ми не вирушали у великі світи, чи то від сільського порогу, де вишня з калиною, чи то від міського, де сусіди й двір (ніби те ж саме село, тільки розселене у висотні будинки), ми завжди пам’ятаємо про нього, про своїх рідних і близьких людей. Що ж створює таку повагу й пошану стосовно родинного вогнища? Безперечно, ті стосунки в сім’ї, які передаються з покоління в покоління: повага до старших, дотримання етики при розмовах, перші уроки самостійності тощо. Жаль, що майже
втрачена традиція звертатися до батьків на ви. Це був і вияв глибокої любові й високої пошани: “Ви, мамо, Ви, тату… “
Життя родини неможливо уявити без сусідів. Сусідство з давніх-давен визначалося сталими традиціями, які шанували й згодом навіть стали переносити в міські помешкання. Їх здорові начала переростали у непорушний обов’язок. Прийти на допомогу один одному, поділитися не тільки матеріальними, а й моральними набутками – характерна риса нашого народу. Здавна, наприклад, весняну оранку й посів зернових починали з дотримання неписаного звичаєвого правила: жоден селянин не розпочинав сівби в себе вдома, доки не організують “вдовиного плуга”. У цей день чоловіки збирали громади, йшли до сусідських вдів та сиріт і гуртом обробляли ниви. Тільки після цього можна було починати оранку на власному полі.
Природну потребу в живому спілкуванні між сусідами не замінять жодні найгучніші свята вулиць. Сусідство житиме тоді, коли до твоєї оселі завітає без стуку й примусу твій найближчий родич чи сусід зі щирою усмішкою на вустах і доброзичливим: “Добридень!” Прикро, що нинішній техногенний вік нівелює народні традиції, насаджуючи етику роботи менеджерів по продажу товарів. Там уже не знайти щирості, там відпрацьовується запрограмована модель: слід якомога більше знайти покупців. Усе правильно. Та тільки здається, що предмет “Етичні норми” слід вводити в школі, починаючи з першого класу, а нинішнім батькам на батьківських зборах нагадувати про народні прописні істини, дотримуючись яких, легко буде знаходити спільну мову і в родині, і на роботі, і в колі друзів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Порабола вирш.
Ви зараз читаєте: Твір на тему: Моральні норми поведінки в сім’ї та з сусідами