Ісаія. Глава 35 (скорочено) – Шевченко Тарас
Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!
І процвітеш, позеленієш.
Мов Іорданові святиє
Луги зелені, береги!
І честь Кармілова, і слава
Ліванова, а не лукава
Тебе укриє дорогим,
Золототканим, хитрошитим.
Добром та волею підбитим.
Святим омофором своїм.
І люде темнії, незрячі.
Дива господнії побачать.
І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть.
Кайданами куті!
Радуйтеся, вбогодухі,
Не лякайтесь дива,-
Долготерпеливих Вас, убогих.
І воздає Злодіям за злая!
Тойді, як. Господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
Незрячі про’зрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнують
Німим отверзуться уста;
Прорветься слово, як вода,
І дебрь-пустиня неполита.
Зцілющою водою вмита,
Прокинеться; і потечуть
Веселі ріки, а озера
Кругом гаями поростуть,
Веселим птаством оживуть.
Оживуть степи, озера,
І не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими
Без гвалту і крику
Позіходяться докупи.
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Т. Шевченко завжди замислювався над тим, яким же має бути майбутнє суспільство. Звернувся до біблійної книги пророка Ісаії і знайшов там думки, картини, співзвучні його власним. Тільки він розставив свої акценти: рай буде тоді, коли “святая на землю правда прилетить”, а щасливе життя настане для “утомлених рук”, які раніше були “кайданами куті”.
У ті омріяні часи “незрячі прозрять”, “німим отверзуться уста”. Настане оновлення і в житті, і в природі. Багато образів цієї поезії мають і конкретне, і символічне значення, наприклад, “прорветься слово, як вода”, “дебрь-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться”, “потечуть веселі ріки” та ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Шевченко – Ісаія Глава 35 Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святиє Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитрошитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором своїм. І люде темнії, незрячі, Дива господнії побачать. І спочинуть невольничі Утомлені руки, […]...
- Тарас Шевченко – Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) ІСАІЯ. ГЛАВА 35 (ПОДРАЖАНІЄ) Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святії Луги зелені, береги! І честь Кармілова і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим Золототканим, хитрошитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором своїм. І люди темнії, незрячі, Дива господнії побачать. І […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (1 варіант) Пристрасне слово Тараса Шевченка вмістило в Собі долю всієї України, її сльози і радощі, славу і невдачі, всю багатостраждальну історію, героїчне минуле і пророцтва майбутнього. Значне місце в останньому періоді творчості поета посідають переспіви біблійних сюжетів, а то й творів. Біблійні образи під його пером наповнюються іншим змістом, ідеї священного письма підпорядковуються потребам тогочасного суспільного […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (2 варіант) Т. Шевченко часто у своїй поезії переосмислював біблійні образи і мотиви. Але саме останній період творчості в цьому відношенні найпоказовіший. І Біблію тепер поет використовує не опосередковано, а прямо, переосмислюючи цілі новозавітні образи і легенди (“Неофіти”, “Марія”) та звернувшись до жанру “Подражанія”. Ісаія, старозавітний пророк, засвідчував те, що колись єврейський народ воскресне, бо є богообраним. […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (4 варіант) Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками […]...
- Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) У Шевченкових поезіях, написаних після повернення із заслання, все частіше звучать біблійні мотиви, Кобзар звертається до переспівів із Святого Письма, зокрема до біблійної історії, наслідування біблійних пророцтв. Так з’являється “Подражаніє 11 псалму”, “Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19”, “Оси глава XIV подражаніє”. Прочитання цих творів дає розуміння того, що Біблія […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (3 варіант) Тарас Шевченко добре знався на святому письмі. В його творах нерідко простежуються мотиви книг Біблії, зустрічаються біблійні образи, сюжети. Але найбільше, мабуть, увагу поета привертали ті біблійні книги, в яких містяться пророцтва про перемогу правди над неправдою, добра над злом, про час, коли на землі запанують рівність і братерство, щастя і любов. Важливим фрагментом творчості […]...
- Тарас Шевченко – Осії глава XIV Погибнеш, згинеш, Україно, Не стане знаку на землі. А ти пишалася колись В добрі і розкоші! Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? За Богдана, Та за скаженого Петра, Та за панів отих поганих До краю нищить… Покара, Уб’є незримо і правдиво; Бо довго довготерпеливий Дивився мовчки на твою, Гріховную […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (5 варіант) У чужому сірому і холодному Петербурзі і в далекому випаленому сонцем казахському степу згадував Тарас Шевченко свою Батьківщину, благословенну землю України, политу кров’ю і потом дідів та прадідів наших. Україна… Вона завжди спливала в спогадах страдницької душі Великого Кобзаря, нашого національного пророка, “садком вишневим коло хати”, плином сивого Дніпра, високими могилами – курганами в роздольнім […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (6 варіант) Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна нероздільна. Т. Шевченко Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він свої твори писав у народному ключі, а тому, що всі думки його, вся його любов були присвячені народові, боротьбі за його визволення й щастя. Т. Шевченко був полум’яним […]...
- Кавказ (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Кавказькі гори “засіяні горем, кровію политі” – тривалий час там іде війна. Споконвіку там орел (символ російського самодержавства) карає Прометея (символ нескореного народу), та не в змозі остаточно здолати непокірного титана: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. […]...
- Кавказ (більш стисло) скорочено – Шевченко Тарас Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми віруєм твоїй силі І духу живому Встане […]...
- До Основ’яненка (скорочено) – Шевченко Тарас Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У дніпра питають: “де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: “де […]...
