Чому гине Оксана, героїня драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня”
Часто трапляється так, що геніальні твори довгий час не можуть побачити світ. Чому? Тому що відображена в них життєва правда не дає спокою тим, хто має владу. Така доля очікувала на драматичну поему Лесі Українки “Бояриня”.
Драма була написана далекого 1910 року за три дні під час лікування в єгипетському місті Гелуані. Неодноразово в своїх листах письменниця говорила, що саме далеко від батьківщини, її серце охоплювало дике бажання знову побачити рідні простори. Не полишає її в той час і думка про долю України. Ми бачимо, що всі ці мотиви
Вперше надрукована “Бояриня” була у 1914 році, і з того часу знаходилася під негласною забороною. Письменниця порушила тему, яка довгий час залишалася під табу.
У поемі вона змалювала колоніальне становище України в складі Росії після сумнозвісного возз’єднання. Знесилена, розшматована боротьбою з польською шляхтою Україна в 1654 році підписала з Росією військовий союз, зберігаючи при цьому свою автономію. Проте поступово російський царат почав урізати права козацької держави. Московський цар Олексій першим проявив до України ставлення як до завойованої території.
Незадовго після того московські духовні ієрархи пускають вигадку, нібито українці хрещені не так, як росіяни, а по-поганськи. Спочатку знищуються всі книжки, надруковані українською мовою, а. пізніше ліквідується і українська церква як самостійна. Цар російський проголошує себе ” його величністю всія Русі”. Розпочинається царське правління в Україні: збори податків, розміщення косистентів по містах і селах, обсадження полків московськими офіцерами, використання українського лицарства в загарбницьких війнах. Події драми відбуваються у період, названий добою Руїни, коли представники козацької старшини на чолі з гетьманом П. Дорошенко намагаються виправити помилку, зроблену Б. Хмельницьким. Але багато було таких, що не пішли на порушення клятви, підписаної гетьманом 1654 року.
Українці свято ставилися до клятви, її порушення вважали великим гріхом. Наприклад, у своєму посланні, зверненому до дітей, Володимир Мономах писав, що не можна дати слово, а потім відмовитися від нього. Але він також і зазначав, що клятву треба давати тільки в тому випадку, коли ти впевнений у своїх словах. Так чи інакше, проте герой драми, Степан, ховаючись за святість клятви, мовчки гнув спину, терпів приниження, вважаючи це жертвоприношенням і єдиною можливістю прислужитися Вітчизні. Проблема полягала в тому, що він одружився з українською дівчиною Оксаною та забрав її у Московщину.
Коли вони тільки познайомилися, Оксана вважала, що вона знайде щастя у будь-якому куточку всесвіту, аби милий був поруч. Вона відповідає взаємністю на почуття Степана і вирушає з ним у далеку подорож. Вона наївна думала, що українці та росіяни мають однакові звичаї. Приваблювало її і те, що руки Степана були чистими від крові:
Простягне руку лицар, щоб узяти
Мене до танцю, а мені здається,
Що та рука червона вся від крови,
Від крови братньої… Такі забави
Не веселять мене… Либонь, ніколи
Не прийняла б я перстня з руки
Такого лицаря…
Проте реальність виявилася набагато гіршою за найсміливіші та найтривожніші очікування. Мати Степана пояснює, що вони тут зайди, тому повинні виконувати чужу волю, незважаючи навіть на те, що їх принижують та ображають: “… з вовками жий, по-вовчи й вий… “. Дрібні побутові деталі поступово починають дратувати Оксану. Вона не звикла до того, що жінки повинні жити лише в теремах, не мають права бути в товаристві чоловіків. Оксана не розуміє, чому необхідно одягати чужий одяг, адже вона може ходити у своїй одежі. Саме у цьому одягу покохав її Степан, а ці “шарахвани”, здається, сковують волю. Ці дрібні, на перший погляд, деталі примушують Оксану по-іншому подивитися на чоловіка. Відбувається переоцінка його якостей. Вона згадує, що під час шлюбної церемонії він убрався в “боярське фантя”:
