“De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода



Тема свободи

Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні та окличні речення, звертання.

Сковорода обстоював права людської особистості в кожній людині, а, в перекладі на конкретну політичну мову того часу, це

означало сильну демократичну тенденцію, що була поєднана із співчуттям до закріпачених селянських мас, з гострою неприязню до московських гнобителів. В одному своєму вірші, що носив багатозначний заголовок лат. “De libertate” (“Про свободу”) він писав тодішнім жаргоном, винесеним із Академії:

Что то за вольность? добро в ней какоє?
Іни говорять, будто золотоє.
Ах, не златоє: єсли сравнить злато
Против вольности, єще оно блато…
Будь славен вовік, о муже ізбранне,
Вольности отче, герою Богдане!

Згадка про Богдана та й самий заголовок вірша не залишають сумніву, про яку саме “вольность”

думав тут Сковорода. На особистій моралі, як писав С. Єфремов, він очевидно не спинявся, а зв’язував її з громадським і національним ладом – “сопрагаючи, – як сам висловлювався, – сродную собі частную должность (обов’язок) з общею (загальною)” . Такі думки не подобались московській цензурі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Загребельний диво чому така назва.
Ви зараз читаєте: “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода