У чому справжня краса Наташі Ростової



I. Вступ. Як я розумію справжню красу людини.
II. Головна частина. Суть її життя – любов.
1. Різноманітність портретних характеристик Наташі (навмисне підкреслення автором її зовнішньої невродливості, але привабливості, зображення характеру, зміни настрою, ставлення до інших через портрет):
А) перше знайомство з Наташею (“Чорноока, з великим ротом, некрасива, але жвава дівчинка, із своїми дитячими відкритими плечима, що вискочили з корсажу від швидкого бігу”);
Б) перший бал (“її обличчя сяяло щасливим захопленням. її голі шия

та руки були худі й некрасиві порівняно з плечима Елен. її плечі були худі, груди невиразні, руки тонкі”, Наташа здавалася дівчинкою, яку вперше оголили і якій було б це дуже соромно, якщо б не запевнили, що це обов’язково треба”);
В) у Москві 1812 року (“Наташа зі знівеченим злістю обличчям, як буря, увірвалася у кімнату”);
Г) у князя Андрія (“Худе й бліде обличчя Наташі із запуклими губами було більш ніж некрасивим, воно було жахливим, але князь Андрій не бачив цього обличчя, він бачив сяючі очі, що були прекрасні”);
Д) зустріч із П’єром після війни (“суворе, худе й бліде, постаріле
обличчя”, “Це не може бути вона. Це тільки спогад того. І обличчя, з уважними очима, із зусиллям, як відкриваються заіржавілі двері, – посміхнулося”).
2. Уміння радіти життю, розуміти прекрасне:
А) у місячну ніч: “Так би присіла, підхопила себе під колінки – і полетіла б) зустріч із князем Андрієм (“Наташа була така щаслива, як ніколи ще в житті. Вона була на тому вищому щаблі щастя, коли людина стає зовсім доброю й гарною і не вірить у можливість зла, нещастя та лиха”);
В) після полювання (“Де, як, коли взяла в себе з того російського повітря, яким вона дихала, – ця графинечка, що вихована емігранткою-француженкою, – цей дух, звідки взяла юна ці прийоми, які pas de chale давно б повинні
Були вичавити? Але дух і прийоми ці були самітні, ненаслідуванні, невивчені, російські”).
3. Емоційність, образне мислення Наташі (диво бесіди з нею, її щира допомога співрозмовникові);
А) у розмові з матір’ю (Борис “не зовсім на мій смак – він вузький такий, як годинник у їдальні… Вузький, знаєте, сірий, світлий… Безухов – той синій, темно-синій з червоним, і він чотирикутний”);
Б) у розмові з князем Андрієм (щирість, душевна відвертість);
В) підтримка матері у найтяжчу мить (коли мати дізналась про смерть Петі, любов Наташі була “не як пояснення й розрада, а як заклик до життя”;
Г) розмова з П’єром після його звільнення з полону (взаєморозуміння з перших слів, з напівслова, “відгадуючи таємний зміст всієї душевної роботи П’єра”).
4. Глибокий патріотизм Наташі (війна об’єднує її з усім народом, наказ віддати підводи пораненим під час відступу з Москви).
5. Відданість сім’ї (“Вона брала участь у кожній хвилині життя чоловіка”).
IV. Висновок. Моє ставлення до героїні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Аналіз під чужим небом маланюк.
Ви зараз читаєте: У чому справжня краса Наташі Ростової
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.