Іван Котляревський – Віють вітри, віють буйні
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться.
О, як моє болить серце,
А сльози не ллються. (2)
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу,
Тілько тоді і полегша,
Як нишком поплачу. (2)
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерть не забуде… (2)
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі.
Чи щаслива ти билинка,
Що росте на полі? (2)
Що на полі, що на пісках,
Без роси на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці! (2)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Віють вітри, віють буйні – Маруся Чурай Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце, А сльози не ллються! Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поможуть сльози горю, Серцю легше буде; Хто щасливим був часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі: Чи […]...
- Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) скорочено – Історичні пісні Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (СКОРОЧЕНО) Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ) Аналіз твору Марусі Чурай “Віють вітри” У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (Характеристика твору) Характеристика твору Марусі Чурай “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. Для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) […]...
- Аналіз пісні Марії Чурай “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними […]...
- Коротко про “Віють вітри” У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається твір, а фінал емоційно підсилюють риторичні […]...
- Михайло Петренко – Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, Як в норі гадюка; Наче легше мені стало, Наче менше мука. Цитьте, вітри! Цитьте буйні! Горя не будіте! Дайте мені, молодому, Хоч на час спочити! Бо те горе нескінченне, Боже, надоїло; Чую, серденько від його […]...
- Віктор Забіла – Повіяли вітри буйні Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили з дівчиною, Котру я кохаю. Да не вітри: люди злії Мені се зробили; Самі мене звели з нею, Самі й розлучили. Перестали вітри буйні, Всюди стало тихо; А у мене, нещасного, Все на серці лихо. […]...
- Іван Котляревський – Ой я дівчина полтавка Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в’ються І за мене часто б’ються. А я люблю Петра дуже, До других мені байдуже. Мої подруги пустують І зо всякими жартують, А я без Петра скучаю І веселості не знаю. Я з Петром моїм щаслива, І […]...
- Ольжич Олег – Знов вітри над землею, вітри Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше груди! Повніше серця! (Бо згориш від чекання, згориш!) Чи була коли днина, як ця, І дівочі уста принадніш?! О, ця днина, як п’яне вино! О, ця смерть, як холодна блакить! Як велично, що нам не […]...
- Іван Котляревський – Чого ж вода каламутна Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати та й не била – Самі сльози ллються: Від милого людей нема, Від нелюба шлються. Де ти, милий? Подивися – Яку терплю муку; Прилинь, прилинь, моє серце, – Беруть мою руку. Швидше, милий, рятуй мене […]...
- Наталка Полтавка (скорочено) – Котляревський Іван 1769-1838 П’єса І дія З хати виходить Наталка з відрами на коромислі і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз… “ До неї підходить возний Тетерваковський, гарно одягнений панок. Він починає освідчуватися Наталці: “Не в состоянії поставить […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка (СКОРОЧЕНО) ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НАТАЛКА ПОЛТАВКА (СКОРОЧЕНО) (П’єса) І дія З хати виходить Наталка з відрами на коромислі і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз… ” До неї підходить возний Тетерваковський, гарно одягнений панок. Він починає освідчуватися Наталці: […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Котляревського “Наталка-Полтавка” 1819 р. Літературний рід: драма. Жанр: соціально-побутова драма (за визначенням автора – малоросійська опера). Тема: зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу. Головна ідея: оспівування духовної величі людини з народу. Дійові особи: стара вдова Горпина Терпилиха, її дочка Наталка; далекий родич […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (ч. II) Частина друга Еней, попливши синім морем, На Карфагену оглядавсь; Боровсь з своїм, сердега, горем, Слізьми, бідняжка, обливавсь. Хоть од дідони плив поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: “Нехай їй вічне царство, Мені же довголітнє панство І щоб друга вдова найшлась!” Як ось і море стало грати, Великі хвилі піднялись, […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка І В А Н К О Т Л Я Р Е В С Ь К И Й Н А Т А Л К А – П О Л Т А В К А Опера малороссийская в 2-х действиях ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА: В о з н ы й Т е г е р в а к о […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (ч. V) Частина п’ята Біда не по дерев’ях ходить, І хто ж її не скуштовав? Біда біду, говорять, родить, Біда для нас – судьби устав! Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався, мов рибка в сітці; Терявся в думах молодець. Ввесь світ, здавалось, зговорився, Ввесь мир на його напустився, Щоб розорить його вкінець. Еней ту бачив […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (ч. I) Частина перша Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він взявши торбу тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав. Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (ч. VI) Частина шоста Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь; Мигнула блискавка з громами, Олімпський потрух взворушивсь. Боги, богині і півбоги, Простоволосі, босоногі, Біжать в олімпську карвасар. Юпітер, гнівом розпалений, Влетів до них мов навіжений І крикнув, як на гончих псар: “Чи довго будете казитись І стид Олімпові робить? Щодень проміж себе сваритись І […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (ч. III) Частина третя Еней-сподар, посумовавши, Насилу трохи вгамовавсь; Поплакавши і поридавши, Сивушкою почастовавсь; Но все-таки його мутило І коло серденька крутило, Небіжчик часто щось вздихав; Він. моря так уже боявся, Що на богів не полагався І батькові не довіряв. А вітри ззаду все трубили В потилицю його човнам, Що мчалися зо всеї сили По чорним пінявим […]...
- Наталка Полтавка (більш стисло) скорочено – Котляревський Іван І дія З хати виходить дівчина Наталка з відрами і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця!” До неї підходить возний Тетерваковський і починає залицятися, освідчуючись їй канцелярською мовою. Наталка йому відмовляє, говорячи, що він пан, а вона сирота, він багатий, а вона бідна, він […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Котляревський Наталка-Полтавка (Стислий переказ, скорочено) І дія З хати виходить дівчина Наталка з відрами і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця!” До неї підходить возний Тетерваковський і починає залицятися, освідчуючись їй канцелярською мовою. Наталка йому відмовляє, говорячи, що він пан, а вона сирота, […]...
