Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу
В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступив проти нього, закликав до боротьби і шукав виходу з тяжкого становища. Саме таким був його соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла
Так народжувались українські пани. І письменник гнівно їх викриває,
Правдиво змальовує Панас Мирний поневолення трудівників України також польськими і російськими панами.
За заслуги перед царським престолом Піски були даровані генералу Польському. Він походив з тієї “голопузої шляхти”, котра в Польщі за панування магнатів кишіла по їх дворах, годувалася з їхнього столу і за це підтримувала своїх хлібодавців на усіляких сеймах і сеймиках. Коли ж розпалася Річ Посполита, пан Польський кинувся до Петербурга, “заліз у якийсь полк”, терся до передніх вельмож, поки таки “дотерся до генерала… і Пісок”.
Закріпачення українських селян проводилось силою. Як приїхав пан Польський у село Піски і сказав: “Земля моя! ви мої! і все моє!” – селяни підняли бунт. Не відразу вони підставили свою шию під кріпацьке ярмо. Але у Піски було введено військо, і селяни опинилися у неволі.
Особливо посилився кріпосницький гніт з приїздом у Піски генеральші “великородної” пані Польської. У романі показано разючі картини самодурства генеральші. Від нудьги завела вона в себе величезне котяче царство, за яким доглядала дівчина, кріпачка Мокрина. Коли Мокрина випадково придавила кошеня, то пані не подарувала їй котячої смерті. “На другий день Мокрина серед села прилюдно, цілий день мазала панські кухні закола, а на шиї в Мокрини за її щирі послуги – на червоній стьожечці тіліпалося здохле котятко”. За наказом генеральші люто катують і кріпачку Уляну.
Отже, з приїздом генеральші Польської до села піщани зрозуміли, що пропали навіки.
Розповідь про жорстоке володарювання панів Польських майстерно відтінюється колоритними малюнками з життя закріпаченого селянства, що правдиво відбивають дух феодальної епохи. “Тілиста рука товстопузого Потаповича” не одному кріпакові “виправила щелепи”, не в одного “вилущила зуби”. Але ще гірше стало, коли прикажчиком став “свій Карпо Дровиченко – “іржа, не чоловік: якщо вже на когось уїсться, то точить-точить, поки таки наскрізь не проточить”. Саме він підбив кріпосника запровадити шостий день панщини на тиждень, відібрати у селян рештки поля.
Таким було для піщан “лихо давнє” – кріпацтво, але не кращим стало й “сьогочасне” – земство, що чекало на селян після скасування кріпацтва. У романі яскраво й правдиво показана зміна однієї форми гноблення народу іншою, новішою і зручнішою для панівних класів. Пореформена доба породила земство, яке нібито забезпечувало народне “благо”. Насправді воно складалося із представників поміщицько-буржуазного середовища.
А як проходили вибори земських “гласних”? Становий Дмитренко, приїхавши до села, прочитав указ, розповів, кого вибирати: забороняв “сіре мужиччя” у гласні “перти”, радив панів, котрі “усе знають й усе, що треба, зроблять”, вихвалявся навіть, що як повибирають “мужву”, то щоб начувалися… “
Панас Мирний викриває також антинародну діяльність земства. “Раду радили одні пани”. На першому ж засіданні земської управи було затверджено новий податок на землю: “в кого її більше, той платить менше, а в кого менше – з того й бери”.
Як належала влада у повіті панам Польським, так вона у них і залишилася після реформи. Це була зграя гнобителів, вигодуваних “чужою працею”, взутих і одягнених “чужими руками”, з якими боротися селянам було ще несила.
Таким чином, у творі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” письменник гостро засуджує суспільно-політичний лад, оснований на гнобленні й експлуатації трудящих, доводить необхідність знищення його і побудови нового устрою, який би відповідав інтересам трудового народу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Зображення покріпаченої України в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно. Приходь, ори, скільки хочеш, – […]...
- Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) В основу роману покладено дійсні факти: зображено життя народу і його боротьбу проти гнобителів до реформи 1861 року і після неї. Твір багатоплановий, і особливе місце в ньому посідають жіночі образи. З початку твору знайомимось з прекрасною дівчиною, нареченою головного герою роману – Галею. Вона – дочка колишнього солдата Максима Гудзя. Дівчина щира, ніжна, чесна, […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Посієш характер – пожнеш долю (Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, […]...
- Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Нещодавно прочитала роман відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Серйозний, цікавий і, як на сьогодні, досить-таки актуальний твір. Роман підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, […]...
- Передісторія села Піски – поштовх до моральної деградації наступних поколінь (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Про часи найперших поселень мешканці села Піски вже й не пам’ятали. Тоді для чого були потрібні авторам роману такі далекі екскурси в минуле, навіщо вони дали історію села Піски? Мабуть, для того, щоб яскравіше показати еволюцію людських характерів від початку їхнього зародження. Дослідити витоки отих деформацій психіки й моралі, котрі давали потім такі потворства, як […]...
- Зображення покріпачення України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшим нещастям для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини і перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців – польські пани і підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився у Пісках пан Польський – генерал, що служив у якомусь […]...
