Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (1 варіант)
Василь Стефаник по праву вважається найвидатнішим українським новелістом. У своїх творах він правдиво та досконало змалював трагічне життя селянства Західної України. Вона в той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Тоді смертність населення на заході України була чи не найбільшою в усій Європі. Тому, шукаючи порятунку від видимої загибелі, люди кинулися емігрувати – до Америки, до Росії, до Бразилії, до Канади. “Еміграційна гарячка” спалахнула на початку 90-х років XIX століття і далі зростала. З’явилися спеціальні агенти, які,
Серед них не загубилося, а постійно привертає до себе увагу майстерне Стефаникове оповідання “Камінний хрест”. Написанню цього твору передувало багаторічне спостереження й уважне вивчення автором причин еміграції. Прототипом головного персонажа твору Івана Дідуха був рахівський селянин Стефан Дідух, який справді виїхав до Канади, залишивши на горбі камінний хрест.
У новелі В. Стефаника Іван Дідух
Рішення про виїзд за океан Іван прийняв не зразу, а після тривалих суперечок та роздумів: “Два роки нічого в хаті не говорилося, лиш Канада та
Канада… “. Іван мусив скоритися дітям, його страждання посилюються ще й тим, що він і дружина вже старі люди, що їх, можливо, ще в дорозі чекає загибель. І Дідух при сусідах прощається з жінкою, як перед смертю, просить сусідів пом’янути. А на горбі, на якому залишив усю свою силу, він поставив камінний хрест із своїм та жінчиним іменами. І цей камінний хрест, який поставив емігрант собі ще за життя, якось зближує між собою поняття еміграції і смерті.
Зіставленням Канади з могилою В. Стефаник підкреслював, що переселення за кордон не може бути для селян виходом з тяжкого становища. Тому письменник засуджував еміграцію. У своєму творі він зміг майстерно поєднати історичну правду та художній вимисел, що зробило оповідання “Камінний хрест” і до сьогодні найбільш популярним як серед щирих українців, так і серед емігрантів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Задивлюсь у твои зиници.