У цьому дворку у вінку – Колядки й щедрівки

Related posts:

1. Ой сивая та і зозуленька – Колядки й щедрівки ОЙ СИВАЯ ТА І ЗОЗУЛЕЧКА Ой сивая та і зозулечка. Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, 1 Добрим людям на здоров’я! Усі сади та і облітала, А в одному та і не бувала. А в тім саду три тереми: У першому – красне сонце, У другому – ясен місяць, А в третьому – дрібні зірки. Ясен […]...
2. Ой вінку мій, вінку скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. Виси, мій віночку, на злотім кілочку, На злотім кілочку, шовковім шнурочку. А матінка взяла, миленькому дала. Якби-м була знала, ще б кращого вбрала: Злотом взолотила, м’ятою обвила. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Плетіння вінків для дівчат у давнину було цілою наукою. […]...
3. Народна творчість: колядки та щедрівки Надзвичайно популярними обрядовими піснями були в народі колядки і щедрівки. Колядки співають від 25 грудня до 7січня. Вони приурочувались до Різдва. А щедрівки – до Нового року (за старим стилем -14 січня). Колядки – найдревніший фольклорний жанр. Вони бережуть у собі пам’ять старої родоплемінної доби і пов’язані з зимовим поворотом сонця на літо, яке називали […]...
4. Прилетіла зозуленька – Колядки й щедрівки ПРИЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА Прилетіла зозуленька З темного лісочку; Сіла, пала, закувала В зеленім садочку. Ой як вийшла Марусенька, В неї запитала: “Скажи мені, зозуленько, Чи довго буду в батька?” “Будеш, мила Марусенько, Сей день до вечора”. “Бодай же ти, зозуленько, Сім літ не кувала, Що ти мені, молоденькій, Правди не сказала”....
5. Твір на тему: Колядки та щедрівки Багато людей не розрізняють колядок і щедрівок. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період – на різдвяно-новорічні свята. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва й до Водохрещ, себто з 7 по.19 січня. Натомість щедрівки виконують лише протягом тижня – від Нового року й до Водохрещ. Виникли ці обрядові пісні ще до прийняття християнства, і […]...
6. Щедрик щедрик щедрівочка – Колядки й щедрівки ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: “Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились, В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей, Хоч не гроші, то полова – В тебе жінка чорноброва”. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка....
7. Пісні калинової сопілки Ярило – Яринко, Що у ярім вінку, А хто на білому конику? – А це мій батенько – Ярило. Він золотим ключиком Небо відчиняє, Вирій повертає. Рось І русин-довговусин, І коса-русалка, Поливали Рось, Аж поки не ви-рос-ла. Калина По дорозі із варяг У греки спинилося моє ім’я (Ігор) Біля калини. – Як називаєшся? – Калина. […]...
8. Щедрівки Щедрівки – жанр народних величальних обрядових пісень, якими зустрічали початок нового хліборобського року, початок весняної рільницької праці, що починалася наприкінці березня. Давні українці-рільники надавали особливої магічної ваги хліборобському новоріччю і назвали Щедрим вечором ніч перед його початком. Молодь і діти у цей вечір обходили оселі, величали господарів, віншували їх піснями-побажаннями. Свідченням того, що саме українці-хлібороби […]...
9. Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней. В полі, синьому, як льон. Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, А в цьому полі, синьому, як льон, У цьому полі, синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
10. Твір на тему: Колядки у минулому і зараз (твір-розповідь) Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і […]...
11. Юля Алейнікова – Без тебе все завмерло в цьому місті Без тебе все завмерло в цьому місті. Чекають твоїх ніг його алеї. Нервово вітер теребить в долонях листя, Шепоче: “Він повинен бути з Нею”. Без тебе хворобливо дні збліділи. Години так безмежно розтягнулись. Тебе нестача в кожній точці тіла. І я чужа серед знайомих вулиць. Я п’ю з твоєї чашки. Так смачніше. В твоїй футболці […]...
12. Сама, в цьому світі без тебе сама Сама, в цьому світі без тебе сама… Ти пішов а я? я залишилася одна! А всю самотність я вже випила до дна! Сама без тебе я сама! Люблю тебе! та тобі вже все одно… Юнацьких літ цих не забуду! Бо залишив ти мене саму… І завжди тебе пам’ятати буду! Мені боляче та ніхто не чує… […]...
13. Микола Вінграновський – Учора ще я в цьому колі жив Учора ще я в цьому колі жив, Я думав, що ж, міщани, ну, міщани, Із пледами, торшерами, борщами, Вареннями з малин, суниць, ожин, З лимонів, клюкв, смородин, абрикосів, Із райських яблук, аличі, брусниць, Айви, кизилу, сливи, полуниць, З вишень японських, горобин московських, Із київського місяця і зір, Варення із повітря, З неба, З моря – […]...
