Коротко про “Віють вітри”



У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Гли­боким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається твір, а фінал емо­ційно підсилюють риторичні звертання й оклики (“де ти, милий, чор­нобривий? де ти? Озовися!”). Пісня має струнку будову, надзвичайно мелодійна. Іван Котляревський використав її як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній опері.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Україно ти для мене диво аналіз.
Ви зараз читаєте: Коротко про “Віють вітри”