Акафіст до Матері Божої Неустанної Помочі

Кондак 1

Вибрана Владичице і джерело Божої ласки! Ось ми, зібравшись, припадаємо з вірою до Твого преславного образу, де Ти повсякчасно уділяєш Свої благодаті. Бережи ж неустанним Твоїм покровом діток Твоїх, що віддали в Твої руки все своє життя та співають Тобі:

Радуйся, Благодатная, все уповання наше!

Ікос 1

Множества ангелів стоять при славному Твоєму престолі, о Благодатна, та співають невпинно: Радуйся, бо не знають, як їм Тебе звеличати достойно, ані як надивуватись Твоїй красоті, ані налюбуватися Твоїм пречистим

видом. А ми, зібравшись у стіп Твоєї ікони, підносимо наші очі з вірою у предвічний терем, промовляючи з ними:

Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.

Радуйся, джерело небесних скарбів.

Радуйся, зоре, що осяваєш усю землю від краю до краю.

Радуйся, невичерпна безодне милосердя.

Радуйся, всіх вибраних Царице й Мати.

Радуйся, медоточна земле, що кормиш многих.

Радуйся, предсказане древо, що огортаєш тінню нас усіх.

Радуйся, плідна оливко, запашна, мов Ливан.

Радуйтеся, руки, завжди піднесені, немов Мойсея, щоби за нас молитись.

Радуйся, бо молитвою Твоєю можеш усе.

Радуйся,

надіє всіх родів.

Радуйся, причино нашої радості.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 2

Знав колись про Твою ікону якийсь купець на Кріті, про ту цінну перлину – бо була красна та славилась чудами – насмілився викрасти її з храму та, скривши в своєму судні, плавав безпечно. А ми, як маємо Тебе, Пренепорочна, у своєму серці, мов дорогоцінний скарб, перепливаємо глибінь життя до вічного города, співаючи: Алилуя.

Ікос 2

Бачимо ту непізнану Мудрість Господнього Провидіння: бажаючи заховати від поган пречистий Твій образ, Пренепорочна Діво, Бог переніс його грабіжницькими руками до Риму, щоби його піднести і прославити серед усіх народів і вилити через нього багатство ласк та милосердя заради молитов Твоїх, Богородице. Бо, доторкаючись цього кивоту, знаходимо не смерть, а життя. Ти ж єси, Богородице, правдивим одуховненим кивотом, що не закон, квітучий жезл, чи золоту посудину, а хліб життя, нев’янучий цвіт і Законодавця носиш на Своїх руках. Моли ж Його за тих, що співають Тобі:

Радуйся, найсвятіший кивоте Нового Завіту посеред двох Херувимів.

Радуйся, кріпка зброє, що перемагаєш полки.

Радуйся, проводарко через пустиню.

Радуйся, Єсеєве дерево, що видаєш цвіт Божественний.

Радуйся, літоросле, якої насіння зростає на камені байдужості.

Радуйся, бо на Тобі спочив Дух ради та сили.

Радуйся, скрижале Божого милосердя.

Радуйся, манно, солодша від меду.

Радуйся, семираменний світильнику, що освічуєш усіх.

Радуйся, образе, сотворений на взір несотвореного від Отцівського Сяєва.

Радуйся, животворний променю безконечного життя.

Радуйся, Царський посвячений престоле нерушимий.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак З

Сила Вишнього, вийшовши від Тебе, Богоприємице, з’явилась на кожному місці, де почитається Твоя дорогоцінна ікона. Кожний, хто тільки прилине до Тебе: недужий – знаходить здоров’я, терплячий – потіху, той, що в пітьмі – прозріння душі та тіла, бо Ти зранюєш усіх Своєю благістю, щоб пригорнути до Свого Материнського Серця та скерувати до невечірнього світла тих, які співають: Алилуя.

Ікос З

Маючи, як дорогоцінну перлину, Твою ікону, о Божа Мати, що прийшла зі Сходу, поклоняємось Тобі, немов ясній зірниці та вістунці Божого дня, бо де тільки Ти з’явилась, там приблизилось спасіння. Тому кличемо до Тебе:

Радуйся, небережена райська брамо.

Радуйся, незамкиена скарбнице, з якої кожен може користати.

Радуйся, джерело живої води, що витікаєш завжди.

Радуйся, хермонська росо, що спадаєш на Сіонські гори.

Радуйся, солодкий иапоє для спраглої душі.

Радуйся, бо Ти вилила зі Своєї крові, мов з чаші, вино радості.