14. Ой у нашої господиненьки – Щедрівки ОЙ У НАШОЇ ГОСПОДИНЕНЬКИ Ой у нашої господиненьки Стоять убори на три комори. На ній панчішки за сороківця, За сороківця, бо й за червінця. Ой у нашої господиненьки Стоять убори на три комори. На ній чобітки за два червінці, За два червінці, за сороківці. Ой у нашої господиненьки Стоять убори на три комори. На ній […]...
15. “Благослови, господарю, колядки проспівати” Різдво Христове – це свято нашої духовності, свято милосердя, свято давнє і вічно молоде. Різдвяні свята починаються колядками на Святвечір. Вони тривають до Василевого щедрого вечора і далі до Водохреща. У колядках багато мудрості, доброти, людських почуттів. Славлять у них господаря, господиню, славлять Христа і працьовиті руки хліборобів. … З Святом Різдвом вітаю, Всім здоров’я […]...
16. Твір на тему: У барвистому травневому вінку Я люблю прекрасне природі, архітектурі, літературі. Особливо люблю природу, яка весною оживає, наповнює довкілля різнобарв’ям, голосами птахів, які повернулися після зими до нас, перезимували зиму і тепер щебечуть, не втихаючи, бо раді теплу і сонцю, зелені і птахам, бо скінчилося їхнє голодування. Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих […]...
17. Ой над Дунаєм, над береженьком – Колядки ОЙ НАД ДУНАЄМ, НАД БЕРЕЖЕНЬКОМ Ой над Дунаєм, над береженьком Стоїть ми, стоїть світлонька нова, Світлонька нова, гей оріхова. А в тій світлоньці саме столове, Поза столове сидять особе, Сидять особе, все реміснички, Все реміснички, самі шевцеве. Ой ладять, ладять червін-сафіян, Ой газдиненьці на ім’я Анні. Ой над Дунаєм, над береженьком, Стоїть ми, стоїть світлонька […]...
18. Як ще не було початку світа – Колядки ЯК ЩЕ НЕ БУЛО ПОЧАТКУ СВІТА Як ще не було початку світа, Тогди не було неба, ні землі, А но лем було синєє море, А серед моря зелений явір. На явороньку три голубоньки, Три голубоньки радоньку радять, Радоньку радять, як світ сновати: – Та спустимося на дно до моря Та дістанемо дрібного піску, Дрібний пісочок […]...
19. Ой рано кури запіли – Колядки РАНО, РАНО КУРОНЬКИ ПІЛИ Буде утіненько отцю на сніданє, Буде лосонька матінці на шубу. Рано, рано куроньки піли, Ще найранше Марися встала, Три свічки зсукала: При першій свічі сам ся убирав, При другій свічі браття побудив: “Ставайте, браття, коні сідлайте, Сідлайте коні, поїдем на лови!” При третій свічі коня осідлали. Взяв кониченька на поводоньки, Взяв […]...
20. Колядки Колядки – жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов’язані із зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства – з різдвяним (від Різдва 7 до Богоявления 19 січня за н. ст.). Вважають (О. Потебня, О. Брікнер та ін.), що К. в добу язичництва були приурочені до весняного новоріччя, в них часто згадується весняна […]...
21. Яків Головацький – Два віночки ДВА ВІНОЧКИ Попід гаєм зелененьким Чиста річка тече, На яворі зелененькім Соловій щебече. Сидить дівча над річкою, Два віночки ввила І ручкою біленькою На воду пустила. Один вінець з барвіночку, А другий з рутоньки; Один вінець козаченька, Другий дівчиноньки. Поплив вінок із барвінку, Вовня го сіпає, А остався із рутоньки, Бо берег спиняє… “Поїхав мій […]...
22. Олесь Гончар – Білу ніч Білу ніч, як кришталь, дзвінку Крик ракети прорвав. Небо все у кривавім вінку, В терновім вінку заграв. – Хлопці, Кому з нас сьогодні вмирати? – Питається хтось із нас. Мовчки бредуть білі халати. Крик ракети погас. Звиклі до крові, на все ми готові. До смерті втоптали шляхи. Ми знаєм – нам буде у праведнім слові […]...
23. Микола Вінграновський – Повернення до Львова I Десь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені. В цьому нашому світі, у плинкім нощеденні, В цьому нашому світі, де доля терпка, Моє місто-любове, нам з тобою священні І світанок данила, і вечір Франка. Доки сняться нам сни, доки сняться […]...
24. Весільні пісні – Народна драма ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Виготовлення короваю 1. Івашкова мати по улоньці ходить І сусідочок просить: – Ви, сусідочки мої, Та ходім ік мені, До мого дитяти короваю бгати, Сиром, маслом та посипати. 2. Благослови, боже, Пречиста, госпоже, І отець, і мати, Своєму дитяти Сей коровай зібгати. 3. Не вій, вітре, вгору, Та повій по роздолу, Та на […]...
