Честь і зрада (За романом В. Малика “Фірман султана”)
Історія України, особливо в епоху козаччини, сповнена справжніх героїчних постатей. Ці люди навіки уславили рідну землю.
Письменникові Володимиру Малику пощастило відшукати в одному з історичних документів досі невідомий епізод. Кошовий отаман Запорозької Січі відправив до Туреччини козака з таємною місією – дізнатися про воєнні приготування султана. Цей козак був справжнім розвідником, бо добре знав турецьку мову та звичаї. Історія не зберегла імені сміливця. У своєму романі письменник подарував йому красиве ім’я – Арсен Звенигора.
Не
У нелегкі для України часи турки нападали на міста й села, захоплюючи в полон мирних жителів. На торгівлі невільниками можна було заробити чималі гроші. Ось і сотник Чорнобай задумав викрасти трьох молодих дівчат, щоб вигідно продати їх туркам. На заваді йому став Арсен Звенигора, який урешті теж потрапив до рук злочинців. Звенигора втікає з полону й подається на Січ. Саме там він стає учасником бою з турками-яничарами,
Вартовий помітив чоловіків, які, приховуючись від усіх, намагалися вдатися до втечі. Один із них був той самий сотник Чорнобай, який поставляв невільників туркам, а другий – козак Тхір, який зрадницьки пустив ворога до фортеці.
Запорожці не прощали зради. Хіба можна було забути загиблих братів-козаків? Хіба можна викреслити з пам’яті близьких та рідних? Тхора застрелили зразу, а ось справу Чорнобая довелося вирішувати всім сходом. “Тому, хто пролив кров людей наших, хто заради жалюгідної наживи… торгував дітьми нашими, хто хотів знищити славну Січ Запорозьку, – тому прощення немає!” Так вирішило козацьке товариство. А кара Чорнобаєві дісталася страшна: його спустили під лід у Дніпро. Страшна смерть чекала кожного, хто зневажив рідну землю, зрадив свій народ. Саме так – суворо й жорстоко – карали перевертнів, які коїли непростиме зло – зраджували Україну.
У романі зрадникам протиставлені Арсен Звенигора, Іван Сірко, дід Шевчик, Товкач. Їхня поведінка вражає силою волі й мужністю. Наприклад, Товкач, уже смертельно поранений, змушує себе не знепритомніти, щоб дочекатися козаків і повідомити їм, що Тхір – зрадник.
Читаючи роман Володимира Малика, ми поринаємо у вражаючий світ лицарських подвигів, у саму гущу історичних подій. Життя оборонців України, козаків, постає перед читачами сповненим романтики. Своїм твором письменник рішуче доводить, що найперший обов’язок кожного українця – любити й берегти Батьківщину, як уміли це робити славні запорожці. А з тими, хто зраджує нашу землю, теж треба поводитися по-запорізьки – суворо й чесно.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) У 60-70-ті роки XVII століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, […]...
- Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” (2 варіант) Кошовий отаман Іван Сірко – герой багатьох народних дум, переказів, історичних пісень. З іменем Сірка пов’язане написання запорожцями знаменитого листа турецькому султану, увічнене на полотні Рєпіним. Саме ця картина видатного художника надихнула Володимира Малика на створення роману, героями якого стали мужні захисники України – запорозькі козаки. В. Малик симпатизує козакам, він зображує їх глузливими й […]...
- Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” (1 варіант) Український письменник В. Малик відіграє важливу роль в історії української літератури. Його творчість – це розробки історичної тематики. У його творах постають діячі минулого, цілі епохи, а поруч з ними – майстерно змальовані образи вигаданих персонажів. “Фірман султана”, “Чорний вершник”, “Князь Кий” – усі ці твори належать до історіко-патріотичної тематики. Роман “Фірман султана” був написаний […]...
- Честь та зрада (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ. У повісті Івана Франка “Захар Беркут” відтворено події XIIІ-XIV століть. На її сторінках ми знаходимо образи тих, хто захищав, а також тих, […]...
- Володимир Малик – Фірман султана ЧАСТИНА ПЕРША НА КАТОРЗI 1 Каторга – успадковане турками новогрецьке слово, що означа? загальну назву гребного судна з трьома рядами весел. Веслярами на каторги в кра? нах Середземномор’я брали рабiв, вiйськових бранцiв та злочинцiв, засуджених до найтяжчих робiт. Усiх цих нещасних приковували до лав або ж з’?днували одним суцiльним ланцюгом, пропущеним помiж забитими в кайдани […]...
