Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших”
Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших”
Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова.
Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого так
У кожній казці є добрі та злі герої. Ця казка – не виключення. У людей з’явишся вороги, але вони не могли силою побороти народ, вихований міцністю дерева Мови. Попихач – зрадник великого народу – розповів, що сила людей – у міцності чудо-дерева. А щоб воно не було сильним, розсадили по всій країні паростки Мови, які б не давали дереву брати силу з землі. Чудо-дерево й справді почало слабшати, але вірні сини змогли його захистити та повернути колишню силу. І святе дерево розрослося, стало пишним зеленим гіллям тягнутися до сонця. Автор обрав прийом алегорії, бо саме так можна
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” (1 варіант) Казка про Хоробрих з Найхоробріших створена письменником М. Магерою, тому являється літературною. На початку казки М. Магера зображує волелюбний, чесний, роботящий народ, який живе із сусідами в мирі і злагоді. Цей народ мав чудо-дерево Мову, зірване листя якого передавало немовлятам силу і міць, допомагало їм навчитися розмовляти рідною мовою батьків. Але землю цього народу грабував […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” (2 варіант) Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили […]...
- Короткий життєпис Миколи Магери Микола Магера Магера Микола Никанорович – український письменник. Народився 1 вересня 1922р. в с. Могилівка, тепер у складі м. Дунаївці Хмельницької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Учителював, працював у системі народної освіти. Пише здебільшого для дітей – вірші, казки, оповідання, повісті. Автор збірок “Мати” (1971), “Журавка” (197З), “Юрасик” (1984), “Друзі” (1987), […]...
- Алегоричний образ коня Шептала (за оповіданням Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”) В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину […]...
- Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять […]...
- Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність […]...
- Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Слово “містерія” походить від грецького і означає таїнство. Містерія в літературі – масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка “Великий льох”? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: […]...
- Алегоричний зміст романтичної балади Є. Гребінки “Човен” Алегоричний зміст романтичної балади Є. Гребінки “Човен” Маніфестом молодого Євгена Гребінки є вірш “Човен”, написаний 1833 року. Цей твір має автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга. У творі подається образ човна, який “качався, бідний, один без весельця” на хвилях синього моря, а потім був розбитий буйними вітрами. […]...
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
- Твір на тему: У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже […]...
- Чудо в черевику (скорочено) – Олійник Степан Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки. Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, мов латку, […]...
- Твір на тему: Дерева – наші друзі (Твір-розум) Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються […]...
- Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка […]...
- Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. […]...
- Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” (уривок “Ранок у лісі”) Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Засудження користолюбства, нечесності й хитрування в казці Івана Франка “Фарбований Лис” Засудження користолюбства, нечесності й хитрування в казці Івана Франка “Фарбований Лис” І Лис-хвалько. (Хитрий Лис Микита, перебільшення власних можливостей.) II. Фарбований Лис. (Микита у діжці з фарбою, жах від власного вигляду.) IІІ. Поважний цар лісу. (Налякані звіри прагнуть догодити Микиті, рік царювання.) IV. Правда з’ясована. (Від радості лис задзявкав по-лисячому.)...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І осліпити, й повести На чорні […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (2 варіант) Мабуть, усім відомо, що хитрування, брехня завжди засуджувалися. Саме про це йде мова у казці, де за нечесність та підступність був покараний Лис Микита. Випадково потрапивши в синю фарбу, Микита видає себе за небесну тварину і проголошує себе царем усіх звірів. Усі йому вірили, але під час концерту, влаштованого звірами на його честь, Микита не […]...
- Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори […]...
- Василь Стус – Зимові дерева Брюссель: Література і мистецтво, 1970. – 207 с. Власний поетичний доробок В. Стус не поспішав друкувати, ставився до нього з підвищеною вимогливістю та відповідальністю. Перша його збірка мала назву “Зимові дерева”. У ній переважали думки й переживання, співзвучні атмосфері “шістдесятництва”: неприйняття інтелектуальної задухи, трагічне прозріння (“Біля гірського вогнища”, “Отак живу: як мавпа серед мавп”), жага […]...
- Алегоричний зміст поеми “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі Алегоричний зміст поеми “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі “Божественну комедію” визнано вершиною творчості найвидатні шого італійського поета, основоположника італійської літератури Данте Аліг’єрі. Сучасники поета з простих людей вірили навіть, що він склав справжній путівник потойбічним світом, але насправді зміст поеми не обмежується лише художнім втіленням містичних уявлень про життя після смерті. тлумачити зміст цього твору можна […]...
- Іван Андрусяк – ми до дерева глузду себе присилили Ми до дерева глузду себе присилили аббасе Сіль текла бородою але не до рота текла Ми ридали навскач ми покірно сміялися басом Ми чекали на біса а в гості прийшов абдулла Перед снігом тепер стоїмо ніби перед амвоном І коліна болять і болить під ногами земля Ми чалми поскидали на купу ми бачили коней Що […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
- Іван Андрусяк – погляд дерева покруч Погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати За труну самота за вогонь чикатіловський сплін Причаїлась задуха в легенях маленької хати Де ночуємо порізно Він або я або Він Облітають лані благально доліплені з воску Крига слів розкололась бо там уже інший газда Ми плекаємо зустріч під білими нігтями мозку Та сліди під порогом постійно […]...
- Алегоричний зміст твору Р. Бернса “Джон-Ячмінь” Для багатьох митців – поетів, художників, композиторів – Шотландія служила джерелом творчого натхнення. Роберт Берне – відомий усьому світові поет – також шотландець. Скупою виявилася до нього доля, відвівши усього-навсього 37 років життя. Життя напруженого, сповненого тривог, боротьби і праці, адже народився відомий поет у багатодітній родині шотландського селянина, який ледве-ледве зводив кінці з кінцями, […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (1 варіант) З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “Фарбований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів бачили його стрільці, травили його псами, заставляли […]...
- Твір на тему: Скарби рідної мови Скарби рідної мови Народ, держава, мова – це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Наша рідна українська мова – це мова Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки й Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара і Ліни Костенко… Наша гордість і наша краса – материнська мова, яка тихо лунає над […]...
- Фантастика і реальність у повісті-казці Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності. У новелі-казці “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” знайшли відображення і протиставлення два світи – ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого […]...
- Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи […]...
- Твір на тему: Культура мови Часто ми чуємо розмови про те, що в кожної культурної людини має розвиватися обов’язково й культура мови. Зрозуміло, що ці речі взаємопов’язані, бо важко уявити освічену людину, яка на примітивному рівні володіє рідною мовою. То що ж таке культура мови? Насамперед – це вільне володіння нормами літературної мови, залежно від ситуації – уміння використовувати мовні […]...
- Доброта і покірність у казці С. Маршака “Дванадцять місяців” МАРШАК САМУЇЛ (1887-1964) Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали ужитті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, /літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
Аналіз поезії є маланюка під чужим небом.