25. А вже красно сонечко… – Олесь Олександр Веснянка (З драматичної поеми “Над дніпром”) А вже красно сонечко Припекло, припекло, Яснощире золото Розлило, розлило. На вулиці струмені Воркотять, воркотять. Журавлі курликають, Та летять, та летять. Засиніли проіски У ліску, у ліску… Швидко буде земленька Вся в вінку, вся в вінку. Ой сонечку-батечку, Догоди, догоди, А ти, земле-матінко, Уроди, уроди....
26. Олесь Гончар – Моравія Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте вруно Приймала уперше оця земля. Воно виростало для битов і слави, В наметах училось, не знаючи парт. Сягнуло на північ звідсіль, від Морави, Дала йому північ і силу, і гарт. І бачать сьогодні Кирило й Мефодій, Як в […]...
27. Іван Андрусяк – Франко. 1916 Це небо ніби гиргалиця з рук Розлазиться в потріскані судини А ми його збирали і садили На полі брані свій порожній звук Не молотом не ломом не кайлом Не помелом на коло вітрогону Ми просто утекли від забобону В останнє недоступне ремесло Ми голосно вдягнули самоту Шахтарських брухтом завтрашньої маски Регіно поверни мене будь ласка […]...
28. Твір на тему: “Що уміти – за плечима не носити” Я дуже люблю допомагати мамі готувати обід. Часто подруги навіть жартують, що я буду кухаркою, хоч моя мрія – стати лікарем. Але я знаю, що добре, коли все умієш робити. Ось у цьому році ми ходили в туристичний похід. За день ми дуже втомилися. Хотілося поїсти. У нас були і хліб, і ковбаса, і консерви, […]...
29. Вечір надворі – Пісні та романси невідомих авторів ВЕЧІР НАДВОРІ Вечір надворі, ніч наступає, Вийди, дівчино, серце бажає! Чистеє небо зіроньки вкрили, Вийди, дівчино, до мене мила. (2) Дай подивитись в яснії очі, Стан твій обняти гнучкий дівочий, Глянути в личко біле, чудове, На коси довгі, на чорні брови. (2)...
30. Антонич Богдан-Ігор – Калина Калина похилилась вниз, Мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, Карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов стріла, Проколе слово і проріже камінь, І лиш калина, як цвіла, Цвіте щороку листям і піснями. 9 березня 1935...
31. Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
32. Гей, видно село (народна пісня) Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке село під горою, […]...
33. Ольга Анцибор – Носелівській “Полісяночці” Подруги мої – пташки співочі, Голоси – натягнута струна, Про кохання, про жалі дівочі, Лине пісня, ніжна як весна. Про село далеке і про матір, Що живе у тім селі сама, Про біленькі українські хати, І що скроні вкрила вже зима. Про кохану неньку-Україну, Про її простори і поля, Як життя проноситься невпинно, Як буяє […]...
34. Дмитро Загул – ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне… “ Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари Безчисельним шовком. Вечір хмарами гітарить – Марить безумовку. Простягнулась ген з діброви Тінь нічного духа. Вечір сном примружив брови І напружив вуха. Вечір чаром зачервонив Монотонне плесо. Хтось в чарівнім царстві тонів Відправляє месу. ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA […]...
35. Семенко Михайль – В театр Хутко йти в театр і заправляти скрипку Мовчати цілий вечір між натовпу З колегою Ах я буду цілий вечір уявляти катеринку Ах я буду почувати себе цілий вечір Калікою. 20. IX. 1916...
36. Твір на тему: Я люблю свій старий сад… (твір-опис) Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не […]...
37. Салюти миру – Симоненко Василь В дні травневі, мріями багаті, Коли щастя хлюпає з пісень, Ми щороку зустрічаєм свято – Перемоги радісної день. І встають у пам’яті дороги, Ті, що довелося нам пройти, Щоб багряний прапор Перемоги Над рейхстагом гордо піднести. І живуть у пам’яті народу Його вірні дочки і сини, Ті, що не вернулися з походів Грізної, великої війни. […]...
38. Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
39. Мозолевський Борис – Під небом Івана Піддубного Коли повз могилу Піддубного Ми свій карбували крок, Чи відали ми, чи думали, Що друг наш сягне зірок? Що я ще відкрию завтра Свій берег у скіфській млі? Що ти зазирнеш у надра Трьох континентів Землі? А шлях наш лежав не просто – Які ми долали вали! Ми вийшли не вельми зростом, Бо надто багато […]...
40. Леся Українка – Нічка тиха і темна була Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була. Вітер сумно зітхав у саду. Ти співав, я мовчазна сиділа, Пісня в серці у мене бриніла; Вітер сумно зітхав у саду… Спалахнула далека зірниця, Ох, яка мене туга взяла! Серце гострим ножем пройняла… […]...