- Відданість і зрада у повісті “Над Кодацьким порогом” У творі Адріана Кащенка “Над Кодацьким порогом” відображені славетні і трагічні сторінки минулого України. Це був перший сплеск національно-визвольної боротьби запорожців проти польського гноблення. Поштовхом для повстання стало зведення поляками фортеці над Кодацьким порогом, що було “нестерпучою образою” запорожцям. Хоча і до того король польський “всякі утиски козакам чинив”: число реєстрових козаків постійно зменшували, запорожців […]...
- Біографія Володимира Малика Володимир Малик (нар. 1921 р.) Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище – Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову й літературу. Першу його книжку – віршовану історичну казку “Журавлі-журавлики” (1957) – із […]...
- Життя і творчий шлях Володимира Малика Реферат на тему: Життя і творчий шлях Володимира Малика (нар. 1921 р.) Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище – Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову й літературу. Першу його книжку – […]...
- Від полонянки до дружини могутнього султана. Феномен Роксоляни (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Нині багато говорять про феномен української дівчини Роксоляни. Дехто віддає належне її вроді та розумовим здібностям, інші не вбачають у цьому нічого надзвичайного і схильні приписати карколомні сходження української полонянки випадковому збігу обставин. Я вважаю, що розгадку своєї таємниці попівна з Рогатина залишила ще не одному поколінню співвітчизників. У Стамбулі з фактом існування Роксоляни вже […]...
- “Козацькому роду нема переводу… ” (за романом II. Куліша “Чорна рада”) П. Кулішеві належіть першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б життя на хуторі Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та […]...
- Полковник і священик Шрам – ідеал українця-патріота, борця за незалежну Україну (За романом П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року”) У творчій спадщині П. О. Куліша “Чорну раду” справедливо виділяють як найбільш самобутній, оригінальний твір. Одночасно цей роман став першим українським романом. Письменник працював над ним ще у першій половині 40-х років XIX століття, саме тоді, коли формувався молодий український рух, зростала національна самосвідомість українського народу, коли створювалося Кирило-Мефодіївське братство. Історичною основою твору є події […]...
- Катерина Лук’яненко – Зрада Стікає голос телефонним дротом, Зловісна тиша відповідь дає… Усі слова вже списані в блокноті, Немає слів… Здавалося – що є… Здавалося, попереду вся вічність – Зігріте сонцем чергування днів… Неправда! Все неправда! Яка прикрість… Здавалося, що він її любив… Здавалося, що у її долонях, Чоло схиливши, долю цілував… Для почуттів немає заборони! Здавалося, хоч трохи […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (3 варіант) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Побоїще в січі (скорочено) – Малик Володимир Уривок з роману “Фірман султана” 1 Султан отримав лист від знахабнілих запорожців. Полоненого козака драгомана, що читав його і перекладав, стратили. Лист султан спалив. Розгніваний намісник бога на землі поклявся знищити Січ. Наприкінці грудня кримський хан із сорокатисячною ордою, і п’ятнадцятьма тисячами яничар (Яничари – регулярна турецька піхота), і досвідченими провідниками підходив до Січі. Вирішено […]...
- Гроші, слава чи честь? (за творами О. Коломійця “Дикий ангел” та О. Гончара “Собор”) У кожної людини є своя система цінностей. В одного – це багатство, гроші, в іншого – слава, почесті, ще інший найбільше цінує свою родину, теплі стосунки, дружнє спілкування. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оцінюють по тому, що в ній переважає. На перший погляд, у житті героя п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” Платона Микитовича найголовніше […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові […]...
- Проблема добра і зла за романом У. Самчука “Марія” 1. Проблема добра і зла – центральна в романі (уже на перших сторінках роману автор зазначає: “… У неї чоло, а за ним хорониться брунька розуму, яка от-от розів’ється, розцвіте і пізнає добро і зло”). 2. Добро для українського селянина – праця, земля (любити землю і працю на землі – заповіді Господні, і герої шанують […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (4 варіант) Мабуть, немає письменника, в творчому доробку якого не було б твору, присвяченого якійсь вічній проблемі. У XX столітті, столітті науково-технічної революції, митців особливо почала цікавити проблема духовності людини, народу. Одним з українських письменників, що порушив цю проблему, був Олесь Гончар. Його роман “Собор” присвячено саме боротьбі духовності і бездуховності, в ньому він доторкнувся до глибин […]...