От як стояв зо мною під вінцем
У кармазиновім жупані. мамо,
Ото був…
Пояснення матері, що він не міг нехтувати царським одягом, Оксана не сприймає: “Хіба ж то сором, якби він по – козацькому вбирався?” Подальші події тільки підтверджують, що чоловік не такий, яким вона його собі уявляла. Так, його руки не були забруднені у кров, але відвертій боротьбі він віддавав перевагу слухняності. Свою гідність він проміняв на боярське вбрання. Поки це безпосередньо не стосувалося Оксани, вона мовчки терпиш. Ллє коли її примусили вийти до бояр, її душа не витримала. Копа жахається слів Степана, що своєю відмовою вийти до бояр накличе біду па родину. Боярин сприйме відмову за зневагу до себе, донесе царю, “а там уже й готово слово й діло”. Степанові теж дуже тяжко тут:
… Ось ти млієш
3 огиди, що тебе якийсь тим дід
Торкне губами, а як я повинен
“Холопом Стьопкою” себе взивати
Та руки цілувати, як невільник,
То се нічого?
Із зізнань Степана та спостережеш. Океани перед нами постає гнітюча атмосфера московського царського двора. Невід’ємними рисами способу його життя є шпигунство, доноси, хабарниці по, катування, зневага і потоптання елементарних людських прав. Чим більше Оксана пізнає московське життя, тим більше вона сумує за батьківщиною. Поступово цей сум переходить у хворобливий стан. Оксана зізнається чоловікові, що гине й в’яне, бо жити так не може.
Вони довго думає, як можна виправити ситуацію. На її погляд, єдиний вихід – це бігство. Але переляканий Степан ніколи не погодиться на це. Звісно, він стверджує, що не може порушити клятву, але за цими словами криється лише тільки страх пригнобленої людний, раба. З іншого боку, він не може дивитися, як поступово гине його жінка. Тоді він звертається до Оксани з пропозицією їхати додому, пояснюючи це тим, що на “Вкраїні утихомирилося”. Тепер гірка принда розкривається перед очима Оксана: той, кого вона вважала лицарем з чистими руками, насправді виявився справжнім зрадником. Ті руки, які раніше були для неї чистими, насправді були покриті іржею, як на тій старій шаблі, яка прикипіла до піхви вдома v батька. Так само, як і та стара щабля, яку вже не можна було використовувати до бою, Степан зрікся боротьби.
Фінал поеми наводить на думку, що Оксана все-таки загинула, оскільки опинилася в ситуації, несумісній із життям. Вона, можливо, вже й не кохала чоловіка, оскільки побачили ницість його вчинків та життя. Вона була вільною пташечкою, яку заточили в темну клітку. Вирватися з тієї клітки не було можливостей, бо стримувала клятва, дана чоловікові під вінцем. І жити так вона не могла, тому що була вільною пташечкою, яка понад усе на світі любила рідні простори. Напевно, тому її останні слова були звернені до сонця, яке побачить Україну:
Добраніч, сонечко! Ідеш на захід…
Ти бачиш Україну – привітай!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Відповідь на контрольне питання До драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня” У чому актуальність “Боярині” Лесі Українки? Поема не втратила актуальності і в наш час. Зараз, коли йде розбудова вільної Української держави, відроджуються її самобутня культура, мова, мораль, традиції....
- У чому трагізм життя Степана? (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини XIX століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
- Оксана – символ приниженої, але нескореної України (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Драматична поема “Бояриня” – один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Написана в 1910 році, вона вперше побачила світ у 1914 p., вже після смерті письменниці. Через чотири роки “Бояриня” вийшла окремою книгою, а згодом увійшла до 12-томного зібрання творів талановитого драматурга. Однак за шкільною програмою цей твір почав вивчатися лише в 90 роки XX […]...
- Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” I. Історична основа драматичної поеми “Бояриня”. (Леся Українка у поемі “Бояриня” показала драматичні події XVII століття, коли Україна переживала складний історичний період, який пізніше було названо Руїною. Після приєднання до Московії Лівобережна Україна переживала посилення колоніального закабалення, українці не хилили голови. Гетьман Дорошенко очолив боротьбу за […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (2 варіант) “Бояриня” – це єдиний драматичний твір Лесі Українки, написаний на тему історичного минулого України. Створила його письменниця під час перебування в Єгипті, і, як зазначають дослідники, у цьому є своя закономірність – ностальгія породжує звертання до української тематики. Героїня цього твору Оксана Перебійна також тужить за рідним краєм, як і сама авторка. Леся Українка говорить […]...
- Трагедія рідного краю у драмі Лесі Українки “Бояриня” О воля, найясніша ти в темниці! Д. Байрон У драматичній поемі “Бояриня” Леся Українка звернулася до складних, суперечливих подій II половини XVII століття і висвітлила їх в основному на тлі сімейного життя, звичаїв, побуту козацької старшини та російського боярства. Оксана – дочка козацького старшини Олекси Перебійного, чахне в Москві від туги за рідним краєм, від […]...
- Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги-жалю гине. На мою думку, мало хто так палко любив свій народ, свій рідний край, як любила його Леся Українка. Недаремно і псевдонімом своїм взяла вона ім’я народу, назвалася його донькою. У багатьох її поезіях відлунює біль […]...
- Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки. Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVII століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” […]...
- Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” (2) Безсмертний той, хто присвятив своє життя служінню народові, бо палає у його серці іскра незгасного Прометеєвого вогню. Іскра одержимості, іскра непокори, іскра самозречення. Мужність, велика сила духу були даровані тій, що ввійшла в літературу зі словами “воля”, “Україна”. На весь світ гордо проголосила: “Я – Українка”, хоч ще дитиною усвідомила: “Ні долі, ні волі у […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (3 варіант) Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVII століття. Саме тоді, після смерті Богдана […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (1 варіант) Батьківщина… Скільки емоцій і почуттів, радощів і переживань закладено у цьому слові! Відірвавшись від рідної землі, людина, мов відірвана від рідного грунту квітка, душевно в’яне, засихає. І тільки повернення на Батьківщину може відживити, поновити її втрачені сили. Випробування розлукою із рідною землею багато видатних українських діячів відчули на собі. Серед них і Леся Українка, відома […]...
- Жіноча доля як уособлення трагедії рідного краю у драмі Лесі Українки “Бояриня” Патріотична драма “Бояриня” була написана Лесею Українкою в 1910 році. Поетеса дуже любила свою країну, свій народ, її хвилювала доля рідної України, яка перебувала під владою Росії, не мала навіть власної державності. У драмі “Бояриня” Леся Українка засуджує тих українців, які зрадили батьківщину, які заради почестей служили російському царю. Драма починається з опису родини Оксани, […]...
- Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Леся Українка. Леся… Це тепле сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу, українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Все в її житті […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – […]...
- Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни […]...
- Чим приваблює мене Іван Перебійний? (За драматичною поемою Лесі Українки “Бояриня”) Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” побудована на матеріалі української історії. У творі йдеться про добу Руїни та гетьмана Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату. Це були важкі роки для України. Герої “Боярині” не є історичними особами. В особі Степана поетеса вивела образ українського інтелігента кінця XIX століття, який, втративши […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Я вважаю, що головна проблема драми “Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів. Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в […]...
- Історичні віхи в історії українського народу (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Історія українського народу надзвичайно трагічна й повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українців, їхню здатність знову і знову відроджуватись після нищівних, здавалося б, смертельних ударів та катастроф. Можна було б свою розповідь розпочати від татаро – монгольської навали, яка не тільки знищила українську державність, а й фізично вигубила народ, так підірвала його біологічні сили, […]...