Радуйся, що голодним подала хліб сили в насолоду для всіх народів.

Радуйся, могутня стіно всесвітнього Божого города.

Радуйся, Господній доме, здвигнений на верхів’ях гори.

Радуйся, тучна горо, де Бог замешкав навіки.

Радуйся, престоле ІІаря-Хрнста.

Радуйся, тереме нев’янучої слави.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 4

Буря докорів в’ялила душу неправедного крітійця, коли він лежав на смертній постелі. І не зміг знайти потіхи, аж, покаявшись, доручив своєму другові віддати ікону до храму. Опісля схоронився під покров Твій та за Твоєю поміччю перейшов останню глибінь життя до тихої вічної пристані, співаючи: Алилу я.

Ікос 4

Римляни, почувши про великі чуда, якими Ти скрутила святокрадські нерозкаяні серця, вийшли з владиками, священиками та численними свічками й понесли Твою ікону в храм, співаючи:

Радуйся, Маріє, предобра Владичице.

Радуйся, Пресвята і Премилосердна Богородице.

Радуйся, Діво понад усі діви.

Радуйся, Мати Божої благодаті.

Радуйся, городе замкнений.

Радуйся, джерело запечатане.

Радуйся, кринице живої води, що витікаєш із Сіону.

Радуйся, дочко сіонська, мов Єрусалим красна.

Радуйся, запашна леліє, що своїм ароматом проймаєш усе.

Радуйся, вся вибрана і прикрашена.

Радуйся “Святая Святих”, повна божественної слави.

Радуйся, бо Ти хвала і чар усіх поколінь.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 5

Боготочную Кров Твого Сина й знаряддя, що мало прошити душу, жовч і хрест, надію всіх народів побачивши в дивному видінні в руках ангелів, смертним жахом пройнялась Твоя душа, а обнявши, нещасна, Дитятко, ридала єси гірко: Як принесу я Тебе в жертву, Сину мій чарівно-красний, кращий від усіх людських синів? 34 Як перенесу Твої страждання, світечку мій солодкий? Як загою рани від ран Твоїх у душі моїй?

Але заради спасіння світу вчини за Твоїм словом рабі Твоїй, що промовляє: Алилуя.

Ікос 5

Бачили всі країни землі співстраждання Твоє, о Многостраждальна Мати, зображене на цій іконі. Гляділи та дивувались, як Ти віддала як викуп Неоціненного, щоб викупити дітей своїх із вражої неволі. Якими славними піснями виспівуватиму про Твою любов?

Як похвалю велич Твою у Твоєму стражданні? Яких духовних квітів доберу, щоб сипати на Твої тернові стежини? Радше як дитина промовлю до Тебе ці прості слова:

Радуйся, Царице й Мати.

Радуйся, непорочна Ягнице.

Радуйся, Материнське Серце, невичерпне джерело.

Радуйся, любове незнищима і невимовна.

Радуйся, скарбе мого серця.

Радуйся, солодосте моєї душі.

Радуйся, зродившая нас під хрестом в тяжких терпіннях.

Радуйся, бо Ти зреклась усього заради своїх дітей.

Радуйся, що прийняла на Себе хрест благовіщеннням ангела.

Радуйся, бо Ти перша пила гірку Христову чашу усе своє життя.

Радуйся, Рахиле, що плачеш над Своїми дітьми, побитими духовним ворогом.

Радуйся, вогню любові, якого не погасили великі води страждання.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 6

Проповідників-богоносців з іменем відкуплення вибрала єси для збереження Твоєї ікони, Пресвята Богомати, немов нове плем’я Арона. Вони, ідучи слідом свого начальника чину, голоситимуть по всіх кінцях вселенної про велич Твою, навчаючи всіх славити Тебе як єдину всемірну Посередницю ласк, і через Тебе величати Бога, співаючи: Алилуя.

Ікос 6

Засіяла ген далеко на схід і на захід, на північ і на південь Твоя чудотворна ікона, Преблагословенна Царице, із прикрашеної вершини Есквілину, від нового Єрусалима, всюди почитана, щоб зібрати в одно розсіяних по світі дітей Твоїх, роз’єднаних братів, мов яснії зорі, у Царство Христове, близько Твого Материнського Серця, о Благая, щоб співали:

Радуйся, Сходе потраченого Сходу.

Радуйся, Провіднице блукаючих в темряві.

Радуйся, Визволителько в’язнів пітьми.

Радуйся, Невісто, сторожко Христової винниці.

