Творча доля Павла Тичини з погляду сучасника
Його світ ловив – і спіймав.
Євген Сверстюк
Яскравою самобутньою зіркою постав Павло Тичина на небосхилі української літератури. Його поезія сповнена ніжним музичним звучанням, ритмом, який притаманний реаліям життя. Творчість Павла Тичини – одна з вершин української поезії. Митець належав до когорти талановитих поетів-модерністів свого часу. Про його творчість існують думки протилежного плану: одні критики й літературознавці стверджують феноменальну значущість поета, інші говорять про слабкість особистості, що не змогла
Творчий шлях Павла Тичини тривав шість десятиліть, і саме зараз, коли відкрилися сторінки нашої драматичної історії, ми можемо зрозуміти внутрішні переживання лагідного, чутливого до краси й гармонії молодого поета, який так незбагненно передчував трагічні події 30-х років, на жаль, фатальні для багатьох його колег. Юрій Семенко колись зазначив, що “комунізм – жахлива система! Поета П. Тичину, Україні Богом даного, золотокларнетного, Москва спотворила, перемучила в двісті
Та все ж таки Павла Тичину слід читати надзвичайно уважно, і тоді перед нами постане багатоголосся його поезії й багатогранність його таланту, зокрема на початку творчого шляху. Він звертається до “вічних” тем, демонструючи культуру віршування, поєднує різні стильові тенденції: символізм, неоромантизм, експресіонізм, імпресіонізм. Врешті, після виходу у світ збірки “Сонячні кларнети” у 1918 p., де поет розкрився як самобутній талант, геніальний майстер пера, ми маємо феномен “кларнетизму” (тоді митця ще не формували з допомогою партійних лещат). Ця збірка П. Г. Тичини, у якій вміщені вірші, присвячені природі, почуттям, де автор не порушує якихось проблем реального життя, сповнена тривожного чекання й сподівань на краще майбутнє (“Арфами, арфами… “). Герой твору – людина, закохана в рідний край, разом із ним читач пізнає світ навколишньої природи з її “золотими, голосними… самодзвонними” арфами, які звучать у гаях, з пахощами, що їх “несе весна запашна, квітами-перлами закосичена”. Образи поезії наповнюють серце читача настроєм урочистості, радості. Поет відчуває себе часткою всесвіту, його ліричний герой прагне гармонії в єднанні з природою, емоційна персоніфікація весни як дівчини доповнює таке бажання, але ось звучить протилежна нота – це реалії буття: “Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде… Перламутровий… ” Загалом ми спостерігаємо, як природа ніби вторить душевному стану героя, і це є яскравим прикладом паралелізму. Зображення деталей, навіть наявність дисонансів, надає віршам збірки неповторної принадності. У поезіях поєднуються слухові й зорові образи, наприклад, у вірші “Гаї шумлять… ” поет вживає точні й влучні порівняння (“купаючи мене, мов ластівку”, “неба край – як золото”, “горить – тремтить ріка, як музика”), епітети (“шепіт трав голублячий”), метафори (“думки пряде”, “мріє гай”). Застосування дієслівних рим, внутрішнього римування свідчить про зв’язок поетики вірша з поетикою народної пісні. П. Тичина створив оригінальну семирядкову строфу, насичену емоційними паузами. Уривчастість мови лише підкреслює той неспокій душі, що перебуває в очікуванні змін і в собі, і довкола, усе ніби чекає чогось великого, нового й небувалого.
Збірка закінчується поемою “Золотий гомін”, твором дуже складним, де суперечливі моменти поєднуються між собою, – це й ілюзій, і відчуття глибокого розколу в суспільстві, і палке бажання, щоб Україна таки стала вільною.
Тичина, як ніхто інший із поетів, мав дар передбачуваності подій. Адже поема написана влітку 1917 року з нагоди проголошення II Універсалу Центральної Ради. Ось воно, очікуване свято: “Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… ” (символічне зображення українського прапора). І раптом: “Чорний птах із гнилих закутків душі, Із поля бою прилетів. Кряче”. Неймовірно! Але геніальний поет ще на тому святі відчув і передбачив ту страшну межу, що проляже між людьми, між душами, та розчахне і його душу. Поет Тичина вірив у революцію і боявся її, бо революція – це руйнація. А чи збудують щось прекрасне нове? І власні сумніви, і біль за Україну постають у рядках з такою образною силою, що годі знайти рівних: “Ждали ми героя, а встав свинопас”, “Хто ж так люто кинув на поталу нас?” Навіть несумісне він прагне об’єднати в пізнішому вірші “Кукіль. Антистрофа”, аби, як йому здавалося, не похитнулася віра у світле майбутнє: “Орел, Тризубець, Серп і Молот… І кожен виступає як своє”.
