Трагічність долі митця (за творами О. Довженка “Автобіографія”, “Щоденник”)
“Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, – держить в собі світло дня… ” Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що синтез розуму і почуття робить генія нещасною людиною.
Здається, Довженко мав усе, про що тільки міг мріяти митець. Видавалися великими тиражами його твори: глядачі захоплювалися його кінокартинами; влада щедро нагороджувала орденами
Нам, молодим, що живуть у XXI столітті, іноді здається дивним, як можна почувати себе нещасним від того, що хтось дав негативну оцінку визнаному усіма твору. Відчуття радості від творчого успіху після виходу кінофільму “Земля” було жорстоко подавлене фейлетоном Дем’яна Бедного. Письменник був абсолютно приголомшений цим фейлетоном, йому було соромно
Довженко мріяв зняти фільм “Тарас Бульба”, задумав картину про героїв підкорення Арктики, але керівництво поставило перед ним вимогу написати щось таке небуденне про сучасне життя на Україні, а не в Арктиці. Мовчанка і відхід від творчості могли сприйняти як контрреволюційний акт, і він “… негайно витиснув із своєї свідомості Амундсена і за дванадцять днів написав невдалий сценарій “Іван” і розпочав зйомку”. Довженка примусили працювати над цим фільмом, і тому він був просто приречений на провал, бо наскрізь фальшивий. Тоді фальшивили всі, але фальшиві витвори посередностей забувалися разом з іменами авторів, а ось Довженкова фальш була помітною і не зникла безслідно. Митець сам розумів, що фільм “Іван” – робота неправдива, кон’юнктурна і слабка, мучився від цього розуміння, тікав від оспівування будівництва Дніпрогесу, вставляв або розтягував позасюжетний матеріал. Ось на екрані проходить панорама степу, вирують води Дніпра, милує око жіноча врода хору.
Від постійного приниження Довженко став вразливий до хворобливого. Він пише в “Автобіографії”: “В мене став псуватися характер. Я зробився нервовим і надміру вразливим. Я жив замкнуто… ” Письменник розуміє, що уже не зможе працювати в Україні, і щоб “… не жити в українському оточенні, не бути одіозною фігурою і не мучитись від різних випадковостей”, переїздить у Москву.
У “Щоденнику” О. Довженка відтворено роздуми митця про життя, і знову звучать нотки розпачу і болю. “Часто думаю собі, як марно пропало моє життя. Яку помилку зробив я, пішовши працювати в кінематографію. Шістнадцять літ кінокаторги в цьому… Скільки погублено здоров’я, життя з людьми, з якими я не хотів би ніколи бачитися. Скільки марно витрачено духовних сил і часу!” (10/IV.1942 р.) Але і в Москві Олександрові Довженку не дають працювати. 26 грудня 1943 року він робить запис: “Сьогодні я знову в Москві. Сьогодні ж узнав од Большакова і тяжку новину: моя повість “Україна в огні” не сподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки. Що його робити, ще не знаю. Тяжко на душі і тоскно”. Довженкові болить душа не стільки за те, що будуть радіти дрібні чиновники і зневажатимуть його, а скільки тому, що “Україна в огні” – це правда, яка так і залишиться прикритою і замкненою на довгі роки.
Москва душила українського генія в своїх “дружніх” обіймах. Він не належав ні Сталіну, ні Хрущову, ні ЦК, але весь час повинен був оглядатися на їхнє ставлення до його творчості. 27/VII-1945 рік, “Щоденник”: “Нащо обернули ви моє життя на муку? Для чого одняли в мене радість? Розтоптали моє ім’я?”
27/ХІ -1954 рік, “Щоденник”: “Трудно жити й творити без щастя. Я стомлений, знесилений душевно вкрай… “.
Талант Олександра Петровича Довженка був таким великим, що йому було тісно на тому п’єдесталі, який йому намагалися побудувати можновладці. Він не був перший, він був один, він не вміщався в рамки, він був сильним у слові і нещасним у житті. Він бачив мізерність тих людців, від яких залежала його доля, але сам так до кінця і не збагнув, що люди забудуть або проклянуть їхні імена, а постать Довженка назавжди залишиться вірним орієнтиром у житті прийдешніх поколінь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Людська праця й людина за радянських часів (за творами О. Гончара “Кресафт”, “Соняшники”, Ю. Мушкетика “Суд”, О. Довженка “Щоденник”, “Україна вогні”) Багато з нас, людей нового покоління, навіть і не знають, що означає слово колгосп. А це ж ціла доба в історії нашого народу, причому, чи не найтрагічніша. Сама по собі ідея колективних господарств непогана. Але за роки радянської влади вона зазнала такої трансформації, що перетворила людей на рабів, відбила у них любов до землі-годувальниці. Герой […]...
- Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “… по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (2 варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
- Щоденник Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (1 варіант) Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
- “Щоденник” О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму I. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. II. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків (яка постає із схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, події війни). 2. Найтрагічніша проблема […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику […]...
- “Щоденник” О. Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної […]...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця Споконвіку людина прагнула творити, втілювати свою душу в полотна й симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, […]...
- Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю О. Гончара і О. Довженка) Олесь Гончар у романі “Собор” піднімає важливі питання збереження людських душ, пам’яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: “Що буде з нами? З людьми, заводами, […]...
- Тема трагічної долі митця у поезії І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер Виє” Поезія І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє… ” наділена чарівною притягальною силою. Вона не просто служить об’єктом читацької насолоди, а зачаровує читача, приголомшує його своєю глибиною й завершеністю. Основна тема твору – творча трагедія митця – розробляється в оригінальній художній формі. Вірш було написано 20 листопада 1901 року, а вперше надруковано вже у наступному […]...
- Сповідь душі митця у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” У кожної людини, мабуть, настає така пора, коли виринають у пам’яті найпривабливіші образи дитинства, згадуються дорогі, але далекі тепер люди, і вона намагається “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі Коло самих її первісних джерел”. Для О. П. Довженка це кіноповість “Зачарована Десна” – щира лірична сповідь, каяття у своїх та людських зроблених і незроблених […]...
- Людина і народ на війні(за творами О. Довженка) Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. І це зрозуміло: вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності. З українських історичних дум і пісень, поетичних і прозових творів про Велику Вітчизняну війну ми дізнаємося про подвиги наших дідів і прадідів, завдяки їм краще усвідомлюємо, […]...
- Що з дівочою гідністю? (за творами О. Довженка “Україна в огні” О. Гончара “Собор”, І. Багряного “Тигролови”) Здавна в народі цінувалися й прославлялися дівоча чесність, гідність, порядність. Але чи можна поставити знак рівняння між незайманістю та гідністю й честю? Українські митці подають цікаву трансформацію цього питання, в художньо переконливих образах показують усю складність і неоднозначність життєвих ситуацій. Олеся з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні”, дівчина чиста і строга, з якою хлопці […]...
- Україна у творчості О. Довженка (за твором О. Довженка “Україна в огні”) І. О. Довженко – найвидатніший митець і культурний діяч світу, класик українського мистецтва і літератури, носій ідеалів добра і краси. II. Кіноповість “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу за часів фашистської навали. 1. Україна – центральний образ твору (любов О. Довженка до рідної України; відбиття у кіноповісті найтяжчих сторінок Великої Вітчизняної війни […]...
- Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда […]...
- Україна в творчості О. Довженка Україна в творчості О. Довженка I. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. (О. Довженко – талановитий митець і культурний діяч, який своє життя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх болями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) […]...
- Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни (“Щоденник”) Олександр Довженко – письменник-боєць, патріот. І коли “землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс” (Л. Забашта) і вирішив, що “буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога”. Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої Світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства. […]...
- Автобіографія Автобіографія (грецьк. autds – сам, bios – життя, grapho – пишу) – літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор; основа автобіографістики, що включає, крім автобіографії, мемуари (спогади), щоденники, почасти й листування, а також автобіографічні художні твори. Все це разом можна означити терміном “автобіографізм”, тобто тією особливістю, що полягає в наповненні твору […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (1 варіант) З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все […]...
- Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Михайло Булгаков народився в Києві в сім’ї професора Духовної семінарії. Віра в Бога в сім’ї не була предметом розмов. Вона була органічною складовою стосунків між членами родини, основою виховання дітей. У своїй творчості письменник часто звертався до теми віри, боротьби добра і зла, Бога і Диявола. У романі “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков створює три […]...
- Родом із дитинства (за мотивами кіноповісті “Зачарована Десна” О. Довженка) (1 варіант) Олександр Петрович Довженко – відомий режисер, публіцист, громадський діяч. Однак передусім знаємо його як талановитого письменника, який оспівував і рідний край, і свій народ з його традиціями та мораллю. Прозаїк завжди був небайдужим до того невидимого зв’язку, що з дитинства існував між ним та українським народом. Свідченням цього є кіноповість Олександра Довженка “Зачарована Десна”, герої […]...
- Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка. Довженко – митець, вихований на багатому духовному національному грунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у “Звенигороді”, “Землі”, “Поемі про море”, “Зачарованій Десні” та багатьох інших творах. Однак у […]...
- Хроніка творчої діяльності О. Довженка I. Одеська кіностудія. (1926 року О. Довженко приїздить до Одеси; де на той час відбувалася розбудова Одеської кінофабрики. Нове мистецтво полонило 33-літнього митця, Довженко відкрив для себе ту щасливу сферу, де б він міг реалізувати своє давнє, ще юнацьке бажання “начебто розділиться на кілька частин і жити в багатьох професіях, країнах і навіть видах”.) II. […]...
- Щоденник 1941-1956 (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… “ Митець у деякі моменти жаліє, що віддав стільки років […]...
- Історична доля української нації в творчості О. Довженка (2) Історична доля української нації в творчості О. Довженка Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді. О. Довженко Олександр Довженко – кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його […]...
- “Митець і в калюжах повинен бачиш зорі… ” (мої враження про творчість О. Довженка) Світова слава прийшла до О. Довженка одразу після появи його перших кінострічок. Започаткувавши новий напрям у кіномистецтві, він увів нові прийоми вираження думки на екрані. О. Довженко справив великий вплив на розвиток світового мистецтва кіно. Його шукання і відкриття діставали розвиток у різних напрямах кіномистецтва, лягали в теоретичне підгрунтя різних кіношкіл і кіноперіодів. У новелістиці […]...
- Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, скорочено) У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… ” Митець […]...
- Автобіографічний характер кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Автобіографічний характер кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Повість “Зачарована Десна” – лірична розповідь про дитячі роки хлопчика Сашка. Але чи можна назвати її повністю автобіографічною? Мені здається, що цей твір дещо схожий на легенду про бідне дитинство великого письменника, адже писав його Довженко в часи, коли соціальне походження мало неабияке значення і згадка хоча б […]...
- Сила народного духу в повісті О. Довженка “Україна в огні” Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя. У кіноповісті “Україна в огні” показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх “смертних гріхах”, […]...
- Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Людина завжди повинна пам’ятати, Звідки вона пішла у життя, Людина не має права бути безбатченком. Довженків світ… Замріяний деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі й скорботу, віру в торжество добра та людяності. Тому такими близькими і зрозумілими кожному поколінню людей є його твори. Для мене цього року відкрився дивовижний, “зачарований” світ літератури – твори […]...
- Роздуми О. Довженка про долю українського народу “Слов’янство дало світові великого митця, мислителя і поета О. Довженка”. Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Олександра Довженка ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА: “Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка” (Чарлі Чаплін). “І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити! І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших завжди поспішаючого, гарячого появити!” (77. Тичина). “Написав я […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (2 варіант) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- Благословенна будь, моя Десно (за кіноповістю Олександра Довженка “Зачарована Десна”) “Благословенна будь, моя Десно” (за кіноповістю Олександра Довженка “Зачарована Десна”) Кіноповість “Зачарована Десна” сповнена глибоких роздумів прожиття дореволюційного українського села. Це літопис відкриття селянським хлопчиком широкого світу – від пізнання становища людини з фантастичної лубочної картини страшного божого суду, що “мати купила за курку на ярмарку”, до свідомого розуміння суду людського, де Сашко вперше знайомиться […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” M. Коцюбинського М. Коцюбинський як людина чесна, самовіддана, принципова в своїй діяльності, послідовна у своїх переконаннях не міг не звернутися до теми: “Роль письменника в суспільному житті”. Тема служіння мистецтва народові не могла не бути близькою такому майстру художнього слова, продовжувачу традицій Т. Шевченка, як М. Коцюбинський. Про це свідчить новела “Intermezzo”. Що означає саме слово? Intermezzo […]...
- Твір О. Довженка “Зачарована Десна” – гімн красі й духовній насназі людини (2 варіант) То лиш одне обличчя одиноке Довженка Олександра. Він, як міг, Людей виносив на плечах своїх, Із болями, із смутком, із пожаром, Із тюрмами вночі, із свистом куль, Із голодом, розлуками важкими. А. Малишко Кіноповість “Зачарована Десна” писалася Довженком “у стіл”, т – 5то без сподівання на надрукування, не для видавництва. Можливо, твір писався для себе, […]...
- Каяття полегшить душу… (за творами “Фауст” Й. Гете і “Катерина” Т. Шевченка) Вічні теми кохання та зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо. таким є життя в його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість вибирати те чи інше. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи здається, […]...
Біографія олександра олеся скорочено.