Радуйся, найкраща між жінками, що ходиш за отарами Жениха Свого.

Радуйся, дочко Давида, увінчана на його престолі царському.

Радуйся, Царице праворуч Сина Свого і Господа.

Радуйся, Владичице, в ризи позолочені одягнена та прикрашена божественними красотами.

Радуйся, бо Твої сини князями по всій землі.

Радуйся, прославлювана з роду в рід.

Радуйся, дерево життя, завжди плідне, Святим напоєне Духом.

Радуйся, рожева зоре, вістунко ясного сонця.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 7

Бажаючи спасти світ увесь Своїм терпінням, Той, що став Посередником для всіх, вибрав Собі Тебе як Співстраждальницю та Заступницю нашого спасіння. Тому-то в часі Свого хресного страждання віддав, як на цій іконі, все у Твої руки та назвав Тебе Всемірною Матір’ю всіх, що вірують в Нього та співають: Алилуя.

Ікос 7

Новий город, Церкву Свою, насадила Собі Божа Мудрість, створивши в ньому джерело живої води, із якого вийшовши Ти, Благодатний Струмене, одна напуваєш усю землю так, що поза Тобою немає роси життєиосної, а через Тебе виростають буйно виногради, зацвітають квіти побожності та лілеї дівицтва, і мирра мучеників, що, діткнені теплом Святого Духа, співають Тобі:

Радуйся, ясна ріко життєносна посеред раю.

Радуйся, бо пустиню серця на пишний сад заміняєш.

Радуйся, дівича ниво, що зародила квіти невинності.

Радуйся, лозо виноградника Христового, що видала мучеників грона.

Радуйся, водо силоамська, що зцілюєш незрячих серцем.

Радуйся, що очищуєш наші жертви, осквернені пристрастями.

Радуйся, овеча купеле, обмий і мене, як ягня, призначене на жертву.

Радуйся, голубко, вістунко нової землі.

Радуйся, веселко па пам’ятку Вічного Завіту.

Радуйся, Руте, що збираєш покинене колосся.

Радуйся, дерево, якого листя лікує народи.

Радуйтеся, ворота нового Єрусалима, відчинені день і ніч.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 8

Дивне й незбагненне таїнство, Господи Боже наш, як Ти, будучи Богом, чиниш у всьому волю Свого створіння – Преблагословенної Твоєї Матері. Ти відкрив Їй усі Свої дороги, аби Вона просила лише того, що згідне з волею Твоєю, та вела всіх Твоїми стежками і роздавала дари згідно з Провидінням Твоїм, що хоче спасти всіх, які взивають: Алилуя.

Ікос 8

Для Тебе все можливе, о Преблагословенна Діво Маріє, чи на небі, чи на землі, навернення грішників чи уздоровлення недужих. Бо як, будучи слугинею і створінням, упокорилася єси більше усіх, так молитвами Твоїми знеслась Ти вище всякої сили та власті. Ти зранила серце Твого Жениха, жено-невісто, котрий ніколи відмовити не може Твому проханню. Тому-то, як очі слуг глядять невпинно у руки господарів своїх, так очі наші звернені до Тебе, Владичице, поки щедро не обдаруєш нас, що співаємо Тобі:

Радуйся, невсипуща молитовпице.

Радуйся, кадильний вівтарю невгасаючий.

Радуйся, блискучий вінче Церкви Христової.

Радуйся, чаше небесної радості.

Радуйся, горо, що з неї Бог промовив Своєю силою.

Радуйся, трапезо божественних’ солодощів.

Радуйся, огороднице квітників Святого Духа.

Радуйся, що одним словом Твоїх уст утвердилося на землі небо.

Радуйся, бо словом Твоїх мольб повстає нове створіння.

Радуйся, бездонне милосердя, що затоплюєш гріховну пропасть.

Радуйся, Ти, що підняла окаянних на серафимські престоли.

Радуйся, Ти, що весь світ обоготворила благістю Своєю.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 9

Тебе, яку очікували всі народи, благословенну між женами, від віків обіцяну та заповіджену, Пречисту Матір і єдину Пренепорочну, початок і джерело всіх чудес, маючи Тебе, всепітая, радується Тобою все створіння, співаючи: Алилуя.

Ікос 9

Вимовні проповідники не зуміють величати Тебе гідно за всі ті чуда, якими наділяєш Твоїх слуг, що прибігають до Твоєї славної ікони. Знають усі – вбогі, терплячі, опущені, що навіть коли мати забуде про своїх дітей, то Ти, Вселаскава, не забудеш про вбогих Твоїх до останку, тому кличуть до Тебе:

Радуйся, сиріт улюблена Мати.