Тичина лишився незмінно чесним у своїй реакції на політичні події, особливо значимі для України, це відчутно в поезії “Пам’яті тридцяти”. Романтичний пафос щодо майбутнього поступово зникає, поет починає розуміти реальну дійсність і те, що байдужість і небажання діяти на захист інтересів України, призвели до втрати незалежності. Та не всі були байдужими, знайшлися сміливці, які стали на захист вимріяної самостійності України та віддали життя за це. Цей вірш присвячений київським студентам і гімназистам, що загинули за свою державу в бою під Крутами. Загинув “український цвіт” зі “славою святих”. Не забуваймо про те, що Павло Тичина – один із перших українських поетів, хто палко втілював ідею національного відродження, зокрема у своїх ранніх творах.
Згодом буде написано “Прийшли попи, диктатори… “, “Загупало в двері прикладом”, “До кого говорить?” Проте невдовзі, у 1934 році (відразу після страшного 33-го), зовсім інший поет Тичина видасть збірку “Партія веде” і багато подібних. Мабуть, це і врятувало його від долі заарештованих і засуджених саме в цьому році талановитих митців України.
Лише період Вітчизняної війни ніби розбудив поета, і він пише так само сильно й переконливо. Вірш “Я утверждаюсь” був уміщений у збірці “Перемагать і жить”, створеній у цей час. Ми відчуваємо стверджуючий оптимізм, непохитну впевненість у перемозі над ворогом. І запорука цьому була закладена ще в минулому: “Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила знову розцвіла”. Народ захищає свою землю, свій рідний край, тому він обов’язково переможе. Цю основну думку підсилює рефрен: “Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу”. Ще лунають бої, а в уяві поета – мирне майбутнє життя: “косарки в житі”, “заводи загудуть”, “із ран – нове життя заколоситься”. Ліричний герой поезії – народ, і від його імені говорить поет: “Я єсть народ… ” Особливого звучання надають віршеві звертання (“Сини мої… “), окличні речення (“Яка земля! яке зерно! росиця!”), синоніми (“скликаю, кличу, зву”). Ритміка вірша підсилює оптимістичну спрямованість, віру в перемогу над ворогом.
Проте світ таки спіймав поета. Період творчості, коли Тичина прославляв політику партії, викликає жаль, прикро усвідомлювати, що таку тонку та вразливу натуру зламали, понівечили дар найкращого модерніста в українській поезії. Та попри духовне понівечення, з-під пера ще виходить, як фенікс із попелу, поема-симфонія “Сковорода”, у якій ще живий дух пошуку правди-істини, справедливості, краси.
Доля Павла Тичини – це доля його народу, де є і трагічні сторінки, і невдачі, однак жага до життя і творчості, до ідеалів справедливості перемагає.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як […]...
- Драматизм творчої біографії Павла Тичини Василь Стус, який досліджував творчість Павла Тичини, писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”. Так, творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча починалася вона досить спокійно і впевнено, […]...
- Пейзажна лірика Павла Тичини Пейзажна лірика Павла Тичини Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього (Тичини) співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка в […]...
- Рання лірика Павла Тичини Рання лірика Павла Тичини Для ранньої лірики Павла Тичини характерні музичність, ліризм, емоційність.; У віршах поета звучать частіше запитання, ніж відповіді: Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай зелений цілують-милують? Автор проймається задумою зірок, трави, дерев, струмочка, бо для нього вони – […]...
- Сходинки великого таланту (життя і творчість Павла Тичини) Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – Такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий […]...
- Скорботна нота “Сонячних кларнетів” Павла Тичини I. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини (вразила глибиною розкриття теми, емоційністю, оригінальними поетичними паралелями). II. Тичина – поет, яким пишається Україна (оригінальний стиль, мужність інтонацій, дивовижна образність; ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу). III. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” (сповнена […]...
- “Скорбна мати” – апофеоз скорботи, реквієм над тисячами невинних жертв революції (Павла Тичини) Не буть ніколи раю У цім кривавім краю. П. Тичина Вже понад вісім десятиріч звучить у світовій літературі могутній, титан-ний голос Павла Тичини. Його рання лірика полонила читачів душевно-ліричними картинами природи, незвичайними барвами, музичністю. Душа поета то мчить на вітрилах віри в добро, то впадає у відчай. Та більше оптимізму в ранніх віршах. Його ідеал […]...
