Гіпометрія

Related posts:

1. Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській ліриці достатньо: “Зимовий вечір. Тиша. Ми” (П. Тичина); “Зима. На фронт, на фронт!… а на пероні люди… ” (В. Сосюра); “Зціпив зуби. Блідий-блідий! / За байраком село палало. / Хтось […]...
2. Афереза Афереза (грецьк. apheresa – букв.: позбавлення) – утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури. Яскравим прикладом застосування А. є поезія П. Тичини: Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не днакі, Що дин за бідних, Другий за багатих У поетичних творах також спостерігається чергування звуків […]...
3. Дмитро Загул – ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне… “ Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари Безчисельним шовком. Вечір хмарами гітарить – Марить безумовку. Простягнулась ген з діброви Тінь нічного духа. Вечір сном примружив брови І напружив вуха. Вечір чаром зачервонив Монотонне плесо. Хтось в чарівнім царстві тонів Відправляє месу. ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA […]...
4. Студент (скорочено) – Винниченко Володимир Село палало. Вигоріла половина хат, залишивши без притулку і без того змучених людей. Особливо потерпав старий дід. Він ніяк не міг заспокоїтись, що згоріло все, зароблене багатьма роками. Хтось докинув думку, що хату запалили студенти, які проходили нещодавно тут та до чогось придивлялися. Раптом до натовпу наблизився чужий чоловік. Він заговорив до людей, виливаючи в […]...
5. Дисонанс Дисонанс (фр. dissonance, від лат. dissono – недоладно, негармонійно звучу) – неблагозвучність у віршованому тексті, зумовлена вимогами віршового розміру, збігом приголосних (див.: Зіткнення, або Анадиплозис). Таке явище не часто трапляється в українській поезії: “… сиве павутиння в’є павук й в вікні від дотиків охлялих рук блідо-рожеві спіють баклажани” (Б.-І. Антонич). дисонансом також називають неточну риму, […]...
6. Володимир Винниченко – Студент (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Студент (СКОРОЧЕНО) Село палало. Вигоріла половина хат, залишивши без притулку і без того змучених людей. Особливо потерпав старий дід. Він ніяк не міг заспокоїтись, що згоріло все, зароблене багатьма роками. Хтось докинув думку, що хату запалили студенти, які проходили нещодавно тут та до чогось придивлялися. Раптом до натовпу наблизився чужий чоловік. Він заговорив […]...
7. Микола Руденко – Вже в тебе випадають зуби Вже в тебе випадають зуби – Порозумнішати пора. Сиди тихенько біля груби,- Хай рана гоїться стара. Ти все зробив, що міг зробити, – Були атаки та бої… А де й кого сьогодні вбито – То вже болячки не твої. Іще лишив тобі чимало Зелений світ, весняний гай. Зорею небо в роси впало – Йому служи, […]...
8. Протеса Протеса (фp. prothese – додавання, приєднання) – долучення певного голосного, найчастіше “і” до приголосного, зумовлене не лише притаманною українській мові милозвучністю, а й вимогами віршового розміру: Ще як руку притулив К серцю ік свому (П. Тичина)....
9. Аритмія Аритмія (грецьк. а – не і rhythmos – розмірність, узгодженість) – порушення віршового ритму; вірш, написаний одним розміром, але в ньому трапляються стопи і рядки іншого розміру (див.: Амфімакр, Анакруза, Антианакруза, Гіперкаталектичний рядок, Каталектика і т. п.)....
10. Іконографія Іконографія (грецьк. eikon – зображення і grаpho – пишу, креслю, зображую) – перелік, опис і систематизація зображень певної особи, сюжету тощо; правила зображення певного сюжету чи особи, особливо дотримувані в середньовічному мистецтві, пов’язаному з релігійною тематикою....
11. Дмитро Загул – “Крила ночі світ закрили… “ Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло Небо, світ, цілий простір, А на небі спалахнуло Непроглядне стадо зір. А між тими зіроньками Місяць котиться блідий, Над полями, долинами Сипле засів золотий. ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “дУМКИ”...
12. Триметр Триметр (грецьк. trimetros – тримірний), або Триподія (грецьк. tripodes – розмір на три стопи) – тристопний вірш двоскладового чи трискладового розміру. Приміром, у віршовому рядку з амфібрахійним розміром на три стопи: “По небу не хмари, а клоччя… “ (В. Ярошенко)....
13. Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
14. Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару Зовсім скоро вона вийде із бару Та йтиме освітленими вулицями нічного Нью-Йорка, Ламаною англійською Пояснюватиме поліцейському, що вона не проститутка А українська журналістка, яка приїхала, Щоб написати репортаж про культурне життя Штатів Для одного із українських журналів. Це буде потім. Наразі вона допиває пляшку найдешевшого коньяку Із поетом-американцем, який розказує їй що все “вері гуд” […]...
15. Вірш Миколи Вінграновського – За гай ступило сонце, і пішло За гай ступило сонце, і пішло, І далину покликало з собою… В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою. В садах вечері: борщ або куліш… На крилах яблунь стомлені зірниці, І хтось питає тихо: земле, спиш? Уже спочила? дай води з криниці! І хтось питає, довго не вгава… Земля ж спочила тихо просто неба, […]...
16. Андрій Малярик – У кожного птаха є своя̀ пташка У кожного птаха є своя̀ пташка, У гордого во̀вка – вовчиця. У когось, мабуть, є улюблена чашка, У кожного пана – цариця. У ста̀рого дуба є довге коріння, У озера тихе є дно. У квітів тако̀ж є дрібненьке насіння, У жита – пахуче зерно. У кожної матері – любляча донька, У тата – коханий синочок. […]...
17. Гекзаметр, або Гексаметр Гекзаметр, або Гексаметр (грецьк. hexdmetros – шестимірник) – метричний (квантитатичний) вірш шестистопного дактиля (- ∪ ∪), де в кожній стопі, окрім п’ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова – хорей. Як правило, Г. має одну цезуру (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький Г. – і після другого […]...
18. Надя Ковалюк – Це літо – просочилося дощами Це літо – просочилося дощами. Небесні сльози зрошують поля… Заплутавшись в життєвій мелодрамі Запізнюється доленька моя. Чи засиділась на чужих колінах… Чи з губ чужих збирає гіркоту… Моя самотність ковзає по стінах І застрягає в кожному кутку. Коли вона вже дихає у спину, Оскалюючи зуби, наче звір,- Тоді я кличу долю невмолиму… Тоді вірші лягають […]...
19. Павло Глазовий – Гроші треба берегти Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші помаленьку. Хтось купує коньячок, я беру біленьку. Хтось купує шоколад, я купую пончик. Хтось сідає у літак, я – в твердий вагончик. Хтось у Сочі на курорт виїжджа з сім’єю, Я з дружиною удвох… Та […]...
20. Розвиток дії Розвиток дії – розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів. У Р. д. викристалізовуються моральні якості персонажів, кожен з них несе ту чи іншу авторську думку, які у своїй сукупності утворюють авторську концепцію (ідею твору). Рушієм цього елемента сюжету є загострення конфлікту, інтрига. Приклад яскраво вираженої […]...
21. Павло Мовчан – Останній сніг Відбуваючи покуту, Білість втративши лунку, Мов ганчірка, сніг забутий Дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, Він відразу викликав: Сніг – не сніг, якась полуда Чи облуда ворушка. Споневажений землею, Він відблискував сталево Недоречно при траві, Переживши власний вік. Та комусь він був потрібен, Хтось відвідував його, Хтось, хто танув теж безслідно, Кого чистий […]...
22. Поетична вільність, або Поетична ліцензія Поетична вільність, або Поетична ліцензія (лат. licentia poetica) – свідоме, частіше мимовільне порушення мовного ладу у віршах задля дотримання віршового розміру. Здебільшого це стосується наголосу: Престоли давніх божищ впали І стратили весь чар прикрас, Цінні ікони люди вкрали, В лампадах весь огонь погас (П. Норманський). Тут означення “цінні” має наголос на другому складі, тоді як […]...
23. Юля Миргородська – Сьогодні у Львові Сьогодні у Львові пахне цукровим дощем. Завтра знову вокзал, а у мене ще стигне кава. В цьому місті постійно замріяна, і хочеться ще Танцювати під дощ у обіймах нічного туману. У кишені білет, у руках карта міста і ранець, Втричі легший за той, невблаганний зворотній білет. Завтра знову вокзал, але поки що Львів-коханець Одягає дощі, […]...
24. Експозиція Експозиція (лат. expositio – виклад, опис, пояснення) – вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, хоча може в тексті передувати не тільки їй, а й подаватися після неї окремими деталями впродовж усього твору (затримана Е.) або ж наприкінці (зворотна Е.). Е. представляє час і місце події (дії), ; […]...
