Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант)
Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною темрявою та забобонністю, говорив гуморист своїми творами, відходить в небуття, і йому на зміну постає село нове, з гуманними
Остап Вишня неодноразово зі всією щирістю говорив про високе покликання і про вірність митця правді, про любов і повагу до людини праці. Його самобутній талант також формувався й зростав на грунті народного життя. Дитинство майбутнього видатного письменника минуло на чарівній Полтавщині, де він змалку опановував усі премудрості селянського побуту, запам’ятовував яскраві типи людей праці, вбирав у себе їхню дзвінку, мудру та барвисту мову, багату на перлини народного гумору. Він і надалі постійно перебував у гущі народного життя, виявляв глибоку увагу до навколишніх
Багато уваги приділяв письменник колгоспному життю. Як свідчив М. Рильський, у справах організації праці, агротехніки, тваринництва автор “Усмішок” міг сміливо посперечатися з найкращими практиками-фахівцями. Але в центрі його творчих інтересів завжди стояла жива людина.
Знайомлячись з його усмішками, ми переконуємось, що Остап Вишня глибоко поважав і любив простих людей, благородних трудівників. Про них він написав за своє життя багато чудових добрих творів. Ми бачимо, з якою сердечністю та теплотою оспівував письменник їхній труд, їхні характери, їхні ратні та трудові подвиги.
Читаєш, наприклад, його нариси “Запорожці”, “В Марка Онисимовича Посмітного”, або його “Зенітку”, або такі поетичні усмішки, як “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна” – і так приємно стає на душі, що хочеться потиснути руку дідові Євмену Петровичу Підлітку й подрузі його молодих літ – бабусі Одарці Пилипівні Гострій, і Макару Онисимовичу Посмітному, і лікареві Масловському, і багатьом іншим, щирим серцем, молодим душею героям добрих усмішок Остапа Вишні. І таке охоплює почуття гордості, що є на нашій українській землі такі чесні, скромні, добрі люди, які живуть поряд з нами і працюють, віддаючи свої знання, сили, натхнення на радість іншим.
Твори Остапа Вишні, в яких головними героями виступають люди трудового подвигу, милують серце читача глибоким ліризмом, щирим поетичним словом, душевною красою. Ці твори осяяні почуттям любові, поваги, щирої зацікавленості в житті звичайної людини, в них багато теплого і яскравого гумору. Але гумор відіграє тут зовсім іншу, діаметрально протилежну роль, ніж у творах викривального характеру. У таких гуморесках і нарисах, як “Баби наші та діди наші”, “Запорожці”, “Весна-красна” та в цілому ряді інших подібних творів, гумор сатирика викликає приємну, радісну, сердечну посмішку, бо автор використовував тут засоби гумору не для того, щоб викрити недоліки, хибні дії чи риси (як це було у більшості творів раннього періоду його творчості), а навпаки, щоб ще більше підкреслити глибокий оптимізм сучасного йому життя, радість творчої праці українського народу.
Письменник дуже добре знав, що веселу гумореску, фейлетон, гостру сатиру не можна написати спокійною, холодною мовою, завжди пам’ятав, що його зброя -‘ живе, одухотворене слово, тому й мова цих творів колоритна, поетична, дотепна й гостра. Він зображує різні типи селян-хліборобів, старих і молодих, чоловіків і жінок у несподіваних життєвих ситуаціях, передає їхню мову, риси характерів, побуту, використовуючи яскраві, колоритні, най-прикметніші деталі. Письменник часто застосовує вживані народні вислови, прислів’я і приказки. Показує, як люди тягнуться до нового життя, до світла, прагнуть стати кращими. Дотепні й художньо неповторні діалоги – один з основних засобів характеристики й оцінки персонажів у творах, де відтворено картини й епізоди трудового буття. Діалогам цим притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність; у них і безпосередня інформація про людину, обставини дії, комічну ситуацію, й авторська оцінка зображуваного. Так, наприклад, у нарисі “Діди наші та баби наші” дія розгортається в жнива. Інформації обмаль, ми дізнаємось, що дідові-колгоспнику Євменові Петровичу Підлітку сімдесят шість років, але він, змагаючись з молодими косарями, “виробив кругло на сто сорок два проценти й опинився на першому місці”, за такі заслуги його послали в область делегатом на свято одержання високої нагороди. По дорозі він зустрів подругу своїх парубочих років Одарку Пилипівну Гостру (яка, як ми дізнаємося пізніше, також їхала за нагородою). А основні риси героїв цього нарису стають нам відомі із дотепних веселих балачок, коротеньких діалогів, якими вони поспіль обмінюються між собою:
– … Пожнивували?