- Мотиви ранньої лірики Павла Тичини Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом “співцями”, то для Павла Григоровича слово “співець” – найприродніший епітет. Підтвердити цю думку можна вже прикладами з ранніх віршів поета, які ввійшли […]...
- Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини На початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще […]...
- Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Павла Тичини “Одчиняйте двері” Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Павла Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком, Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не […]...
- Аналіз збірки “Сонячні кларнети” Павла Тичини Перша друкована збірка Павла Тичини – “Сонячні кларнети” вийшла на початку 1919 року, коли поет був уже відомим, і збірки від нього чекали. Тичина вже давно писав, і вже майже сім років друкувався в журналах – перед виходом “Сонячних кларнетів” він мав уже чималий поетичний доробок, що міг би скласти першу, “передкларнетну” збірку. Збірка “Сонячні […]...
- Мій улюблений вірш Павла Тичини Мені дуже подобається поезія “Арфами, арфами… “. Це рідкісна за мелодійністю поезія, за красою внутрішніх віддзвонів, за ніжним поєднанням почуттів. Цей вірш, здається, увібрав у себе всю красу українського фольклору, веснянок, гаївок: Любая, милая, – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям Вкрай Там за нивами… Вірш “Арфами, арфами… ” побудований на оптимістичних акордах. Поет […]...
- Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У […]...
- Коротка біографія Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) Павло Григорович Тичина Народився 23 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. Пройшовши проби голосу, у 1900 р. став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова й одночасно навчався в Чернігівському духовному училищі. У 1907-1913 рр. – студент […]...
- Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому сузір’ї сяє ім’я Павла Тичини. Поезія Тичини народжувалася разом із революцією і проникнута її ідеалами, […]...
- Інтимна лірика Павла Тичини Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Скільки поколінь юних читачів виучує ці рядки напам’ять! Тичина не зразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, громадянської, філософської. А поруч з політичними поезіями з’являлися […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Павла Тичини “Ніби щойно прокинувшись, він відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є “Сонячними кларнетами” ( О. Білецький ). “Сонячні кларнети” явили вже поета сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок… Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного […]...
- Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини. У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української […]...
- Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. В літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати […]...
- Глибина і щирість почуттів: закоханості, світлої радості, вірності у творчості Павла Тичини Глибина і щирість почуттів: закоханості, світлої радості, вірності у творчості Павла Тичини О, як переливалися пісні Під Вашою гарячою рукою Хоч тихі, а, мов травень, Голосні! / М. Рильський / Дійсно, всі поетичні твори Павла Тичини схожі на травень, бо в них звучить непереможним акордом свіжість і молодість, надія і сподіван ня. Як весна, що […]...
- Романтичний ідеал національного визволення в ранній ліриці Павла Тичини Романтичний ідеал національного визволення в ранній ліриці Павла Тичини Його називали великим співцем нової ери, поетом “руху мас”. І нерідко дорікали за ідейну незрілість ранніх творів. Та саме в ранній ліриці Павло Тичина був чесним, щирим і по-справжньому талановитим. Тепер поета іноді звинувачують у конформізмі, втраті творчого “я”. Та хто може судити людину, не знаючи […]...
- Музичність поетичного слова Павла Тичини Музичність поетичного слова Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика, супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, […]...
- Музичність поетичних образів Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи у ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина прийшов у літературу зовсім юним і приніс своє радісне світовідчуття, що вибухнуло в ній раптово “Сонячними кларнетами”. Поява цієї збірки розцінювалася тоді як справжня революція в українській поезії. Вона вийшла з тісних рамок традиційної поетики, несла в собі свіжу образність, пошуки цікавих форм. Її автор був тоді сповнений надій, щасливого передчуття близької всеочисної […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, в поемі “Золотий гомін”, поет говорить: Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – […]...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини. Збірка “Сонячні кларнети” (1918) стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії. Світ “Сонячних кларнетів” сповнений і дзвінких, і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за […]...
- Ліричний герой збірки поезій Павла Тичини “Сонячні кларнети” Ліричний герой збірки поезій Павла Тичини “Сонячні кларнети” Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Не поскупилася вона на них, коли наділяла мистецькими здібностями сина сільського дяка з-під Чернігова Павла Тичину. Співочий талант поєднався з винятковими музичними здібностями, а його захоплення живописом поступилося лише перед поетичним даром. Так на літературному небосхилі України […]...