- Актуальність твору Лесі Українки “Бояриня” в наш час Серед драматичної спадщини Лесі Українки драматична поема “Бояриня” посідає особливе місце. Це твір, який за життя поетеси не видавався, вперше побачив світ у 1914 році, були окремі видання у 1918 та у 1923 роках. А з тих пір до 1989 року поема не тільки не виходила друком, айв літературній критиці та історії літератури про неї […]...
- Національна доля українського народу в поемі Лесі Українки “Бояриня” Свій перший вірш “Надія” Леся Українка (1871-1913) написала у дев’ятирічному віці. Загалом за життя поетеса (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Косач) видала три збірки поезій: “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899), “Відгуки” (1902). Талановита поетеса, перекладач, критик і публіцист, Леся Українка є також авторкою багатьох драматичних творів: “Кассандра”, “Осіння казка”, “В катакомбах”, […]...
- Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Лесі Українки “Бояриня” Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Лесі Українки “Бояриня” Минуло десять років від дня проголошення незалежності України. За ці роки моя країна пройшла нелегкий шлях випробувань, становлення державності. І завжди мої земляки з особливою увагою придивлялися до постатей своїх лідерів, перш за все враховуючи ступінь їхньої відповідальності за долю України та її майбутнього. Мабуть, […]...
- Трагічний конфлікт вільної жінки-українки і принизливих патріархальних звичаїв (за поемою Л. Українки “Бояриня”) Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” – один з тих творів, що довгий час перебували під забороною. Цензура не пускала поему до друку, її не згадували підручники, дослідники. І тільки сьогодні твір став доступним широкому колу читачів. Що ж змушувало цензуру тривалий час замовчувати цей твір? Відповідь очевидна: темою поеми є гноблення Москвою українських лівобережних земель […]...
- Трагедія рідного краю у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” I. Ніжний і чистий образ геніальної української поетеси Лесі Українки (живе в душі народу, лагідна від природи, закипала гнівом на кожен вияв утисків). II. Драматична поема “Бояриня” – одна із сторінок історії України. 1. Основа сюжету поеми (історія життя дочки козацького старшини Олекси Перебійного). ‘2. Життя Оксани в розлуці з рідним краєм (тяжко сумує, душа […]...
- Аналіз поеми Лесі Українки “Лісова пісня” Історія написання Найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки є “Лісова пісня”. Цей шедевр вона написала всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити “Лісову пісню” була навіяна спогадами дитинства. За жанром “Лісова пісня” – драма-феєрія (таке визначення твору дала сама […]...
- Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (3 варіант) Багато українських письменників у своїх творах зверталися до історичного минулого України. І не дивно, адже історія нашої землі і була яскравою, бурхливою, і в той же час дуже сумною. Згадаймо, скільки разів іноземні загарбники намагалися прибрати до своїх рук чудесні українські землі. І кожного разу наші предки захищали Батьківщину від ворогів, проявляючи справжні патріотичні почуття. […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Драматична поема “Ярослав Мудрий” з’явилася друком на сторінках журналу “Українська література” в 1944 році, коли перед державою стояло основне завдання – відбудувати країну після страшних подій Великої Вітчизняної війни. У цей час радянські письменники багато уваги приділяли історичній темі, героїчним традиціям минулого. Із попередніх століть черпали вони досвід перемог і звершень, розв’язання проблем війни і […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (4 варіант) Іван Антонович Кочерга належить до тих небагатьох митців, які ставили собі за мету осягнути сенс людського буття, пізнати владу любові і смерті, пітьми і світла, обов’язку і права. Його творчий шлях – це шлях невтомних і нескінченних пошуків. Він, як сказав Максим Рильський, дивився на життя своїми очима. Все своє життя він чесно служив улюбленому […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (2 варіант) … А ми, кому судилося ще жити, Життя трудом повинні заслужити І сили всі Вітчизні присвятить… Саме таку настанову-заповіт дає в драматичній поемі “Ярослав Мудрий” своїм сучасникам Іван Антонович Кочерга – видатний український драматург і мужня та переконана у своїх поглядах на світ людина. Письменник відчував внутрішню схильність до філософічності мислення у мистецтві, знову й […]...