- Наша честь – вона найголовніша у селі! (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) “… Наша честь – вона найголовніша у селі!” (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. […]...
- “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” (життя і творчість Миколи Вороного) Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не залишив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сторінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О. І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізнатися про поета. Батько Вороного походив із селян, […]...
- Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила […]...
- “Той, хто дасть селянам землю, той здобуде душу народу” (за романом Уласа Самчука “Марія”) Мало знайдеться не тільки в історії України, айв історії світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років. Голод – це не тільки смерть фізична, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Який зміст несе в собі слово геноцид? Геноцид – це злочин, який засуджує цивілізований світ і […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) (2 варіант) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (3 варіант) Собор, соборність, єднання… Якого глибокого змісту ці слова! У них звучить сила мудрості, єдності, сила розуму народу, який цінує і поважає себе. Собор є головним образом однойменного роману Олеся Гончара. Побудували його ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створили справжній шедевр: “… музика отих гармонійного піднятих у небо бань куполів, вона ж […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (2 варіант) Легенда про Марусю Чурай добре відома в Україні. Хоча жодних історичних свідоцтв її існування не лишилося, вона живе в пам’яті народній як утілення високої сили кохання, душевної краси, безкомпромісності, великого поетичного дару. Не випадково захопила ця легенда Ліну Костенко, яка в сучасній українській поезії є взірцем професійної і людської гідності та сумління. Де в чому […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (3 варіант) Читаючи роман Олеся Гончара “Людина і зброя”, я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, […]...
- Акафіст до Матері Божої на честь Її Покрову Кондак 1 Непереможній Владичиці на честь її покрову народ український співає цю подячну пісню. А Ти, що молишся за нас неустанно, охороняй від усякого лиха люд Твій, що кличе: Радуйся, покрове й заступнице, спасителько душ наших! Ікос 1 Ангельських хорів славою оточена, стоїть цариця перед престолом Господа, з Богословом і Предтечею за грішний світ слізно […]...
- Трагедія роду половців (за романом “Вершники” Юрія Яновського) Буремні роки революції і громадянської війни – це велика трагедія цілого народу. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син зраджує батька, син матері зрікається, брат убиває брата. Порушені, розтоптані були одвічні загальнолюдські принципи моральності, заповіти предків. “Не убий, не укради, люби ближнього свого, як самого себе, шануй батька свого… “. Хіба можна відмовитися […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
- Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького “Запорожці” Тече вода в синє море. Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Народна пісня Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони – славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх легенд розповідається, як оточені зусібіч […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Твір на тему: Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину Лише вдумайтесь у ці слова: “Я єсть народ… ” І справді, кожен з нас може це сказати. Чи майже кожен? Але кожен з нас є часткою цього народу. І від кожного з нас залежить майбутнє нації. Але без минулого немає майбутнього. Це аксіома. І було минуле… Є минуле, за яке хочеться низько вклонитися предкам. Вклонитися […]...
- Зображення козацького лицарства і любові до України (за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”) При вивченні української літератури Х IX ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з драматичних сторінок України, художньо розкрита П. Кулішем, – це надзвичайно гостра явна […]...
- На шляху до безчестя і безслав’я (за романом І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Урочисте слово “патріот”. А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І як не переписувалися б підручники з історії, жодне покоління не напише хвалебних рядків про зрадників. […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (1 варіант) Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарна поетеса – співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми вже сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. В […]...
- Характеристика образів Брюховецького і Сомка (за романом П. Куліша “Чорна рада”) “Чорна рада” П. Куліша – перший соціально-історичний український роман, в якому відбилися особливості національного характеру запорожців. В основу історичної романістики покладено зображення складних, переломних періодів історії, бурхливі події яких зумовили гострі ситуації, формували сильні характери, безмежно віддані своїм ідеям особистості. Тому роман П. Куліша “Чорна рада” ми по праву можемо віднести до загалу найкращих світових […]...
- Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а […]...
- “Бережіть собори ваших душ” (за романом Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
Природа у повісті тіні забутих предків.