- Новаторство в поезії Павла Тичини НОВАТОРСТВО В ПОЕЗІЇ ПАВЛА ТИЧИНИ Кожного великого митця історія нагороджує гучним найменням, у якому відбивається сутність його творчості. Шевченка вона назвала Кобзарем, Пушкіна – сонцем російської поезії, Франка – Каменярем, Горького – Буревісником, Лесю Українку – поетесою-другом робітників, Коцюбинського – сонцепоклонником. Новатор! Так вслід за Горьким нарекла історія Тичину, виділивши цим самим одну з найяскравіших […]...
- Образ України у творчості П. Тичини (1 варіант) Початок XX століття в українській літературі ознаменувався появою цілого сузір’я талановитих поетів. У ньому яскравою зіркою засяяло ім’я П. Тичини. Він був не тільки видатним письменником, але й надзвичайно чуйною, благородною і скромною людиною, у серці якої жила безмежна любов до Батьківщини. Україна в поезії Тичини мальовнича і прекрасна. Зелені гаї, прозорі озера і струмки, […]...
- Тема України і революції в поезіях П. Тичини Події 1917 року сколихнули всі верстви суспільства. Невизначена, тривожна ситуація сповнювала серце Павла Тичини, хвилювала душу молодого поета, збуджувала порив до творчості. Павло Тичина щиро вірив у національне й соціальне визволення рідної України. Тому у важкі часи народження української державності і незалежності був з трудящим людом, жив його надіями і сподіваннями. Віра в перемогу, щира […]...
- Життя і творчість Павла Тичини Реферат на тему: Життя і творчість Павла Тичини (1891 – 1967) Народився Павло Тичина 27 (за іншими свідченнями – 23) січня 1891р. в с. Пісках, Чернігівської області, в сім’ї сільського дяка (він же – учитель у “школі грамоти”). Вчився спочатку в земській школі, потім у чернігівській бурсі (фактичною платою за це навчання були співи малого […]...
- Риси до портрета П. Тичини Риси до портрета П. Тичини І. Дитинство і юність поета. (Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка, який був водночас і вчителем “школи грамоти”. Від батька він мав музичну обдарованість, від матері – любов до української пісні. Перші роки минули у світі чарівної природи. Матеріальна скрута змусила батька […]...
- Аналіз вірша Павла Тичини “О панно Інно” Павло Тичина “О, панно Інно… ” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас у двох чарівних сестер – Полю та Інну Коновал – доньок чернігівського поета Івана Коновала (Вороньківського). У його домі […]...
- Життєпис Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) Народився Павло Тичина 27 (за іншими свідченнями – 23) січня 1891р. в с. Пісках, Чернігівської області, в сім’ї сільського дяка (він же – учитель у “школі грамоти”). Вчився спочатку в земській школі, потім у чернігівській бурсі (фактичною платою за це навчання були співи малого Павла в монастирському хорі, – у […]...
- Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи […]...
- Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його-в Правді: […]...
- Життя та творча доля поета Сергія Єсеніна Життя та творча доля поета Сергія Єсеніна Сергей Есенин не столько человек, сколько орган, созданный природой исключительно для поэзии… Максим Горький Російську поезію XX століття неможливо уявити без віршів Сергія Єсеніна. До вершин поезії поет піднявся з глибин народного життя. З юності в його серце запала Росія, її сумні та розлогі пісні, бунтарський разінський дух […]...
- Життя та творчість Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) Павло Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині 23 січня 1891 р. (традиційна дата 27 січня є датою хрещення, так записано в знайденій у Київському міському архіві в справах Комерційного інституту виписці з церковної книги), був сьомою дитиною сільського дяка Григорія. Те, що батько був дяком, означало не тільки серйозне релігійне виховання […]...
- Легенда про Богоматір: “Скорбна мати” Павла Тичини й “Марія” Уласа Самчука Легенда про Богоматір: “Скорбна мати” Павла Тичини й “Марія” Уласа Самчука Уже назва поезії Павла Тичини “Скорбна мати” прочитується як початок католицької молитви “Stabat Mater dolorosa” (“Стояла скорботна мати”), яка описує жалобу Марії, матері Ісуса Христа, з приводу розп’яття свого Сина. Ввесь цей твір – спроба створення нового поетичного апокрифа, себто легенди, міфу про Богоматір. […]...
- Аналіз вірша Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… “ Павло Тичина Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
Том сойер мій улюблений герой.