- Відображення туги за рідним краєм героїні твору “Бояриня” (2 варіант) На сторінках драми “Бояриня” автор порівнює суспільну-політичну атмосферу України й Московщини XVII століття, підкреслює очевидні розбіжності.. Російсько-польська війна 1654-1667 рр. закінчилася Андрусівським перемир’ям, за яким Лівобережна Україна з Києвом увійшла до складу Російської імперії, а Правобережна була віддана під владу Польщі. На такий поділ України ніхто з українців дозволу не питав. Відтоді Україну гнобили два […]...
- Перечитавши твори Лесі Українки Література… Ми любимо читати книги, цікавимось різними її жанрами. Вона впливає на наші смаки, допомагає пережити той чи інший стан. Улюблені книги ми часто перечитуємо. Ось і сьогодні, зручно сівши в крісло, я взяла в руки томик поезій Лесі Українки і перечитую ще і ще раз уже знайомі вірші, і чим більше читаю, тим більше […]...
- Фемінізм у творчості Лесі Українки Фемінізм у творчості Лесі Українки Кожен з нас хоч раз у житті мріяв про те, щоб знайти відповідь на питання, що не дає спокою. Для жінок серед важливих та особливо актуальних проблем сучасності одним з найважливіших та найцікавіших є з’ясування: чому жінку споконвіку вважають істотою, що повинна підкорятися чоловікові? Справа в тому, що з давніх-давен […]...
- Особисті міркування. Про творчість Лесі Українки Особисті міркування. Про творчість Лесі Українки… Якби я зустріла Лесю Українку (уявімо таку фантастичну подорож у часі), я б її запитала: “Важко, Лесю, бути мужньою? Важко нести свій хрест?” Саме так я сприймаю творчість нашої співвітчизниці. Про Лесю Українку завжди говорили як про людину мужньої вдачі. А коли ми взагалі говоримо про мужність? Тільки тоді, […]...
- Тривоги дитячої душі (Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки) Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. Леся Українка Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було […]...
- Бояриня (дуже стисло/скорочено) – Українка Леся Драматична поема Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака зі старшини, Олекси Перебійного… Через садок ідуть Перебійний і Степан, молодий парубок у московському вбранні… Перебійний запрошує Степана до себе на вечерю, але той відмовляється. Йому треба скоріше повертатися, бо не хоче розсердити бояр довгою відсутністю. Але виявляється, що всі вони на банкеті. Це […]...
- Леся Українка – Бояриня (Стислий переказ, скорочено) ЛЕСЯ УКРАЇНКА Бояриня (Стислий переказ, скорочено) Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака зі старшини, Олекси Перебійного… Через садок ідуть Перебійний і Степан, молодий парубок у московському вбранні… Перебійний запрошує Степана до себе на вечерю, але той відмовляється. Йому треба скоріше повертатися, бо не хоче розсердити бояр довгою відсутністю. Але виявляється, що всі […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Джерела поетичного світу Лесі Українки Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка “Лариса Петрівна Косач. Леся Українка. Окраса і гордість української нації, одна із фундаторів нової української літератури. Одержима. Волинська Мавка українського мистецького слова. Славна драгоманівка, борець за емансипацію жінки. Наш патент на благородство перед Європою і світом. Класик української, […]...
- “Колискова” Лесі Українки – оспівування безмежної материнської любові Для кожного з нас найрідніша людина на світі – мама. Її ласку ми відчуваємо на кожному кроці. А в дитинстві нас сповивала любов’ю, теплом і ніжністю мамина пісня – колискова. Леся Українка у вірші створила свій образ матері. А в кожної матері, мабуть, своя пісня. Це залежить від того, яка ця жінка: багата чи бідна. […]...
Образ хлопчика печенизьська облога киева.