25. Неологізм Неологізм (грецьк. neos – новий та logos – слово) – нове слово або вислів, поява яких зумовлена потребами доби (наукові відкриття, зміни суспільних відносин, розвиток культури тощо). досить часто творцями Н. були самі письменники. Такі слова називаються авторськими, вони нерідко так і лишаються в даному контексті, бо не призначені існувати поза ним, як-от у ліриці […]...
26. Микола Вінграновський – Щока та тінь, та тінні очі Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь ірже – його не чути, Десь хтось іде – його не знать. Тебе любити – не збагнути, Прощанням щастя доганять… Не все те є, що мало бути, Бо й щось до нас було-збуло. Але в […]...
27. Шаїрі Шаїрі – чотирирядкова строфа на шістнадцять складів з дактилічним або парокситонним моноримним римуванням. ПІ. – панівний у грузинській поезії до XVIII ст. віршовий розмір, простежується у найдавніших пам’ятках грузинської лірики, цією строфою написано відому поему Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, перекладену українською мовою М. Бажаном. Крім “високого ПІ.”, який використав грузинський поет, він застосував […]...
28. Христина Головко – Я і ви, і вас, і вами Я і ви, і вас, і вами Хтось із вами наугад Я ж саджаю молитвами Щастя сонячного сад Я і ви, і нас із вами Хтось із нами навпаки Я чекаю між містами Затаївшись-пошепки Я ви, і вас, і вами Хтось зі вами вже на ТИ? Ми жанглюємо словами Ми збираємось іти Я і ви, […]...
29. Павло Глазовий – Нервовий пасажир Пасажир лягає спати й каже провідниці: – Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так ви пам’ятайте. Як вставати не захочу, за ноги стягайте. Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину, То візьміть ви на підмогу якогось мужчину, Тягніть мене до виходу і випхніть у спину. Я, як сильно розісплюся, […]...
30. Іван Малкович – Із янголом на плечі ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ Старосвітська балада Краєм світу, уночі, при Господній при свічі хтось бреде собі самотньо із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, йде лелійно, як дитя, і жене його у спину сірий маятник життя, – щоб не вештав уночі при Господній при свічі, щоб по світі не тинявся із янголом на […]...
31. Естетичний смак Естетичний смак – здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Е. с. спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто супроводжується інтуїтивним осяянням. Людина з розвинутим, сформованим Е. с. здатна самостійно орієнтуватися в мінливому світі художньо-естетичних цінностей, помічаючи серед них […]...
32. Скоромовка Скоромовка – поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами етнопедагогіки. В основі С – дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини. Водночас вона, позначена тонким інструментуванням, виконує естетичну функцію, спонукає до словотворчості (“В сіни Мусій сіно носив”, “Надворі погода розмокропогодилася” тощо). Цю особливість С. зауважили авангардисти, зокрема футуристи, використовуючи […]...
33. Гей, видно село (народна пісня) Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке село під горою, […]...
34. Іван Вовчок – Я горю Я горю Від твоєї іскринки, І водночас Від тебе тону, “час летить Увесь час” Без зупинки Я боюсь, Що прогавлю Й не сплю… Віддзеркалення Блиску в очах, Мерехтіння нічного вогню, Що записані Й грають У снах Ніби фільм, тільки це Наяву… От і знов Від іскринки горю…...
35. Герасим’юк Василь – Посипав з хвої світлий пил Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил Мені палало. Я миттю переплив ріку І пісню млосну. А ти сто літ, як в сардаку Пішла на Босну. З тобою мати і брати, Й вуйки з вуйнами. А світлий пил із темноти Завис над нами. Під сардаками – киптарі І […]...
36. Інверсія Інверсія (лат. inversio – перевертання, переставляння) – одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову: “Умовляють серця перебої” (В. Еллан) – тут додаток і підмет вжиті не на своїх місцях задля акцентного підкреслення слова “серця”. І. вживається переважно в […]...
37. Сюжет літературного твору СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – […]...
38. Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
39. Микола Руденко – Після бою Проклятий світ! – я мовив після Бою, Коли побачив трупи у траві – Чому я мушу втішитись тобою, Не знаючи, ми – мертві чи живі?.. А соловейко щиро і нескупо Почав своє – війни йому нема. І я подумав: то були не трупи, Бо тут повинна вмерти смерть сама. Тріщало під підошвами галуззя, А сонце […]...
40. Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...