- Проблема вибору (образ Чіпки за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?) Чіпка Вареник – це не просто образ із твору Панаса Мирного. Це, певною мірою, образ-символ свого часу. На перехресті суспільних перетворень завжди виникає критична маса, що готова вибухнути. Але що є підгрунтям такого вибуху? До чого це призведе? Відповідь на це питання формує суспільство у ставленні до таких бунтарів. Панас Мирний як талановитий хронолог не […]...
- Коротко про “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1875) Жанр: соціально-психологічний роман (“роман з народного життя”). Тема: зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, “пропащої сили” Чіпки Варениченка. Головна ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові. Історія написання роману: Панас Мирний написав нарис “Подоріж-жя від Полтави до Гадячого” із почутої від візника історії про відомого на Полтавщині Василя […]...
- “Була б шия, а ярмо знайдеться” (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи […]...
- Прислів’я та приказки у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Мова творів Панаса Мирного завжди вражає чіткістю, образністю, багатством народнопоетичних синонімів, приказками, прислів’ями. Тому досліджувати мову творів письменника надзвичайно цікаво. Літературознавці підрахували, що у своїх творах митець використав понад п’ятсот прислів’їв та приказок. Чому? Мабуть, тому, що письменник з юнацьких літ цікавився українським фольклором, знаходив у ньому живу історію мови свого народу, його світогляд, бо […]...
- Ідея алегоричної назви роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача. Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Коли ж твір перевидавали […]...
- Аналіз “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний ” Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: епос. Жанр: соціально-психологічний роман. Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу. Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Вибір Чіпки Варениченка (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Задум роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” виник після зустрічі письменника під час подорожі по Полтавщині із хлопцем – возником, що розповів Панасові Мирному історію про селянина, який став розбійником та вбивцею. Письменник був вражений, він замислився над тим, звідки з’являються такі характери. На основі тієї історії було створено повість “Чіпка”. Панас Мирний звернувся […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то, напевне, не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола би хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище […]...
- Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося […]...
- Пошуки ідеалів І проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Пошуки ідеалів І проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Як жити? У чому полягає щастя людини? Як досягнути свого ідеалу в житті, в праці? Ці питання найбільше хвилюють молодих людей. Входячи в доросле життя, і Чіпка Варениченко, і Максим Гудзь, і Грицько Чуприненко, герої роману “Хіба ревуть воли, як […]...
- Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує […]...
- Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість (на матеріалі роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1849-1920) Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві. Прозаїк. Перші спроби пера припадають на 1869- 1870 рр. Писав оповідання, повісті, нариси, найвідоміші його твори – […]...
- Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2) У світі відбувається постійна боротьба добра і зла. Хочеться вірити, що добро переможе. Проте досить часто зло бере гору. Цю проблему висвітлювали у своїх творах багато письменників. Серед них – Панас Мирний, зокрема в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Цей твір письменник написав разом із Іваном Біликом після подорожі від Полтави до Гадячого. […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- Психологізм роману “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой – Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Змальовані у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панасом Мирним жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, як це зробив Панас Мирний. Шевченко створив невмирущий образ […]...
- Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… ” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У […]...
- Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, чужу біду сприймають як свою. І саме людьми небайдужими, у яких […]...
- Історія написання роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія написання роману Реформа 1861 р. та її наслідки привернули особливу увагу Панаса Мирного. Гнітюча атмосфера кріпосницької дійсності спонукала письменника до викриття її антигуманної суті, виняткової жорстокості. Найважливішим для себе Панас Мирний вважав змалювання в художній літературі пореформеної доби – “голодної волі” для селянства. У художній творчості письменника проблеми, пов’язані з життям українського селянства в […]...
- Проблема життєвого вибору (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є вершиною української літератури. Цей твір соціально-психологічний, у ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини. В алегоричній назві роману звучить головна ідея: воли – образ знедоленого селянства – не ревли б, якби була їжа. Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Крутиться колесо життя, змінюються погляди і звичаї, проте не меншає значення та роль жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, Підтримує в людських душах промінці доброти, людяності, бажання жити. Такими світлими проміннями серед чорного мороку життя Чіпки Варениченка – головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Письменники всього світу споконвіку порушували питання сенсу людського існування, намагалися визначити філософські категорії життя і смерті. Чи однозначні відповіді на них дають самі автори? Чи завжди вони пропонують читачеві готову відповідь на складні питання буття? Ні, справді талановитий автор змушує своїх читачів замислюватися і самим робити висновки, знаходити пояснення. Починаючи із життєвої історії Василя Гнидки, […]...
- Часопростір роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей, які формуються на основі взаємозв’язків […]...
- Роздуми про справжні людські чесноти (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ставить безліч проблем. Чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? Чи не відповіла на нього революція 1917 року? Письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. Чи однозначну відповідь дають на них самі автори? Чи завжди […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору… (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Добро і зло… Споконвіку точиться боротьба між цими протилежностями. І людині мало не щодня доводиться обирати, чому саме віддати перевагу. Цей вибір дуже складний ще й тому, що добро і зло здатні уживатися в одній людині, і що саме переможе – часом не знає вона сама. Ці проблеми порушуються й у романі Панаса Мирного “Хіба […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
Мрії збуваються вірш.