- Іван Франко – Котляревський Орел могучий на вершку сніжному Сидів і оком вдовж і вшир гонив, Втім, схопився і по снігу мілкому Крилом ударив і в лазур поплив. Та груду снігу він крилом відбив, І вниз вона по склоні кам’яному Котитись стала – час малий проплив, І вниз ревла лавина дужче грому. Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Котляревського “Енеїда” Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору І. П. Котляревському судилося жити на межі двох століть – ХVІІІ і ХІХ, які були багаті на різні історичні події, що мали велике значення для розвитку української нації. Перш за все це зруйнування царицею Катериною ІІ Запорізької Січі, позбавлення влади гетьмана […]...
- Іван Котляревський – Сонце низенько, вечір близенько Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) Ой вийди, вийди, серденько, Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (2) Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, Я твої ніженьки в шапочку вложу. (2) Через річеньку, через болото Подай рученьку, моє золото! (2) Через річеньку, через […]...
- Іван Котляревський – Енеїда ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЕНЕЇДА ЧАСТИНА ПЕРША 1 Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав. 2 Він, швидко поробивши човни, […]...
- Котляревський Іван – Енеїда (скорочено) 1769-1838 Поема Частина І Після того як греки спалили Трою, Еней з деякими троянцями, зробивши човни, поплив морем. Але Юнона, дружина Зевса , була на стороні греків і дуже не любила Енея: Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах. Не любила Юнона Енея за те, що […]...
- Іван Котляревський – Москаль-чарівник “Москаль-чарівник” – п’єса, яка була написана видатним українським письменником Іваном Петровичем Котляревським у 1819 році. Вперше видана в “Українському збірнику”, 1841 року в Москві І. І. Срезневським. Вперше була поставлена на сцені Полтавського театру. Відомо, що у 1820-их “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” з величезним успіхом пройшли в Санкт-Петербурзі в Олександрінському театрі та в Малому театрі, […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (СКОРОЧЕНО) ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) ЕНЕЇДА (Поема) (Скорочено) Частина І Після того як греки спалили Трою, Еней з деякими троянцями, зробивши човни, поплив морем. Але Юнона, дружина Зевса, була на стороні греків і дуже не любила Енея: Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах. Не любила Юнона Енея […]...
- Енеїда скорочено – Котляревський Іван (1769-1838) (Поема) Частина І Після того як греки спалили Трою, Еней з деякими троянцями, зробивши човни, поплив морем. Але Юнона, дружина Зевса , була на стороні греків і дуже не любила Енея: Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах. Не любила Юнона Енея за те, що […]...
- Іолана Тимочко – Руки мольфара тримають вітри і хмари Руки мольфара тримають вітри і хмари – Гори у грозах, Гори в руці димлять. Бог дав тобі голос, Бог дав тобі кару, Карму, Бог дав тобі вуха – Слухай і говори. Пальці мольфара плетуть смерекові храми, Голі ялини – Скеля в пісок росте; Не помилися – Небо висить над брамою, Пий з нього воду, Пий […]...
- Котляревський Іван – Біографія Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, в обстановці, дуже близькій до сільської, і минули дитячі та шкільні роки Котляревського. Полтава в ті часи спочатку була “полковим” містом, а потім (з 1796p.) […]...
- Іван Котляревський – Біографія Котляревський Іван Петрович (1769-1838) письменник, драматург, перший класик нової української літератури Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. […]...
- Енеїда (більш стисло) скорочено – Котляревський Іван І Греки спалили Трою, і Еней з ватагою троянців, зробивши човни, попливли морем. Це побачила Юнона, яка дуже не любила Енея, сина Венери, і побігла до бога вітрів Еола, щоб той здійняв бурю на морі й потопив троянців. За це вона обіцяла йому “дівку чорноброву”. Еол розпустив свої вітри й зробив страшну бурю. Еней пообіцяв […]...
- Іван Котляревський – Біографія (СКОРОЧЕНО) Іван Котляревський (1769-1838) Основоположник нової української літературної мови Народився 9 вересня 1769р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався у дяка. Із 1780 по 1789 вчився у Полтавській духовній семінарії. У 1789-1793 працював канцеляристом, у 1793-1796 – домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. У 1796-1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806-1807 Котляревський […]...
- Іван Котляревський – Енеїда (Стислий переказ, дуже скорочено) Іван Котляревський Енеїда (Стислий переказ, скорочено) І Греки спалили Трою, і Еней з ватагою троянців, зробивши човни, попливли морем. Це побачила Юнона, яка дуже не любила Енея, сина Венери, і побігла до бога вітрів Еола, щоб той здійняв бурю на морі й потопив троянців. За це вона обіцяла йому “дівку чорноброву”. Еол розпустив свої вітри […]...
- Енеїда (дуже стисло/скорочено) – Котляревський Іван Після загибелі Трої Еней разом з товаришами відпливає у море. Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав. Він, […]...
- Іван Котляревський – Коментар до “Енеїди” Івана Котляревского та його історія КОМЕНТАР ДО “ЕНЕЇДИ” ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО ТА ЙОГО ІСТОРІЯ Настійну потребу в розгорнутому коментарі до першого твору нової української літератури розуміє кожний, хто читав “Енеїду”. Ще в столітній ювілей першого видання “Енеїди” (1898) ставилося питання про створення коментаря, без якого уже тоді, коли принаймні в домашньому побуті народу було чимало спільного з добою Івана Котляревського, багато […]...
Походження рідного міста харкова.