Радуйся, безпритульних тихе прибіжите.

Радуйся, ясне світло прозріння сліпих.

Радуйся, єлею, зцілюючий сердечні рани.

Радуйся, надіє безнадійних грішників.

Радуйся, що добротою Своєю усуваєш всі журби.

Радуйся, Добротворця Мати, що збагачуєш нас усякими дарами.

Радуйтеся, руки, завжди цілющі та благословляючі.

Радуйся, Царице, що не силою царюєш, а благістю Своєю.

Радуйся, вітре із Божого раю, що осушуєш сльози.

Радуйся, що всіх наповняєш небесною радістю.

Радуйся, пишна трояндо, що на дикому кущі з’явилася.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 10

Дивну скалу спасіння, як колись Ізраїлеві, дав Ти нам, Предобрий Владико, слугам Твоїм, що погибаем на пустині життя, – ікону Твоєї Матері. .Коли приходимо до неї з упованням, черпаємо чудотворний напій Твого пребагатого милосердя, співаючи: Алилуя.

Ікос 10

Непорушну стіну й правдиву нездобуту вежу Давида знайдуть у Тобі, предобра Мати, всі ті, яких Бог учинив достойними великих змагань з князем темряви. Зодягнувшись у єдиний панцир Твоєї опіки, відважно ставитимуть чоло Твоїм ворогам, співаючи пісню перемоги:

Радуйся, Жінко могутня, як полки готові до бою.

Радуйся, Невісто, що стерла голову змія.

Радуйся, Христового війська непереможна відваго.

Радуйся, двосічний мече уст благовісників.

Радуйся, ключе, що бережеш храм священичої праведності.

Радуйся, помічнице й керманичко пастирів.

Радуйся, сило тих, що за віру Христову страждають.

Радуйся, безпечний захисте перед лютими спокусами.

Радуйся, непорушний якоре киданих бурею.

Радуйся, що закріплюєш царства та держави.

Радуйся, вибрана Воєводо, й визволи людей Твоїх із чужинецького насильства.

Радуйся, всіх безпомічних охороно єдина.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 11

Солодку пісню, що заспівав Тобі колись безплотний служитель Твій, о Благодатна, як благовістив Тобі прихід Еммануїла та радість світу, співатимемо Тобі з любов’ю невпинно, бо нею перемагаємо ворогів і доступаємо Твоєї міцної та неустанної помочі й небесної радості, бо завдяки Тобі з нами Бог перебуває, тож кличемо вдячно: Алилуя.

Ікос 11

Лагідне світло незаходиме моєї душі окаянної на цій мрячній долині, де кожного дня лиш труд, терпіння, темнота ума, боротьба з пристрастями, де наступи та засідки ворогів стараються погубити душу мою. Як зможу перейти гідно хоч малу стежечку моєї хресної дороги, або як зможу перемогти гординю ворогів моїх, якщо Своїми мольбами та неустанною Своєю поміччю не закріпиш стіп моїх та не виведеш із цієї в’язниці на світло душу мою, що кличе:

Радуйся, солодке світло сліпонародженим в гріхах.

Радуйся, зоре-провіднице до Найвищого Царя.

Радуйся, облачний стовпе серед пустині.

Радуйся, росо спраглої душі.

Радуйся, тиха пристане перед бурхливими пристрастями.

Радуйся, вітре, що провадиш мій човен поміж гострі скелі.

Радуйся, Керманичко життєвої плавби на шляху, немов морському, незнаному.

Радуйся, Ти, що житейські зцілюєш рани.

Радуйся, що безнадійних опромінюєш невимовними ласками.

Радуйся, руко ведуча тих, що пустилися на морські хвилі.

Радуйся, Ти, що замикаєш пащі духовних левів.

Радуйся, що розірвала мої гріховні кайдани.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 12

Велику ласку випроси мені, о всепітая моя Царице, щоб я зберіг через усе моє життя неосквернену ризу мою, обмиту колись у Крові Агнця. Бо, віддавши моє спасіння у Твої руки, уповаю на Тебе, що захорониш від буревію мій світильник горіючим, а у страшний час передсмертної боротьби вийдеш, Мати, мені назустріч з ясною свічею озорити мою останню дорогу. А потім впровадиш мене у мешкання Господні, до Бога, що звеселяв мої юні дні.