- І мертвим, і живим, і ненародженим… (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Коли минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, і день і ніч плаче, бо кругом нього Кайданами міняються, Правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… Ліричний герой просить своїх земляків – ліберальних панів – схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не шукати щастя й волі […]...
- Нащо мені чорні брови… (скорочено) – Шевченко Тарас Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом. Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Думка – поширений у романтичній поезії літературний жанр. Це […]...
- Чигрине, Чигрине скорочено – Шевченко Тарас Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава. Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає. Розсипаються могили. Високі могили Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого стояв? І на сміх не скаже!! […]...
- Думка (скорочено) – Шевченко Тарас Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
- Тарас Шевченко – Марку Вовчку На пам’ять 24 генваря 1859 Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало; І виблагав. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите […]...
- Тарас Шевченко – До Основ’яненка (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко – До Основ’яненка (СКОРОЧЕНО) Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу […]...
- Кавказ (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день, И нощь о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає […]...
- Тарас Шевченко – Муза А ти, пречистая, святая, Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла. І на могилі серед поля, Як тую волю на роздоллі, Туманом сивим сповила. І колихала, і співала, І чари діяла… І я… О чарівниченько моя! Мені ти всюди помагала, Мене ти всюди доглядала. В степу, безлюдному степу, […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- “І на оновленій землі… ” (за поезіями Т. Шевченка) Сьогодні слава Тараса Шевченка росте з дня в день, а вдячність земляків стає безприкладною. Жоден народ не згадує своїх великих синів так сердечно, як українці Шевченка. У своїх творах Кобзар, ніби в чистому дзеркалі, розкрив образ страшної дійсності й славного минулого українського народу, щоб ми на цей образ дивилися і розуміли своє становище у світі […]...
- На вічну пам’ять Котляревському (скорочено) – Шевченко Тарас Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає,- А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо, та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, як смеркає. Защебече на калині – […]...
- У нашім раї на землі (скорочено) – Шевченко Тарас Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся. Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої, Що в мир наш бога принесла… Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає, І стереже добро […]...
- Тарас Шевченко – Марія (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Марія (СКОРОЧЕНО) У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований […]...
- Сон (комедія, скорочено) – Шевченко Тарас У кожного своя доля і свій шлях широкий. Один зводить кам’яні мури, інший руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто оббирає ближнього, а хто потайки “гострить ніж на брата”. дехто вдає із себе тихого та богобоязливого, а сам тільки й чекає, щоб комусь “запустити пазурі в печінки”. Інший будує розкішні храми і вихваляється своєю любов’ю […]...
- Марія (скорочено) – Шевченко Тарас У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
- Сон (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема (комедія) Поема починається ліричними роздумами автора-оповідача. У кожного своя доля і свій “шлях широкий”: хто зводить кам’яні мури, хто руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто обирає ближнього, а хто потайки “гострить ніж на брата”. Лицемір удає з себе тихого та богобоязливого, а сам тільки й чекає слушного часу, аби комусь “запустити пазурі […]...
- Єретик (дуже стисло) скорочено – Шевченко Тарас Запалили у сусіда Нову добру хату Злі сусіди: нагрілися, Й полягали спати, І забули сірий попіл По вітру розвіять. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра вогню великого. Той вогонь чекає тільки, щоб хтось його підпалив. Та ось іскра почала гаснути. Слов’янська сім’я роз’єднана усобицями, ллються ріки крові. Слов’янські діти забули, що таке […]...
- Добрий вечір скорочено – Календарно-обрядові пісні Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой перший же […]...
- Тарас Шевченко – І мертвим, і живим, і ненародженим (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко І мертвим, і живим, і ненародженим (Стислий переказ, дуже скорочено) Минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, день і ніч плаче, бо кругом “правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… ” Ліричний герой просить своїх земляків, ліберальних панів, схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не […]...
- Гайдамаки (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. Ніхто […]...
- І мертвим, і живим, і ненародженим… (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас Минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, день і ніч плаче, бо кругом “правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… “ Ліричний герой просить своїх земляків, ліберальних панів, схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не шукати щастя й волі у чужих краях, бо “в своїй хаті своя […]...
- Гайдамаки скорочено – Шевченко Тарас (1814-1861) (Поема) Поема розпочинається лірично-філософським відступом-посвятою. Автор розмірковує над плином життя, над вічними змінами в природі і людському суспільстві: “Все йде, все минає – і краю немає… ” Вічними є лише волелюбні прагнення народу. А виразниками цих прагнень стали гайдамаки. Поет знає, що його поетичні рядки будуть вороже зустрінуті реакційними письменниками, які вважають: “Коли хочеш […]...
- Тарас Шевченко – Тече вода з-під явора Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Помеж осокою. А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло […]...
- Шевченко Тарас – Причинна (скорочено) 1814-1861 Балада Буря на дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та чомусь не їхав. […]...
- Катерина (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема І Поема починається зверненням автора до українських дівчат. Він щиро радить їм не кохатися з москалями (офіцери царської армії), “бо москалі – чужі люде, роблять лихо з вами”. Москаль піде потім у свою Московщину, а збезчещена й кинута ним дівчина гине, а разом із нею гине від горя її стара мати. Не слухаючи […]...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Тарасова ніч (СКОРОЧЕНО) Сидить козак на розпутті, грає та співає про козацьку славу. Навкруг нього зібралася громада. Зажурилася Україна, бо ніхто її не рятує; козацтво гине, віру запродано, як галич (галки) поле криють ляхи, уніати. Прокочуються козацькі повстання Наливайка, Кравчини, Павлюги. А це обізвався Тарас Трясило, орел сизий. Вже не три дні, не […]...
Твір на тему оратор-розумна людина.