– Еге ж! А ви?
– І ми! Зерно стеріг?
– Атож. На горобців кишкав… Курчата пасла?
– Квочки водою обхлюпувала, щоб не квоктали…
А за столом президії вони знов зустрілись, сіли поруч, помовчали:
– Горобці кишкав?
– Квочки водою обхлюпував!
– А я, значить, кишкала…
– Аж на п’ятнадцять процентів мене перехлюпала!
– Квочка ж більша горобця, обхлюпувати її легше, а горобець – маленький, – доки його викишкаєш…
Оригінальні й художні особливості таких творів Остапа Вишні. Це нарисово-публіцистичні розповіді, але разом з тим вони й гумористичні, і зігріті ліричним авторським почуттям. По суті, письменник створив своєрідний жанр нарису-усмішки, збагативши українську гумористику однією з нових художніх форм.
Остап Вишня – письменник поетичної вдачі, глибокий лірик, щиро залюблений у красу народного життя, народної мови, у неповторне духовне обличчя людей праці. Остап Вишня ніколи не вигадував своїх героїв у кабінетній тиші. На сторінках його творів лише справді почуте, спостережене, вихоплене з реального життя, яке він надзвичайно любив, як любив і людину, і вважав, що без цього взагалі немислима художня творчість. “Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! – писав Остап Вишня у своєму щоденнику. – У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом… і так мені хотілося, щоб посміхнулися вони; щоб веселі вони були, радісні, хороші… “.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (2 варіант) Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Олесь Гончар. Про Остапа Вишню Творчість Остапа Вишні надихалась великим почуттям до народу, окрилювалась любов’ю до природи. Ці дві любові були джерелом його життя, вони ж визначили і характерні риси його […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили. Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Гумор Остапа Вишні Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: “Його люблять і заокеанські українці – в Канаді, в Сполучених Штатах Америки”. Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою. Про навчання та успіхи він написав у гуморесці “Перший диктант”. Один […]...
- Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м’якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника. Ліризм гуморесок Остапа Вишні йде від […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (2 варіант) Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (2 варіант) Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. “Мабуть, з часів […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, […]...
- “Усмішки” Остапа Вишні 1. Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури (це чародій сміху, майстер гострого слова, який висміював у своїх творах бюрократів, п’яниць, хапуг, браконьєрів. Вишня – письменник народний, бо боліє душею за народ, його страждання, а також радіє його радощам). 2. Вишня – новатор (він збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, […]...
- Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був “королем українського тиражу”. За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися. У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (1 варіант) Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі […]...
- “Отак і пишу… ” (Життя і творчість Остапа Вишні) Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (1 варіант) Остап Вишня увійшов в українську літературу як майстер “малої” сатирико-гумористичної прози. Дослідник його творчості В. Дорошенко зазначав, що Остап Вишня був письменником “рідкісного гумористичного покликання, митець широкого тематичного діапазону, багатогранного ідейного змісту, самобутньої творчої манери… “. Сам Вишня в одному з листів жартома признавався читачам, що довгих творів не вміє писати, тому вирішив бути талантом […]...
- Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні? Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало […]...
- Ліризм “Мисливських усмішок” О. Вишні Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки маєш право сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх… О. Вишня Остап Вишня – неперевершений майстер гострого сміху. Мабуть, сміх дістався […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – це перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на душі та відлягає від серця. А вдивляючись у просте мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, що йому легше […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Остапа Вишні “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його” (М. Рильський). “Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства… ” (М. Рильський). “Він світив, як сонце, до нього […]...
- “Полювання” зі сміхом Остапа Вишні “Остап Вишня. Хто він для нас? Країна веселої мудрості. Слава України, її невмируща усмішка”, – так писав про видатного українського гумориста О. Гончар. Традиції гумору в Україні давні, ще із запорозьких козацьких часів. У літературі – від І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Л. Глібова та багатьох інших. Великі попередники й природна схильність до комічного вказали Остапові […]...
- Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
- Життя та творчість Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Інший псевдонім: Павло Грунський. Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській родині. Навчався в початковій школі, у 1903р. закінчив Зіньківську двокласну школу, отримав свідоцтво поштово-телеграфного чиновника. У 1907 […]...
- Сміх у творах Остапа Вишні Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й писати: – “Про хуліганство, грубість, невихованість. – Про виховання лоботрясів і шалопаїв. – Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- “Моя автобіографія” Остапа Вишні Прізвище, ім’я, по-батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто із нас не знайомий зі стандартною формою автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов блискучий художній твір. При цьому […]...
- Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже, незважаючи на проголошення української мови […]...
- “Просто не любив я печальних лиць, бо любив сміятися”. Огляд життєвого та творчого шляху Остапа Вишні I. Початок літературної біографії О. Вишні. (Про початок своєї літературної біографії гуморист згадував так: “Перебуваючи в Кам’янці на Поділлі, написав фейлетон про Денікіна й поніс у “Робітничу газету”. Секретарював там Хомик. Прочитав, сказав: “Добре”. І не надрукував. Потім я поніс свій фейлетон до “Народної волі”. Редактор (небіжчик Часник) узяв, прочитав, сказав: “Добре”. І не надрукував. […]...
- Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв’язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у “Мисливських усмішках”. Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття […]...
- Друг людини, друг природи й праці (слово про творчість О. Вишні) Коли входиш в літературу, чисть черевики. Не забувай, що там був Пушкін, Був Гоголь, був Шевченко. Остап Вишня Якось Олександр Блок сказав про те, що кожній епосі властиві особливі ритми, а поети є відтворюваними цих ритмів. Кожен з них (чи то поет, чи то прозаїк, чи то драматург) має своє творче обличчя, яке ми називаємо […]...
- Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні РЕФЕРАТ На тему: “Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні” Остапа Вишня – Павло Михайлович Губенко – народився 13 листопада 1889 року на хуторі Черва, поблизу тихого містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині. Хлопчик народився в поміщицькому маєтку, але не належав він ін дворянського, ні до поміщицького роду і вперше його голос пролунав не в розкішних […]...
- Чим мені подобається творчість Остапа Вишні Є такі твори, знайомство з якими викликає спокусу прочитати все чи хоча б якомога більше з написаного їх автором. Саме до таких належать “усмішки” Остапа Вишні. Вони дуже нагадують портрет письменника. Може, тому, що – “усмішки”. Бо добре привітне обличчя Павла Михайловича Губенка завжди пригадується мені із фотографій осяяним незмінною мудрою півурмішкою. Про що б […]...
- Біографія Остапа Вишні (1889 – 1956) Видатний український радянський письменник Остап Вишня широко знаний на Україні, в Радянському Союзі і за рубежем. Протягом усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові. Справедливо буде сказати: творчість гумориста надихалась і окрилювалась великим […]...
- Життя і творчість Остапа Вишні Реферат на тему: Життя і творчість Остапа Вишні (13 листопада 1889 – 28 вересня 1956) Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних – мільйонових! – тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори – із життя. Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Доброзичливість та кумедність “Моєї автобіографії” Остапа Вишні Як відомо, людина без спогадів – людина без минулого. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про дитинство. Саме від того, яким є той чарівний світ, залежить наше сприйняття тих чи інших явищ, людей, предметів. Ми звикли завжди вишукувати у фактах біографії великих людей щось інтригуюче, незвичайне або фантастичне. І дуже кумедним та дотепним словом […]...
- Життєвий та творчий шлях Остапа Вишні Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Києві, у військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907 р.) працював фельдшером – спочатку в армії, […]...
- Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає підстави стверджувати, що вижити в складних табірних умовах Остапу Вишні допомогло співчуття до людського страждання і незгасима любов до рідного краю: […]...
- Життєпис Остапа Вишні Остап ВИШНЯ Губенко Павло Михайлович (літ. псевдоніми Остап Вишня, Павло Грунський) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині (нині с. Грунь Охтирського району, Сумської області) в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у Зіньківській двокласній школі. В 1907 році закінчив Київську військово-фельдшерську школу, а в 1917 році навчався на історико-філологічному факультеті […]...
Вірш поля верлена осіння пісня.