Там-то душа моя, радуючись, величатиме Тебе навіки серед тих, що святкують і співають: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи і прославляючи Тебе безупинно невимовними піснями, Херувими шестикрилі, многоокі Серафими й незліченні множества Ангелів серед хорів Святих, що від віків радуються, приносять Тобі, немов барвисті вінки, молитви слуг Твоїх, що від усіх кінців світу взивають про Твою поміч. Вони споглядають на Твоє обличчя ясне, наче сонце, очікуючи тільки Твого наказу, аби полетіти на крилах вітру та рятувати й спасати всіх, що співають Тобі:

Радуйся, всього світу молитовнице.

Радуйся, сонце, що осяваєш небеса і вселенну.

Радуйся, Божественна Стражнице, що споглядаєш на великий Схід.

Радуйтеся, невмовкаючі уста пророчі.

Радуйся, Начальнице херувимських полків.

Радуйся, провіднице всіх, що на небі й на землі.

Радуйся, книго Божого Провидіння.

Радуйся, таємна скарбнице Його Премудрості.

Радуйся, безодне незглибимих судів Його від віків закритих.

Радуйся, органе Святого Духа.

Радуйся, Володарко всього створіння, упокорена та вивищена.

Радуйся, слугине Господня, що чиниш завжди волю Його.

Радуйся, Благодатная, все уповання наше.

Кондак 13

О всемірна і всехвальна Мати. Ти породила тайно в душах усіх Святих Слово. Прийми нині від дітей Своїх сердечну молитву та зберігай нас у любові до Твого Сина, всіх відданих волі Божій та Його бажанням, і заведи у терем слави нас, що співаєм Тобі: Алилуя.

І знову співається Ікос 1 : “Множества ангелів” та Кондак 1 : “Вибрана Владичице”.

Молитва до Матері Божої Неустанної Помочі

До Тебе, Пречиста Божа Мати, Пренепорочна Діво, Царице світу, Заступнице, Прибіжище та Надіє грішників, припадаю я, найокаяиніший з усіх. Клонюсь покірно перед Тобою, о Всехвальна моя Царице, складаю Тобі сердечну подяку за всі ласки, які Ти так щедро виливала на скверну душу мою, а найбільше за те, що визволила мене з пекельних мук, на які я, одчайдушний, не раз собі заслужив. Люблю Тебе, моя Царице, і заради цієї любові обіцяю Тобі завжди служити та вчинити все, що можу, щоб і другі Тобі служили. Ти – все уповання моє, усе спасіння моє по Бозі, о Мати милосердя, тому прийми мене, слугу Твого, під могутній Твій покров. А що Ти все можеш у Бога, моли, щоб звільнив мене від усяких спокус і небезпек, або подав повсякчасну перемогу.

Випроси мені рівно ж віру бездоганну, міцну надію, любов правдиву та нелицемірну, а особливо будь при мені в останній смертній боротьбі. Так, найдорожча Владичице моя, не заради мольб моїх скверних уст, а заради тієї любові, що маєш до Бога, не опускай мене, аж поки не побачиш мене у вічних мешканнях, де буду Тебе славити в царстві Твого Сина й Бога, якому належить всяка слава, честь і поклоніння, з безначальним Його Отцем, пресвятим, благим і животворним Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

Молитва до Божого Дитятка

Господи, Отче Слово, відвічне Сонце, що осяваєш усе створіння. Ти зволив зійти та скритися у найчистішому Облаці, освітивши Його, щоб з’явитися нам світлом тихим, доступним для всіх, радісним. Віддавши поклін життєносному та завжди плідному Древу, що видало Тебе, припадаємо до Тебе, цілуючи непорочні Твої стопи, щоби напитись Твого запаху, сніжно-білий квіте Єсеїв, та щоб вчинив Ти нас причасниками Твоєї доброти, лагідності, покори і простоти серця.

А будучи Князем миру, подай Твій мир усьому світові, з’єднай роз’єднані серця всіх народів Твоїх у вірі та взаємній любові й любові до Тебе. Засвіти Твоє велике світло людям, що сидять у темряві; вчини, щоб почули Твоє слово від краю до краю землі. Царюй між нами.

О, щоб Твоєму царству не було меж, щоб усі дійшли до невечірнього Світла, до Тебе Отця будучого віку.

Амінь


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Поява символізму у віршах бодлера.
Ви зараз читаєте: Акафіст до Матері Божої Неустанної Помочі
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.