Квіти – Глібов Леонід

Related posts:

1. Леонід Глібов – Квіти ГЛІБОВ ЛЕОНІД КВІТИ У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли інші Квіти: З паперу зроблені і шовком перевиті, На дротяних стебельцях, наче мак,- Хто йде, дивується усяк… Чого тепер не роблять люде! Без коней їздять,- ще колись І не такеє диво буде: […]...
2. Щука – Глібов Леонід На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
3. Володимир Сосюра – Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер Пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито Осінь жовтокоса на баскім коні. В далечінь холодну без жалю за літом Синьоока осінь їде навмання. В’яне все навколо, де пройдуть копита, Золоті копита чорного коня. Облітають квіти, обриває вітер Пелюстки печальні й розкида кругом. Скрізь якась покора в тишині розлита, […]...
4. Леонід Глібов – Щука ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа […]...
5. Цуцик – Глібов Леонід Раз на вікні, у панському будинку, Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку Або на лапки морду клав. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав І думав: “Бач, яким він паном, Ледачий Цуцик, став”. – Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш? – Прийшовши під вікно. Бровко озвавсь. – Се […]...
6. Ведмідь-пасічник – Глібов Леонід У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником буть? Лисичка зараз […]...
7. Охрімова свита – Глібов Леонід Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! – Хоч голові носити. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать. Раз став він свиту надягать,- Аж дивиться – рукава вже продрались. От мій Охрім, щоб люди не сміялись, Налагодивсь латать. […]...
8. Леонід Глібов – Квіткове весілля КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать, І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, […]...
9. Щука (скорочено) – Глібов Леонід На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці (1) Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
10. Леонід Глібов – Цуцик ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЦУЦИК Раз на вікні, у панському будинку, Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку Або на лапки морду клав. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав І думав: “Бач, яким він паном, Ледачий Цуцик, став”. – Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш? – Прийшовши під вікно. Бровко […]...
11. Солом’яний дід – Глібов Леонід Щоб Горобців шкодливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити; Горобчики сміються у кутку,- Вони, пройдисвіти, дознались, Що то химера, не злякались І шкоду роблять у садку. – Чи вам обридло в світі жити? – Озвавсь Пацюк.- Он дід стоїть. Лозиною вас хоче бить, Тікайте швидше, дуросвіти! […]...
12. Хто сестра і брат? (скорочено) – Глібов Леонід “Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась, Є у мене листячко, пахучії квіти. Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти? Краще в полі нашому над мене немає. Аж до моря славонька про мене літає. Із моєї сипанки (1) смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люде!” “Рівна, […]...
13. Синиця – Глібов Леонід Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко – аж за синє море… Усім, хто був на морі, горе! Ану – до берега тікать, Мерщій добро своє ховать Од проклятущої Синиці. […]...
14. Леонід Глібов – Муха й Бджола МУХА Й БДЖОЛА Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджола близенько: – Добридень! – каже […]...
15. Леонід Глібов – Охрімова свита ГЛІБОВ ЛЕОНІД ОХРІМОВА СВИТА Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! – Хоч голові носити. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать. Раз став він свиту надягать,- Аж дивиться – рукава вже продрались. От мій Охрім, щоб люди […]...
16. Муха й Бджола (скорочено) – Глібов Леонід Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво (1) поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає. Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – добридень! – каже їй. – […]...
17. Леонід Глібов – Ведмідь-пасічник ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником […]...
18. Мальований стовп – Глібов Леонід Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий шлях замовк; ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував; Заснули верби на облозі, І вітер задрімав. Що ж то таке між вербами біліє? То Стовп мальований стоїть, Стоїть і журиться, і серце кам’яніє, […]...
19. Зозуля і півень – Глібов Леонід – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – А ти, голубонько, ти, кралечко […]...
20. Лисиця-жалібниця – Глібов Леонід У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав, І вдень, і ввечері там соловей співав, І пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрізь зеленіло, все цвіло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собі казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, […]...
21. Глібов Леонід – Загадки і жарти дідуся Кенира (Збірка) 1958 рік, видавництво “Книжково-журнальне видавництво Львів” ВЕСНЯНКА “Весна прийшла! Тепло знайшла!” – Кричать дівчатка й хлопчики. “Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь!” – Клопочуться горобчики. Прибіг дідок, Зліз на горбок, У хаті буть не хочеться. Тепляк дмухнув, Крилом махнув По бороді лискочеться. Все ожило, Все розцвіло, І рій дітей привітненьких На той горбок Несе вінок З фіалочок […]...
22. Квіткове весілля (скорочено) – Глібов Леонід Алегоричний жарт У вишневому садочку. Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький (1) Барвінок Усіх здивував. Він Фіалочку блакитну. Наче панночку тендітну. За себе узяв. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, […]...
23. Шелестуни – Глібов Леонід В одній долині, під горою, Високий явір зеленів; Край берега над чистою водою Широкі віття розпустив; Листочки з вітриком, жартуючи, шептались: – Ану, голубчику, ще, ще дихни! – Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни! Якби не ми з тобою шелестіли, То хто б долину звеселяв І з ким би ти тут, вітрику наш милий, […]...
24. Володимир Сосюра – Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, Осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, І обмиває вас небо дощами. Ви як любов, що весни не зазнала І як вечірня зоря одсіяла. Айстри задумані, квіти останії, Осені пізньої сльози багрянії… 1955...
25. Леонід Глібов – Солом’яний дід ГЛІБОВ ЛЕОНІД СОЛОМ’ЯНИЙ ДІД Щоб Горобців шкодливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити; Горобчики сміються у кутку,- Вони, пройдисвіти, дознались, Що то химера, не злякались І шкоду роблять у садку. – Чи вам обридло в світі жити? – Озвавсь Пацюк.- Он Дід стоїть. Лозиною вас хоче […]...
26. Хто розмовляє? (скорочено) – Глібов Леонід “Ой я бідна удовиця, – Стала хникать жалібниця, – Он калина, – їй не так! Кажуть, пісні їй складають, А про мене забувають, І ніхто ніде ніяк!..” “Стій лиш! Слава не брехуха, – Обізвалась джеркотуха, – Розбирає, що і як! От я славі догодила, Кашку діточкам варила, А тобі не вдасться так”. Критика, коментарі до […]...
27. Вовк та ягня – Глібов Леонід На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим що сила є… Примір не довго б показати, Та – цур йому! Нащо чіпать?.. А щоб кінці як-небудь поховать, Я хочу байку розказати. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – […]...
28. Леонід Глібов – Синиця ГЛІБОВ ЛЕОНІД СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко – аж за синє море… Усім, хто був на морі, горе! Ану – до берега тікать, Мерщій добро своє ховать […]...
29. Леонід Глібов – Зозуля і півень ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – […]...
30. Леонід Глібов – Мальований стовп ГЛІБОВ ЛЕОНІД МАЛЬОВАНИЙ СТОВП Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий шлях замовк; ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував; Заснули верби на облозі, І вітер задрімав. Що ж то таке між вербами біліє? То Стовп мальований стоїть, Стоїть і […]...
31. Люди – квіти Ми ніжні квіти у обіймах світу. Ми простягаєм Сонцю пелюстки… Нам дано дар п’янкий – любити, Але так мало часу, щоб цвісти… Ми проростаємо крізь терни.. І різні всі, хоча одна сім’я. У нас немає в душах скверни, Нам не знайома суєта.. В очах роса – солона й чиста… Нам треба волі, щоб рости! Лиш […]...
32. Леонід Глібов – Лисиця-жалібниця ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЛИСИЦЯ-ЖАЛІБНИЦЯ У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав, І вдень, і ввечері там соловей співав, І пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрізь зеленіло, все цвіло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собі казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, […]...
33. Що за птиця? (скорочено) – Глібов Леонід Між людьми, як пташка, в’ється, У людей і їсть, і п’є; Ходить старець, просить, гнеться, А у неї всюди є. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Цікавий короткий акровірш про муху (це читається з перших літер кожного рядка) підмічає характерні особливості комахи – вона набридлива, може влетіти в будь-яку шпаринку, завжди непрохана гостя, бере все, […]...
34. Леонід Глібов – Шелестуни ГЛІБОВ ЛЕОНІД ШЕЛЕСТУНИ В одній долині, під горою, Високий явір зеленів; Край берега над чистою водою Широкі віття розпустив; Листочки з вітриком, жартуючи, шептались: – Ану, голубчику, ще, ще дихни! – Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни! Якби не ми з тобою шелестіли, То хто б долину звеселяв І з ким би ти тут, […]...
35. Пісня – Глібов Леонід Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки – Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не надивлюся. За хвилею […]...
36. Леонід Глібов – Журба Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко, І понесе вода. Журюся й я над річкою… […]...
37. Мірошник – Глібов Леонід Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так […]...
38. Леонід Глібов – Ой не цвісти калиноньці Ой не цвісти калиноньці В зеленім гаї, Не гуляти козакові У ріднім краї. Ішов козак дорогою Не в Крим, не по сіль, Зустрілася пригодонька – Вдовина постіль. На білії подушечки Головку поклав, – Забув тую дівчиноньку, Що дома кохав… Ой не цвіте калинонька В зеленім гаї, Плаче нишком дівчинонька У своїм краї. Ніхто в світі […]...
39. Анастасія Кравець – Згортаються, мов квіти, літа дні Згортаються, мов квіти, літа дні. Палають зорі в небесах осінніх. Тепло відносить вітер на коні. У царських обладунках небо синє. Міліє день рікою в далині, І сонечко сумує за літами. У піднебессі птахи мовчазні Крилами літа пишуть дощів драми....
40. Твір на тему: Мої квіти Я люблю квіти. У залежності від пори року я вирощую їх у квітнику, на балконі, на підвіконні. Складання квіткових композицій є моїм улюбленим заняттям. Квіти слід зрізати рано вранці. Жоржини, гладіолуси, лілії треба ставити в скляну високу, досить важку вазу, щоб букет ненароком не перекинувся, а незабудки, запашний горошок, чорнобривці – у низьку керамічну тарелю […]...